Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемотрансфузія рятує життя, але водночас є ризикованою процедурою. Попри технологічний прогрес, трансфузійні ускладнення є реальною небезпекою як у цивільних так і в бойових умовах. Кількість пацієнтів із масивними крововтратами, пораненнями й критичними станами у воєнний час є дуже великою. Тепер безпечне проведення трансфузій стає питанням виживання. На цьому заході ви дізнаєтеся про патофізіологію трансфузійних реакцій, клініку гострих і відстрочених ускладнень, алгоритми дій у разі TRALI, TACO, анафілаксії та гемолізу. Ви навчитеся швидко диференціювати типи реакцій, обирати тактику ведення й запобігати ризикам. Після навчання ви впевнено контролюватимете безпеку гемотрансфузій і знизите ймовірність летальних наслідків навіть у складних випадках. • Актуальність проблеми гемотрансфузійних ускладнень у клінічній практиці • Класифікація та патофізіологія ускладнень • Поділ ускладнень на гострі та відстрочені, інфекційні та неінфекційні. • Основні типи трансфузійних реакцій. • Імунні та неімунні механізми ураження. • Гострі неінфекційні ускладнення • Фебрильні негемолітичні реакції: механізми, клініка, лікування. • Алергічні реакції та анафілаксія: клінічні прояви, алгоритм дій (ABCDE, адреналін). • Гострі гемолітичні реакції: діагностика, лабораторні маркери, тактика ведення. • TRALI й TACO: патогенез, відмінності, респіраторна підтримка. • Відстрочені трансфузійні ускладнення • Відстрочена гемолітична реакція. • Алоімунізація та TRIM. • Реакція «трансплантат проти хазяїна», посттрансфузійна пурпура, перевантаження залізом. • Інфекційні ускладнення гемотрансфузій • Вірусні, бактеріальні та паразитарні трансмісії. • Методи скринінгу донорів і запобігання інфекційним ризикам. • Алгоритм дій у разі підозри на септичне ускладнення трансфузії. • Профілактика трансфузійних реакцій • Лейкоредукція, опромінення, відмиті еритроцити, підбір донорів. • Стратегії зниження ризику TRALI й TACO. • Контроль якості трансфузійної терапії. • Q&A-сесія

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть навички ідентифікації та класифікації ризиків, пов’язаних із застосуванням психотропних препаратів. Учасники навчаться застосовувати стандартизовані протоколи для безпечного переключення між різними класами психофармакологічних засобів, розробляти індивідуалізовані схеми поступового зниження дози для мінімізації ризику синдрому відміни, а також оцінювати й контролювати значущі лікарські взаємодії при поліфармакотерапії. Розглядаються діагностика, диференційна діагностика та терапевтична корекція синдрому відміни, стратифікація співвідношення ризик/користь при припиненні довготривалої підтримуючої терапії та консультування пацієнтів щодо потенційних ризиків і стратегій завершення лікування. Питання, що розглядаються: доказові стратегії переходу з одного антидепресанту на інший; диференціація симптомів рецидиву основного психічного розладу та синдрому відміни; протоколи титрування дози для відміни бензодіазепінів; профілактика, діагностика та невідкладна допомога при серотоніновому синдромі; управління метаболічними порушеннями, асоційованими з терапією атиповими антипсихотиками; предиктори тяжкого синдрому відміни; клінічні ситуації для депрескрайбінгу. Програма заходу • Заняття — 26:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кишкові інфекції - одна з найчастіших причин звернення до лікаря первинної ланки у весняно-літній період. Діарея, блювання, біль у животі - це симптоми, з якими лікар може зустрічатись щодня, але саме тактика лікування найчастіше викликає найбільше запитань. Чи потрібні антибіотики? Що реально допомагає, а що ні? Як правильно призначити регідратацію? Що рекомендувати з харчування? І як не нашкодити зайвими препаратами? Майстер-клас буде максимально практичним та допоможе лікарю впевнено обирати тактику лікування, уникати зайвих призначень і ефективно комунікувати з пацієнтами. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • як оцінити пацієнта та не пропустити небезпечний стан; • коли потрібна діагностика, а коли - ні: які обстеження дійсно мають клінічну цінність і коли пацієнта варто направити на госпіталізацію; • лікування - основний акцент вебінару: регідратаційна терапія (пероральна та інфузійна), вибір розчинів, симптоматичне лікування (препарати від діареї, нудоти, спазмолітики), а також типові помилки у призначеннях. • антибіотики та пробіотики: коли доцільні, а коли ні; • дієта при кишкових інфекціях: сучасні рекомендації, поширені міфи та помилки. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Своєчасна діагностика патології легень — запорука правильної тактики лікування 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Своєчасна діагностика патології легень — запорука правильної тактики лікування. УЗД легень дозволяє швидко та безпечно виявити зміни, які не завжди помітні на рентгені чи КТ, і допомагає лікарю прийняти клінічне рішення без зволікань. На заході ви дізнаєтесь про основні УЗ-ознаки норми та перших патологічних змін, як діагностувати пневмонію та пневмоторакс bedside, які бувають типові помилки під час інтерпретації та як їх уникати, а також про практичні алгоритми й клінічні кейси з реальних ситуацій. Приєднуйтесь і вдосконалюйте свої навички ультразвукової діагностики! Сучасно. Практично. Evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Клапанні та судинні захворювання серця – одна з провідних причин серцево-судинної захворюваності й повторних госпіталізацій. Вони часто діагностуються із запізненням: складність полягає не лише у виявленні патології, а й у правильній інтерпретації результатів інструментальних досліджень та виборі між консервативною терапією, інтервенційним чи хірургічним лікуванням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнтів з клапанною і структурною патологією серця. Ви дізнаєтеся про клінічні та візуалізаційні критерії основних клапанних вад і судинних захворювань серця, принципи інтерпретації результатів ехокардіографії та 3D-візуалізації, а також алгоритми направлення хворих до спеціалізованих центрів інтервенційної кардіології. Окрім цього, ви побачите практичні аспекти відбору пацієнтів для сучасних транскатетерних процедур. Після навчання ви зможете приймати правильні рішення в разі підозри на значущі клапанні вади, структурні зміни серця або за наявності ознак прогресування серцевої недостатності. Захід буде проводитись англійською мовою. • Клінічні та візуалізаційні ознаки основних клапанних вад і судинних захворювань серця • Основні параметри ехокардіографії (TTE/TEE) та 3D-візуалізації: принципи правильної інтерпретації • Критерії направлення пацієнтів до центру інтервенційної кардіології: коли потрібне невідкладне оцінювання • Практичні критерії відбору для транскатетерних процедур (TAVI, MitraClip/Pascal тощо) • Ведення пацієнта на до- та післяпроцедурному етапах: моніторинг, антитромботична терапія, подальше спостереження • Робота в складі Heart Team та ефективна комунікація терапевтичних опцій із пацієнтом

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між функціональними неврологічними розладами та органічними ураженнями ЦНС після травматичних подій. 2. Застосування валідованих шкал для скринінгу та діагностики ПТСР, тривожних та депресивних розладів. 3. Ідентифікація «червоних прапорців» при обстеженні пацієнтів зі скаргами на головний біль, запаморочення та когнітивні порушення після лЧМТ. 4. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії, що враховують коморбідність психіатричних та неврологічних симптомів. 5. Ведення пацієнтів із соматоформними розладами та хронічним больовим синдромом, пов’язаним із психологічною травмою. 6. Побудова ефективної комунікації та визначення оптимальних шляхів скерування пацієнта між неврологом, психіатром та психотерапевтом. Питання, що розглядаються: Які клінічні та параклінічні критерії дозволяють диференціювати посткомоційний синдром від проявів генералізованого тривожного розладу? Як розмежувати симптоми функціонального неврологічного розладу, пов’язаного з травмою, від органічного ураження ЦНС? Які алгоритми ведення пацієнтів з хронічним посттравматичним головним болем на перетині неврології та психіатрії? В яких клінічних ситуаціях невролог має призначати психофармакотерапію, а коли необхідне скерування до психіатра? Яка роль нейрозапалення у формуванні довготривалих неврологічних та психіатричних наслідків психотравми та лЧМТ? Як вести розмову з пацієнтом, що заперечує психологічний компонент своїх соматичних скарг, та мотивувати його до консультації профільного фахівця? Програма заходу • Заняття — 01:39:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестувння БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Невідкладна рентгенодіагностика травм кісток і суглобів потребує системного підходу, адже пропущений перелом або хибна інтерпретація рентгенограми призводять до неправильної тактики лікування й ускладнень. На цьому заході ви розберете алгоритм аналізу рентгенограм при травмі, типові діагностичні пастки, анатомічні варіанти, що імітують перелом, а також показання до додаткових проєкцій, КТ і МРТ. Після навчання ви зможете точно описувати рентгенограми, краще розпізнавати приховані ушкодження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Вступ • Алгоритм аналізу рентгенограм при травмі кісток та суглобів. • Оцінка якості дослідження та необхідність додаткових проєкцій. • Системний підхід до опису рентгенограм • Найчастіше пропущені переломи та їх рентгенологічні ознаки. • Діагностичні пастки та анатомічні варіанти, що імітують перелом. • Особливості рентгенодіагностики дитячої травми. • Показання до КТ та МРТ після первинної рентгенографії. • Типові помилки рентгенолога та практичні клінічні випадки.

При гострому панкреатиті своєчасна й повноцінна нутритивна підтримка визначає перебіг лікування та виживання. Важливо вміти вибирати доступ для годування пацієнта і своєчасно профілактувати синдром відновлення харчування. Нутритивна підтримка є основним компонентом інтенсивної терапії, тому ці знання і навички є обов’язковими для кожного анестезіолога. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми й сучасні протоколи з годування критичних пацієнтів з гострим панкреатитом, навчитесь оцінювати стан шлунково-кишкового тракту, визначати тип інтестинальної недостатності й підбирати оптимальну стратегію нутритивної терапії. Ви опануєте вибір типу харчування та сумішей, критерії доступу для ентерального годування, профілактику синдрому відновлення харчування й алгоритми запобігання ускладненням. Після навчання ви зможете інтегрувати нутритивну підтримку в щоденну практику інтенсивної терапії, підвищити ефективність лікування пацієнтів з гострим панкреатитом та мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ • Клінічне значення нутритивної підтримки у разі критичних станів. • Особливості перебігу гострого важкого панкреатиту: системна запальна реакція, поліорганна дисфункція. • Чому саме нутритивна терапія є основним компонентом інтенсивної терапії. • Шлунково-кишковий тракт у критичному стані • Фізіологія травного тракту під час голодування. • Наслідки відсутності ентерального навантаження: атрофія слизової, транслокація бактерій, порушення бар’єрної функції. • Важливість ранньої активації кишки як органа імунної відповіді. • Інтестинальна недостатність: класифікація та клінічне значення • Типи інтестинальної недостатності. • Практичні приклади у пацієнтів з гострим панкреатитом. • Як правильно діагностувати і зважати на тип недостатності під час вибору нутритивної стратегії. • Вибір типу харчування при тяжкому гострому панкреатиті • Ентеральне харчування як метод першої лінії. • Показання до парентерального харчування та комбінованих схем. • Аргументи на користь раннього ентерального харчування: зменшення інфекційних ускладнень, підтримка імунітету, скорочення тривалості лікування. • Вибір суміші для ентерального харчування • Стандартизовані полімерні суміші vs спеціалізовані (глутамін, омега-3, антиоксиданти). • Критерії вибору: толерантність, осмолярність, склад макро- та мікронутрієнтів. • Практичні рекомендації для застосування та вибору нутритивної підтримки. • Критерії вибору доступу для ентерального харчування • Назогастральний vs назоеюнальний доступ. • Переваги та ризики кожного варіанту. • Алгоритм прийняття рішення: клінічний стан, ризик аспірації, моторика шлунка. • Синдром відновлення харчування (refeeding syndrome) • Патофізіологія: гіпофосфатемія, електролітні зрушення, серцево-судинні ризики. • Групи високого ризику серед пацієнтів з панкреатитом. • Алгоритм профілактики та моніторингу: поступове введення калорій, контроль електролітів. • Запобігання ускладненням ентерального й парентерального харчування та усунення їх • Механічні ускладнення: обструкція зонда, аспірація. • Метаболічні ускладнення: гіперглікемія, електролітні порушення. • Інфекційні ризики у разі парентерального харчування: катетер-асоційовані інфекції. • Практичні стратегії мінімізації ризиків: мультидисциплінарний контроль, протоколи моніторингу. • Відповіді на запитання.

Подагра та гіперурикемія не обмежуються лише болем у суглобах. Вони впливають на нирки, серцево-судинну систему й обмін речовин. Невміння своєчасно розпізнати приховану форму подагри або неправильно підібрана уратознижувальна терапія призводять до хронізації запального процесу, формування тофусів та повторних госпіталізацій. На цьому заході ви навчитеся швидко оцінювати пацієнтів з гострим подагричним нападом, диференціювати моноартрит невизначеного генезу, підбирати оптимальну протизапальну терапію та уратознижувальні засоби відповідно до коморбідних станів. Ви знатимете, коли починати терапію в разі асимптоматичної гіперурикемії, як контролювати рівень сечової кислоти і запобігати рецидивам, а також як інтегрувати немедикаментозні стратегії: дієту, фізичну активність і питний режим. Після заходу ви зможете точно оцінювати стан пацієнта, обирати безпечну терапію та впроваджувати мультидисциплінарний підхід у лікуванні подагри. • 1. Вступ • Актуальність проблеми подагри та гіперурикемії • Епідеміологія: частота в популяції, тренди • Вплив на якість життя, інвалідизацію та економічний тягар • 2. Сечова кислота: клінічне значення • Фізіологія пуринового обміну • Джерела пуринів (ендогенні та екзогенні) • Механізми утворення й виведення сечової кислоти • Норма рівня сечової кислоти в сироватці та добовій сечі • Біологічна роль сечової кислоти (антиоксидант vs прозапальний агент) • Патогенетичні механізми ушкодження тканин у разі надлишку сечової кислоти • 3. Гіперурикемія • Визначення (порогові значення для чоловіків та жінок) • Первинна vs вторинна гіперурикемія • Причини зниження ниркової екскреції • Причини надмірного утворення сечової кислоти • Змішаний механізм • Лікарські засоби, що підвищують рівень сечової кислоти • Гіперурикемія як фактор ризику подагричного артриту, сечокам’яної хвороби, серцево-судинних захворювань та хронічної хвороби нирок • 4. Подагричний артрит • Патогенез: від гіперурикемії до кристалізації моноуратів • Фактори, що запускають напад • Клінічні стадії: асимптоматична гіперурикемія, гострий подагричний артрит, інтеркризовий період, хронічна тофусна подагра • Типова клінічна картина (перша МФЗ суглоба, моноартрит, нічний початок) • Атипові форми у жінок, літніх людей та пацієнтів з ХНН • 5. Діагностика • Лабораторні показники: рівень сечової кислоти в сироватці, маркери запалення (ШОЕ, CRP), мікроскопія синовіальної рідини (золотий стандарт). • Візуалізація: рентген – пізні зміни; УЗД – подвійний контур, тофуси; DECT (Dual-energy CT) • Диференційна діагностика (септичний артрит, псевдоподагра, ревматоїдний артрит) • 6. Спостереження та шляхи корекції гіперурикемії • Кого лікувати, а кого лише спостерігати (асимптоматична гіперурикемія) • Немедикаментозні методи: дієта (обмеження пуринів, алкоголю, фруктози), контроль маси тіла, оптимізація споживання рідини, • Медикаментозна уратознижувальна терапія: алопуринол (дози, титрація, безпека), фебуксостат, урикозуричні засоби (пробенецид, лесинурад), пеглотиказа (резистентні випадки) • Цільові рівні сечової кислоти і частота моніторингу • Ведення пацієнтів із супутніми хворобами (ХНН, ССЗ, метаболічний синдром) • 7. Лікування гострого подагричного нападу • НПЗП • Колхіцин • Глюкокортикоїди (системно та внутрішньосуглобово) • IL-1 інгібітори (у разі резистентності або протипоказань до стандартної терапії) • Принцип «treat-to-target» у подагрі • 8. Профілактика рецидивів • Тривала уратознижувальна терапія • Протизапальна профілактика у разі старту УЗТ • Пацієнтська освіта: розпізнавання тригерів, важливість прихильності • 9. Сучасні дискусії та нові горизонти • Чи потрібно лікувати безсимптомну гіперурикемію? • Роль гіперурикемії в серцево-судинному ризику • Нові препарати та підходи (SGLT2-інгібітори, урат-оксидази) • 10. Висновки • Головні меседжі для лікарів-практиків • Алгоритм дій у разі гіперурикемії та подагри • Значення мультидисциплінарного підходу • 11. Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Розуміння основ КТ та МРТ. Оптимальний вибір методу нейродіагностики в залежності від патології. Інтерпретація даних КТ головного мозку, КТ-ангіограм судин голови та шиї. Вміння диференціювати послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE. Здатність ідентифікувати патологію, що часто зустрічається, й яку виявляють за допомогою МРТ головного мозку. Вміння призначати та розуміти дані, отримані при проведенні магнітно-резонансної ангіографії та магнітно-резонансної венографії. Програма заходу • Основи нейровізуалізації • Основи комп’ютерної томографії • Зображення КТ головного мозку в нормі • Оптимальне застосування КТ голови без контрастування (приклади) • КТ головного мозку з контрастом (приклади) • КТ-ангіограма судин голови та шиї. Норма та приклади патології. • Перфузійна КТ • Ішемічний інсульт на КТ. Розвиток інсульту погодинно. • Види внутрішньочерепних крововиливів на КТ • Види вклинення головного мозку на КТ • Пухлини на КТ головного мозку без та з контрастуванням • Гідроцефалія на КТ. Синдром Хакіма-Адамса • Базові поняття: МРТ • Послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE (на прикладах норми та різноманітної патології) • МРА – магнітно-резонансна ангіограма, МРТ шиї із пригніченням сигналу від жиру, МРВ – магнітно-резонансна венограма. Норма і патологія • Заняття — 02:13:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань