Заходи БПР — Хірургія 2026

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Протоколи ERAS є міжнародним стандартом периопераційного ведення пацієнтів і невіддільною складовою сучасної хірургії. Вони поєднують передопераційну оптимізацію, інтраопераційну тактику та післяопераційне відновлення в єдину доказову систему, спрямовану на зниження частоти ускладнень, скорочення тривалості госпіталізації та покращення клінічних результатів. Особливо актуальним є впровадження підходів ERAS в умовах українських стаціонарів, адже стандартизація процесів дає змогу підвищити ефективність лікування навіть за обмежених ресурсів. На цьому заході ви розглянете сучасні рекомендації ERAS Society, принципи мультимодального периопераційного ведення, підходи до профілактики післяопераційної нудоти і блювання, оптимізації інфузійної терапії, мультимодальної аналгезії, ранньої мобілізації та харчування. Також ви дізнаєтеся про критерії безпечної виписки, показники ефективності ERAS-програм (LOS, readmission rate, complications rate, patient satisfaction) та засвоїте практичні аспекти адаптації міжнародних протоколів до реалій українських медичних закладів. Після навчання ви зможете сформувати системний підхід до периопераційного ведення пацієнтів та покращити результати хірургічного лікування. • Концепція ERAS: чому “fast-track surgery” стала новим стандартом • Історія розвитку ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) • Основні принципи мультимодального підходу • Як ERAS змінює результати лікування • Які операції сьогодні переводяться у формат “one day surgery” • Передопераційна підготовка: фундамент швидкого відновлення • Patient optimization (анемія, нутритивний статус, контроль глікемії, smoking cessation) • Prehabilitation у хірургії • Освітня підготовка пацієнта • Сучасний підхід до голодування перед операцією • Вуглеводне навантаження (carbohydrate loading): кому і навіщо • Інтраопераційні ERAS-стратегії • Мінімально інвазивна хірургія як основа fast-track recovery • Goal-directed fluid therapy • Нормотермія пацієнта • Профілактика PONV • Мультимодальна аналгезія • Післяопераційне ведення без “старих догм” • Рання мобілізація: коли починати і як контролювати безпеку • Ранній початок харчування • Відмова від рутинних дренажів та зондів • Pain management без надлишкових опіоїдів • Хірургія одного дня: критерії безпечної виписки • Відбір пацієнтів для ambulatory/day surgery • Які втручання найбільш придатні • Критерії безпечної виписки • Red flags після виписки • Роль телемедицини та онлайн-супровід пацієнта • ERAS у різних напрямах хірургії: що реально працює • Короткий огляд актуальних рекомендацій ERAS Society • Практичне впровадження ERAS в українській лікарні • Найчастіші бар’єри • Як створити ERAS-команду • KPI ефективності (LOS, readmission rate, complications, patient satisfaction) • Клінічні кейси та типові помилки впровадження • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Малоінвазивне лікування дає лікарю змогу не просто видаляти новоутворення шкіри, а робити це максимально безпечно та естетично: без грубих рубців, тривалого відновлення та ризиків ускладнень. Пацієнти очікують малотравматичного лікування, і ваша майстерність у цій сфері підвищує рівень довіри та конкурентоспроможності. На заході ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний метод видалення новоутворень шкіри, зважаючи на тип, локалізацію та супутні захворювання. Ви навчитеся застосовувати радіохвильову хірургію, лазерне видалення, кріодеструкцію та різні види біопсії максимально безпечно, зберігаючи косметичний результат. Після лекції ви зможете приймати правильні рішення у складних клінічних випадках, уникати ускладнень та забезпечувати пацієнтам найвищий рівень лікування. Знання, які ви здобудете на цьому заході, закріплять вашу конкурентоспроможність та зроблять вас більш затребуваним спеціалістом. • 1. Радіохвильова хірургія • Спектр застосування радіохвильового методу в дерматохірургічній практиці • Основні режими в радіохвильовій хірургії • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки радіохвильової хірургії • 2. Біопсія шкіри • Основні види біопсії шкіри • Основні принципи проведення ексцизійної біопсії • Основні принципи проведення інцизійної біопсії • Панч-біопсія • Шейв-біопсія • 3. Лазерне видалення • Типи лазерів • Спектр застосування лазерів у дерматохірургічній практиці • Алгоритм вибору пацієнта і проведення процедури • Побічні ефекти та їх корекція • 4. Кріодеструкція • Види кріодеструкції • Спектр застосування кріодеструкції • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки кріодеструкції • 5. Відповіді на запитання учасників

Онлайн-курс PRO: базові принципи ведення літніх пацієнтів для сімейного лікаря 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Пацієнти літнього та похилого віку потребують особливого підходу до діагностики, лікування та профілактики ускладнень. Під час заходу обговоримо ключові питання для кожного сімейного лікаря та терапевта: вікові зміни організму, подолання поліпрагмазії (зважений підхід до призначення ліків у літніх людей), запаморочення у похилому віці (диференційна діагностика і тактика ведення), профілактика падінь та алгоритм дій лікаря, а також особливості лікування артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у зрілому віці. Вчасне розпізнавання цих станів має ключове значення для збереження якості життя пацієнта, правильного вибору тактики лікування та підтримки родини. Поговоримо про практичні інструменти диференційної діагностики та можливості терапевтичних підходів на рівні первинної медичної допомоги. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Агоністи GLP-1 зарекомендували себе як ефективний спосіб впливати на ожиріння та ЦД 2 типу. Важливо розуміти механізм дії цих препаратів, правильний підбір дозування, можливі побічні ефекти й підходи до ведення різних груп пацієнтів, щоб гарантувати ефективність і безпеку терапії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно застосовувати агоністи GLP-1 в людей з ожирінням, ЦД 2 типу, СПКЯ, MASLD і метаболічним синдромом. Ви навчитеся прогнозувати й коригувати побічні ефекти, а також забезпечувати найкращі результати терапії, якими ваші пацієнти будуть задоволені. Після навчання ви будете впевнено застосовувати агоністи GLP-1 у різних клінічних ситуаціях та коригувати терапію для досягнення оптимального результату. • Фізіологія GLP-1: вплив на апетит, інсулін, гастропарез. • Огляд препаратів: семаглутид, ліраглутид, тирзепатид. • Титрація, дози, алгоритми призначення. • Побічні ефекти: нудота, гастропарез, ризики та профілактика. • Ведення пацієнта на терапії. • GLP-1 у пацієнтів з ожирінням без діабету: доказова база. • Вплив GLP-1 на MACE, нирки, печінку, ризики ОЖМП та MASLD. • Припинення терапії та повторний набір ваги: що робити. • Клінічні кейси: пацієнти з ожирінням, СПКЯ, метаболічним синдромом, ЦД 2 типу. • Відповіді на запитання учасників.

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.

Інтенсив «Артеріальна гіпертензія від А до Я» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ План: комунікація з пацієнтами, що мають АГ; визначення і вимірювання АТ; групи препаратів (інгібітори АПФ) та огляд клінічних кейсів; ускладнення АГ; офтальмологічні прояви АГ; групи препаратів (діуретики) та клінічний кейс у форматі Fuck-up night; вторинна АГ, АГ у вагітних і молодих людей; групи препаратів (бета-блокатори, блокатори Ca2+–каналів); немедикаментозне лікування АГ; огляд клінічних кейсів та Problem based learning; групи препаратів (блокатори рецепторів ангіотензину ІІ) і фармакологічна терапія АГ; огляд клінічного кейсу та Fuck-up night про гострі ускладнення АГ; тестування. Балів БПР: 17. Де? Платформа Softbook (запрошення надійде протягом доби після реєстрації на електронну адресу). Програма заходу • Комунікація з пацієнтами, що мають АГ • Визначення і вимірювання АТ • Групи препаратів: інгібітори АПФ. Огляд клінічних кейсів • Ускладнення АГ • Офтальмологічні прояви АГ • Групи препаратів: діуретики. Огляд клінічного кейсу у форматі Fuck-up night • Вторинна АГ. АГ у вагітних і молодих людей • Групи препаратів: бета-блокатори, блокатори Ca2+ -каналів • Немедикаментозне лікування АГ • Огляд клінічних кейсів • Problem based learning • Групи препаратів: блокатори рецепторів ангіотензину ІІ. Фармакологічна терапія АГ • Огляд клінічного кейсу • Fuck-up night. Гострі ускладнення АГ • Тестування • Балів БПР: 17 • Де? Платформа Softbook (запрошення надійде протягом доби після реєстрації на електронну адресу) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Переломи гомілки у дітей є одними з найпоширеніших травм у дітей і причин звернень до травмпунктів. Особливості будови дитячої кісткової тканини, наявність зон росту й високий рівень пластичності скелету вимагають від лікаря чіткого розуміння вікових механізмів травми, специфіки діагностики й принципів тактики лікування. Невчасне розпізнавання ускладнень може призвести до порушення росту, вторинних деформацій або неправильного зрощення, коли допомогти зможуть тільки складні реконструктивні втручання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до менеджменту переломів гомілки у дітей, зокрема малоінвазивні методи і стандартизовані протоколи фіксації. Ви навчитесь оцінювати механізми травм у різних вікових групах, визначати, де можливе природне ремоделювання, а де необхідне втручання, а також обирати оптимальну тактику лікування. Після завершення навчання ви зможете точно діагностувати й ефективно лікувати переломи гомілок у дітей, мінімізуючи ризики ускладнень. • Анатомофізіологічні особливості росту кістки й періосту в дітей. • Механізми травми у різних вікових групах. • Принцип ремоделювання: де він працює, а де ні. • Тактичне мислення: як обрати оптимальний метод лікування. • Аналіз основних методів лікування переломів кісток гомілки. • Клінічні випадки й результати. • Практичні рекомендації для щоденної роботи. • Запитання та відповіді.

Інсульт – серйозний виклик для життя пацієнта і його сім’ї. Щоб зберегти активність та самостійність людини, потрібно вміти швидко розпізнати симптоми й обрати правильну тактику лікування. Важливо вчасно оцінити стан, відрізнити ішемічний інсульт від геморагічного й діяти за алгоритмом, щоб мінімізувати ускладнення. На цьому заході ви навчитесь оперативно оцінювати пацієнта з підозрою на інсульт, проводити первинну діагностику за алгоритмами FAST і ROSIER, аналізувати дані методів візуалізації та лабораторні аналізи, а також використовувати цифрові інструменти і штучний інтелект для стратифікації ризику. Ви розглянете реальні клінічні кейси інсультів з атиповими проявами, незвичною етіологією та випадки в молодих людей, а також навчитесь уникати типових помилок на всіх етапах ведення. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати цей стан, зменшувати ризик ускладнень та правильно проводити профілактику повторних інсультів. • Клінічні ознаки та первинний скринінг ГПМК: алгоритми FAST і ROSIER. • Основи сучасної нейровізуалізації в гострому періоді (КТ, МРТ, ангіографія): показання та інтерпретація результатів. • Лабораторна діагностика: маркери ішемії, коагуляції, виявлення фібриляції передсердь. • Диференціальна діагностика. • Використання штучного інтелекту й нових цифрових інструментів для швидкої стратифікації пацієнта. • Специфічні клінічні кейси: атипові симптоми, інсульт у молодих, інсульт із незвичайною етіологією. • Помилки на етапах діагностики та способи їх уникнення. • Відповіді на запитання

Дисліпідемії – це один із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Відповідно, ці захворювання – головна причина смертності у світі. Більшість летальних випадків при ІХС асоційована з атеросклерозом коронарних судин, який прямо пов’язаний із порушенням ліпідного обміну. У 2025 році відбулися основні оновлення в підходах до стратифікації ризику, визначення цільових рівнів ЛПНЩ та алгоритмів ведення пацієнтів з дисліпідеміями – ці зміни стосуються не лише вузькоспеціалізованої кардіологічної допомоги. Оскільки саме лікарі первинної ланки, терапевти, ендокринологи, нефрологи та неврологи найчастіше першими виявляють підвищений ліпідний профіль або супутні патології, від їхніх дій залежить, чи вдасться запобігти прогресуванню атеросклерозу, інфарктам, інсультам, діабетичній нефропатії або навіть деменції. Оновлені рекомендації допоможуть розпочати ефективну гіполіпідемічну терапію вже під час рутинних профілактичних оглядів, коли клініка ще відсутня, але ризик – уже високий. Навчальний захід «Гіполіпідемічна терапія 2025: нові алгоритми без шаблонів» буде присвячений вивченню нових рекомендацій ESC/EAS 2023–2025, які розширюють фокус гіполіпідемічної терапії за межі LDL-C, зокрема non-HDL, ApoB та Lp(a). Учасники ознайомляться з принципом раннього початку лікування для покращення прогнозу навіть у пацієнтів без клінічних проявів. Особлива увага буде приділена мультидисциплінарному підходу під час призначення терапії пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, ожирінням та іншими супутніми станами. Також будуть розглянуті поширені міфи про статини й сучасні стратегії комбінованої терапії за допомогою езетимібу, інгібіторів PCSK9 та бемпедоєвої кислоти. Учасники майстер-класу зможуть навчитися оцінювати серцево-судинний ризик з використанням калькуляторів SCORE2 і SCORE2-OP та дізнатися про підходи до лікування пацієнтів літнього віку. Наприкінці заходу буде висвітлено, як ефективно мотивувати пацієнтів до лікування та дотримання правильної дієти. • LDL – головна терапевтична ціль, але не єдина • Нові рекомендації (ESC/EAS 2023–2025) розширюють фокус: акцент не лише на LDL-C, але і на non-HDL, ApoB, Lp(a). • “The lower, the better. The earlier, the better” • Ранній початок гіполіпідемічної терапії змінює прогноз навіть у пацієнтів без яскравої клініки – стратегія «профілактики у профілактиці». • Гіполіпідемічна терапія – не лише про ССЗ • Показання до призначення: ЦД 2 типу, ХХН, гіпотиреоз, ожиріння, інсулінорезистентність, метаболічний синдром – мультидисциплінарний підхід. • Міфи про статини: час зруйнувати страхи пацієнтів і лікарів • Розгляд найпоширеніших заперечень, зокрема «печінка», «м’язи», «старіння», «онкологія». • Коли статинів недостатньо – комбінована терапія • Езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота: сучасні схеми, коли і як комбінувати для досягнення цільових значень. • Оцінювання ризику = основа прийняття рішень • Як правильно користуватись калькуляторами SCORE2, SCORE2-OP, і кому потрібен агресивний підхід навіть за «нормальних» цифр. • Гіполіпідемічна терапія у людей похилого віку – так чи ні? • Огляд доказів, коли варто і не варто починати або продовжувати лікування в пацієнтів 75+. • Ваша тактика за «нормального» холестерину, але високого ризику • Коли в лабораторії «все добре», але пацієнт уже на межі інфаркту: як не пропустити показання до терапії. • Мотивація пацієнта: як зробити з ним команду • Комунікація, метафори, візуалізації – як пояснити сенс лікування простою мовою і досягти прихильності. • Розгляд кейсів: 3 пацієнти, 3 стратегії лікування • Ілюстративні клінічні ситуації: терапевт, ендокринолог і кардіолог бачать пацієнта по-різному, але об’єднує одне – високий ризик. • Відповіді на запитання учасників

​Порушення функції щитоподібної залози у вагітних — одна з найважливіших тем сучасної ендокринології та акушерства, адже вони можуть залишатися непоміченими, маскуючись під типові прояви гестації. Тим часом, нелікований гіпотиреоз асоціюється з підвищеним ризиком викиднів, прееклампсії, передчасних пологів і тяжкими вадами розвитку нервової системи плода, включно з кретинізмом. Гіпертиреоз під час вагітності може призводити до фетальної тахікардії, затримки внутрішньоутробного розвитку та навіть загибелі плода. Особливу клінічну настороженість мають викликати скарги на серцебиття, утруднене дихання, набряки, схуднення, екзофтальм або неможливість завагітніти — усе це може бути симптомами тиреоїдної дисфункції. Зважаючи на складність ведення вагітних із тиреотоксикозом, вузловими утвореннями або раком щитоподібної залози, клініцисту необхідні чіткі алгоритми для своєчасної діагностики та лікування. Отримати алгоритми менеджменту дисфункцій щитоподібної залози у вагітних ви зможете на курсі «Тиреоїдна рівновага: від зачаття до післяпологового контролю». Курс буде присвячений вивченню ролі щитоподібної залози в регуляції гомеостазу та її впливу на жіноче репродуктивне здоров’я — від анатомії до клінічної практики. У фокусі буде прегравідарна підготовка, зміни рівня ТТГ у різні триместри вагітності та особливості ведення пацієнток із гіпо- та гіпертиреозом згідно з сучасними рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Окрему увагу приділено терапевтичній тактиці: показанням до призначення гормональної терапії, підбору дози та моніторингу. Також розглядатимуться реальні клінічні випадки з розбором тактичних рішень у складних ситуаціях. • Щитоподібна залоза в системі регуляції гомеостазу: від анатомії до клінічного значення • Функції, механізми контролю та недооцінена роль у жіночому репродуктивному здоров’ї • Прегравідарна підготовка • Як виявити та скоригувати порушення ще до настання вагітності? • Динаміка ТТГ під час гестації • Норми ТТГ у різних триместрах вагітності згідно з останніми рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Практичні аспекти ведення • Як розпізнати і правильно вести пацієнток із тиреоїдною дисфункцією під час вагітності? • Терапевтична тактика: починати чи спостерігати? • Показання до призначення L-тироксину, антитиреоїдних препаратів, визначення індивідуальної дози, моніторинг і безпека. • Післяпологовий тиреоїдний контроль • Як діяти у період змін: що робити з ТТГ після пологів, лактація і контроль терапії. • Типові помилки в ендокринному супроводі вагітних • Часті клінічні помилки при веденні пацієнток із тиреоїдною патологією — і як їх не допустити. • Клінічні кейси

Курс присвячений сучасним підходам до променевої діагностики захворювань суглобів із акцентом на клінічне мислення та практичне застосування знань у щоденній роботі лікаря. Програма охоплює ключові напрямки: від базових принципів рентгенодіагностики до диференційної оцінки травматичних, запальних, дегенеративних і пухлинних уражень опорно-рухового апарату. Учасники систематизують знання анатомії та біомеханіки суглобів, розберуть алгоритми діагностики гострих і хронічних ушкоджень, навчаться інтерпретувати рентгенологічні ознаки найпоширеніших патологій, включаючи артрити, артрози, остеохондропатії та пухлинні процеси. Окрему увагу приділено особливостям дитячих травм, диференційній діагностиці запальних уражень, стадіюванню дегенеративних змін, а також “типовим” і “нетиповим” рентгенологічним знахідкам. Курс має чітку практичну спрямованість і допоможе учасникам швидше орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, підвищити точність діагностики та ефективність взаємодії з клініцистами. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Учасники виконують домашні завдання, отримують супровід куратора та менеджера платформи й можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 9 балів БПР та окремий сертифікат за майстер-класи (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 22 червня 2026 • Дата закінчення: 16 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи променевої діагностики в артрології. Класифікація, рентгеносеміотика захворювань суглобів • Лекція 1. Короткі анатомічні відомості про суглоб. Методики променевої діагностики захворювань суглобів — можливості класичних та сучасних модальностей • Лекція 2. Рентгенографія суглоба — все починається з укладки • Лекція 3. Початок діагностичного процесу - класифікація, загальна рентгеносеміотика захворювань суглобів • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Променева діагностика пошкоджень суглобів. Гостра травма vs хронічні перенавантаження опорно-рухового апарату. “Дитячі” пошкодження • Лекція 1. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Верхня кінцівка • Лекція 2. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Нижня кінцівка • Лекція 3. Обережно, діти! “Особливі” травми дитячого віку • Лекція 4. Патологічна перебудова кісткової структури при надмірних навантаженнях — хвороба чи фізіологічне пристосування? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Променева діагностика запальних захворювань суглобів. Моноартрити, поліартрити. Специфічні, неспецифічні запалення суглобів • Лекція 1. Кістково-суглобовий туберкульоз. Що бачить рентгенолог? Типові форми ураження суглобів • Лекція 2. Кістково-суглобовий туберкульоз. Особливі форми захворювання • Лекція 3. Неспецифічні артрити. Особливості рентген-картини залежно від етіології процесу • Лекція 4. Поліартрити — від стадіювання до диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Променева діагностика дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів. Артрози — етіологія, класифікація. Варіанти дегенеративно-дистрофічних захворювань. Остеохондропатії. Артропатії • Лекція 1. Рентгенодіагностика артрозів різної локалізації. Стадії, рентгенологічні ознаки • Лекція 2. Остеохондропатії • Лекція 3. Первинний чи вторинний артроз? Основні критерії, віковий аспект • Лекція 4. Артропатії — сутність, види, клініко-рентгенологічна діагностика • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Променева діагностика пухлин та пухлиноподібних процесів - «типова» й «нетипова» локалізація в суглобі • Лекція 1. Пухлини, пухлиноподібні захворювання опорно-рухового апарату: класифікація ВООЗ. Загальна рентгенморфологічна характеристика новоутворів кісток • Лекція 2. Доброякісні та злоякісні новоутвори скелета із залученням суглобів. Основні питання диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички класифікації кропив’янки за етіологією та тривалістю, проведення диференційної діагностики між істинною кропив’янкою, уртикарним васкулітом, мастоцитозом і спадковим ангіонабряком. У програмі передбачено застосування провокаційних тестів, інтерпретацію лабораторних даних, виявлення «червоних прапорців», використання покрокових терапевтичних алгоритмів згідно з міжнародними рекомендаціями та раціональний вибір H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. Учасники опрацюють призначення терапії у складних клінічних випадках, зокрема із застосуванням омалізумабу та циклоспорину, корекцію супутніх станів, невідкладну допомогу при ангіонабряку з ознаками набряку гортані та підбір безпечної антигістамінної терапії для вагітних. Програма заходу • Заняття №1 • 02:07:35 • Патогенетичні механізми IgE-опосередкованої та неімунної (псевдоалергічної) кропив’янки. • Клінічна та гістологічна диференційна діагностика хронічної спонтанної кропив’янки й уртикарного васкуліту. • Діагностичний алгоритм для пацієнта з уперше виниклою кропив’янкою у віці після 40 років. • Показання, ризики та правові аспекти чотирикратного підвищення дози H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. • Роль фактора активації тромбоцитів у патогенезі та препарати, що впливають на цей шлях. • Ведення пацієнта з холодовою кропив’янкою, рефрактерною до стандартної терапії. • Діагностичні критерії та специфічні підходи до лікування спадкового ангіоневротичного набряку. • Механізм дії та місце омалізумабу в терапевтичному алгоритмі хронічної ідіопатичної кропив’янки. • Клінічне значення гельмінтозів у патогенезі хронічної кропив’янки та підходи до їх лікування. • Вибір антигістамінних препаратів ІІ покоління для лікування кропив’янки у вагітних згідно з категоріями ризику FDA. • Роль елімінаційної дієти, виключення гістамінолібераторів і продуктів з високим вмістом гістаміну. • Заняття №2 • Сучасні уявлення про патогенетичні механізми хронічної спонтанної кропив’янки та роль аутоімунних процесів. • Клінічні ситуації для розширеного лабораторного обстеження пацієнта. • Алгоритм діагностики та лікування індукованих кропив’янок: холодової, сонячної, дермографічної. • Критерії та терміни переходу на наступні кроки терапії згідно з гайдлайнами EAACI/GA²LEN/EDF/WAO. • Визначення оптимальної дози та тривалості застосування неседативних Н1-антигістамінних препаратів. • Місце омалізумабу та інших біологічних препаратів у лікуванні рефрактерної хронічної кропив’янки. • Ведення пацієнтів із кропив’янкою та супутнім ангіоневротичним набряком. • Доказові дані щодо ефективності дієтичних обмежень при хронічній кропив’янці. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Оніхомікоз: сучасний алгоритм місцевої та системної терапії з урахуванням феномену біоплівок: Актуальність проблеми оніхомікозу в сучасній дерматологічній практиці
 Етіологія оніхомікозу та основні фактори ризику розвитку інфекції
 Клінічні форми оніхомікозу
 Сучасні методи діагностики: клінічні та лабораторні підходи
 Біоплівки при оніхомікозі: механізм формування, клінічне значення та вплив на ефективність терапії
 Сучасний алгоритм лікування оніхомікозу: місцева та системна терапія
 Причини терапевтичних невдач
 Профілактика рецедивів
 Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників