Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

Пренатальна ультразвукова діагностика є одним із головних інструментів сучасного акушерства, від точності якого залежить своєчасність виявлення патології плода та вибір подальшої тактики ведення вагітності. Важливим є не лише технічне виконання дослідження, а й коректна інтерпретація отриманих даних з урахуванням меж можливостей методу, принципів допплерометрії та впливу хибних сигналів на формування висновків. Недостатнє розуміння принципів скринінгових і діагностичних підходів може призводити до помилок інтерпретації, необґрунтованого направлення пацієнток на додаткові обстеження або пропуску клінічно значущих змін. На цьому заході ви розглянете базові принципи пренатального УЗД, відмінності між просівними (скринінговими) та діагностичними підходами, основи допплерометрії, а також роль артефактів у формуванні діагностичних рішень. Ви засвоїте правильну техніку сканування, навчитесь аналізувати зображення у В-режимі та інтерпретувати основні показники матково-плацентарного та плодового кровотоку.  Після навчання ви зможете більш впевнено інтерпретувати ультразвукові дані та забезпечувати своєчасну маршрутизацію пацієнток. • Пренатальна діагностика та скринінг: концептуальні засади • відмінність діагностики від просіювання: мета кожного підходу • зміст і послідовність діагностичних та просівних (скринінгових) обстежень • Діагностичний ультразвук та допплерометрія • Історія методу та основи фізики • Безпека плода при УЗД (теплові та механічні ефекти; принцип ALARA) • Техніка сканування: • типи ультразвукових датчиків та базові прийоми сканування • орієнтація та навігація в ультразвуковому зображенні • принципи аналізу зображень у В-режимі • основні режими візуалізації та їх клінічне застосування; • Хибні сигнали — як артефакти впливають на діагностичне рішення і як їх розпізнати • Основні допплерометричні показники, принципи оцінки та інтерпретації результатів • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекції "Психологія медичної практики: комунікація, стрес, конфлікти, емоційний інтелект" Лекція 1. Ефективна комунікація з пацієнтом Бар’єри в комунікації лікар–пацієнт
 Вербальна і невербальна комунікація
 Як говорити про складні теми (діагноз, рекомендації, відмова)
 Як працювати з “складними” пацієнтами (тривожні, агресивні, недовірливі)
 Побудова довіри та комплаєнсу Лекція 2. Стрес і професійне вигорання у медиків Що таке стрес у медичній практиці
 Ознаки емоційного вигорання
 Фактори ризику для медиків
 Вплив стресу на рішення і комунікацію
 Базові інструменти саморегуляції
 Профілактика вигорання
 Лекція 3. Конфлікти в медичному середовищі Причини конфліктів у медичних командах
 Конфлікти з пацієнтами та родичами
 Стратегії поведінки в конфлікті
 Як деескалувати напругу
 Роль медика як комунікатора, а не “учасника конфлікту”
 Лекція 4. Емоційний інтелект у роботі медика Що таке емоційний інтелект і чому він важливий у медичній практиці
 Розпізнавання власних емоцій у роботі (роздратування, безсилля, напруга)
 Як емоції впливають на рішення та взаємодію з пацієнтами
 Розпізнавання емоцій пацієнта (страх, тривога, агресія)
 Емпатія: як підтримувати контакт, не виснажуючись
 Управління емоційними реакціями у складних ситуаціях
 Практичні техніки розвитку емоційного інтелекту 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

ЕНК|10 балів БПР|Номер заходу № 1024811 Тестування ЕНК необхідно пройти з 19.03.2026-19.03.2028 Чому це важливо знати: Термінологія змінилася — і ваш діагноз тепер повинен бути точнішим. Термін «цироз» більше не є тільки морфологічною категорією — це операційна концепція ризику. Методи сучасної ультразвукової діагностики дозволяють експертам переходити від пасивного описання патологічних змін до активного управління ризиком декомпенсації. Ви дізнаєтесь, як термін cACLD (хроніч­не розширене захворювання печінки) змінює клінічне мислення та як це впливає на вибір стратегій профілактики. Неінвазивна доказова база трьох методів — це ваша нова “суперсила”. Біопсія печінки перестала бути рутинним методом верифікації цирозу. Замість цього існує послідовна логіка комбінування УЗ-ознак, еластографії, лабораторних маркерів та доплер-гемодинаміки. Цей комплексний підхід надає експертам впевненість у діагнозі без інвазивних процедур і дозволяє планувати спостереження та лікування на основі даних. Реконцептуалізація «ремоделювання» — шлях від цирозу до надії. Портальна гіпертензія визначає майже все у долі пацієнта з циротичною печінкою — від ризику кровотечі до потреби в ендоскопічному скринінгу та профілактичному лікуванні. Критерії Baveno VII дають вам чіткі орієнтири для класифікації пацієнтів без дорогих і небезпечних процедур типу HVPG-вимірювання. Клінічні “пастки”: УЗД чітко показує цироз — значить можу встановити діагноз без лаб і доплера. CSPH вже є — значить потрібна ургентна ендоскопія всім. Еластографія дала 16 kPa — це цироз, лікувати безплідно. Практичні навички після майстер класу: побудова “доказового ланцюга” від морфології до клінічного ризику; розпізнавання етіологій на УЗД — відмежування сценаріїв; інтегрована оцінка еластографії + доплера + морфології = ризик-стратифікація в одному висновку. Мова: українська. Доступ без обмежень. Програма заходу • Організація обстеження та протокол сканування печінки • Базові та розширені режими УЗД • сірошкальне зображення • доплерографія • мікросудинна візуалізація (низькошвидкісний кровоплин) • тривимірне УЗД (за можливості) • еластографія (для фону та обмежено для вогнищ) • Контрастно-підсилене ультразвукове дослідження печінки • техніка введення контрасту, фази, типові патерни • стандартні протоколи та контроль якості • Сучасні позаультразвукові методи (коли і навіщо) • комп’ютерна томографія з контрастуванням (багатофазна) • магнітно-резонансна томографія з контрастуванням, включно з гепатобіліарними контрастними речовинами • позитронно-емісійна томографія/комп’ютерна томографія (за показами) • навігаційні технології: суміщення з КТ/МРТ, прицільна біопсія під контролем УЗД (за можливості) • Стандарти опису вогнищевого утворення печінки • локалізація за сегментами, кількість, розміри • контури, капсула/псевдокапсула, внутрішня структура • ехогенність, однорідність, «ореол», акустичні ефекти • судинні патерни, інвазія судин, тромбоз • супутні ознаки: жовчні протоки, лімфовузли, асцит • Доброякісні ураження • кісти (прості/ускладнені), паразитарні ураження • гемангіома • вузлова гіперплазія • аденома • Псевдовогнища та фонові зміни • стеатоз і ділянки збереженої паренхіми • цироз, регенераторні та диспластичні вузли • запальні та травматичні зміни, абсцеси • Первинні злоякісні пухлини печінки • гепатоцелюлярна карцинома • холангіокарцинома • ключові ознаки на УЗД/контрастному УЗД та покази до КТ/МРТ • Метастази печінки • типові морфологічні варіанти та атипові форми • дрібні метастази: зони ризику пропуску, стратегія пошуку • оцінка поширеності та супутніх ознак • Проблеми діагностики та обмеження методу • вплив фону (стеатоз/цироз) на видимість уражень • маскування та імітація вогнища (псевдовогнища, артефакти) • обмеження доплера та еластографії для характеристики пухлин • інтерпретація множинних дрібних вогнищ • Настанови та клінічні алгоритми • підхід до підозри на гепатоцелюлярну карциному (ризикові групи, маршрутизація) • застосування контрастного УЗД для диференціації вогнищ печінки • Типові помилки (і як їх уникнути) • неповний огляд сегментів, неправильні налаштування, хибні артефакти • неправильна оцінка судинності (PRF/фільтр/кут) • «ярлик» без стандартного опису та без тактики • недооцінка множинності/тромбозу/лімфаденопатії • помилки інтерпретації на фоні стеатозу та цирозу • Підсумок: структурований висновок і тактика після УЗД • контроль • направлення на контрастне УЗД / КТ / МРТ • покази до біопсії • шаблони формулювань висновку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників

Лікування меланоми не починається одразу з операційної – воно починається під час першого огляду лікаря. На етапі первинного контакту формується подальший маршрут: від клінічної підозри до хірургічного втручання, гістологічного підтвердження і стадіювання. Неправильний перший крок призводить до вибору невідповідного методу втручання, що суттєво ускладнює подальше лікування і ставить життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете практичні рішення, які приймаються на початку діагностичного шляху, та дерматоскопічні критерії клінічної підозри на меланому, навчитеся відрізняти ситуації, коли доцільна біопсія, від тих, де стандартом є ексцизійне видалення. Також будуть висвітлені технічні аспекти первинної хірургії, принципи формування гістологічного запиту й параметри, які мають бути відображені у патоморфологічному висновку для правильного визначення подальшої тактики. Після навчання ви зможете сформувати чіткий алгоритм дій у ситуаціях клінічної підозри на меланому, що дасть вам змогу безпомилково планувати подальший маршрут пацієнта. • Коли починається “маршрут меланоми” • Клінічна підозра: дерматоскопічні критерії. • Часті діагностичні помилки на первинному етапі. • Первинна діагностика: що можна і чого не можна робити • Роль дерматоскопії та фотодокументації. • Коли показана біопсія, а коли – одразу ексцизія. • Чого уникати: shave, деструкції тощо. • Правильна первинна хірургія • Ексцизійна біопсія як стандарт. • Відступи й технічні нюанси. • Типові помилки первинного висічення. • Патоморфологія як ключовий етап • Що має бути в гістологічному висновку. • Як результати змінюють подальшу тактику. • Стадіювання і маршрутизація пацієнта • Коли потрібне дообстеження та яке. • Роль мультидисциплінарного підходу. • Розширене хірургічне лікування • Wide local excision: принципи відступів. • Біопсія лімфатичних вузлів: кому і коли. • Хто має виконувати наступний етап. • Часті клінічні помилки • Неповні ексцизії. • Затягування маршруту пацієнта. • Комунікація з пацієнтом після діагнозу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Онлайн майстер-клас «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» — це фармакологічні засоби, що потенційно підвищують якість блоку, пролонгують аналгезію та знижують потребу в системних анальгетиках. Водночас їх використання потребує критичної оцінки доказової бази, усвідомлення ризиків і дотримання протоколів безпеки. Запрошуємо на майстер-клас, де розглянемо найбільш вивчені ад’юванти (опіоїди, α2-агоністи, вазоконстриктори та інші) та рівень доказів щодо їх ефективності; алгоритми вибору залежно від типу операції, тривалості втручання та профілю пацієнта; огляд побічних ефектів і стандартизовані підходи до моніторингу та профілактики ускладнень; а також клінічні кейси та практичні рекомендації для інтеграції в щоденну роботу. Захід орієнтований на лікарів-анестезіологів та фахівців, які прагнуть поглибити знання про сучасні тенденції в нейроаксіальній анестезії. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Крововтрата в пологовій залі прогресує швидше, ніж може здаватися. Від ваших дій залежить, чи виживе пацієнтка. На цьому заході ви навчитеся швидко оцінювати об’єм крововтрати, стабілізувати гемодинаміку та організовувати командну роботу. Ви зможете впевнено використовувати утеротонічні препарати, транексамову кислоту, механічні та хірургічні методи контролю кровотечі й алгоритми масивної трансфузії. Кожен крок – чітко та без зайвих дій. Після навчання ви будете діяти без страху в критичних ситуаціях і приймати рішення так, щоб кожний рух в пологовій залі працював на порятунок пацієнтки. Адже в цих випадках анестезіолог – це головний персонаж, від якого залежить результат. • Епідеміологія та значення акушерських кровотеч у материнській смертності. • Класифікація акушерських кровотеч, основні причини. • Клінічне визначення та класифікація післяпологових кровотеч • Первинна і вторинна післяпологова кровотеча. • Фактори ризику. • Критерії значної кровотечі та геморагічного шоку. • Оцінювання та початкові дії анестезіолога • Оцінювання крововтрати. • Моніторинг життєвих показників. • Роль анестезіолога в координації багатопрофільної команди. • Зупинка післяпологової кровотечі • Механічні методи. • Фармакологічні методи. Утеротонічні препарати: дози, показання, протипоказання. • Хірургічні методи. • Роль транексамової кислоти. • Відновлення і стабілізація • Відновлення об’єму циркулюючої крові. • Відновлення кисневої ємності крові. • Алгоритм масивної гемотрансфузії (1:1:1). • Клініко-лабораторний моніторинг • Первинне лабораторне обстеження. • Клінічний моніторинг. • Лабораторний моніторинг. • Використання ТЕГ/ROTEM. • Протокол гемостатичної ресусцитації • Діагностика коагулопатії. • Базовий менеджмент. • Антифібринолітична терапія. • Компоненти крові: показання, дози, ефекти. • Q&A

Курс надасть лікарям практичні знання щодо основ введення прикорму, принципів чуйного годування та методів роботи з дітьми, які мають алергію на білок коров'ячого молока. Ви дізнаєтесь про підхід до неофобії та вибірковості у харчуванні, як допомагти дітям поступово освоювати нові продукти та зберігати позитивне ставлення до їжі. Курс стане цінним ресурсом для педіатрів і сімейних лікарів, які прагнуть надати батькам обґрунтовані рекомендації та підтримати дітей у формуванні здорових харчових звичок із самого початку. Основні принципи введення прикорму та групи продуктів. Формування здорових харчових звичок у дітей різного віку. Тактику ведення дітей з алергією на білок коров’ячого молока (АБКМ) під час введення прикорму. Розпізнавання неофобії та порушень харчової поведінки у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Основи прикорму та його види. Коли та як починаємо • Лекція 2. Групи продуктів. Суперфуди • Лекція 3. Як батькам формувати здорові харчові звички • Лекція 4. Чуйне годування дітей без порушення нейророзвитку • Лекція 5. Молочні продукти та прикорм у дітей з АБКМ. Тактика ведення раціону • Лекція 6. Здорові діти та вибірковість харчування. Неофобія чи вже порушення харчових звичок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування ключових статей Конституції України та Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у щоденній практиці. Юридично коректне оформлення та використання посадової інструкції як інструменту первинного захисту. Алгоритм дій при відмові від подальшого ведення пацієнта, що не виконує медичні приписи або порушує внутрішній розпорядок. Правовий механізм реагування на агресивну поведінку пацієнта, включаючи фіксацію порушень та взаємодію з правоохоронними органами. Дотримання норм щодо лікарської таємниці та правил надання медичної інформації для уникнення юридичних ризиків. Правильне ведення медичної документації як доказової бази у разі виникнення суперечок та судових справ. Процедура отримання юридично значущої інформованої згоди пацієнта на медичне втручання та фіксації відмови від нього. Розуміння прав та обов’язків при роботі клініко-експертних комісій (КЕК) та уникнення конфлікту інтересів. Алгоритми юридично грамотного ведення медичної документації. Практика отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання. Стратегії комунікації з пацієнтами та їхніми представниками у конфліктних ситуаціях. Процедури реагування на запити правоохоронних органів, адвокатські запити. Методики аналізу клінічних випадків з позиції правової оцінки. Порядок дій лікаря при проведенні судово-медичної експертизи. Навички досудового врегулювання спорів. Розуміння механізмів страхування професійної відповідальності. Застосовувати сучасні класифікації лікарських помилок (діагностичні, лікувальні, профілактичні, системні) для точної ідентифікації інцидентів. Використовувати методику аналізу корінних причин (Root Cause Analysis – RCA) для виявлення системних, а не лише індивідуальних, факторів, що призвели до помилки. Розробляти та впроваджувати протоколи та чек-листи для мінімізації ризиків у високоризикових клінічних процесах. Ідентифікувати когнітивні упередження (confirmation bias, availability heuristic), що впливають на прийняття клінічних рішень, та застосовувати техніки для їх нейтралізації. Впроваджувати інструменти для покращення комунікації в медичній команді, наприклад методику SBAR, для забезпечення безперервності та безпеки допомоги. Документувати медичні помилки та інциденти у внутрішній системі звітності для подальшого аналізу та запобігання їх повторенню, створюючи культуру безпеки. Програма заходу • Заняття №1 — 02:06:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття №2: Законодавче забезпечення діяльності медичних працівників: правовий захист • Заняття №3: Юридичні наслідки лікарських помилок: захист та відповідальність • Заняття №4: Лікарські помилки • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які юридичні критерії розмежування лікарської помилки, нещасного випадку та медичної недбалості? • Який алгоритм дій лікаря при отриманні повістки чи ухвали суду? • Правові аспекти відмови пацієнта від медичного втручання: як коректно задокументувати? • Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність лікаря: межі та умови настання. • Як юридично коректно фіксувати побічні реакції та ускладнення лікування? • Які повноваження правоохоронних органів при проведенні слідчих дій у закладі охорони здоров’я? • Правові засади використання фото- та відеофіксації у клінічній практиці. • Що входить до поняття “таємниця про стан здоров’я” та яка відповідальність за її розголошення? • Які законодавчі акти є основою для правового захисту медичного працівника в Україні? • Який юридичний алгоритм відмови лікаря від ведення пацієнта, що систематично порушує лікувальний режим? • Як коректно документувати відмову пацієнта від необхідного медичного втручання для уникнення відповідальності за можливі наслідки? • Які межі лікарської таємниці та яка відповідальність передбачена за її розголошення, в тому числі у публічному просторі? • Як юридично грамотно реагувати на вимоги пацієнта про відшкодування шкоди без рішення суду? • У чому полягає юридичний статус чергового лікаря порівняно з лікуючим лікарем при наданні допомоги? • Які вимоги до ведення медичної документації, щоб вона мала доказову силу в суді? • Як захистити честь, гідність та ділову репутацію лікаря у разі безпідставних звинувачень з боку пацієнта? • Які особливості розгляду медичних справ у Європейському суді з прав людини? • Як забезпечити об’єктивність висновків клініко-експертної комісії (КЕК) та уникнути конфлікту інтересів? • Яке юридичне розмежування понять “лікарська помилка”, “медичний інцидент” та “нещасний випадок”? • Які статті Кримінального та Цивільного кодексів України регламентують відповідальність медичного працівника? • Як встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) лікаря та настанням несприятливих наслідків для пацієнта? • Які критерії належного оформлення інформованої згоди пацієнта та які юридичні наслідки її дефектів? • Який алгоритм дій лікаря при ініціюванні службового розслідування чи відкритті кримінального провадження? • Які особливості проведення судово-медичної експертизи у справах про професійні правопорушення медичних працівників? • Які існують механізми страхування професійної відповідальності лікарів в Україні? • Як коректно взаємодіяти з правоохоронними органами: процедура допиту, виїмки медичної документації. • Яка юридична класифікація та наслідки лікарських помилок в українському правовому полі? Межі відповідальності лікаря та закладу охорони здоров’я. • Як провести диференціацію між непередбачуваним ускладненням захворювання та ятрогенною помилкою? Критерії та алгоритми оцінки. • Які когнітивні пастки та упередження найчастіше призводять до діагностичних помилок у клінічній практиці та як їх уникнути? • Які системні фактори (організація роботи, навантаження, комунікація) є провідними причинами медичних помилок та як їх модифікувати? • Як ефективно впровадити систему звітності про інциденти (incident reporting) в медичному закладі, що не карає, а заохочує до аналізу? • Які існують доказові стратегії для профілактики помилок при призначенні та введенні лікарських засобів (medication errors)? • Як коректно та етично повідомити пацієнта або його родичів про допущену медичну помилку, мінімізуючи психологічну травму та юридичні ризики? • Роль та ефективність клінічних симуляцій та тренінгів у формуванні навичок безпомилкової роботи та дій в кризових ситуаціях. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера