Заходи БПР — Педіатрія 2026

/null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід має теоретико-практичний характер і передбачає очну теоретичну та практичну складові. Відвідування, засвоєння та виконання теоретичної і практичної складових у повному об'ємі є обов'язковими. Особиста фізична присутність та участь упродовж усього часу заходу є обов'язковими. Обов'язковими є дотримання принципів доказової медицини та академічної доброчесності. Програма заходу • 27-28.07.2026 м.Стрий вул.Басараб 15 • 13-14.07.2026 м.Дрогобич вул.Січ.Стрільців 20 • 02-03.07.2026 м.Львів вул.Орлика 6 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Навчання призначене для лікарів різних спеціальностей, практикуючих нутриціологів і спеціалістів, які хочуть систематизувати та оновити свої знання відповідно до сучасних доказових рекомендацій. Навчання відбувається онлайн: учасники дивляться уроки на зручній платформі, виконують домашні завдання, складають фінальний іспит і отримують сертифікат. Сертифікат з балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. У результаті навчання учасники навчаться критично аналізувати наукову літературу та інтерпретувати результати досліджень, опанують алгоритм проведення нутриціологічної консультації, зможуть складати персоналізовані програми харчування та використовувати харчування як інструмент профілактики й комплексного лікування неінфекційних захворювань. Також учасники опанують інструменти ефективного консультування, навчаться виявляти червоні прапорці розладів харчової поведінки та отримають практичні рекомендації щодо розвитку консультаційної практики. Програма заходу • Старт 29 червня • Формат навчання: онлайн • 20 балів БПР • Модуль 1. Вдалий старт — 2,4 акад.год • Лекція 1. Роль харчування у підтримці здоров’я: на що воно дійсно впливає і чому ми можемо це коригувати. Що таке здорове, збалансоване харчування. • Тривалість: 58,41 хвилин • Лекція 2. Пошук доказової інформації. Інтерпретація досліджень та рекомендацій з харчування. • Тривалість: 82,29 хвилин • Модуль 2. Макро й мікронутрієнти — 7,27 акад.год • Лекція 1. Вуглеводи. Харчові волокна. Наслідки дефіциту та надлишку. Цукор, цукрозамінники. • Тривалість: 128 хвилин • Лекція 2. Білки. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 3. Жири. Функції, типи, наслідки дефіциту й профіциту. • Тривалість: 47 хвилин • Лекція 4. Мікронутрієнти: огляд, пошир дефіцити, антинутрієнти. Часті дефіцити. • Тривалість: 52 хвилини • Лекція 5. Питний режим: що, скільки і коли пити. Найпоширеніші міфи. • Тривалість: 51 хвилин • Модуль 3. Консультування — 3,31 акад.год • Лекція 1. Послуги та типи пацієнтів, постановка реалістичної цілі. Інструменти для збору інформації про підопічного. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 2. Оцінка харчового профілю, підрахунок калорій: за і проти. Побудова раціону. • Тривалість: 100 хвилин • Модуль 4. Дієтотерапія при поширених захворюваннях — 7,11 акад.год • Лекція 1. Корекція ваги. Ожиріння: діагностика, корекція способу життя та харчування. • Тривалість: 107 хвилин • Лекція 2. Метаболічний синдром, інсулінорезистентність. Діагностика, лікування. Діабет та харчування. Огляд рекомендацій ADA, EASD. • Тривалість: 63 хвилини • Лекція 3. Харчування і захворювання серцево-судинної системи. • Тривалість: 45 хвилин • Лекція 4. Дієти для гастропацієнтів: що ефективно і що ні. Чому "столи за Певзнером" неефективні. • Тривалість: 56 хвилин • Лекція 5. Харчування вегетаріанців та веганів: на що маємо звернути увагу для збалансування раціону. • Тривалість: 49 хвилин • Лекція 6. Подагра. Підвищення сечової кислоти. Особливості харчування • Модуль 5. Психологія для роботи — 3,11 акад.год • Лекція 1. РХП та переїдання: як розрізняти і виявити "червоні прапорці" і що не варто казати пацієнту. • Лекція 2. Емоційне переїдання, заїдання стресу: як допомогти пацієнту налагодити харчову поведінку. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційне навчання. Сертифікат — 24 бали для лікарів за спеціальностями: Неврологія, Загальна практика - сімейна медицина, Анестезіологія, Акушерство та гінекологія, Кардіологія, Нейрохірургія, Хірургія, Ортопедія і травматологія, Офтальмологія, Отоларингологія, Психотерапія, Педіатрія, Терапія, Рефлексотерапія, Судинна хірургія, Урологія, Фізична та реабілітаційна медицина, Функціональна діагностика, Фізіотерапія. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід відбудеться 6–7 серпня 2026 року у Варшаві, Польща. Участь у заході відбуватиметься на конкурсній основі. Учасників буде відібрано серед усіх поданих заявок. Програма заходу проводитиметься англійською мовою. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Практика, що змінює підхід до пацієнтів — і до себе. Упродовж двох днів інтенсиву учасники навчаться не просто «говорити» з пацієнтами, а комунікувати усвідомлено, впевнено та професійно — у складних ситуаціях та з різними пацієнтами. Побудова довіри та партнерських стосунків з пацієнтами Робота із запереченнями та емоціями пацієнта, повідомлення поганих новин Подача плану лікування, що сприймається Комунікація в команді: зворотний зв’язок, кордони, підтримка Інструменти профілактики емоційного вигорання Цей курс — для лікарів, які хочуть покращити якість комунікації з пацієнтами та знизити емоційну напругу в роботі. Для того, щоб успішно завершити курс і отримати сертифікат, необхідно бути присутнім протягом усього офлайн-тренінгу та пройти теоретичне оцінювання. Для кого: всі лікарські спеціальності Звертаємо увагу! Ви будете зараховані на тренінг тільки після підтвердження участі адміністратором навчально-тренінгового центру. Місце на тренінгу бронюється тільки після оплати навчання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поглиблення знань лікарів щодо сучасних підходів до оцінки абдомінального больового синдрому у дітей, формування практичних навичок диференційної діагностики болю в животі, виявлення симптомів тривоги та побудови алгоритму ведення пацієнта залежно від клінічної ситуації та відповідно до сучасних клінічних настанов. Програма заходу • 28 липня 2026 | 15:30 • Актуальність теми та статистичні дані. • Нормативні документи та сучасні клінічні рекомендації щодо ведення дітей з абдомінальним больовим синдромом. • Підходи до ведення дітей з абдомінальним болем на первинній ланці. • Симптоми тривоги «red flags» при абдомінальному болю. • Анамнез та фізикальне обстеження дитини з болем у животі. Психосоціальні фактори. • Диференційна діагностика абдомінального болю у дітей: органічні та функціональні причини. • Лабораторна та інструментальна діагностика. Раціональний підхід. • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Учасники здобудуть навички оцінки та моніторингу стану пацієнта за стандартизованими шкалами, профілактики й лікування пролежнів, догляду за венозними катетерами та пацієнтами зі стомами. Програма охоплює безпечне поводження з лікарськими засобами, респіраторну підтримку, ведення медсестринської документації, комунікацію з пацієнтами та родичами, а також застосування принципів інфекційного контролю, асептики й антисептики. Програма заходу • Оцінка та моніторинг стану пацієнта за стандартизованими шкалами (Глазго, ВАШ, Морзе, Norton). • Алгоритми профілактики та лікування пролежнів I-IV стадій згідно з міжнародними настановами. • Техніка та протоколи догляду за центральними і периферичними венозними катетерами, профілактика катетер-асоційованих інфекцій. • Правила безпечного поводження з лікарськими засобами: розрахунок доз, техніки введення, менеджмент побічних реакцій. • Протоколи догляду за пацієнтами з трахеостомою, гастростомою та іншими типами стом. • Основи респіраторної підтримки та догляду за пацієнтом на ШВЛ. • Ведення медсестринської карти спостереження та іншої нормативної документації. • Навички ефективної комунікації з пацієнтом та родичами в кризових станах. • Застосування принципів інфекційного контролю, асептики та антисептики в щоденній практиці. • Які сучасні алгоритми використовуються для профілактики тромбоемболічних ускладнень у лежачих пацієнтів? • Як юридично коректно вести медсестринську документацію для уникнення правових колізій? • Якою є роль медичної сестри в ранньому виявленні та менеджменті сепсису? • Особливості нутритивної підтримки пацієнтів: протоколи ентерального та парентерального харчування. • Як диференціювати типи больового синдрому та застосовувати немедикаментозні методи його корекції? • Протокол догляду за пацієнтом в післяопераційному періоді: моніторинг, дренажні системи, профілактика ускладнень. • Які психологічні аспекти роботи з пацієнтами в термінальних стадіях та їхніми родинами? • Як організувати безпечний простір для пацієнта з високим ризиком падінь? • Стандартизовані операційні процедури (СОПи) в медсестринстві: розробка та впровадження. • Заняття • 16:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики основних тривожних розладів згідно з МКХ-11. Застосування валідизованих шкал HADS, GAD-7 та Шкали Шихана для об’єктивізації ступеня тривоги й моніторингу ефективності терапії. Алгоритми призначення бензодіазепінів та інших анксіолітиків короткої дії з урахуванням ризиків залежності. Принципи підбору та титрування доз СІЗЗС, СІЗЗСН та інших препаратів для довготривалої терапії. Інтеграція когнітивно-поведінкової та експозиційної терапії в довгостроковий план лікування. Керування побічними ефектами антидепресантів та анксіолітиків. Розробка індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів із коморбідною депресією, соматичними захворюваннями чи розладами сну. Програма заходу • Заняття — 55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування сучасної класифікації ILAE для епілептичних нападів та епілепсій. 2. Інтерпретація ключових патернів ЕЕГ, специфічних для педіатричних епілептичних синдромів. 3. Алгоритмізація диференційної діагностики епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів. 4. Вибір протиепілептичних препаратів (ПЕП) першої та другої лінії на основі доказової бази. 5. Ведення та моніторинг побічних ефектів ПЕП у педіатричній популяції. 6. Ідентифікація пацієнтів-кандидатів для немедикаментозних методів лікування (кетогенна дієта, VNS, хірургія). 7. Розробка терапевтичних планів для дітей з фармакорезистентною епілепсією. 8. Консультування батьків щодо прогнозу, лікування та модифікації способу життя дитини. Питання, що розглядаються: Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Програма заходу: завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати критерії DSM-5 та МКХ-11 для верифікації діагнозу межового розладу особистості. Проводити диференційну діагностику МРО з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості. Оцінювати та стратифікувати ризик суїцидальної та несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії на основі доказової бази для цільових симптомів: афективна дизрегуляція, імпульсивність, когнітивно-перцептивні порушення. Інтегрувати принципи доказових моделей психотерапії: діалектико-поведінкової, схема-терапії, терапії, заснованої на менталізації, у клінічну практику. Застосовувати техніки кризового втручання та деескалації при роботі з пацієнтами у стані гострого дистресу. Керувати складними терапевтичними відносинами, ідентифікуючи та опрацьовуючи механізми перенесення та контрперенесення. Оптимізувати ведення пацієнтів з коморбідними станами, зокрема з розладами вживання психоактивних речовин та розладами харчової поведінки. Питання, що розглядаються: ключові патогномонічні та диференційно-діагностичні критерії згідно з сучасними класифікаціями; розмежування з біполярним афективним розладом II типу; роль та місце фармакотерапії; доказові моделі психотерапії; ведення пацієнтів з хронічною суїцидальністю та самопошкоджуючою поведінкою; управління механізмами розщеплення, ідеалізації та знецінення; тактика роботи з коморбідними станами; побудова терапевтичних кордонів та управління контрпереносними реакціями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати діагностичні критерії відповідно до МКХ-11. 2. Проводити диференційну діагностику між іпохондрією, соматизованим розладом та генералізованим тривожним розладом. 3. Використовувати валідизовані скринінгові шкали для об’єктивізації симптомів, зокрема SHAI. 4. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають схильність до «doctor shopping». 5. Розробляти індивідуалізований план лікування, що включає когнітивно-поведінкову терапію та психофармакотерапію. 6. Ідентифікувати та корегувати когнітивні упередження, пов’язані зі здоров’ям. 7. Керувати соматичними скаргами, уникаючи надлишкових обстежень без чітких клінічних показань. Питання, що розглядаються: • Ключові зміни в класифікації іпохондричного розладу при переході від МКХ-10 до МКХ-11. • Клінічне розмежування розладу тривоги за здоров’я, соматизованого розладу та дисморфофобії. • Валідні психометричні інструменти для діагностики іпохондрії. • Роль нейровізуалізаційних методів у розумінні патофізіології розладу. • Препарати першої лінії фармакотерапії та їхні терапевтичні дози. • Комунікація з пацієнтом, який заперечує психогенну природу симптомів. • Техніки когнітивно-поведінкової терапії, зокрема експозиція та запобігання реакції. • Коморбідні стани та їхній вплив на тактику ведення пацієнта. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих шкал, зокрема MBI, для ранньої діагностики професійного вигорання та ідентифікації його клінічних маркерів у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Учасники опанують техніки емпатичної комунікації та активного слухання, формування і дотримання професійних кордонів у терапевтичному альянсі. Програма передбачає оволодіння методами управління стресом і техніками усвідомленості, адаптованими для клінічної практики. Учасники зможуть розробити індивідуальний план профілактики вигорання, що включає оптимізацію робочого графіку та психогігієну. Також розглядається застосування стратегій дебрифінгу та інтервізій для опрацювання складних клінічних випадків і зниження ризику вторинної травматизації. Програма заходу • Заняття — 01:02:04 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які основні етіопатогенетичні механізми лежать в основі розвитку синдрому професійного вигорання у лікарів? • Як диференціювати професійне вигорання від депресії, астенічного синдрому та розладів адаптації у клінічній практиці? • Які існують об’єктивні інструменти для скринінгу та моніторингу динаміки вигорання у медичних працівників? • Як вигорання лікаря впливає на комплаєнс, прихильність до лікування та клінічні результати пацієнта? • Які комунікативні стратегії є найбільш ефективними для обговорення емоційного стану з пацієнтом без порушення професійних меж? • Яка роль організаційних факторів (культура закладу, навантаження, менеджмент) у профілактиці вигорання медичного персоналу? • Які доказові методи психотерапії та самодопомоги можуть бути рекомендовані лікарям для корекції наявних симптомів вигорання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера