Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

ВПЛ проявляється не тільки кондиломами чи бородавками, що негативно впливають на естетичний вигляд. Це клінічно й онкологічно значуща проблема, адже інфекція є причиною передракових станів, а її клінічні прояви часто маскуються під інші дерматози. Якщо припуститися помилки на етапі діагностики або вибору тактики лікування, це може призвести до рецидивів, хронізації процесу та підвищення юридичних ризиків. На цьому заході ви дізнаєтеся про клінічні форми ВПЛ, принципи диференційної діагностики з екземою, ліхеном та іншими ураженнями аногенітальної зони, розглянете сучасні методи верифікації діагнозу й оцінювання онкогенного ризику. Ви знатимете показання до ПЛР-типування, роль дерматоскопії та гістології, алгоритми комбінованої терапії з поєднанням деструктивних і медикаментозних методів, а також підходи до профілактики рецидивів. Після навчання ви зможете обирати діагностичну й терапевтичну стратегію в разі плоских і вульгарних бородавок, генітальних кондилом, рецидивних папілом та ВПЛ-асоційованих уражень в імунокомпрометованих пацієнтів. • Вступ та актуальність • Поширеність ВПЛ, ризики • Клініка та класифікація • Форми (вульгарні, плоскі бородавки, кондиломи), диференціація з екземою/ліхеном. ​Диференційна діагностика широких та гострокінцевих кондилом • Діагностика • ПЛР, дерматоскопія, гістологія; оцінювання онкоризику. • Лікування • Деструкція, медикаментозне лікування\імуносупресія. Вибір методу видалення. Лазерна терапія в практиці лікаря-дерматолога • Профілактика та моніторинг • Вакцинація, рецидиви; міждисциплінарне ведення • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Патології стопи та нігтів часто є першими клінічними маркерами як локальних, так і системних захворювань, а подолог у багатьох випадках стає спеціалістом, який першим фіксує ці зміни. Без чіткої взаємодії між лікарем і подологом неможлива своєчасна діагностика. Ускладнення швидко прогресують, особливо у пацієнтів з хронічними ураженнями стопи, болем, інфекційними або метаболічними порушеннями. Тому, сучасна практика вимагає зрозумілого розподілу ролей і скоординованого міждисциплінарного підходу. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння ролі подолога, меж його компетенції й точок ефективної взаємодії з суміжними фахівцями. Ви розглянете клінічне оцінювання стопи та нігтів з позиції лікаря, типові помилки у разі відсутності співпраці, причини професійних конфліктів і шляхи запобігання їм. Після навчання ви зможете своєчасно залучати подолога до лікування пацієнта й побудувати ефективну модель спільного ведення. • Подолог в сучасній системі охорони здоровʼя. • Причини конфліктів між лікарями та подологами. • Межі компетенції подолога та лікаря. • Клінічне оцінювання стопи й нігтів: що важливо для лікаря. • Подолог як перша ланка виявлення патологій. • Типові помилки у разі відсутності співпраці. • Клінічні кейси міждисциплінарної взаємодії. • Алгоритм ефективної співпраці подолога й лікаря. • Як співпраця підсилює результати лікування. • Відповіді на запитання.

Постінфекційні психічні розлади не можна розглядати лише як реактивні або психогенні стани. Після грипу та COVID-19 психічна симптоматика часто має чітку біологічну основу і може бути провідним проявом ураження центральної нервової системи, випереджаючи соматичні чи неврологічні знахідки. Розуміння механізмів нейрозапалення, дисрегуляції HPA-осі, аутоімунних і мікросудинних процесів є важливим, оскільки саме раннє клінічне розпізнавання визначає, чи стане цей стан транзиторним, чи трансформується у хронічний, терапевтично резистентний розлад. На цьому заході ви розглянете постінфекційну психічну симптоматику, яка виходить за межі формального психіатричного діагнозу. Ви навчитеся відрізняти первинні психічні розлади від органічно зумовлених станів, інтерпретувати депресивні, тривожні, когнітивні й астенічні прояви в контексті перенесеної інфекції, обґрунтовано використовувати психометричні інструменти й нейропсихологічний скринінг, а також розуміти, коли стандартні психотропні схеми є недостатніми або патогенетично необґрунтованими. Після навчання ви зможете діяти, зважаючи на органічний компонент постінфекційних станів, уникати поліпрагмазії, своєчасно залучати суміжних спеціалістів і підтримувати залученість пацієнта у лікування. • Патофізіологія постінфекційних психічних розладів • Основні механізми: нейрозапалення, цитокінова відповідь, дисфункція HPA-осі. • Порушення гематоенцефалічного бар’єра, гіпоксія й аутоімунні процеси як основа психічної симптоматики після грипу та COVID-19. • Клінічні фенотипи й перебіг післяінфекційних психічних розладів • Депресивні, тривожні, когнітивні, астенічні та психотичні прояви. • Загострення ендогенних психічних захворювань. • Часові патерни й фактори ризику хронізації. • Постковідний синдром у психіатричній практиці • Клінічні фенотипи та коморбідність. • Диференціація органічних і функціональних порушень. • Роль психіатра у маршруті пацієнта й міждисциплінарна координація. • Діагностичні алгоритми та диференційна діагностика • Клінічне інтерв’ю та психометричні шкали. • Нейропсихологічний скринінг, показання до нейровізуалізації та лабораторних досліджень. • Консультації суміжних спеціалістів. • Сучасні підходи до лікування та профілактики хронізації • Фармакотерапія відповідно до патофізіології постінфекційних розладів. • Психотерапевтичні втручання. • Міждисциплінарна взаємодія і стратегії ведення складних та резистентних випадків. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Мігрень належить до найбільш поширених хронічних больових синдромів. Вона характеризується складним патогенезом і значною варіабельністю клінічних проявів, нерідко поєднуючись із психічними розладами, зокрема депресією, тривожними станами, посттравматичним стресовим розладом і порушеннями сну. Важливо розуміти нейробіологічні механізми формування мігрені та її взаємозв’язок з психоемоційними факторами, щоб обрати ефективний план лікування. На цьому заході ви розглянете алгоритми діагностики мігрені відповідно до критеріїв ICHD-3, клінічні типи захворювання та принципи диференційної діагностики із вторинними цефалгіями. Ви засвоїте патофізіологічні аспекти недуги, зокрема роль тригеміноваскулярної системи, CGRP та центральної сенситизації. Також ви дізнаєтеся про взаємозвʼязок мігрені з психічними коморбідностями, вплив способу життя та опануєте сучасні підходи до ведення нападів і профілактичного лікування. Після навчання ви зможете проводити комплексне оцінювання пацієнтів з мігренню, своєчасно виявляти супутні психічні розлади та визначати фактори, що сприяють хронізації больового синдрому. • Мігрень і психічні розлади: депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, порушення сну та їхній вплив на перебіг болю. • Сучасна діагностика: ICHD-3, діагностичні критерії, клінічні типи мігрені. • Мігрень як хронічний біль: центральна сенситизація, коморбідні больові синдроми. • Диференційна діагностика: коли це не мігрень. Червоні прапорці та вторинні головні болі. • Мігрень як нейробіологічний розлад: CGRP, тригеміноваскулярна система, центральна сенситизація. • Тригери та спосіб життя: стрес, гормональні фактори, сон, харчування, практичні підходи до модифікації, а не уникнення. • Купірування нападу: триптани, нестероїдні протизапальні засоби, гепанти, сучасні алгоритми і стратифікований підхід. • Профілактичне та немедикаментозне лікування. • Практичні кейси.

Галюцинації є симптомом, який часто асоціюється з психозом, проте в клінічній практиці вони мають значно ширший і складніший диференційно-діагностичний спектр. Однакові перцептивні феномени можуть бути проявом психотичних, афективних, органічних, неврологічних або травматично асоційованих станів, що потребують принципово різних підходів до лікування. Через неправильну інтерпретацію цього симптому можна не помітити органічну патологію або встановити помилковий психіатричний діагноз, а це може мати тяжкі юридичні наслідки для лікаря. На цьому заході ви навчитеся розрізняти галюцинації, псевдогалюцинації та ілюзії, визначати їхні ключові характеристики й діагностичну цінність. Ви дізнаєтеся, як проводити диференційну діагностику між психотичними розладами й афективними станами з психотичними симптомами, делірієм, епілепсією, нейродегенеративними процесами та дисоціативними феноменами, а також виявляти тривожні симптоми, які вказують на можливу органічну природу розладу. Після навчання ви зможете об’єктивно оцінювати перцептивні порушення, правильно описувати психопатологічні симптоми, визначати рівень ясності свідомості й критичності пацієнта, своєчасно виявляти органічні причини та обирати обґрунтовану тактику ведення. • Розуміння природи перцептивних феноменів. • Відмінності між галюцинаціями, псевдогалюцинаціями та ілюзіями. • Психіатричні причини: • шизофренічний спектр; • БАР; • психотична депресія. • Органічні стани: • деменція, епілепсія; • нейродегенеративні процеси. • Дисоціативні й травматично асоційовані феномени. • Основні діагностичні критерії та червоні прапорці. • Коморбідність та діагностичні пастки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Шизоафективний розлад – одне з найбільш складних для діагностики захворювань у психіатрії через поєднання психотичних і афективних симптомів та значну клінічну варіабельність перебігу. Для точної діагностики та правильного вибору тактики ведення пацієнта необхідно чітко розуміти структуру епізодів, особливості поєднання симптоматики й динаміку хвороби. Якщо не брати до уваги ці аспекти, то можна помилково інтерпретувати стан як шизофренію або біполярний афективний розлад. Це значною мірою ускладнює подальший лікувальний процес. На цьому заході ви розглянете сучасні діагностичні критерії шизоафективного розладу відповідно до МКХ-11 та DSM-5, його епідеміологічні та клінічні особливості, а також ранні маркери. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику з шизофренією, біполярним афективним розладом і депресією з психотичними симптомами та аналізувати типові сценарії дебюту й рецидиву. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти шизоафективний розлад та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • 1. Шизоафективний розлад в сучасних класифікаціях: клінічне визначення, діагностичні критерії МКХ-11 та DSM-5. • 2. Епідеміологія та клінічна специфіка: поширеність, вікові особливості початку та перебігу. • 3. Ранні клінічні маркери: продромальні симптоми та поєднання афективної і психотичної симптоматики. • 4. Диференційна діагностика: відмежування шизоафективного розладу від шизофренії, біполярного афективного розладу й депресії з психотичними симптомами. • 5. Типові клінічні сценарії дебюту й рецидиву захворювання. • 6. Алгоритм дій лікаря первинної ланки в разі підозри на шизоафективний розлад. • 7. Основні принципи ведення пацієнтів у спеціалізованих умовах. • 8. Підходи до профілактики рецидивів та підтримувальної терапії. • 9. Розгляд клінічного випадку з аналізом діагностичних помилок та алгоритму ведення. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Даний курс БПР присвячений темі актуальності хронічної ТЕЛА. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички ідентифікації клінічних фенотипів та факторів ризику розвитку хронічної ТЕЛА після гострого епізоду, застосування валідних діагностичних алгоритмів, проведення диференційної діагностики легеневої гіпертензії та інтерпретації результатів інструментальних досліджень. Курс також охоплює визначення показань до специфічної медикаментозної терапії, легеневої ендартеректомії та балонної легеневої ангіопластики, формування принципів довготривалого менеджменту й моніторингу пацієнтів, а також оптимізацію взаємодії в рамках мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нейрогенна дисфункція тазових органів (НДТО) – це складна міждисциплінарна патологія, яка стосується одразу кількох систем: сечовидільної, травної та статевої. Вона може виникати в разі уражень центральної або периферичної нервової системи й часто маскується під урологічні, гінекологічні або проктологічні патології. Незнання симптомів НДТО на первинному етапі призводить до помилкової маршрутизації пацієнтів, затримки лікування й тяжких ускладнень, зокрема уражень нирок, хронічних інфекцій та інвалідизації. Пацієнти з НДТО на практиці трапляються часто: після інсульту, при розсіяному склерозі, спинальній травмі чи нейродегенеративних хворобах. Необхідно своєчасно розпізнавати нейрогенні прояви, щоб направити до потрібного фахівця й уникнути ускладнень. Водночас ця тема рідко розглядається системно, що створює клінічні прогалини та підвищує ризики для пацієнта. Навчальний захід «Нейрогенна дисфункція тазових органів: між неврологією, гінекологією та проктологією» буде присвячений вивченню патофізіології, діагностики та мультидисциплінарного ведення пацієнтів з нейрогенною дисфункцією тазових органів. Будуть розглянуті типові клінічні сценарії: затримка або нетримання сечі, гіперактивність міхура, порушення дефекації, тазовий біль та сексуальна дисфункція. Ви дізнаєтесь, як диференціювати ці стани від органічної патології, коли варто запідозрити нейрогенну природу симптомів і які методи обстеження доцільні на первинному етапі (уродинаміка, МРТ, консультація невролога). Особлива увага буде приділена профілактиці інфекцій та ускладнень, технікам катетеризації, медикаментозному та немедикаментозному супроводу. Цей захід допоможе лікарю розпізнати НДТО там, де її зазвичай не шукають, і своєчасно запобігти ускладненням, які погіршують якість життя пацієнта. • 1. Базові поняття: • Іннервація тазу: короткий анатомо-функціональний огляд • Центральна та периферична регуляція тазових функцій • Що таке нейрогенна дисфункція тазових органів? • 2. Нейрогенна патологія в урології: • Нейрогенний сечовий міхур • Хронічний тазовий біль • Нетримання та затримка сечі • Гіперактивний сечовий міхур • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • 3. Нейрогенна патологія в гінекології: • Хронічний тазовий біль • Вульводинія • Дисфункція мʼязів тазового дна • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • Післяпологові та післяопераційні невропатії • Невропатичний біль у гінекології: як відрізнити від запального або психогенного • 4. Нейрогенна патологія в проктології: • Дефекаційне синкопе • Анокуприковий больовий синдром • Прокталгія фуга • Синдром леватора • Нетримання калу, аноректальна дисинергія • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики етіології емболічних інсультів: кардіогенної, артеріо-артеріальної та парадоксальної емболії. Учасники опанують застосування ЕхоКГ, Холтер-ЕКГ, КТ/МР-ангіографії для ідентифікації джерела емболії та використання шкал CHA₂DS₂-VASc і HAS-BLED для обґрунтування терапевтичної тактики. Розглядаються вибір антитромботичної терапії, терміни початку антикоагулянтної терапії після гострого ішемічного інсульту, ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь та емболічним інсультом невизначеного походження (ESUS), а також показання до ендоваскулярного закриття відкритого овального вікна (ВОВ). Обговорюються діагностичні алгоритми при криптогенному інсульті, переваги та ризики НОАК порівняно з антагоністами вітаміну К, роль тривалого моніторингу серцевого ритму, баланс ризиків тромбоемболії та геморагічних ускладнень і стратегії вторинної профілактики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Ваша операція може не лише врятувати життя, а й повернути пацієнтці впевненість у собі. Вони очікують не просто видалення пухлини та онкологічної безпеки, а й збереження форми, симетрії та жіночності. І тут на перший план виходять онкопластичні методики як доказ вашого професіоналізму й сучасного мислення. Цей захід навчить вас поєднувати радикальність лікування з естетикою – без компромісів. Ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний обсяг резекції, уникати фіброзу, деформації та асиметрії, адаптувати техніку до анатомії пацієнтки й клінічної ситуації. Після лекції ви впевнено працюватимете з пацієнтками з раннім раком, філоїдними пухлинами, інтрадуктальними папіломами чи залишковими утвореннями після неповної резекції, а також зможете правильно планувати реконструкції та симетризацію. Ви здобудете глибокі знання, що стануть ефективними інструментами для щоденної практики. У програмі: сучасна класифікація онкопластичних методик, алгоритми планування резекції, вибір техніки залежно від типу і локалізації пухлини, взаємодія з радіологами й онкологами, розбір найчастіших помилок та реальні приклади клінічних випадків до/після. • Поняття онкопластичної хірургії: між радикальним втручанням та збереженням форми. • Класифікація онкопластичних методик: рівні складності, підходи (I–II рівень). • Планування резекції з онкопластичним компонентом: анатомічні та естетичні орієнтири. • Вибір методики: індивідуалізація рішень залежно від локалізації, об’єму резекції та типу молочної залози. • Взаємодія з радіологами й онкологами: мультидисциплінарний підхід. • Найчастіші помилки та ускладнення: як уникнути деформації, асиметрії, некрозу. • Післяопераційний нагляд та оцінювання косметичного результату. • Приклади клінічних кейсів з демонстрацією до/після. • Протоколи фотодокументації та інформованої згоди. • Сучасні тренди і перспективи розвитку онкопластичної хірургії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рентгенологічні ознаки метаболічних порушень часто є першими та єдиними об’єктивними маркерами системних захворювань. Від правильної інтерпретації цих змін залежить подальша тактика обстеження та лікування пацієнта. Якщо не розпізнати метаболічні синдроми кісток, то це може призвести до помилкових діагнозів, несвоєчасного лікування, прогресування хвороби і розвитку ускладнень, зокрема патологічних переломів та деформацій. На цьому заході ви навчитеся орієнтуватись у рентгенологічних патернах метаболічних уражень скелета, диференціювати метаболічну патологію від пухлинної, запальної та дегенеративної, оцінювати зміни у разі остеопорозу, остеомаляції, рахіту, порушень кальцій-фосфорного обміну, патології паращитоподібної залози, кристал-індукованої артропатії, подагри, хондрокальцинозу та інших станіів. Після навчання ви зможете інтерпретувати рентгенологічні зміни у пацієнтів з генералізованими або системними порушеннями кісток, правильно оцінювати ризики ускладнень та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Актуальність метаболічних уражень скелета в клінічній практиці. Основні точки оцінювання рентгенограм у разі метаболічної патології. • Класифікація мінерально-обмінних порушень. • Порушення кальцій-фосфорного обміну та мінералізації кістки: загальні рентгенологічні синдроми цієї групи. • Рентгенологічне оцінювання остеопорозу. • Променева діагностика порушень, пов’язаних з обміном вітаміну D. • Ознаки захворювань прищитоподібних залоз на рентгенограмах. • Порушення пуринового та пірофосфатного обміну (кристал-індуковані артропатії): основні рентгенологічні патерни. • Подагра та гіперурикемія: рентгенологічна діагностика. Хондрокальциноз (CPPD). Пірофосфатна й оксалатна артропатія. • Порушення обміну мікроелементів. Загальні механізми ураження скелета у разі накопичення мікроелементів.

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання