Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Періопераційні невідкладні стани вимагають миттєвої реакції та впевненого прийняття рішень. В операційній можуть трапитися серцево-судинні та респіраторні катастрофи, які визначають перебіг операції та виживання пацієнта. Зупинка кровообігу, масивна кровотеча, анафілаксія, складна вентиляція або раптові аритмії потребують швидкого виявлення та дій за алгоритмом. Цей 2-денний захід сфокусований на повному спектрі періопераційних невідкладних станів, з якими анестезіолог може зіткнутися в операційній. Ви розглянете алгоритмічне ведення серцево-судинних і респіраторних критичних подій, особливості серцево-легеневої реанімації в різних клінічних сценаріях, а також стани, як-от системна токсичність місцевих анестетиків, злоякісна гіпертермія, тотальний спінальний блок, гіперкаліємія та післяпологова кровотеча. Ви дізнаєтеся не тільки про ведення цих станів, а й про їхню профілактику, стратифікацію ризиків та планування анестезіологічної тактики. Після навчання ви зможете приймати важливі рішення під тиском часу та координувати команду в умовах невідкладного стану. • Періопераційні серцево-судинні невідкладні стани • Зупинка кровообігу (СЛР у дорослих) • Інтраопераційний інфаркт міокарда • Інтраопераційний ішемічний або геморагічний інсульт • Масивна інтраопераційна кровотеча • Анафілактичний шок • Інтраопераційні емболії • Періопераційні респіраторні невідкладні стани • Складна вентиляція • Непередбачувана складна інтубація • Алгоритм дій у разі can’t intubate – can’t ventilate • Ларингоспазм • Бронхоспазм • Стани з різким підвищенням тиску в дихальних шляхах • Аспірація шлункового вмісту • Q&A-сесія • Специфічні критичні стани в операційній • Тотальний спінальний блок • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST) • Злоякісна гіпертермія • Гіперкаліємія як причина фатальних аритмій • Післяпологова й атонічна маткова кровотеча • Серцево-легенева реанімація в педіатрії • Передопераційна профілактика інтраопераційних критичних подій • Стратифікація ризиків пацієнта • Планування анестезіологічної тактики • Підготовка до технічних ускладнень • Check-list-підхід і командна взаємодія • Q&A-сесія

1. Відеолекція Підбір асистивних засобів та техніки переміщення пацієнтів у реабілітації Класифікація асистивних засобів Алгоритм підбору засобу Техніки безпечного переміщення пацієнтів Комунікація з пацієнтом і родиною Як отримати технічний засіб безкоштовно за державною програмою 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Психологічні аспекти розладів харчової поведінки в медичній практиці: діагностика, взаємодія, супровід: Лекція 1 РХП у медичній практиці: як розпізнати і не пропустити Що таке розлади харчової поведінки: клінічні та психологічні аспекти Основні типи РХП: анорексія, булімія, компульсивне переїдання Ранні та приховані ознаки РХП у пацієнтів Нормалізовані симптоми: коли проблема маскується під здоровий спосіб життя Групи ризику серед пацієнтів Медичні та психологічні наслідки РХП Лекція 2 Комунікація з пацієнтами з РХП: як говорити, щоб не нашкодити Особливості мислення пацієнтів з РХП Бар’єри у взаємодії: опір, недовіра, мінімізація проблеми Як коректно піднімати тему харчування і ваги Формулювання, які можуть посилювати РХП, і їх альтернативи Побудова довіри та терапевтичного контакту Мотивація пацієнта до лікування та комплаєнс Лекція 3 Мультидисциплінарний підхід і роль медика Біопсихосоціальна модель розладів харчової поведінки Роль лікаря, психолога, психіатра та інших спеціалістів Коли і як направляти пацієнта до психолога або психотерапевта Межі компетенції медика у веденні РХП Типові помилки у роботі з пацієнтами з РХП Взаємодія з родичами пацієнта Розбір клінічних випадків 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі онлайн тривалістю 5 академічних годин, що надає 5 балів БПР. Програма містить структуровану інформацію про типи акне у різних вікових групах, причини, підходи до діагностики та методи лікування. Додатково розглядаються психологічні аспекти акне та підбір косметичних засобів для підтримки ремісії. Учасники дізнаються про прояви акне у пацієнтів різного віку, лікування в різних вікових групах, особливості акне у дорослих, вплив гормонів, діагностичний підхід та ефективний догляд за шкірою. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Акне новонароджених, інфантильне акне, акне у підлітків. Підходи до лікування — що можна дітям? • Лекція 2. Пізні акне на прийомі у дерматолога • Лекція 3. Акне тарда: вплив гормонів • Лекція 4. Акне тарда. Ефективний догляд за шкірою в період ремісії • Лекція 5. Акне і психічні труднощі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці майже кожен лікар стаціонару хоча б раз стикався з необхідністю переливання крові або веденням пацієнтів із коагулопатіями. Цей курс дозволить комплексно охопити тему коагулопатій та гемотрансфузії, допоможе розібратися у виборі між рестриктивною та ліберальною стратегією трансфузійної терапії й зрозуміти, який підхід доцільний у тій чи іншій клінічній ситуації. Окрему увагу буде приділено травматичній та септичній коагулопатіям, ДВЗ-синдрому та ефективним методам їх корекції. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Patient blood management • Лекція 2. Ліберальна стратегія гемотрансфузії • Лекція 3. Ліберальна чи рестриктивна стратегія гемотрансфузії: яку обрати? • Лекція 4. TRALI, TACO синдроми та інші неприємності • Лекція 5. Девайси для гемотрансфузії • Лекція 6. Коагулопатія чи ДВЗ-синдром? Як правильно та як діагностувати? • Лекція 7. Травматична коагулопатія та гемостатична ресуститація при кровотечах • Лекція 8. Септична коагулопатія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи замислювалися ви, скільки дорослих пацієнтів роками живуть із відчуттям «я недостатньо стараюсь», «я лінивий» або «я не можу сконцентруватись на задачі»? Скільки з них проходять через кабінети різних спеціалістів, не отримуючи відповіді, що пояснила б їхні труднощі з увагою, організацією та саморегуляцією? Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих — тема, яка в Україні лише набирає належної уваги. Через недостатню обізнаність і стигматизацію багато пацієнтів роками живуть без правильного діагнозу, отримуючи неефективне лікування. В умовах хронічного стресу та воєнного часу прояви РДУГ можуть посилюватися, ускладнюючи професійну діяльність і міжособистісні стосунки. Практичні кейси, клінічні інструменти та тільки доказова база — без міфів і спрощень. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • сучасні діагностичні критерії та клінічні «червоні прапорці» • диференційну діагностику: як відрізнити РДУГ від тривожних і афективних розладів • особливості коморбідності та типові помилки в клінічній практиці • доказові підходи до фармакотерапії • роль психотерапії у довгостроковій підтримці • алгоритм ведення пацієнта в умовах української системи охорони здоров’я Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Інфекційний контроль у регіонарній анестезії та лікуванні болю є одним із найважливіших аспектів сучасної анестезіології. Інфекційні ускладнення, зокрема хірургічні інфекції місця втручання (SSI), залишаються однією з провідних причин підвищення рівня захворюваності, смертності й економічних витрат у пацієнтів після регіонарних блокад та інтервенцій для контролю болю, згідно з консенсусними рекомендаціями ASRA Pain Medicine (2025). За даними CDC та ASRA, до 50% таких інфекцій можна було б запобігти за умови дотримання актуальних стандартів інфекційного контролю, однак їх впровадження залишається недостатнім як в Україні, так і в усьому світі. Особливої обережності потребують пацієнти з імуносупресією, цукровим діабетом, імплантованими пристроями, а також ті, кому процедури виконуються в умовах амбулаторії, стаціонару чи операційної, оскільки ризик інфікування в такому разі зростає. Навчальний захід «ASRA 2025: інфекційний контроль у регіонарній анестезії» буде присвячений вивченню сучасних підходів до інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю відповідно до актуальних рекомендацій ASRA, CDC та ВООЗ. Учасники розглянуть найпоширеніші інфекційні агенти, фактори ризику та класифікацію процедур за рівнем інфекційної небезпеки: від периферичних блокад до нейроаксіальних втручань. Будуть детально проаналізовані алгоритми профілактики: підготування пацієнта, антисептика, антибіотикопрофілактика, техніка створення стерильного поля й використання обладнання. Окрему увагу буде приділено менеджменту ускладнень та інтеграції рекомендацій в повсякденну роботу. • Вступ. Актуальність інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю (огляд даних ASRA, CDC, WHO). • Основні патогени й фактори ризику інфекційних ускладнень. • Класифікація процедур за ризиком інфекцій (PNB, нейроаксіальні блокади, імплантація пристроїв). • Алгоритми інфекційного контролю: підготування пацієнта (скринінг, деколонізація, оцінювання ризиків), вибір антисептиків і техніка асептики, антибіотикопрофілактика (показання, вибір, тривалість), організація стерильного поля та використання обладнання. • Менеджмент інфекційних ускладнень: діагностика, моніторинг, клінічні маркери. • Тактика лікування (антибіотики, дренування, видалення імплантів). • Розгляд клінічних кейсів (епідуральний абсцес, інфекція після периферичного блока). • Інтеграція рекомендацій ASRA у повсякденну практику. • Q&A-сесія.

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біль у спині — це не завжди прояв втоми. Це може бути першим сигналом серйозної нейрохірургічної патології. Лікарі первинної та вторинної ланки часто першими помічають червоні прапорці, коли ще можна уникнути незворотних наслідків. Якщо розпізнати небезпечні симптоми, можна змінити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати клінічну картину не за шаблоном, а через патогенетичну логіку та відрізняти ноцицептивний біль від нейропатичного, розпізнавати симптоми компресії спинного мозку й визначати, коли потрібна негайна консультація профільного фахівця. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть вам уникати типових діагностичних помилок, а також впевнено діяти в ургентних ситуаціях. Після заходу ви матимете чіткі клінічні орієнтири: як вести пацієнта до встановлення діагнозу та як вибудовувати ефективну взаємодію з неврологами, нейрохірургами, фізичними терапевтами й реабілітологами. • Клінічний контекст: біль у спині як міждисциплінарна проблема • Епідеміологія болю в спині: поширеність, економічний та соціальний тягар • Основні патогенетичні механізми: ноцицептивний, нейропатичний, ноципластичний біль • Чому «дегенеративно-дистрофічні зміни» не є діагнозом • Red Flags: неврологічні симптоми, що потребують виключення компресійної патології • Симптоми ураження спинного мозку, корінців, синдром кінського хвоста • Порушення моторики, чутливості, тазових функцій • Відмінності між гострим, підгострим і хронічним неврологічним дефіцитом • Клінічні приклади компресійних пухлин, епідуральних абсцесів, метастатичних уражень • Алгоритм неврологічного обстеження пацієнта з болем у спині • Покроковий підхід до огляду: моторика, рефлекси, чутливість, координація, тазові функції • Принципи документування неврологічного статусу • Тестування м’язової сили та ознак корінцевої компресії • Визначення рівня ураження спинного мозку • Інструментальна діагностика: раціональне застосування методів візуалізації • Роль МРТ, КТ, рентгенографії, мієлографії, електронейроміографії • Диференційоване призначення: що, коли і навіщо • Як уникнути надмірної діагностики («overuse imaging») • Типові помилки під час інтерпретації результатів • Тактика лікаря первинної та вторинної ланки до консультації нейрохірурга • Алгоритм направлення: критерії ургентності • Коли пацієнт потребує госпіталізації у нейрохірургічний стаціонар • Тактика ведення до встановлення остаточного діагнозу • Клінічні випадки: від діагностичної помилки до успішного менеджменту • Клінічний розбір: пухлина спинного мозку, метастатичне ураження, дисцит • Типові діагностичні пастки та як їх уникнути • Аналіз маршруту пацієнта: роль своєчасної комунікації між спеціалістами • Мультидисциплінарна взаємодія у разі болю в спині • Співпраця нейрохірурга, невролога, фізичного терапевта, сімейного лікаря • Роль реабілітаційної команди після нейрохірургічного втручання • Комунікація з пацієнтом: як пояснити необхідність додаткового обстеження або госпіталізації • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації)

Зростання частки резистентних форм туберкульозу та поширення коінфекцій, зокрема ВІЛ, формують суттєвий виклик для системи охорони здоров’я та підвищують вимоги до якості первинного ведення пацієнта. Значна частина відповідальності за раннє виявлення, маршрутизацію та супровід хворих із туберкульозом покладається на лікарів первинної медичної допомоги. Типові клінічні ситуації, з якими може стикнутися сімейний лікар – тривалий кашель із субфебрилітетом, пацієнти з соціальними ризиками або низькою прихильністю до лікування – підвищують ризик пізньої діагностики випадків, а також виникнення лікарсько-стійких форм. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до раннього виявлення туберкульозу на рівні первинної ланки, зокрема використання скринінгових інструментів без перевантаження часу прийому, формування груп ризику та побудову ефективної маршрутизації хворого. Ви навчитесь основних принципів профілактики, обстеження контактних осіб і тактики роботи зі складними пацієнтами, зокрема щодо підвищення прихильності до терапії. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів із підозрою на туберкульоз, правильно організовувати їхній подальший маршрут та мінімізувати ризики переривання лікування. • Епідеміологія туберкульозу у світі та в Україні. Підвищення рівня захворюваності на тлі війни. • Стратегія раннього виявлення туберкульозу на рівні ПМД. Скринінгове анкетування. • Формування груп ризику. Маршрути пацієнта з підозрою на туберкульоз. • Нормативна база та звітна документація для ЗОЗ і ФОП. • Роль мультидисциплінарної команди у лікуванні пацієнта з туберкульозом. • Питання профілактики туберкульозу відповідно до оновленого Календаря щеплень. • Обстеження контактних осіб. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики шкірних та системних інфекцій у дітей, інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень і антибіотикограм, а також розробки алгоритмів емпіричної та таргетної антибіотикотерапії. У програмі розглядаються ведення пацієнтів з бактеріємією, сепсисом, інфекційним ендокардитом та остеомієлітом, менеджмент токсин-опосередкованих синдромів, застосування сучасних клінічних протоколів і рекомендацій у педіатричній практиці. Окрему увагу приділено епідеміологічним тенденціям поширення MRSA, вибору стартової антибіотикотерапії, тривалості лікування, підходам до терапії рецидивуючих інфекцій шкіри та м’яких тканин, показанням до хірургічного дренування, диференційній діагностиці стафілококових і стрептококових уражень шкіри та стратегіям деколонізації носіїв MRSA. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс є першим із чотирьох онлайн-курсів циклу «Надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі». Він присвячений основним принципам розпізнавання пацієнта в критичному стані та пріоритетності дій щодо надання йому екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Успішне опанування матеріалів онлайн-курсу підвищить рівень професійних компетентностей лікарів, фельдшерів і парамедиків системи екстреної медичної допомоги та сформує в них готовність до швидкого й дієвого реагування на критичні ситуації як в умовах лікарні, так і поза її межами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Класифікувати питні мінеральні води за хімічним складом, мінералізацією та газонасиченістю для клінічного застосування. 2. Диференціювати показання до призначення різних типів мінеральних вод при функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишечника та функціональних біліарних розладах. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми бальнеотерапії: вибір води, дозування, температура, кратність та час прийому відносно їжі. 4. Оцінювати терапевтичну ефективність та керувати побічними ефектами курсового лікування мінеральними водами. 5. Інтегрувати бальнеотерапію в комплексні програми лікування функціональних розладів травлення, поєднуючи її з дієтотерапією та фармакотерапією. 6. Ідентифікувати протипоказання до призначення питних мінеральних вод, зокрема при коморбідних станах (серцево-судинні, ниркові захворювання). Питання, що розглядаються: які патогенетичні механізми лежать в основі терапевтичної дії мінеральних вод при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту (вплив на моторику, секрецію, мікробіоту)? Як обґрунтувати вибір мінеральної води (гідрокарбонатна, сульфатна, магнієва) для пацієнтів із синдромом подразненого кишечника з переважанням закрепу (СПК-З) та діареї (СПК-Д)? Які оптимальні схеми призначення мінеральних вод при функціональній диспепсії, зокрема при епігастральному больовому синдромі та постпрандіальному дистрес-синдромі? Які існують доказові дані щодо ефективності бальнеотерапії у пацієнтів з функціональними розладами біліарного тракту? Як поєднувати лікування мінеральними водами з інгібіторами протонної помпи, прокінетиками, спазмолітиками та іншими фармакологічними препаратами? Якою є оптимальна тривалість курсу лікування та які критерії визначають необхідність його повторення? Які особливості застосування мінеральних вод у пацієнтів із коморбідною патологією (наприклад, метаболічним синдромом, сечокам’яною хворобою)? Програма заходу • Заняття • Заняття — 23:28 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера