Заходи БПР — Педіатрія 2026

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

Своєчасне ультразвукове оцінювання артерій нижніх кінцівок є основним елементом діагностики судинної патології, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, після судинних втручань або в разі підозри на неатеросклеротичні ураження. Ці навички дають змогу виявляти дистальні ураження артерій, правильно інтерпретувати зміни в разі медіакальцинозу, своєчасно діагностувати аневризми та післяопераційні ускладнення, а також об’єктивно оцінювати ступінь ішемії та визначати показання до реваскуляризації. Хибна інтерпретація ультразвукових даних та несвоєчасне виявлення аневризм, тяжкої ішемії або дистальних уражень при цукровому діабеті – типові помилки, яких можна легко уникнути, маючи добре розвинені навички УЗ-оцінювання. На цьому заході ви матимете змогу поглибити знання щодо ультразвукової діагностики захворювань периферичних артерій, зокрема у разі цукрового діабету, неатеросклеротичних уражень та після судинних втручань. Ви розглянете особливості доплерівських спектрів, обмеження стандартних показників, як-от кісточково-плечовий індекс, критерії діагностики аневризм, псевдоаневризм та артеріовенозних фістул, а також підходи до контролю судинних шунтів і стентів. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми ведення пацієнтів, оцінювання перфузії кінцівки та навчитеся приймати точні рішення у складних випадках. Після навчання ви зможете проводити ультразвукове дослідження артерій нижніх кінцівок, правильно інтерпретувати отримані дані та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості ураження артерій при цукровому діабеті: характер ураження, склероз Менкеберга, особливості доплерівського спектра, обмеження інтерпретації КПІ у пацієнтів із ЦД. • Неатеросклеротичні ураження артерій нижніх кінцівок: • васкуліти; • облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера). • Аневризми артерій нижніх кінцівок: визначення, часті локалізації, УЗ-ознаки, ризик тромбоемболічних ускладнень. • Псевдоаневризми й артеріовенозні фістули: причини, УЗ-ознаки. • Післяопераційний контроль судинних реконструкцій: УЗ-контроль судинних шунтів, контроль стентів та ангіопластики, ознаки рестенозу, гемодинамічні критерії дисфункції шунта. • Алгоритм ведення пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій. • Особливості УЗД при хронічній ішемії: оцінювання перфузії кінцівки, класифікація WIfI, прогностичне значення гемодинамічних показників. • Клінічний практикум: • аналіз складних клінічних випадків; • інтерпретація УЗ-зображень і доплерівських спектрів; • формування клінічно релевантного висновку; • обговорення тактики ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна медична практика дедалі частіше стикається з пацієнтами, чия гендерна ідентичність не відповідає біологічній статі, визначеній при народженні, що формує нові клінічні, комунікативні й етичні виклики для лікаря. Брак системних знань у цій сфері може призводити до помилок у зборі анамнезу, некоректної або травматичної комунікації, зниження прихильності пацієнта до лікування, конфліктних ситуацій, скарг і підвищених юридичних ризиків для медичних працівників. Лікар зобов’язаний діяти в межах професійної етики, чинного законодавства та принципів пацієнтоорієнтованої допомоги, забезпечуючи недискримінаційне лікування для кожного. На цьому заході ви отримаєте комунікативні орієнтири для професійної взаємодії з трансгендерними пацієнтами. Ви розглянете базові поняття гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, сучасну позиція науки, етичні межі клінічних запитань, коректну термінологію, а також особливості медичного, соціального, юридичного та хірургічного переходу. Після навчання ви зможете впевнено поводитись у складних комунікативних й етичних ситуаціях без стигматизації та професійних помилок. • Загальні поняття гендерну та орієнтації, історія визнання та сучасна позиція науки. • Виклики, з якими стикаються трансгендерні люди під час контакту з медициною: дискримінація та обмеження доступу до лікування. • Коректна лексика. • Різновиди транспереходу (соціальний, медичний, хірургічний, юридичний). • Процедура транспереходу в Україні. Роль лікарів та лікарок різних фахів. • Інші специфічні запити з боку здоров'я, характерні для транслюдей. • Трансгендерність та діти/підлітки. • Відповіді на запитання.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички інтерпретації клінічних проявів: лихоманки, лімфаденопатії, фарингіту, гепатоспленомегалії. Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики з CMV, HIV, HHV-6 та Toxoplasma gondii. Програма охоплює трактування гетерофільних антитіл, специфічних серологічних маркерів EBV (VCA IgM, VCA IgG, EBNA), загального аналізу крові з атиповими мононуклеарами, оцінювання ризиків обструкції дихальних шляхів, розриву селезінки, гематологічних і неврологічних ускладнень. Розглядаються формування тактики ведення пацієнта, обґрунтоване призначення симптоматичної терапії та кортикостероїдів, а також рекомендації щодо модифікації способу життя і фізичних навантажень для профілактики ускладнень. Програма заходу • Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія. • Ключові клініко-лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших станів, що імітують мононуклеозоподібний синдром. • Оптимальна стратегія лабораторної діагностики. Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV. • Абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів, зокрема при ускладненому перебігу. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення. • Визначення термінів безпечного повернення до фізичних навантажень для мінімізації ризику розриву селезінки. • Особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та пріоритетні діагностичні й терапевтичні підходи. • Роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого перебігу. • Заняття №2: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина. Ускладнення. • Ключові лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших причин мононуклеозоподібного синдрому. • Клініко-лабораторні «червоні прапорці» для негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань. • Абсолютні та відносні показання до системних глюкокортикостероїдів і найбільш обґрунтовані схеми. • Роль та місце противірусної терапії: ацикловір, ганцикловір. • Терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних. • Критерії госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. • Заняття №3: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми. • Критерії диференціації EBV-асоційованого мононуклеозу, CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції. • Інтерпретація «нетипових» серологічних профілів, зокрема відсутності VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG. • Показання до призначення системних кортикостероїдів. • Тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ. • Клінічні ситуації для проведення ПЛР-діагностики з визначенням вірусного навантаження EBV. • Рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань. • Роль етіотропної терапії у лікуванні неускладнених та ускладнених форм. • Заняття №4: Лікування у дітей. • Діагностичні обмеження тесту на гетерофільні антитіла (Monospot test). • Тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією. • Критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією та лімфомою. • Клінічні ситуації для застосування системних глюкокортикостероїдів. • Інтерпретація персистенції IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та подальші діагностичні кроки. • Патогенетичні механізми розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією. • Особливості перебігу у імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення. • Навчальна програма: заняття, конспекти та клінічні задачі. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення голосу не завжди мають органічну причину — часто проблема криється у функції, а не в структурі. За таких дисфоній складно виявити, що призвело до захворювання, адже при здоровій, на перший погляд, гортані пацієнт втрачає голос. А від точності діагностики залежить подальша ефективність лікування та реабілітації. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики функціональних дисфоній: від клінічних ознак до інструментальних методів (відеостробоскопії, високошвидкісної ендоскопії та відеоларингоскопії). Учасники навчаться оцінювати функцію голосових складок, відрізняти функціональні порушення від органічних, а також розуміти, коли необхідна участь фоніатра, логопеда чи психотерапевта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі фонастенії, гіпотонусної, спастичної дисфонії, функціональної афонії чи перенапруження голосу. • Визначення дисфонії. • Функціональні дисфонії. Визначення та класифікація: • гіпотонусна дисфонія; • фонастенія; • функціональна афонія; • спастична дисфонія. • Етіопатогенетичні механізми виникнення функціональних дисфоній. • Діагностика функціональних дисфоній: • інструментальні методи дослідження; • види ендоскопічних методів дослідження гортані. • Лікування функціональних дисфоній. • Фонопедія як провідний метод корекції. • Відповіді на запитання

Пілонідальна хвороба є поширеною патологією серед пацієнтів молодого працездатного віку, яка часто супроводжується хронічним запаленням, абсцедуванням і рецидивним перебігом, що суттєво впливає на якість життя. Вибір тактики лікування визначає тривалість загоєння, ризик ускладнень і частоту рецидивів, а без системного підходу й актуальних методів ведення неможливо досягти стійкого результату. На цьому заході ви розглянете етіологію та патогенез пілонідальної хвороби, зокрема фактори ризику й підходи до класифікації. Ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, тактику ведення гострих станів, зокрема пілонідального абсцесу, а також можливості консервативної терапії. Окрім цього, ви засвоїте малоінвазивні та хірургічні методи лікування та навчитесь обирати оптимальну техніку залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете зменшити ризик рецидивів пілонідальної хвороби, оптимізувати післяопераційне ведення й покращити довгострокові результати лікування. • Актуальність проблеми, епідеміологія і статистичні дані. • Етіологія і патогенез: вроджена чи набута хвороба? Фактори ризику. • Класифікації пілонідальної хвороби. • Діагностика: візуальна та інструментальна. • Гострий стан: пілонідальний абсцес. • Неоперативне лікування пілонідальної хвороби: за і проти. • Малоінвазивні методи лікування (pit picking, фенолізація, ендоскопія, лазер). • Хірургічні методи лікування: висічення пілонідального синуса. • Пластичні методи закриття рани після висічення. • Післяопераційне ведення пацієнтів, профілактика рецидивів, прогноз та віддалені результати. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коли складно визначитися з діагнозом, а різні фахівці бачать у пацієнта різні захворювання (від межового розладу особистості до біполярного афективного розладу) – ви маєте зʼясувати, що насправді стоїть за цим хаосом. Емоційна нестабільність, імпульсивність, суїцидальні думки – симптоми схожі, але механізми й підходи лікування кардинально різні. На цьому заході ви навчитеся впевнено розрізняти межовий розлад особистості, БАР і ПТСР навіть у випадках, коли клінічна картина здається розмитою. Зрозумієте, як емоційна нестабільність при МРО відрізняється від афективних фаз БАР, а травматичні реакції ПТСР – від депресивних епізодів. Отримаєте чіткі клінічні орієнтири, щоб визначати, коли потрібні нормотиміки чи антидепресанти, а коли достатньо психотерапевтичної роботи. Після навчання ви зможете швидше знаходити істинну причину емоційних розладів, точніше формулювати діагнози й запобігати типовим помилкам, за якими слідує неефективне лікування. • Типові клінічні помилки та прогностичне значення правильної диференціації. • Міжособистісна чутливість як маркер: відмінності між тригерами при МРО, БАР і ПТСР. • Депресія при межовому розладі особистості. • Ефект медикаментів як діагностичний маркер. • Клінічна поведінка в період ремісії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок – золотий стандарт діагностики варикозної хвороби та хронічної венозної недостатності. Якісне виконання дослідження потребує чіткого розуміння соноанатомії та досконалого опанування техніки. Кожна помилка потенційно може призвести до тяжких ускладнень, які становлять небезпеку для життя пацієнта. На цьому заході ви навчитеся виконувати первинне УЗД в разі підозри на варикозну хворобу, правильно інтерпретувати зміни венозного кровотоку до та після хірургічних чи ендовенозних втручань, а також розпізнавати післяопераційні ускладнення. Навчання проводитиме судинний хірург, який пояснює методику крізь призму щоденної клінічної практики. Ви побачите демонстрацію обстеження на реальному пацієнті й зрозумієте, як правильно застосувати ці знання. Після навчання ви зможете впевнено проводити обстеження пацієнтів із підозрою на варикозне розширення вен чи симптомами хронічної венозної недостатності, швидко орієнтуватись у складних клінічних випадках та обирати правильну тактику ведення: планувати хірургічне втручання чи продовжувати моніторинг ситуації. • УЗД: основи, термінологія, якість зображення. • Анатомія вен нижніх кінцівок. • Методика проведення УЗД та соноанатомія вен нижніх кінцівок. • Протокол обстеження. • Варіанти УЗ-картини у разі варикозного розширення вен нижніх кінцівок. • Варіанти УЗ-картини після хірургічного/лазерного лікування. • Післяопераційні ускладнення: як розпізнати на УЗД. • Відповіді на запитання учасників.