Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок – золотий стандарт діагностики варикозної хвороби та хронічної венозної недостатності. Якісне виконання дослідження потребує чіткого розуміння соноанатомії та досконалого опанування техніки. Кожна помилка потенційно може призвести до тяжких ускладнень, які становлять небезпеку для життя пацієнта. На цьому заході ви навчитеся виконувати первинне УЗД в разі підозри на варикозну хворобу, правильно інтерпретувати зміни венозного кровотоку до та після хірургічних чи ендовенозних втручань, а також розпізнавати післяопераційні ускладнення. Навчання проводитиме судинний хірург, який пояснює методику крізь призму щоденної клінічної практики. Ви побачите демонстрацію обстеження на реальному пацієнті й зрозумієте, як правильно застосувати ці знання. Після навчання ви зможете впевнено проводити обстеження пацієнтів із підозрою на варикозне розширення вен чи симптомами хронічної венозної недостатності, швидко орієнтуватись у складних клінічних випадках та обирати правильну тактику ведення: планувати хірургічне втручання чи продовжувати моніторинг ситуації. • УЗД: основи, термінологія, якість зображення. • Анатомія вен нижніх кінцівок. • Методика проведення УЗД та соноанатомія вен нижніх кінцівок. • Протокол обстеження. • Варіанти УЗ-картини у разі варикозного розширення вен нижніх кінцівок. • Варіанти УЗ-картини після хірургічного/лазерного лікування. • Післяопераційні ускладнення: як розпізнати на УЗД. • Відповіді на запитання учасників.

Тривалий час розлад аутистичного спектра (РАС) у дорослих був поза фокусом клінічної психіатрії та психотерапії, що зумовило значну кількість пізніх та помилкових діагнозів. РАС часто маскується під тривожні, депресивні або особистісні розлади, оскільки пацієнт звертається не з первинними нейророзвитковими особливостями, а з вторинними психічними ускладненнями. Неправильна нозологічна кваліфікація призводить до неефективної фармакотерапії та поліпрагмазії, що в подальшому може негативно вплинути на прихильність пацієнта до лікування і призвести до втрати терапевтичного альянсу. На цьому заході ви розглянете сучасну діагностичну парадигму РАС у дорослих відповідно до змін після впровадження DSM-5 та МКХ-11, феномен пізньої діагностики та історичні причини недооцінення цього розладу. Ви дізнаєтеся про особливості клінічної картини у дорослих: специфіку соціальної комунікації, ригідність мислення, сенсорну гіпер- та гіпочутливість, особливості інтересів і нейрокогнітивний профіль. Окрім цього, ви проаналізуєте феномен маскування, аутичне вигорання, коморбідність із тривожними, афективними розладами і СДУГ, а також алгоритми диференційної діагностики з іншими психічними розладами. Після навчання ви зможете легше оцінювати випадки багаторічної «резистентної» тривожно-депресивної симптоматики, соціальної дезадаптації без психотичної продукції та успішно планувати ефективну терапевтичну тактику. • Чому дорослий РАС довго залишався «недіагностованим» • Історична орієнтація критеріїв на дитячий вік • Зміни діагностичної парадигми після впровадження DSM-5 та МКХ-11 • Феномен пізньої діагностики • Клінічна картина РАС у дорослих • Особливості соціальної комунікації • Ригідність мислення • Сенсорна гіпер-/гіпочутливість • Специфіка інтересів • Маскування та його наслідки • Соціальне копіювання • Хронічне виснаження • Аутичне вигорання • Підвищений ризик тривожних і депресивних розладів • Диференційна діагностика • Межовий розлад особистості • Соціальна тривога • Обсесивно-компульсивний розлад • СДУГ • Шизотиповий розлад • Жінки з РАС: гендерні особливості • Відмінності у презентації симптомів • Підвищений рівень маскування • Часті помилкові діагнози • Нейрокогнітивний профіль • Теорія розуму • Виконавчі функції • Централізована когерентність • Сенсорна обробка • Психотерапевтичний супровід дорослих з РАС • Адаптована КПТ • Робота з емоційною регуляцією • Психоосвіта • Навчання соціальних навичок • Принципи довготривалої підтримки • Підхід, орієнтований на сильні сторони • Профілактика вигорання • Підтримка ідентичності • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пігментні порушення становлять 30-50% дерматологічних консультацій і від точної діагностики залежить ефективність лікування. Для цього необхідно вміти чітко розрізняти різні пігментні стани, оцінювати ризики ускладнень та вибирати оптимальні терапевтичні стратегії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати мелазму після вагітності, постзапальну пігментацію після акне, вітиліго на обличчі та гіпомеланоз кінцівок. Ви навчитеся застосовувати лампу Вуда, дерматоскопію та сучасні методи лікування – від топічної терапії та пілінгів до лазерних і NB-UVB-процедур – відповідно до протипоказань, обмежень і доказової ефективності. Після навчання вам буде легше проводити диференційну діагностику пігментних порушень і уникати помилок, що призводять до хронізації або автоімунних ускладнень. • Патогенез та класифікація гіпо- й гіперпігментних станів. • Диференційна діагностика: мелазма, постзапальна гіперпігментація, вітиліго, гіпомеланоз та ін. • Сучасні алгоритми обстеження. • Доказові протоколи лікування: топічна терапія, системні підходи, пілінги, апаратні методики. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання.

Раннє розпізнавання порушень мови та мовлення – ключ до своєчасної діагностики нейророзвиткових порушень у дітей. Лікар первинної ланки має вміти відрізнити варіант норми від патології, розуміти вікові межі формування мовлення та критичні періоди розвитку. Це дасть змогу уникнути затримок у направленні до спеціалістів та зайвих медикаментозних призначень, а також своєчасно взяти ситуацію під контроль. На цьому заході ви отримаєте структуровані знання щодо сучасних уявлень про мовну функцію, нейропсихологічні основи, вікові норми та ранні ознаки порушень. Ви проаналізуєте реальні клінічні сценарії: від відсутності фразового мовлення після 2 років і регресу мовлення до порушень розуміння зверненої мови та підозр на РАС чи РДУГ. Окрім цього, ви розглянете алгоритми первинного скринінгу та базової диференційної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти критичні порушення мови та мовлення, а також організовувати ефективний план лікування пацієнта, базуючись на сучасних стандартах і досвіді провідних спеціалістів. • Мова та мовлення: сучасні уявлення про структуру мовної функції, нейропсихологічні основи та клінічне значення розмежування понять. • Норми розвитку мовлення у дітей: етапи формування мовлення, вікові показники та критичні періоди розвитку. • Ранні клінічні маркери порушень: червоні прапорці затримки мовленнєвого розвитку та їхнє прогностичне значення. • Класифікація порушень мовлення і мови: основні нозологічні форми, сучасні підходи до систематизації. • Первинний етап обстеження: алгоритм дій лікаря первинної ланки, роль педіатра та сімейного лікаря, необхідність аудіологічного скринінгу. • Спеціалізована діагностика: роль невролога, дитячого психіатра та логопеда у встановленні діагнозу. • Психометричні інструменти: стандартизовані шкали, опитувальники й методики оцінювання мовленнєвого розвитку. • Маршрут пацієнта: мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування порушень мовлення. • Диференційна діагностика й типові клінічні помилки: наслідки гіпо- та гіпердіагностики, приклади клінічних сценаріїв. • Класифікаційні підходи та діагностичні помилки: відмінності МКХ-10 та МКХ-11, проблема некоректних і нефахових діагностичних формулювань.

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Предіабет – це попередження про можливу катастрофу і сигнал, щоб терміново починати діяти. Цей клінічний стан потребує активної тактики ведення вже на рівні первинної ланки. Європейські та американські рекомендації наголошують, що на етапі предіабету можна запобігти розвитку діабету 2 типу і знизити кардіометаболічні ризики. Щоб не проґавити важливі метаболічні порушення, важливо впевнено орієнтуватися в актуальних критеріях діагностики, стратифікації ризику та терапії. На цьому заході ви отримаєте чітку схему роботи з пацієнтами з предіабетом і метаболічними факторами ризику. Ви побачите алгоритми раннього скринінгу, критерії прогнозування, рішення щодо модифікації способу життя і старту фармакотерапії: коли достатньо рекомендацій, а коли потрібно призначати метформін, агоністи GLP-1 або SGLT-2. Після навчання ви зможете швидко стратифікувати ризик, правильно інтерпретувати глікемічні та лабораторні показники впевнено і вести пацієнтів з предіабетом за стандартизованим протоколом первинного й повторного візиту. • Вступне слово, огляд термінології та епідеміології предіабету. Актуальність проблеми, глобальні тенденції, дані ADA. • Діагностичні критерії: HbA1c, глікемія натще, ПГТТ.
Чутливість, специфічність, клінічні помилки інтерпретації. • Патофізіологія β-клітинної дисфункції. Метаболічні та імунні механізми переходу від норми до діабету. • Предіабет у коморбідних пацієнтів. Ожиріння, гіпотиреоз, СПКЯ, серцево-судинні ризики. • Модифікація способу життя: що реально працює?
Дані DPP, фізична активність, дієтичні рекомендації. • Фармакотерапія предіабету: сучасні можливості. Метформін, агоністи GLP-1, SGLT-2, тенденції 2024–2025 років. • Алгоритм ведення пацієнта: практичний чекліст. Стандартизований протокол первинного та повторного візиту. • Клінічні кейси. • Сесія запитань і відповідей.

Своєчасний початок ефективного лікування тяжкого та резистентного акне напряму визначає прогноз. Розпізнавання показань до системної терапії дає змогу уникнути тривалого використання неефективних топічних схем і антибіотиків, зменшити ризик рубцювання, пігментацій та вираженого психоемоційного дистресу. Лише так можна зберегти довіру пацієнтів та їхню прихильність до лікування. На цьому заході ви отримаєте алгоритми ведення нодуло-кістозного, конглобатного та резистентного акне, зокрема «дорослого» акне у жінок і випадків з високим ризиком рубцювання. Ви розглянете місце системних антибіотиків, антиандрогенів і КОК, а також роль ін’єкційних кортикостероїдів як ад’ювантної опції. Окремий фокус буде на раціональному призначенні ізотретиноїну: показання, стратегії дозування, контроль аналізів і безпечність терапії. Після заходу ви знатимете, коли припиняти неефективну терапію і переходити до ескалації лікування, як впевнено стартувати або коригувати ізотретиноїн, працювати з побічними ефектами й пояснювати ризики. • Вступний модуль • Огляд епідеміології і тягаря тяжкого акне. • Класифікація: коли говоримо про «тяжкий» ступінь з позиції протоколів чи гайдлайнів. • Показання до ескалації лікування: невдача стандартної топічної й пероральної терапії, рубцювання, виражений дистрес. • Системна терапія тяжкого акне • Роль системних антибіотиків: місце у схемах. • Пероральні антиандрогени та КОК. • Місце ін’єкційних кортикостероїдів у лікуванні великих болючих вузлів як ад’ювантної опції. • Ізотретиноїн при тяжкому акне • Показання до системного ізотретиноїну. • Стратегії дозування. • Моніторинг безпеки. • Інтегровані підходи та особливі групи • Комбінація топічної терапії із системним лікуванням. • Ведення особливих груп: підлітки, пацієнти з коморбідними психічними розладами, з високим ризиком рубцювання. • Процедурні методи як ад’ювант. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички клінічної диференціації психогенних неепілептичних нападів та епілептичних нападів за моторним патерном, характером вокалізації, локалізацією прикусу язика, наявністю нетримання сечі та характером падіння. Учасники навчаться проводити огляд пацієнта під час нападу, використовувати дані анамнезу, свідчення очевидців і домашні відеозаписи, інтерпретувати результати рутинної ЕЕГ, відео-ЕЕГ моніторингу та рівня пролактину після нападу. Програма охоплює диференціацію фебрильних судом, тіків, синкопе, дроп-атак і парасомній, застосування критеріїв ILAE, класифікацію типів нападів, виявлення структурних причин за даними МРТ та вибір протиепілептичної терапії. Окрему увагу приділено психоосвіті, направленню до суміжних спеціалістів, веденню пацієнток під час вагітності та лактації, критеріям ефективності терапії, фармакорезистентності й сучасним підходам до лікування. Програма заходу • Заняття №1: Нюанси диференційної діагностики неепілептичних пароксизмальних станів в практиці лікаря • Патогномонічні клінічні феномени психогенних неепілептичних нападів та їх диференціація від генералізованих тоніко-клонічних нападів • Діагностична значущість локалізації прикусу язика у диференційній діагностиці судомних станів • Показання до проведення відео-ЕЕГ моніторингу та його роль у верифікації діагнозу • Критерії диференціації простих та складних фебрильних судом, прогноз і тактика ведення • Клініко-анамнестичні особливості диференціації вазовагального синкопе та атонічного епілептичного нападу • Диференціація дроп-атак вертебро-базилярного генезу та епілептичних атонічних нападів • Відмінності між парасомніями та нічною лобною епілепсією • Діагностичний алгоритм при підозрі на психогенні неепілептичні напади, включаючи лабораторні та інструментальні методи • Принципи та техніки психоосвіти для повідомлення діагнозу пацієнту та його родині • Відмінності між моторними тіками та фокальними міоклонічними або тонічними епілептичними нападами • Заняття №1 — 02:01:33 • Заняття №2: Ключові питання епілепсії в амбулаторній практиці • Сучасні діагностичні критерії епілепсії згідно з визначенням ILAE • Диференційна діагностика епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів • Клінічна та електроенцефалографічна семіотика фокальних і генералізованих нападів • Етіологічні фактори при встановленні діагнозу: структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні та імунні • Роль МРТ у діагностиці структурної епілепсії та типові знахідки • Принципи вибору протиепілептичних препаратів залежно від типу нападів та форми епілепсії • Алгоритми ведення пацієнта при неефективності першого протиепілептичного препарату • Епілептичний синдром та його ключові характеристики на прикладі віковозалежних форм • Сучасні підходи до відміни терапії та поняття «розрішення епілепсії» • Заняття №3: Психогенні неепілептичні стани в неврологічній практиці • Клінічні феномени, що дозволяють запідозрити психогенні неепілептичні стани • Роль та обмеження рутинної ЕЕГ і показання до відео-ЕЕГ моніторингу • Диференціація психогенних неепілептичних станів та епілептичних нападів із локалізацією у лобній частці • Психіатричні розлади, коморбідні з психогенними неепілептичними станами • Стратегія ведення пацієнтів із коморбідним перебігом епілепсії та психогенних неепілептичних станів • Повідомлення пацієнту діагнозу для забезпечення комплаєнсу та подальшого лікування • Методи психотерапії з доведеною ефективністю • Заняття №4: Сучасні підходи до лікування епілепсії у дорослих • Класифікації епілептичних нападів для вибору стартової терапії • Алгоритм дій при неефективності першого протиепілептичного препарату • Препарати вибору для пацієнтів із фокальною та генералізованою епілепсією згідно з рекомендаціями ILAE • Ведення пацієнтів із фармакорезистентною епілепсією та критерії раціональної політерапії • Особливості лікування жінок репродуктивного віку, вагітних та в період лактації • Мінімізація ризику лікарських взаємодій у пацієнтів із коморбідною патологією • Показання до передопераційного обстеження для розгляду хірургічного лікування • Клінічні переваги протиепілептичних препаратів останніх генерацій • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс має на меті допомогти лікарям та іншому медичному персоналу навчитися кодувати діагнози та медичні інтервенції, використовуючи національні класифікатори хвороб та медичних інтервенцій відповідно до правил та стандартів кодування пролікованих випадків у стаціонарних умовах. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Правильне накладання м’яких бинтових пов’язок є однією з базових практичних навичок медичної сестри. Від точності та обґрунтованості дій залежить не лише комфорт пацієнта, але й профілактика ускладнень, ефективність лікування, а іноді – збереження функції кінцівки чи навіть життя. Помилки на цьому етапі можуть призвести до порушення дистального кровотоку, інфікування або погіршення загального стану хворого. Медичні сестри регулярно стикаються з потребою накладання пов’язок у разі ран, травм, виразок, опіків і трофічних уражень шкіри. Проте в умовах великого навантаження, особливо у воєнний період, не завжди є час системно відпрацювати техніку. Найбільше це стосується складних анатомічних ділянок та нестандартних клінічних ситуацій. Навчальний захід «Десмургія 2.0. Техніка накладання м'яких бинтових пов'язок» буде присвячений вивченню сучасних принципів десмургії, правил асептики й алгоритмів вибору типу пов’язки залежно від локалізації та мети. Буде розглянута специфіка бинтування голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок відповідно до анатомічних особливостей та ризиків. Також будуть продемонстровані типові помилки й практичні поради щодо уникнення ускладнень. Окрема увага буде приділена фіксації пов’язок у пацієнтів з трофічними ураженнями, опіками або післяопераційними ранами. • 1. Визначення десмургії та її роль в сучасній клінічній практиці • Класифікація пов’язок: м’які, тугі, іммобілізувальні • Показання та протипоказання до застосування м’яких бинтових пов’язок • Значення навичок десмургії для медичних сестер у повсякденній та ургентній практиці • 2. Загальні правила накладання пов’язок • Принципи асептики й антисептики • Вибір типу бинта залежно від ділянки тіла й мети • Положення пацієнта й оператора для зручності • Послідовність дій під час фіксації пов’язки • Оцінювання стану тканин після накладання • 3. Техніка накладання м’яких пов’язок на голову • Анатомічні особливості голови та волосистої частини • Варіанти пов’язок: циркулярна, чепцева, «колос» • Фіксація у разі ран: потилиця, лоб, вуха, обличчя • Типові помилки та їх уникнення • 4. Техніка накладання м’яких пов’язок на тулуб • Бинтування грудної клітки, живота, попереку • Фіксація після травм і операцій • Типи повʼязок: спіральна з перегинами, колосоподібна, вісімкоподібна • Комфорт пацієнта та ефективність фіксації • 5. Техніка накладання м’яких пов’язок на верхню кінцівку та плечовий пояс • Пов’язки на пальці, кисть, передпліччя, плече • Фіксація після катетеризації, інфузійної терапії • Вісімкоподібна, спіральна, черепашкоподібна • Зменшення навантаження на зону травми • 6. Техніка накладання м’яких пов’язок на нижню кінцівку й тазовий пояс • Накладання на стопу, гомілку, стегно, сідничну ділянку • Пов’язки при виразках, опіках, хірургічних втручаннях • Збереження рухомості суглобів • Оцінка ефективності бинтування, профілактика ускладнень • Відповіді на запитання

