Заходи БПР — Анестезіологія 2026

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Біохімічний аналіз крові: метаболічний погляд на звичні показники: Чому «норма» не завжди означає здоров’я, функціональна інтерпретація лабораторних показників Блок вуглеводного обміну як енергетичне виснаження Печінкові ферменти як дзеркало метаболічного стресу Феритин, CRP і сечова кислота - приховані маркери запалення та оксидативного стресу. Ліпідограма як інструмент оцінки метаболічної гнучкості Мікроелементи й вітаміни як ключ до ферментативної активності, як дрібні дефіцити змінюють метаболічний профіль Діагностичні алгоритми для практиків - з чого почати, що перевірити і як інтерпретувати комплексно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Легалізація медичного канабісу в Україні відкрила можливість його застосування в медичній практиці, але діяльність у цій сфері залишається жорстко регульованою та контрольованою. Для керівників закладів охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів практичне впровадження вимог законодавства часто створює труднощі через недостатню чіткість алгоритмів роботи, високі вимоги до документування, обліку, зберігання та призначення таких лікарських засобів. Помилки на будь-якому етапі можуть призводити до значних юридичних ризиків для закладу та персоналу. На цьому заході ви розглянете особливості чинного законодавства у сфері обігу медичного канабісу, вимоги до закладів охорони здоров’я, аптек та уповноважених осіб, а також принципи роботи електронних систем обліку (ЕСОЗ, ЕСОРК). Ви засвоїте порядок призначення, виписування рецептів, виготовлення та відпуску лікарських засобів на основі рослинної субстанції канабісу, вимоги до звітності, інвентаризації та утилізації, а також типові помилки при впровадженні цих процесів у практику. Після навчання ви зможете коректно організовувати процеси обігу медичного канабісу в межах закладу охорони здоров’я відповідно до чинного законодавства, правильно вести документацію, а також безпечно впроваджувати застосування таких лікарських засобів у своїй практиці. • Законодавство у сфері обігу медичного канабісу, огляд нормативно-правових актів, що регламентують обіг медичного канабісу • Вимоги до ЗОЗ щодо провадження діяльності з медичним канабісом. • Електронна інформаційна система обліку та порядок її функціонування (ЕСОРК). Обов’язки уповноваженої особи. • Діяльність аптек, пов’язана з обігом рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з неї лікарських засобів (організаційні, кадрові, технологічні). Квотування діяльності з виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. • Форми лікарських засобів, які можуть виготовлятись в умовах аптеки з рослинної субстанції канабіса. Порядок виготовлення. Порядок реалізації (відпуску) лікарських засобів з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Діяльність лікувальних закладів, пов’язана з обігом лікарських засобів, вироблених (виготовлених) з рослинної субстанції канабісу (організаційні, кадрові, технологічні). • Перелік хвороб і станів пацієнтів, яким можуть призначати медичний канабіс. Особливості призначення та медичного застосування. • Правила виписування рецептів на готові та екстемпоральні лікарські засоби з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Лікарські засобів з рослинної субстанції канабісу: утилізація, інвентаризація, звітність. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

Сучасна анестезіологія вимагає глибокого розуміння церебральної фізіології, оскільки пацієнти з ураженням центральної нервової системи та складною коморбідністю становлять значну частину надходжень до відділень інтенсивної терапії. Контроль перфузії мозку, управління внутрішньочерепним тиском, вплив анестетиків на нейрональну активність і забезпечення нейропротекції безпосередньо визначають результати лікування. На цьому заході ви розглянете основні механізми нейрофізіології та їхнє клінічне значення. Ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з внутрішньочерепною гіпертензією, нейротравмою, цереброваскулярною патологією та пухлинами головного мозку, а також особливості анестезіологічного забезпечення при нейродегенеративних захворюваннях, судомних станах, вегетативних розладах та орфанних патологіях. Після навчання ви зможете застосовувати нейропротективні стратегії у вашій практиці, підвищити рівень анестезіологічного забезпечення та впевнено працювати з пацієнтами найвищого рівня складності. • Фундамент нейрофізіології: авторегуляція, перфузія та вплив анестетиків на мозок. • Внутрішньочерепна гіпертензія: критичні чинники та алгоритми зниження ВЧТ. • Нейроонкологія: специфіка менеджменту пацієнтів з пухлинами ГМ. • Вегетативні стани і трансплантологія: від коми до діагностики смерті мозку. • Цереброваскулярна патологія: ішемічний інсульт та рідкісні патології (Моямоя). • Нейротравма: сучасні стандарти анестезіологічного забезпечення при ЧМТ. • Орфанні та вроджені аномалії: анестезія при вроджених аномаліях розвитку мозкових структур, методи передопераційного оцінювання, ведення пацієнта й післяопераційного догляду. • Нейродегенерація та судоми: ведення пацієнтів з хворобами Паркінсона й Альцгеймера та епістатусом. • Нейроофтальмологія: як запобігти втраті зору в періопераційному періоді. • Інтенсивна терапія та командна робота: підготовка, реабілітація та ведення, командна взаємодія у питаннях лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

При гострому панкреатиті своєчасна й повноцінна нутритивна підтримка визначає перебіг лікування та виживання. Важливо вміти вибирати доступ для годування пацієнта і своєчасно профілактувати синдром відновлення харчування. Нутритивна підтримка є основним компонентом інтенсивної терапії, тому ці знання і навички є обов’язковими для кожного анестезіолога. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми й сучасні протоколи з годування критичних пацієнтів з гострим панкреатитом, навчитесь оцінювати стан шлунково-кишкового тракту, визначати тип інтестинальної недостатності й підбирати оптимальну стратегію нутритивної терапії. Ви опануєте вибір типу харчування та сумішей, критерії доступу для ентерального годування, профілактику синдрому відновлення харчування й алгоритми запобігання ускладненням. Після навчання ви зможете інтегрувати нутритивну підтримку в щоденну практику інтенсивної терапії, підвищити ефективність лікування пацієнтів з гострим панкреатитом та мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ • Клінічне значення нутритивної підтримки у разі критичних станів. • Особливості перебігу гострого важкого панкреатиту: системна запальна реакція, поліорганна дисфункція. • Чому саме нутритивна терапія є основним компонентом інтенсивної терапії. • Шлунково-кишковий тракт у критичному стані • Фізіологія травного тракту під час голодування. • Наслідки відсутності ентерального навантаження: атрофія слизової, транслокація бактерій, порушення бар’єрної функції. • Важливість ранньої активації кишки як органа імунної відповіді. • Інтестинальна недостатність: класифікація та клінічне значення • Типи інтестинальної недостатності. • Практичні приклади у пацієнтів з гострим панкреатитом. • Як правильно діагностувати і зважати на тип недостатності під час вибору нутритивної стратегії. • Вибір типу харчування при тяжкому гострому панкреатиті • Ентеральне харчування як метод першої лінії. • Показання до парентерального харчування та комбінованих схем. • Аргументи на користь раннього ентерального харчування: зменшення інфекційних ускладнень, підтримка імунітету, скорочення тривалості лікування. • Вибір суміші для ентерального харчування • Стандартизовані полімерні суміші vs спеціалізовані (глутамін, омега-3, антиоксиданти). • Критерії вибору: толерантність, осмолярність, склад макро- та мікронутрієнтів. • Практичні рекомендації для застосування та вибору нутритивної підтримки. • Критерії вибору доступу для ентерального харчування • Назогастральний vs назоеюнальний доступ. • Переваги та ризики кожного варіанту. • Алгоритм прийняття рішення: клінічний стан, ризик аспірації, моторика шлунка. • Синдром відновлення харчування (refeeding syndrome) • Патофізіологія: гіпофосфатемія, електролітні зрушення, серцево-судинні ризики. • Групи високого ризику серед пацієнтів з панкреатитом. • Алгоритм профілактики та моніторингу: поступове введення калорій, контроль електролітів. • Запобігання ускладненням ентерального й парентерального харчування та усунення їх • Механічні ускладнення: обструкція зонда, аспірація. • Метаболічні ускладнення: гіперглікемія, електролітні порушення. • Інфекційні ризики у разі парентерального харчування: катетер-асоційовані інфекції. • Практичні стратегії мінімізації ризиків: мультидисциплінарний контроль, протоколи моніторингу. • Відповіді на запитання.

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс розроблено щоб сформувати розуміння процесу та основних вимог для коректного виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я. Ви дізнаєтесь про передумови виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я, а також про особливості створення та використовування електронного рецепта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс присвячений захворюванням носа і носоглотки та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники опрацюють диференційну діагностику різних форм риніту у дітей, алгоритми діагностики й лікування гострого бактеріального риносинуситу, показання до консервативної терапії та хірургічного лікування при гіпертрофії аденоїдів і аденоїдиті. Курс охоплює інтерпретацію даних ендоскопічного обстеження носоглотки, призначення та контроль ефективності топічної терапії, ідентифікацію «червоних прапорців» для термінового направлення до отоларинголога та розробку індивідуального плану ведення пацієнтів із рецидивними захворюваннями носа. Програма заходу • Заняття — 01:56:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інформаційні загрози в українському кіберпросторі все ще залишаються актуальними. Кіберзагрози та онлайн-шахрайство, засилля дезінформації заполонили медіапростір. Одним з ефективних способів, який дозволить медичним працівникам ефективно захистити себе та своїх пацієнтів від наявних ризиків – дотримуватись простих алгоритмів та мінімізувати ризики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників