Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ефективне лікування онкологічних захворювань ґрунтується на розумінні молекулярних механізмів пухлинного процесу, що виходять за межі традиційної гістологічної класифікації. Це передбачає необхідність орієнтуватись у типах генетичних змін та рівнях їхньої реалізації – ДНК, РНК і білок – відповідно до можливостей та обмежень кожного діагностичного методу. Вибір між ПЛР, NGS, FISH чи імуногістохімією має принципове значення, оскільки саме він визначає повноту молекулярної характеристики пухлини та досконале планування таргетної терапії. На цьому заході ви розглянете логіку молекулярної онкології, зокрема взаємозв’язок між генетичними змінами та їхніми клінічними проявами. Ви дізнаєтеся про основні типи молекулярно-генетичних альтерацій, їхнє клінічне значення й підходи до виявлення на різних рівнях. Крім цього, ви проаналізуєте можливості методів дослідження на рівні ДНК і РНК, а також роль та обмеження імуногістохімії як інструмента оцінювання білкової експресії. Після навчання ви зможете формувати раціональний діагностичний маршрут, уникати помилок у призначенні молекулярних тестів та правильно інтерпретувати результати досліджень. • Вступ: логіка молекулярної онкології • Чому морфології вже недостатньо? • Центральна догма: ДНК → РНК → білок як основа діагностичного мислення • Де саме «виникає» клінічно значуща зміна? • Типи молекулярно-генетичних змін: що саме ми шукаємо? • SNV, In/Dels; CNV, ампліфікації; транслокації; fusions, exon skipping • Зміни експресії: які з них мають клінічне значення? • Рівень ДНК: можливості та обмеження • Які зміни ми реально можемо виявити на рівні ДНК? • Методи: ПЛР, Sanger, NGS, FISH, MLPA, фрагментний аналіз • Коли який метод доцільний? Типові помилки вибору • Рівень РНК: коли ДНК недостатньо • Fusions, exon skipping, рівень транскрипції • Методи: ПЛР, NGS • Клінічні ситуації, де РНК є критичною • Що дає ІГХ насправді? • Як генетичні зміни впливають на білок? • ІГХ як рутинний інструмент • Ризики неправильної інтерпретації • “Ідеальний збіг”: як обрати метод під зміну? • Алгоритм: тип зміни → рівень → метод • Як не переплутати: ДНК vs РНК vs білок • Комбінування методів. Практичні приклади відповідності • Клінічні кейси та інтеграція в практику (NSCLC, рак молочної залози, колоректальний рак, пухлини пацієнтів дитячого віку) • Як виглядає правильний діагностичний маршрут? • Розбір типових помилок • Як формулювати запит у лабораторію? • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Лобулярна карцинома молочної залози має унікальні біологічні та клінічні характеристики, що суттєво відрізняють її від протокових форм і створюють високий ризик діагностичних помилок у разі використання стандартних методів візуалізації. Її здатність до «маскування» на мамографії та ультразвуковому дослідженні може стати причиною ситуації, коли клінічно значуща патологія може виглядати як мінімальні або неспецифічні зміни. Це безпосередньо впливає на своєчасність встановлення діагнозу і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви розглянете особливості діагностики лобулярної карциноми, обмеження стандартних методів візуалізації, роль МРТ у визначенні поширеності процесу, принципи вибору обсягу хірургічного втручання, а також підходи до системної та ендокринної терапії. Ви дізнаєтеся більше про причини хибнонегативних результатів, оцінювання мультифокальних і мультицентричних уражень та засвоїте алгоритми маршрутизації пацієнток залежно від результатів обстеження. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати невизначені або дискордантні результати інструментальних досліджень, своєчасно ідентифікувати випадки, що потребують додаткової візуалізації (зокрема МРТ), та приймати обґрунтовані рішення щодо обсягу оперативного втручання і подальшої терапії.. • 1. Біологічні та гістологічні особливості лобулярної карциноми молочної залози. • 2. Сучасні можливості візуалізації: мамографія, УЗД, МРТ. • 3. Типові труднощі діагностики та причини хибнонегативних результатів. • 4. Роль МРТ у визначенні поширеності процесу та виборі хірургічної тактики. • 5. Особливості вибору обсягу оперативного втручання при лобулярних карциномах. • 6. Системне лікування: кому показана хіміотерапія, а кому — ні. • 7. Значення ендокринної терапії при лобулярній карциномі. • 8. Ризики локальних і віддалених рецидивів. • 9. Практичні підходи до спостереження пацієнток після лікування: як уникнути помилок. • 10. Розбір клінічних кейсів та актуальних рекомендацій. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Аварійні ситуації в роботі медичних працівників: Причини аварійних ситуацій Різновиди: - травмування на робочому місці - розлив біологічних рідин на різні поверхні - аварійні ситуації з відходами, вакцинами, ртутьвмісними виробами медичного призначення, дезінфекційними засобами Дії медичних працівників в залежності від виду ситуацій – СОПи Захист медичних працівників – використання ЗІЗ відповідно ризиків Профілактика професійних захворювань 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенограма в ургентній медицині часто є першим інструментом швидкої діагностики. В умовах обмеженого часу, ресурсів та відсутності доступу до більш складних візуалізаційних методів саме базова рентгенологічна інтерпретація визначає подальшу тактику ведення пацієнта. Від здатності лікаря розпізнати основні патологічні зміни залежить своєчасність прийняття рішень, а в деяких випадках і прогноз життя пацієнта. На цьому заході ви розглянете базові рентгенологічні патерни, з якими лікар найчастіше стикається в ургентній практиці. Ви опануєте алгоритм розпізнавання червоних прапорців, навчитеся диференціювати пневмоторакс, гідроторакс, ателектаз, ознаки вільного газу в черевній порожнині, кишкову непрохідність, травматичні ураження скелета й наявність сторонніх тіл, а також уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете швидко і структуровано аналізувати рентгенограми в умовах невідкладної допомоги, визначати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшої тактики лікування або маршрутизації. • Вступ • Пошук "Red Flags" на ОГК • Пневмоторакс та напружений пневмоторакс • Гемоторакс + особливості у положенні лежачи • Сторонні тіла та трубки • Абдомінальний та тазовий хаос: пневмоперитонеум, кишкова непрохідність, нестабільний таз • Приховані травми хребта та кінцівок • Кейси та демонстрація знімків з приймального відділення • Висновки та алгоритм дій • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Робота лікаря первинної медичної допомоги в Україні функціонує в чітко регламентованій системі НСЗУ, яка визначає обсяг гарантованих послуг, механізми фінансування, правила маршрутизації пацієнтів та юридичну відповідальність працівника. У цій системі клінічні рішення лікаря нерозривно пов’язані з нормативними вимогами, електронною документацією та контрактними зобов’язаннями закладу. Без чіткого розуміння цих правил можна припуститися системних помилок і натрапити на ризик адміністративного навантаження. На цьому заході ви розглянете основні принципи роботи системи НСЗУ на рівні ПМД, функціонування електронної системи охорони здоров’я та медичних інформаційних систем, роль декларацій як основи фінансування, а також перелік гарантованих безкоштовних послуг. Окрім цього, ви розглянете механізми формування направлень, логіку маршрутизації пацієнтів, типові операційні помилки у роботі з ЕСОЗ, а також практичні аспекти мінімізації ризиків перевірок і штрафів. Після навчання ви зможете орієнтуватися в межах пакету НСЗУ, правильно оформлювати медичну документацію та працювати в межах нормативних вимог без втрати клінічної ефективності та юридичної безпеки. • Вступ: як працює НСЗУ на ПМД. Основні принципи, роль лікаря, очікування системи. • Електронна система НСЗУ (ЕСОЗ + МІС). Як працює на практиці, типові сценарії використання. • Декларації: фундамент усієї системи. Вплив на фінансування, поширені операційні нюанси. • Що гарантовано безкоштовно. Межі пакету, часті запитання пацієнтів. • Оплата: де «ламається» логіка пацієнта. Очікування vs реальність системи. • Направлення: механіка системи. Як працюють маршрути, типові складнощі. • Типові складнощі в роботі з НСЗУ та як їх уникати. Де найчастіше виникають помилки в роботі з деклараціями, направленнями, ЕСОЗ, “слабкі місця” у взаємодії з системою. • Як діяти, щоб мінімізувати ризики перевірок і штрафів. • Практичні поради для щоденної роботи. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Доступна система охорони здоров’я починається з доступних просторів медичних закладів. У цьому курсі ви дізнаєтеся, як правильно їх облаштовувати. Ми подивимося на вимоги державних будівельних норм та розберемося на реальних прикладах, чому вони саме такі. За цими формальностями стоять люди, для яких ми створюємо комфортні умови. Відвідувачі на кріслах колісних, з порушеннями зору чи слуху, ветерани з протезами, нейрорізноманітні чи літні люди та загалом всі, хто потрапляє до вас у заклад. Ви отримаєте чіткі рекомендації, як зробити простір закладу охорони здоров’я доступним. Та зможете почати змінювати його вже зараз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть навички класифікації кропив’янки за етіологією та тривалістю, проведення диференційної діагностики між істинною кропив’янкою, уртикарним васкулітом, мастоцитозом і спадковим ангіонабряком. У програмі передбачено застосування провокаційних тестів, інтерпретацію лабораторних даних, виявлення «червоних прапорців», використання покрокових терапевтичних алгоритмів згідно з міжнародними рекомендаціями та раціональний вибір H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. Учасники опрацюють призначення терапії у складних клінічних випадках, зокрема із застосуванням омалізумабу та циклоспорину, корекцію супутніх станів, невідкладну допомогу при ангіонабряку з ознаками набряку гортані та підбір безпечної антигістамінної терапії для вагітних. Програма заходу • Заняття №1 • 02:07:35 • Патогенетичні механізми IgE-опосередкованої та неімунної (псевдоалергічної) кропив’янки. • Клінічна та гістологічна диференційна діагностика хронічної спонтанної кропив’янки й уртикарного васкуліту. • Діагностичний алгоритм для пацієнта з уперше виниклою кропив’янкою у віці після 40 років. • Показання, ризики та правові аспекти чотирикратного підвищення дози H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. • Роль фактора активації тромбоцитів у патогенезі та препарати, що впливають на цей шлях. • Ведення пацієнта з холодовою кропив’янкою, рефрактерною до стандартної терапії. • Діагностичні критерії та специфічні підходи до лікування спадкового ангіоневротичного набряку. • Механізм дії та місце омалізумабу в терапевтичному алгоритмі хронічної ідіопатичної кропив’янки. • Клінічне значення гельмінтозів у патогенезі хронічної кропив’янки та підходи до їх лікування. • Вибір антигістамінних препаратів ІІ покоління для лікування кропив’янки у вагітних згідно з категоріями ризику FDA. • Роль елімінаційної дієти, виключення гістамінолібераторів і продуктів з високим вмістом гістаміну. • Заняття №2 • Сучасні уявлення про патогенетичні механізми хронічної спонтанної кропив’янки та роль аутоімунних процесів. • Клінічні ситуації для розширеного лабораторного обстеження пацієнта. • Алгоритм діагностики та лікування індукованих кропив’янок: холодової, сонячної, дермографічної. • Критерії та терміни переходу на наступні кроки терапії згідно з гайдлайнами EAACI/GA²LEN/EDF/WAO. • Визначення оптимальної дози та тривалості застосування неседативних Н1-антигістамінних препаратів. • Місце омалізумабу та інших біологічних препаратів у лікуванні рефрактерної хронічної кропив’янки. • Ведення пацієнтів із кропив’янкою та супутнім ангіоневротичним набряком. • Доказові дані щодо ефективності дієтичних обмежень при хронічній кропив’янці. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс | 8 балів БПР | Номер заходу №1018488 Напрямок навчання згідно наказу № 650: Інфекційний контроль. Тестування ЕНК необхідно пройти з 19.11.2025 – 19.11.2027. Чому це важливо знати: Безпека персоналу та пацієнтів – це ваш пріоритет №1. Щодня медичні працівники стикаються з потенційно небезпечними відходами. Нові правила 2025 року впроваджують сучасні стандарти, які мінімізують ризики інфікування гепатитами, ВІЛ та іншими небезпечними захворюваннями. Знання актуального законодавства – це не просто формальність, а реальний захист вашого здоров’я. Уникнення штрафів та юридичних наслідків. Невідповідність новим вимогам може коштувати закладу від 17 000 до 51 000 грн штрафу, а відповідальній особі – адміністративної відповідальності. Оновлене законодавство містить конкретні вимоги до документування, зберігання та утилізації – і незнання не звільняє від відповідальності. Екологічна відповідальність перед суспільством. Медичні відходи становлять до 25% від усіх небезпечних відходів в Україні. Правильне управління ними – це не лише професійний обов’язок, а й внесок у збереження довкілля для наших дітей. Нові стандарти наближають нас до європейських практик сталого розвитку. Клінічні “пастки” для медичних сестер: Змішування різних категорій відходів через незнання оновленої класифікації. Багато медсестер продовжують використовувати стару систему сортування відходів, не знаючи про зміни 2025 року. Це призводить до неправильної утилізації небезпечних матеріалів класу Б і В, створюючи ризики для всього персоналу та санітарні порушення при перевірках. Неправильне заповнення супровідної документації. Нові форми обліку та журнали руху відходів викликають плутанину. Відсутність підпису, неповні дані або застаріла форма документа можуть стати причиною відмови у вивезенні відходів або штрафних санкцій для закладу. Порушення вимог до тимчасового зберігання небезпечних відходів. Оновлені санітарні норми чітко регламентують температурний режим, терміни та умови зберігання. Тримати відходи класу Б понад 24 години без холодильника або використовувати неспеціалізовані контейнери – типова помилка, яка створює епідеміологічну загрозу. Практичні навички після майстер-класу: Правильна ідентифікація та сортування всіх типів медичних відходів за новою класифікацією. Ви навчитеся миттєво визначати клас небезпеки відходів (А, Б, В, Г, Д) згідно з оновленими критеріями, правильно обирати колір пакетів та контейнерів, розуміти різницю між епідеміологічно небезпечними та токсичними відходами у практичних ситуаціях. Коректне оформлення всієї необхідної документації відповідно до вимог 2025. Отримаєте шаблони та покрокові інструкції з заповнення журналів обліку, актів передачі-прийняття, паспортів відходів. Навчитеся уникати типових помилок, які призводять до відмови у прийманні відходів спеціалізованими організаціями. Організація безпечного робочого місця та зони тимчасового зберігання відходів. Дізнаєтеся конкретні вимоги до облаштування приміщень для відходів: від розмірів та вентиляції до маркування та температурного режиму. Отримаєте чек-лист для самоперевірки відповідності вашого закладу новим стандартам. Програма заходу • Ключові етапи управління медичними відходами на рівні закладу охорони здоров’я • Основні зміни, які набудуть чинності 1 квітня 2025 року, та їх вплив на роботу ЗОЗ • Нові вимоги законодавства України у сфері управління відходами • Вимоги безпеки при поводженні з відходами в закладах охорони здоров’я • Документування процесів управління відходами: що потрібно оновити • Вимоги до приміщень, зон та обладнання для управління небезпечними медичними відходами • Практичні інструменти для самооцінки готовності закладу до нових стандартів • Для отримання сертифікату з балами БПР учасникам потрібно пройти тестування • Необхідно надати не менше 70% правильних відповідей • Учасники, які не складуть тестування, датованого першим або останнім днем навчання, не зможуть отримати бали БПР • Зареєстровано всі спеціальності Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Якщо не розпізнати розсіяний склероз своєчасно, якість життя пацієнта буде під загрозою, а ви не зможете ефективно впливати на перебіг хвороби. Ранні ознаки РС часто непомітні або неспецифічні, тому знання критеріїв діагностики дозволяє вчасно запідозрити захворювання, направити пацієнта на необхідні обстеження та розпочати лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнавати дебютні симптоми РС та відрізнити їх від інших неврологічних станів. Ви зможете формувати чіткий алгоритм дій для своєчасної діагностики та початку терапії. Окремо будуть розглянуті оновлені критерії МакДональда 2024, червоні прапорці при огляді та прогностичне значення раннього виявлення хвороби. Після курсу ви отримаєте чіткий алгоритм дій, який дозволить впевнено орієнтуватися у випадках підозри на РС та брати захворювання під контроль. • Епідеміологічні дані поширеності РС • Клінічні прояви дебюту РС • Оновлення критеріїв діагностики РС згідно опублікованих критеріїв МакДональда 2024 • Червоні прапорці на огляді, що вказують на можливу демієлінізацію • Прогностичне значення раннього виявлення РС • Висновки та майбутні перспективи • Відповідді на питаня

Ішемічна хвороба серця розвивається поступово. На ранніх етапах зміни функції міокарда можуть бути непомітними під час стандартного ехокардіографічного оцінювання. Традиційні показники, зокрема фракція викиду лівого шлуночка, нерідко залишаються в межах норми навіть за наявності початкових порушень скоротливості. Використання сучасних методів оцінювання міокардіальної функції, зокрема ехокардіографії speckle-tracking та strain-аналізу лівого шлуночка й лівого передсердя, дає змогу виявляти субклінічні зміни скоротливості міокарда на ранніх стадіях захворювання. Це допомагає своєчасно визначити оптимальну тактику подальшого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете можливості ехокардіографії speckle-tracking в оцінюванні функції міокарда в разі підозри на ішемічну хворобу серця та отримаєте системне розуміння анатомо-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка й коронарного кровотоку. Ви детально розглянете сучасну класифікацію ішемічної хвороби серця та принципи інтерпретації strain-показників. Після навчання ви знатимете, як діяти, коли пацієнт має біль у грудях при збереженій фракції викиду, коли є підозра на ранню або хронічну ішемічну хворобу серця, а також коли треба виконати оцінювання функціонального стану міокарда після перенесеного інфаркту. • Анатомя міокарда ЛШ та коронарного кровотоку. • Класифікація ішемічної хвороби серця. Сучасний погляд. • Сучасні рекомендації зі SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та передсердя. • Стрейн лівого шлуночка. Які можливості застосування в діагностиці ІХС. • Можливості діагностики ІХС за допомогою SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та лівого передсердя. • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків.

Загальний аналіз сечі здається простим лише до того моменту, поки не стане причиною клінічної помилки. Це одне з найчастіше призначуваних досліджень, яке регулярно впливає на рішення щодо антибіотикотерапії, дообстежень і направлень до суміжних фахівців, але водночас є одним із найбільш неправильно інтерпретованих через преаналітичні похибки, обмеження автоматизованих аналізаторів та відрив результату від клінічного контексту. На цьому заході ви дізнаєтесь особливості автоматизованого загального аналізу сечі, де проходять межі його достовірності та як відрізнити реальні патологічні зміни від артефактів. Ви отримаєте зрозуміле пояснення причин хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, навчитеся правильно оцінювати лейкоцитурію, протеїнурію та мікрогематурію, а також визначати, коли результат потребує повтору, верифікації або ручної мікроскопії. Після навчання ви знатимете, коли достатньо спостереження, коли потрібне дообстеження, а коли загальний аналіз сечі є лише першим сигналом можливої нефрологічної патології. • Загальний аналіз сечі в сучасній клінічній практиці: що саме оцінює автоматизований аналіз і де його реальні межі. • Що лікарю важливо знати про автоматичні аналізатори сечі, щоб не переоцінювати та не недооцінювати результат. • Преаналітика як головне джерело помилок: збір зразка, час доставки, фізичні навантаження, медикаменти, менструація – як це спотворює результат. • Автоматизований аналіз сечі vs ручна мікроскопія: коли автоматичному результату можна довіряти, а коли потрібна верифікація. • Типові хибні результати: лейкоцитурія без інфекції, транзиторна протеїнурія, мікрогематурія без патології – як не “переліковувати” пацієнта. • Клінічні пастки інтерпретації: коли аналіз виглядає тривожно, але не відповідає клініці – як відрізнити артефакт від реальної патології. • Алгоритм дій лікаря у разі сумнівного результату ЗАС: повтор, дообстеження, коли достатньо спостереження, а коли потрібне направлення. • Коли загальний аналіз сечі – лише “перший сигнал”: у яких ситуаціях варто думати про нефрологічну патологію (зокрема IgA-нефропатію). • Відповіді на запитання.