Заходи БПР — Хірургія 2026

Порушення процесів зрощення переломів є однією з головних проблем травматології, оскільки вони безпосередньо впливають на функціональний результат лікування. Щоб своєчасно розпізнавати затримку консолідації, псевдоартроз або неправильне загоєння, необхідно розуміти механізми регенерації кісткової тканини й знати фактори ризику їх порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання процесів зрощення переломів з акцентом на їх рентгенологічну діагностику. Ви дізнаєтеся більше про типи загоєння кісткової тканини, етапи вторинного остеогенезу та їхнє відображення на рентгенограмах. Також ви навчитеся диференціювати і класифікувати ускладнення, аналізувати фактори ризику порушення консолідації та їхні візуалізаційні ознаки. Після навчання ви сформуєте цілісне уявлення щодо процесів репарації. Вам буде легше відрізняти відхилення від нормального загоєння переломів та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • Статистика ускладнень переломів та їхнє клінічне значення • Соціально-економічні наслідки порушення консолідації • Класифікація ускладнень переломів у практиці рентгенолога • Типи загоєння переломів та їхні рентгенологічні прояви • Етапи вторинного загоєння: динаміка змін на рентгенограмах • Фактори ризику порушення консолідації та їхні візуалізаційні ознаки • Рентгенологічна діагностика ускладнень. Помилки та методи їх запобігання

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Гемороїдальна хвороба – одна з найпоширеніших патологій у колопроктологічній практиці, яка, попри уявну простоту, часто створює значні труднощі на етапі первинної діагностики й вибору лікувальної тактики. Вона нерідко маскується під інші захворювання аноректальної зони, що підвищує ризик діагностичних помилок. Застосування застарілих або спрощених підходів призводить до неправильної оцінки стадії процесу, неефективного лікування та, як наслідок, до рецидивів і хронізації. На цьому заході ви розглянете сучасне розуміння патогенезу гемороїдальної хвороби, фактори ризику та клінічні особливості перебігу. Ви засвоїте алгоритми діагностики, зокрема інструментальні методи і диференційну діагностику з іншими проктологічними захворюваннями. Також ви отримаєте чіткі орієнтири щодо вибору між консервативними, малоінвазивними й хірургічними методами лікування залежно від стадії захворювання та клінічної ситуації. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із ректальною кровотечею, больовим синдромом, випадінням гемороїдальних вузлів та іншими аноректальними симптомами. • Актуальність проблеми • Поширеність гемороїдальної хвороби в структурі колопроктологічної патології • Вплив захворювання на якість життя пацієнтів • Чому проблема залишається актуальною для лікарів різних спеціальностей • Сучасне розуміння гемороїдальної хвороби • Патогенез і механізми розвитку захворювання • Фактори ризику та провокувальні чинники • Класифікація і стратифікація пацієнтів • Основні симптоми геморою • Стадії розвитку гемороїдальної хвороби • Особливості клінічної картини у різних груп пацієнтів • Діагностика гемороїдальної хвороби в практиці колопроктолога • Алгоритм первинного обстеження пацієнта • Інструментальні методи діагностики • Диференційна діагностика з іншими проктологічними захворюваннями • Сучасні підходи до лікування • Консервативна терапія: принципи та можливості • Малоінвазивні методи лікування • Хірургічні методи й показання до оперативного втручання • Персоналізований підхід до вибору лікувальної тактики • Ускладнення та їх менеджмент • Клінічні кейси та експертна дискусія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Своєчасне ультразвукове оцінювання артерій нижніх кінцівок є основним елементом діагностики судинної патології, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, після судинних втручань або в разі підозри на неатеросклеротичні ураження. Ці навички дають змогу виявляти дистальні ураження артерій, правильно інтерпретувати зміни в разі медіакальцинозу, своєчасно діагностувати аневризми та післяопераційні ускладнення, а також об’єктивно оцінювати ступінь ішемії та визначати показання до реваскуляризації. Хибна інтерпретація ультразвукових даних та несвоєчасне виявлення аневризм, тяжкої ішемії або дистальних уражень при цукровому діабеті – типові помилки, яких можна легко уникнути, маючи добре розвинені навички УЗ-оцінювання. На цьому заході ви матимете змогу поглибити знання щодо ультразвукової діагностики захворювань периферичних артерій, зокрема у разі цукрового діабету, неатеросклеротичних уражень та після судинних втручань. Ви розглянете особливості доплерівських спектрів, обмеження стандартних показників, як-от кісточково-плечовий індекс, критерії діагностики аневризм, псевдоаневризм та артеріовенозних фістул, а також підходи до контролю судинних шунтів і стентів. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми ведення пацієнтів, оцінювання перфузії кінцівки та навчитеся приймати точні рішення у складних випадках. Після навчання ви зможете проводити ультразвукове дослідження артерій нижніх кінцівок, правильно інтерпретувати отримані дані та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості ураження артерій при цукровому діабеті: характер ураження, склероз Менкеберга, особливості доплерівського спектра, обмеження інтерпретації КПІ у пацієнтів із ЦД. • Неатеросклеротичні ураження артерій нижніх кінцівок: • васкуліти; • облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера). • Аневризми артерій нижніх кінцівок: визначення, часті локалізації, УЗ-ознаки, ризик тромбоемболічних ускладнень. • Псевдоаневризми й артеріовенозні фістули: причини, УЗ-ознаки. • Післяопераційний контроль судинних реконструкцій: УЗ-контроль судинних шунтів, контроль стентів та ангіопластики, ознаки рестенозу, гемодинамічні критерії дисфункції шунта. • Алгоритм ведення пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій. • Особливості УЗД при хронічній ішемії: оцінювання перфузії кінцівки, класифікація WIfI, прогностичне значення гемодинамічних показників. • Клінічний практикум: • аналіз складних клінічних випадків; • інтерпретація УЗ-зображень і доплерівських спектрів; • формування клінічно релевантного висновку; • обговорення тактики ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Гемотрансфузія в інтенсивній терапії є критично важливим клінічним рішенням. Кожен компонент крові має чіткі покази до переливання, ризики та межі ефективності. У практиці анестезіолога саме трансфузійна тактика часто визначає перебіг критичного стану: від контролю крововтрати до корекції коагулопатії та підтримки доставки кисню. Головне завдання гемотрансфузії — досягти клінічно обґрунтованої корекції гемостазу без перевантаження об’ємом, імунних ускладнень і трансфузійних реакцій. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Компоненти крові: еритроцитарна маса, плазма, тромбоцити • Сучасні покази до трансфузії: коли переливати, а коли — ні (рестриктивна vs ліберальна стратегія) • Зберігання та логістика: що важливо знати, щоб не зіпсувати продукт до введення • Трансфузійна тактика в ІТ: крововтрата, коагулопатія, масивна трансфузія • Процедура переливання: від перевірки сумісності до моніторингу пацієнта • Типові помилки: “профілактичні” переливання, перевантаження об’ємом, ігнорування коагуляційних порушень • Ускладнення: TRALI, TACO, гемолітичні реакції: як розпізнати і діяти швидко • Масивна крововтрата в операційній • Пацієнт у ВІТ з коагулопатією • Сепсис і трансфузійна підтримка: з акцентом на реальні клінічні рішення, а не теорію Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

Сучасна медична практика дедалі частіше стикається з пацієнтами, чия гендерна ідентичність не відповідає біологічній статі, визначеній при народженні, що формує нові клінічні, комунікативні й етичні виклики для лікаря. Брак системних знань у цій сфері може призводити до помилок у зборі анамнезу, некоректної або травматичної комунікації, зниження прихильності пацієнта до лікування, конфліктних ситуацій, скарг і підвищених юридичних ризиків для медичних працівників. Лікар зобов’язаний діяти в межах професійної етики, чинного законодавства та принципів пацієнтоорієнтованої допомоги, забезпечуючи недискримінаційне лікування для кожного. На цьому заході ви отримаєте комунікативні орієнтири для професійної взаємодії з трансгендерними пацієнтами. Ви розглянете базові поняття гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, сучасну позиція науки, етичні межі клінічних запитань, коректну термінологію, а також особливості медичного, соціального, юридичного та хірургічного переходу. Після навчання ви зможете впевнено поводитись у складних комунікативних й етичних ситуаціях без стигматизації та професійних помилок. • Загальні поняття гендерну та орієнтації, історія визнання та сучасна позиція науки. • Виклики, з якими стикаються трансгендерні люди під час контакту з медициною: дискримінація та обмеження доступу до лікування. • Коректна лексика. • Різновиди транспереходу (соціальний, медичний, хірургічний, юридичний). • Процедура транспереходу в Україні. Роль лікарів та лікарок різних фахів. • Інші специфічні запити з боку здоров'я, характерні для транслюдей. • Трансгендерність та діти/підлітки. • Відповіді на запитання.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення голосу не завжди мають органічну причину — часто проблема криється у функції, а не в структурі. За таких дисфоній складно виявити, що призвело до захворювання, адже при здоровій, на перший погляд, гортані пацієнт втрачає голос. А від точності діагностики залежить подальша ефективність лікування та реабілітації. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики функціональних дисфоній: від клінічних ознак до інструментальних методів (відеостробоскопії, високошвидкісної ендоскопії та відеоларингоскопії). Учасники навчаться оцінювати функцію голосових складок, відрізняти функціональні порушення від органічних, а також розуміти, коли необхідна участь фоніатра, логопеда чи психотерапевта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі фонастенії, гіпотонусної, спастичної дисфонії, функціональної афонії чи перенапруження голосу. • Визначення дисфонії. • Функціональні дисфонії. Визначення та класифікація: • гіпотонусна дисфонія; • фонастенія; • функціональна афонія; • спастична дисфонія. • Етіопатогенетичні механізми виникнення функціональних дисфоній. • Діагностика функціональних дисфоній: • інструментальні методи дослідження; • види ендоскопічних методів дослідження гортані. • Лікування функціональних дисфоній. • Фонопедія як провідний метод корекції. • Відповіді на запитання

Пілонідальна хвороба є поширеною патологією серед пацієнтів молодого працездатного віку, яка часто супроводжується хронічним запаленням, абсцедуванням і рецидивним перебігом, що суттєво впливає на якість життя. Вибір тактики лікування визначає тривалість загоєння, ризик ускладнень і частоту рецидивів, а без системного підходу й актуальних методів ведення неможливо досягти стійкого результату. На цьому заході ви розглянете етіологію та патогенез пілонідальної хвороби, зокрема фактори ризику й підходи до класифікації. Ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, тактику ведення гострих станів, зокрема пілонідального абсцесу, а також можливості консервативної терапії. Окрім цього, ви засвоїте малоінвазивні та хірургічні методи лікування та навчитесь обирати оптимальну техніку залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете зменшити ризик рецидивів пілонідальної хвороби, оптимізувати післяопераційне ведення й покращити довгострокові результати лікування. • Актуальність проблеми, епідеміологія і статистичні дані. • Етіологія і патогенез: вроджена чи набута хвороба? Фактори ризику. • Класифікації пілонідальної хвороби. • Діагностика: візуальна та інструментальна. • Гострий стан: пілонідальний абсцес. • Неоперативне лікування пілонідальної хвороби: за і проти. • Малоінвазивні методи лікування (pit picking, фенолізація, ендоскопія, лазер). • Хірургічні методи лікування: висічення пілонідального синуса. • Пластичні методи закриття рани після висічення. • Післяопераційне ведення пацієнтів, профілактика рецидивів, прогноз та віддалені результати. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок – золотий стандарт діагностики варикозної хвороби та хронічної венозної недостатності. Якісне виконання дослідження потребує чіткого розуміння соноанатомії та досконалого опанування техніки. Кожна помилка потенційно може призвести до тяжких ускладнень, які становлять небезпеку для життя пацієнта. На цьому заході ви навчитеся виконувати первинне УЗД в разі підозри на варикозну хворобу, правильно інтерпретувати зміни венозного кровотоку до та після хірургічних чи ендовенозних втручань, а також розпізнавати післяопераційні ускладнення. Навчання проводитиме судинний хірург, який пояснює методику крізь призму щоденної клінічної практики. Ви побачите демонстрацію обстеження на реальному пацієнті й зрозумієте, як правильно застосувати ці знання. Після навчання ви зможете впевнено проводити обстеження пацієнтів із підозрою на варикозне розширення вен чи симптомами хронічної венозної недостатності, швидко орієнтуватись у складних клінічних випадках та обирати правильну тактику ведення: планувати хірургічне втручання чи продовжувати моніторинг ситуації. • УЗД: основи, термінологія, якість зображення. • Анатомія вен нижніх кінцівок. • Методика проведення УЗД та соноанатомія вен нижніх кінцівок. • Протокол обстеження. • Варіанти УЗ-картини у разі варикозного розширення вен нижніх кінцівок. • Варіанти УЗ-картини після хірургічного/лазерного лікування. • Післяопераційні ускладнення: як розпізнати на УЗД. • Відповіді на запитання учасників.

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями