Заходи БПР — Педіатрія 2026

Даний курс БПР присвячений діагностиці Лайм-бореліозу та веденню вагітних із цим захворюванням. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють застосування двоетапного протоколу серологічної діагностики згідно з міжнародними та національними рекомендаціями, інтерпретацію результатів ІФА для виявлення антитіл класів IgM та IgG до Borrelia burgdorferi sensu lato, а також призначення й клінічну оцінку підтверджуючого тесту Western Blot. Курс допоможе проводити диференційну діагностику Лайм-бореліозу, ідентифікувати хибнопозитивні та хибнонегативні результати серологічних досліджень, визначати показання до додаткових досліджень ліквору та синовіальної рідини й формулювати клінічний діагноз на основі епідеміологічного анамнезу, клінічних проявів та лабораторних даних. Окрему увагу приділено інтерпретації серологічних результатів у вагітних, вибору безпечних схем антибіотикотерапії залежно від триместру та клінічної форми захворювання, веденню після укусу кліща, консультуванню щодо ризиків вертикальної передачі інфекції та антенатальному моніторингу. Програма заходу • Заняття 1: алгоритм діагностики та інтерпретація результатів • Який алгоритм діагностики є оптимальним при підозрі на хворобу Лайма на різних стадіях захворювання? • Як правильно інтерпретувати результати ІФА на IgG та IgM до Borrelia burgdorferi? • В яких клінічних ситуаціях є обов’язковим проведення підтверджуючого тесту імуноблот (Western Blot)? • Які критерії інтерпретації імуноблоту є валідними для підтвердження діагнозу? • Що таке «серологічне вікно» при Лайм-бореліозі та як воно впливає на тактику обстеження? • Які основні причини хибнопозитивних результатів серологічних тестів на бореліоз? • Як диференціювати серологічну картину гострої інфекції від перенесеної інфекції? • Чи є доцільним повторне серологічне тестування для контролю ефективності антибіотикотерапії? • Які показання до дослідження спинномозкової рідини (ліквору) та які критерії діагностики нейробореліозу? • Які особливості діагностики Лайм-артриту та яка роль ПЛР-дослідження синовіальної рідини? • Тривалість заняття: 01:42:07 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Ведення вагітних з хворобою Лайма • Яка доказова база щодо вертикальної трансмісії Borrelia burgdorferi та які потенційні наслідки для плода та новонародженого? • Які особливості серологічної діагностики (IgM, IgG) у вагітних та як уникнути гіпердіагностики? • Які антибактеріальні препарати є препаратами вибору для лікування різних стадій хвороби Лайма на різних термінах гестації, а які категорично протипоказані? • Чи є доцільним серологічний скринінг на хворобу Лайма у безсимптомних вагітних, що проживають в ендемічних зонах? • Якою є тактика ведення вагітної пацієнтки з фактом укусу іксодового кліща за відсутності клінічних проявів? • Як вести пацієнтку з неврологічними або кардіальними ускладненнями бореліозу під час вагітності? • Чи існують специфічні рекомендації щодо ультразвукового моніторингу плода у жінок з діагностованою хворобою Лайма? • Які рекомендації щодо грудного вигодовування для жінок, які отримують лікування з приводу хвороби Лайма? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання – один із основних факторів розвитку передракових і злоякісних захворювань шкіри. Пацієнти з вираженими ознаками фотопошкодження, актинічними змінами й множинними ураженнями, що формують так зване поле канцеризації, потребують особливї уваги, оскільки ці зміни створюють підґрунтя для розвитку плоскоклітинного раку та інших злоякісних новоутворень із потенційно несприятливим прогнозом. На цьому заході ви детально розберете патогенез фотопошкодження шкіри й механізми формування поля канцеризації. Ви розглянете клінічні ризики розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з хронічним УФ-ураженням, а також навчитеся проводити диференційну діагностику передракових і злоякісних процесів. Ви матимете змогу провести порівняльне оцінювання ефективності різних терапевтичних підходів та навчитися вибирати найефективніший метод для кожного кейсу. Після навчання ви зможете визначати ступінь онкологічного ризику в разі фотоуражень шкіри й формувати обґрунтований алгоритм діагностики, лікування та профілактики. • Вступ, актуальність • Концепція поля канцеризації: патофізіологія + клініка • Клінічні пастки при актинічному кератозі • Реальні ризики переходу в c-r • Методи терапії поля канцеризації (PDT, топічна, кріо) • Алгоритм дій та тактика ведення пацієнтів • Найчастіші системні помилки • Відповіді на запитання

Для організму не існує таких понять, як «гінекологічні» чи «неврологічні» проблеми – в цілісній системі усе взаємопов'язане. Головний біль, вегетативні розлади, когнітивний дефіцит чи навіть тунельні синдроми нерідко мають гормональний слід. Від менархе до менопаузи нервова система жінки постійно взаємодіє з репродуктивною сферою, і лікарю важливо знати, як саме ці механізми працюють. На лекції ви отримаєте структуроване розуміння неврологічних аспектів гінекологічних станів: від впливу контрацептивів та ендометріозу до складних патологій під час вагітності, як-от тромбоз мозкових венозних синусів чи синдром задньої зворотної енцефалопатії. Ви дізнаєтеся, як гормональні зміни позначаються на нервовій системі в різні етапи життя жінки, і навчитеся бачити клінічні зв’язки, які допомагають уникнути діагностичних пасток. Після лекції ви зможете впевнено орієнтуватися в «сірій зоні» між неврологією та гінекологією, своєчасно виявляти небезпечні стани й формувати індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. • 1. Актуальність теми • 2. Статева зрілість: • Комбіновані оральні контрацептиви і головний біль • Неврологічні ускладнення ендометріозу • Синдром полікістозу яєчників з боку неврології • 3. Неврологічні аспекти лікування безпліддя • 4. Вагітність у неврологічному контексті: • Параліч Белла • Тунельні синдроми • Тромбоз мозкового венозного синуса • Синдром зворотної мозкової вазоконстрикції • Синдром задньої зворотної енцефалопатії • Апоплексія гіпофіза • 5. Вплив менопаузи на нервову систему: • Розлади сну • Когнітивний дефіцит • Вегетативні розлади • Менопауза та епілепсія • 6. Висновки • 7. Відповіді на запитання учасників

У перші 18 місяців життя закладаються ключові моторні та функціональні навички дитини, і помилки в оцінці та методах втручання можуть коштувати втраченого часу і можливості оптимального розвитку. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів, фізичних терапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми раннього віку. Головна ідея — дати чіткі доказові критерії направлення до фізичного терапевта, визначення «червоних прапорців» та вибору оптимального методу втручання. Приєднуйтесь, щоб приймати обґрунтовані рішення у веденні дітей раннього віку та не втрачати час, коли він має вирішальне значення. Практичний формат допоможе впевнено діяти у щоденній роботі. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Покази до направлення дітей 0–18 місяців до фізичного терапевта. • «Червоні прапорці», віхи та вікна розвитку: на що звертати увагу під час огляду. • Масаж чи фізична терапія: коли потрібна системна робота з функцією. • Доказові шкали та інструменти оцінки моторного розвитку. • Алгоритм дій для лікаря та мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування сучасної класифікації ILAE для епілептичних нападів та епілепсій. 2. Інтерпретація ключових патернів ЕЕГ, специфічних для педіатричних епілептичних синдромів. 3. Алгоритмізація диференційної діагностики епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів. 4. Вибір протиепілептичних препаратів (ПЕП) першої та другої лінії на основі доказової бази. 5. Ведення та моніторинг побічних ефектів ПЕП у педіатричній популяції. 6. Ідентифікація пацієнтів-кандидатів для немедикаментозних методів лікування (кетогенна дієта, VNS, хірургія). 7. Розробка терапевтичних планів для дітей з фармакорезистентною епілепсією. 8. Консультування батьків щодо прогнозу, лікування та модифікації способу життя дитини. Питання, що розглядаються: Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Програма заходу: завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Слухові порушення у дітей — невидимий бар’єр, що впливає на мовний, когнітивний і емоційний розвиток 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Слухові порушення у дітей — невидимий бар’єр, що впливає на мовний, когнітивний і емоційний розвиток. Саме тому систематичний скринінг — не формальність, а ключовий інструмент раннього втручання. PRO скринінг слуху — це більше, ніж перевірка: про попередження, партнерство з батьками та про дитину, яка отримає шанс чути світ повноцінно з перших років життя. Запрошуємо вас на професійний захід із акцентом на клінічну практику та міждисциплінарну взаємодію — без зайвої теорії. Програма заходу • Неонатальний скринінг: методи та повторне обстеження при непройденому тесті • Типові помилки в трактуванні результатів: коли «норма» — ще не норма • Які методи скринінгу слуху справді ефективні на різних вікових етапах — від новонароджених до підлітків • Ознаки, що мають насторожити педіатра та вказують на можливе порушення слуху у дитини віком до 1 року • Коли необхідно перевіряти слух з профілактичною метою, та чи потрібно взагалі • Фактори ризику зниження слуху у дітей дошкільного та шкільного віку • Групи ризику, які потребують особливої уваги щодо можливих проблем зі слухом • Маршрут пацієнта з порушенням слуху Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease) може мати вигляд «легкого» ураження печінки, але насправді це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, що тісно пов’язане з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними ускладненнями. Вчасне розпізнавання та правильна класифікація хвороби допомагають запобігти фіброзу, цирозу та серйозним кардіометаболічним подіям. На цьому заході ви дізнаєтесь, чим MASLD відрізняється від застарілого NAFLD, навчитесь оцінювати ризик прогресування фіброзу, підбирати дієту й ліки так, щоб не погіршити стан печінки, і застосовувати сучасні алгоритми скринінгу й діагностики відповідно до останніх міжнародних рекомендацій (EASL 2023, AASLD 2024). Ви зрозумієте, коли залучати мультидисциплінарну команду та як інтегрувати нові препарати у вашу практику. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із MASLD (від раннього виявлення у людей з метаболічним ризиком до вибору індивідуальної стратегії лікування та профілактики ускладнень), роблячи вашу практику ефективнішою та безпечнішою. • 1. Нова класифікація захворювань печінки: сучасний підхід до діагностики та номенклатури. • 2. Інноваційні терапевтичні стратегії: огляд нового препарату, схваленого FDA для лікування MASLD. • 3. Оновлені міжнародні рекомендації: аналіз нової термінології та класифікацій (EASL 2023, AASLD 2024). • 4. MASLD = Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: концептуальне визначення та відмінності від попередніх термінів. • 5. Чому термін "NAFLD" є застарілим: обмеження попередньої класифікації та виключення метаболічного компоненту. • 6. Основні діагностичні критерії MASLD: клінічні, лабораторні та візуалізаційні маркери. • 7. Шляхи скринінгу, профілактики й контролю прогресування фіброзу печінки: мультидисциплінарний підхід у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі кашлю при ушкодженні респіраторного 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі кашлю при ушкодженні респіраторного епітелію? Як клінічно диференціювати кашель, спричинений вірусною інфекцією, та підібрати практичні рішення для ведення пацієнта. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

У критичній ситуації ефективність дій анестезіолога визначається рівнем його підготовки. Гайдлайни 2025 року – це повноцінна зміна підходу: від інтуїтивної ресусцитації до фізіологічно обґрунтованої, цифрово підтриманої системи дій. Настав час навчитися працювати за новими правилами та відповідати міжнародному стандарту або ризикувати припуститися помилки у ситуаціях, де кожна неправильна деталь ставить життя дитини під загрозу. На цьому заході ви розглянете зміни, які вже зараз визначають стандарт педіатричної та неонатальної реанімації, нові підходи до оксигенації та дозування адреналіну, пріоритети моніторингу з раннім використанням ЕКГ, а також роль новітніх технологій: від пристроїв зворотного зв’язку до ШІ-помічників у прийнятті рішень. Ви навчитеся діяти в умовах високого навантаження без втрати якості. Після навчання ви зможете діяти без зайвих сумнівів навіть у складних ситуаціях, не посилаючись на застарілі алгоритми. • Вступ та "Золота хвилина" • Чому гайдлайни 2025 змінили пріоритети? • Новонароджені: концепція "Золота хвилина" у 2025 році – фокус на терморегуляції та фізіологічному перетисканні пуповини. • Головна зміна: нові підходи до стартової концентрації кисню для доношених і недоношених. • Реанімація новонароджених (NLS): оновлені алгоритми • Дихання понад усе: техніка вентиляції під позитивним тиском (PPV). Використання Т-систем проти мішків Амбу. • Моніторинг: чому ЕКГ тепер рекомендовано раніше, ніж пульсоксиметрія для визначення ЧСС. • Медикаменти: оновлені дозування адреналіну та шляхи введення. • Сучасний акцент: підтримка сім'ї під час реанімації в пологовому залі. • Педіатрична реанімація (PALS): від немовлят до підлітків • Алгоритм C-A-B чи A-B-C? Останні дебати ERC vs AHA щодо послідовності дій. • Якість компресій: використання пристроїв зворотного зв’язку в реальному часі. • Дихальні шляхи: "Step-wise approach" – чому маскова вентиляція часто краща за інтубацію у дітей. • Дефібриляція: корекція енергії розряду та ведення рефрактерних ритмів. • Особливі стани й постреанімаційна допомога • Сепсис та рідинна терапія: обережність з болюсами. • Нейропротекція: цільовий температурний менеджмент (TTM) – де ми зараз? • Прогнозування: коли зупинитися? Етичні аспекти згідно з новими протоколами. • Робота в команді • Human Factors: роль лідера та CRM (Crew Resource Management) у критичних ситуаціях. • Цифрові помічники: мобільні додатки та ШІ-калькулятори доз, схвалені ERC. • Q&A-сесія

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Аналіз газів крові є одним із найважливіших інструментів оцінки стану критично пацієнта. Проте правильна інтерпретація показників кислотно-лужного стану, оксигенації та вентиляції нерідко викликає труднощі навіть у досвідчених клініцистів. Вміння швидко та правильно інтерпретувати результати дослідження дозволяє не лише оцінити тяжкість стану пацієнта, а й своєчасно виявити загрозливі порушення дихання, оксигенації та кислотно-лужного балансу. Захід включатиме розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів, які допоможуть швидко й впевнено аналізувати гази крові у щоденній роботі. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • механізми розвитку метаболічних і респіраторних ацидозів та алкалозів, принципи компенсації порушень кислотно-лужного стану • покроковий алгоритм аналізу газів артеріальної крові • визначення порушень кислотно-лужного балансу • розпізнавання респіраторних та метаболічних розладів, оцінювання ефективності оксигенації та вентиляції • клінічне застосування результатів дослідження для прийняття рішень у невідкладних станах та інтенсивній терапії • розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений темі: Діагностика та лікування міастенії: як. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику міастенії з іншими нервово-м’язовими захворюваннями (синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС). Правильно інтерпретувати результати електронейроміографії (декремент-тест) та серологічних досліджень (антитіла до AChR, MuSK, LRP4). Розробляти індивідуалізовані схеми лікування з використанням антихолінестеразних препаратів, глюкокортикостероїдів та цитостатиків. Своєчасно розпізнавати та надавати невідкладну допомогу при міастенічному кризі, включаючи покази до плазмаферезу та ШВЛ. Здійснювати титрування доз імуносупресивної терапії та моніторинг побічних ефектів. Обґрунтовувати показання до тимектомії та оцінювати її ефективність. Вести пацієнтів з рефрактерними формами міастенії, застосовуючи сучасні біологічні препарати. Застосовувати сучасні класифікації міастенії (MGFA) для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості та активності захворювання. Програма заходу • Заняття 1 • Сучасна тактика встановлення діагнозу “Міастенія”. • Актуальні методи діагностики міастенії (клінічні, лабораторні, інструментальні). • Поширені помилки при діагностиці пацієнта з проявами міастенії. • Тактика ведення пацієнтів: застосування симптоматичної терапії, підбір хворобомодифікуючих препаратів. • Уточнення ієрархії застосування лікарських засобів (так званих “ліній терапії”). • Диференційована терапевтична стратегія допомоги з урахуванням форми міастенії (генералізована, очна, ювенільна, пов’язана з тимомою, з пізнім початком і т.д.). • Порівняння підходу до вибору тактики лікування в Японії, ЄС, США, Канаді, Чілі, Великобританії, Китаї. • Поширені помилки при лікуванні пацієнта з проявами міастенії. • Заняття 2: Помірна та високоактивна міастенія: сучасні терапевтичні стратегії • Які критерії дозволяють класифікувати міастенію як високоактивну та які прогностичні маркери слід враховувати? • Яка оптимальна стартова терапія для пацієнта з генералізованою помірною міастенією: монотерапія інгібіторами АХЕ чи рання ініціація імуносупресії? • Як обрати між глюкокортикостероїдами та нестероїдними імуносупресантами як терапією першої лінії при високоактивній міастенії? • Які сучасні підходи до мінімізації побічних ефектів довготривалої терапії кортикостероїдами? • В яких клінічних ситуаціях і на якому етапі лікування слід розглядати призначення таргетної терапії (моноклональні антитіла)? • Які показання до тимектомії у пацієнтів без тимоми, зокрема з серонегативною міастенією? • Як вести пацієнтку з високоактивною міастенією під час вагітності та лактації: ризики та безпечні терапевтичні опції? • Якою є тактика ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією, що не відповідають на стандартні схеми імуносупресії? • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні діагностичні критерії міокардиту, включаючи клінічні, лабораторні, електрокардіографічні та візуалізаційні дані. 2. Інтерпретувати результати інструментальних досліджень (ЕхоКГ, МРТ серця з контрастуванням) для верифікації діагнозу та оцінки прогнозу. 3. Проводити диференційну діагностику міокардиту з гострим коронарним синдромом, зокрема MINOCA, стрес-індукованою кардіоміопатією та іншими некоронарогенними ураженнями міокарда. 4. Визначати показання до проведення ендоміокардіальної біопсії та трактувати її результати для вибору етіотропної терапії. 5. Розробляти індивідуалізовану тактику ведення пацієнтів залежно від етіології, клінічного фенотипу та гемодинамічного статусу. 6. Застосовувати протоколи лікування життєзагрозливих ускладнень: гострої серцевої недостатності, кардіогенного шоку та шлуночкових аритмій. 7. Здійснювати стратифікацію ризику раптової серцевої смерті та визначати стратегії довготривалого спостереження за пацієнтами. Питання, що розглядаються: Які клінічні фенотипи гострого міокардиту та як вони впливають на діагностичну та лікувальну тактику? Як диференціювати міокардит від інфаркту міокарда з необструктивним ураженням коронарних артерій (MINOCA)? Який діагностичний алгоритм є оптимальним при підозрі на міокардит в умовах обмежених ресурсів? Яку роль відіграє МРТ серця з пізнім накопиченням гадолінію (LGE) у верифікації діагнозу та прогнозуванні наслідків? В яких клінічних ситуаціях ендоміокардіальна біопсія є абсолютно показаною і змінює підходи до лікування? Які сучасні підходи до імуносупресивної терапії при гігантоклітинному, еозинофільному та саркоїдному міокардиті? Якою є тактика ведення пацієнтів з фульмінантним міокардитом, що потребують механічної підтримки кровообігу? Які критерії безпечного повернення до фізичних навантажень та спорту після перенесеного міокардиту? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до заняття Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-консультації стали невід’ємною частиною медичної практики — і водночас викликом щодо етики, законності та безпеки. Курс створений для усіх спеціалістів галузі охорони здоров'я, які проводять або планують проводити дистанційні консультації. Мета — допомогти лікарям працювати онлайн професійно, без ризиків і з повагою до прав пацієнта. Ключові теми: нормативно-правова база телемедицини в Україні; законні умови проведення онлайн-консультацій та отримання інформованої згоди; етичні принципи і правила комунікації з пацієнтом у дистанційному форматі; алгоритм документування онлайн-консультації та вимоги до безпеки даних; організація телемедичних послуг у закладі; дії лікаря у випадку скарг або судових спорів. Після вивчення курсу ви зрозумієте, як законно проводити онлайн-консультації, отримаєте покроковий алгоритм дій — від запиту пацієнта до запису у документації, навчитеся захищати себе від типових помилок і юридичних ризиків та зможете впровадити безпечну систему дистанційних консультацій у своєму закладі. Приєднуйтесь, щоб консультувати онлайн впевнено, професійно та без юридичних ризиків. Програма заходу • БЛОК 1. Онлайн-консультація: правовий статус, визначення та нормативне регулювання • БЛОК 2. Етика, комунікація і конфіденційність в онлайн-форматі • БЛОК 3. Організаційні та безпекові аспекти проведення онлайн-консультацій у закладі охорони здоров’я • БЛОК 4. Відповідальність лікаря при проведенні онлайн-консультацій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Недостатність аортального та легеневого клапанів може залишатися непоміченою, якщо неправильно інтерпретувати ехокардіографічні дані. Пропущене прогресування або неточна оцінка тяжкості стану підвищує ризик ускладнень. На заході ви навчитеся оцінювати аортальну та легеневу регургітацію за допомогою сучасних ехокардіографічних методів (TTE, TEE, 2D/3D, strain), правильно інтерпретувати ключові маркери (vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору), диференціювати гостру та хронічну недостатність і визначати показання до лікувальних інтервенцій. Після навчання ви зможете точно оцінювати ступінь клапанної недостатності, виявляти суміжні ураження й обирати оптимальний маршрут пацієнта. Ви будете безпечно лікувати хворих із вродженими чи набутими вадами серця, легеневою гіпертензією та серцевою недостатністю. • Вступ. Принципи ехокардіографічного оцінювання клапанної недостатності • Основи та можливості сучасної ехокардіографії в оцінюванні клапанної регургітації • Критерії діагностики клапанної недостатності: морфологічні ознаки, напівкількісні, кількісні доплерівські методи • Вибір оптимальних методів ехокардіографічного оцінювання • Аортальна регургітація: ключові моменти • Етіологія і патофізіологія гострої та хронічної недостатності аортального клапана • Основні ехокардіографічні маркери: vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору регургітації • Додаткові критерії: розміри та функція лівого шлуночка, strain • Клінічна інтерпретація результатів, показання до хірургічного втручання • Диференціація гострої та хронічної недостатності • Оцінювання суміжних уражень клапанів • Останні тенденції та новини в оцінюванні аортальної регургітації • Огляд оновлених гайдлайнів (2024-2025) • Впровадження комплексного багатопараметричного оцінювання, роль strain та 3D-ехокардіографії • Еволюція критеріїв тяжкої регургітації та сучасних технічних рішень • Практичні аспекти використання нових підходів у щоденній роботі • Інтерпретація та інтеграція даних для вибору оптимальної стратегії ведення пацієнта • Легенева регургітація: підходи до ехокардіографічного оцінювання • Патофізіологія та основні причини • Основні ехокардіографічні критерії (TTE, TEE): морфологія клапана, потокові показники • Новітні ехокардіографічні 2D- та 3D-проєкції • Особливості у пацієнтів після операцій на вроджених вадах серця (наприклад, тетрада Фалло) • Клінічне значення та показання до лікувальних втручань • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Як часто на прийомі з’являються діти зі скаргами на біль у суглобах після інфекції — і щоразу виникає питання: це тимчасова артралгія, реактивна артропатія чи вже справжній артрит? Чи завжди ми впевнено розуміємо, де межа між варіантом норми після вірусної хвороби та станом, що потребує консультації вузького спеціаліста? Біль у суглобах у дітей — часта причина звернень до лікаря первинної ланки. Але саме тут легко або недооцінити серйозність ситуації, або навпаки — призначити зайві обстеження й лікування. Реактивний артрит у педіатрії має свої особливості перебігу, діагностичні критерії та «червоні прапорці», які важливо знати кожному педіатру. Запрошуємо на клінічно орієнтований захід, де розберемо сучасний погляд на реактивний артрит у дітей та практичні межі компетенції лікаря ПМД. Практично, структуровано й з опорою на сучасні рекомендації: щоб після заходу ви чітко розуміли, кого можна безпечно вести самостійно, а кого не можна втратити з поля зору. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • що сьогодні розуміють під реактивним артритом у дитячому віці: визначення, механізми, критерії; • чим відрізняються артралгія, артропатія та артрит; • суглобовий біль при гострих інфекціях: коли це частина інфекційного процесу, а коли — окрема проблема; • алгоритм дій педіатра: огляд, базові обстеження, спостереження в динаміці; • показання до скерування до дитячого ревматолога або ортопеда: чіткі клінічні орієнтири; • типові помилки первинної ланки та як їх уникнути. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференціації типів болю — ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного — на основі їхніх патофізіологічних механізмів. Учасники навчаться розпізнавати клінічні маркери периферичної та центральної сенситизації, застосовувати механізм-орієнтований підхід до вибору фармакотерапії та оптимізувати схеми мультимодальної анальгезії. Розглядаються молекулярні й клітинні механізми переходу гострого болю в хронічний, роль гліальних клітин у розвитку центральної сенситизації, вплив генетичних поліморфізмів на схильність до хронізації болю та відповідь на анальгетики. Також висвітлюються роль іонних каналів у патогенезі нейропатичного болю, дисфункція низхідних модулюючих больових систем, патофізіологічні основи ноципластичного болю та можливість використання об’єктивних біомаркерів у клінічній практиці. Програма заходу • Заняття — 26:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захворювання волосистої частини голови становлять окрему діагностичну категорію, яка характеризується варіабельною клінічною картиною та високим ризиком клінічних помилок. Еритема, свербіж, лущення й інші симптоми можуть бути проявами запальних, аутоімунних, інфекційних або інших дерматозів, які мають подібні ознаки, але потребують принципово різних підходів до лікування. На цьому заході ви розглянете класифікацію дерматологічних захворювань волосистої частини голови, відмінності їхніх клінічних проявів та сучасні підходи до диференційної діагностики. Ви навчитеся застосовувати дерматоскопію та трихоскопію як інструменти підвищення точності діагностики, а також формувати алгоритм обстеження пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати клінічні симптоми ураження волосистої частини голови, уникати діагностичних помилок та своєчасно призначати обґрунтоване лікування. • Класифікація дерматологічних захворювань волосистої частини голови (запальні, аутоімунні, інфекційні та ін.) • Клінічні прояви та ознаки. • Диференційна діагностика й основні методи лікування. • Роль дерматоскопії/трихоскопії у встановленні діагнозу. • Алгоритм діагностики пацієнта. • Вдповіді на запитання.

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.