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019983. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Щодня лікар стикається з пацієнтами та їхніми родичами, які тиснуть, вимагають «особливого» лікування та маніпулюють емоціями. Один необережний крок – і ви потрапляєте у конфлікт, витрачаєте час, ризикуєте порушити протоколи та власний емоційний баланс. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для захисту професійних меж, скрипти асертивної комунікації та алгоритми реагування на маніпуляції пацієнтів і родичів. Ви навчитеся розпізнавати типові маніпуляції, зберігати спокій у складних ситуаціях та одночасно підтримувати довіру пацієнтів. Після лекції ви зможете впевнено відмовляти у необґрунтованих запитах, вирішувати конфлікти без стресу й емоційного вигорання, а також ефективно захищати себе і команду, залишаючись у межах професійних та юридичних стандартів. • Визначення і типологія маніпулятивної поведінки • Маніпуляція = непрямий психологічний вплив з метою досягнення особистої вигоди. • Основні типи: пасивно-агресивні, вербальні, емоційно шантажуючі, агресивні. • Ознаки: повторювані провокації, перебільшення симптомів, шантаж емоціями, надмірна залежність. • Психологічні механізми маніпуляцій • Використання страху, провини, сорому, агресії. • Усвідомлення тригерів лікаря (емоційні реакції на провокації пацієнта). • Психотерапевтичний підхід: аналіз мотивів пацієнта без емоційного залучення. • Типові клінічні сценарії • Симуляція болю, перебільшення симптомів. • Необґрунтовані вимоги «особливого» лікування. • Агресія та погрози родичів у педіатрії, швидкій допомозі й стаціонарі. • Приклади реальних кейсів та психологічний розбір. • Емоційний контроль лікаря • Стратегії саморегуляції: когнітивні реструктуризації, дихальні вправи, усвідомленість. • Методи усунення стресу після конфліктної ситуації. • Практичні інструменти для запобігання емоційному вигоранню. • Комунікаційні інструменти і скрипти • Асертивність: «Я-повідомлення», встановлення меж, відкладене реагування. • Приклади фраз: • - «Розумію вашу потребу, обговорімо безпечний варіант». • - «Я можу запропонувати альтернативу, яка відповідає протоколу». • - «Нумо разом вирішимо, що є медично доцільним». • Психологічне пояснення ефективності кожної фрази. • Алгоритми реагування на маніпулятивні запити • Швидкий аналіз запиту → визначення мети маніпуляції → обрання стратегії. • Стратегії: спокійне відмовлення, перенаправлення запиту, повторення меж. • Приклади для агресії, шантажу провиною, емоційного тиску. • Практичні кейси та рольові сценарії • Розбір реальних діалогів із психологічним коментарем. • Від симуляції болю до вимог «ліки без показань». • Вправи: відпрацювання скриптів у малих групах. • Етика, законодавство та професійні межі • Права пацієнта vs. обов’язки лікаря. • Медична документація як захист лікаря. • Юридична відповідальність у конфліктних ситуаціях. • Профілактика вигорання та психологічна підтримка • Техніки ментального відновлення. • Організація командної підтримки та супервізія. • Психотерапевтичні підходи до роботи з важкими випадками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Перекрут придатків матки належить до найбільш складних ургентних станів у гінекології. Клінічна картина часто є неспецифічною, а ультразвукові ознаки можуть бути суперечливими, що створює ризик як несвоєчасного виявлення патології, так і гіпердіагностики. Особливі труднощі виникають під час інтерпретації доплерографії, оцінювання ознаки Whirlpool та проведення диференційної діагностики з іншими причинами гострого тазового болю. Своєчасність виявлення безпосередньо впливає на збереження функції яєчника й подальшу тактику лікування. На цьому заході ви розберете ультразвукові критерії перекруту придатків, технічні аспекти дослідження та алгоритми прийняття рішень у складних клінічних ситуаціях. Ви розглянете поширені діагностичні пастки, роль кольорового доплерівського картування, принципи оцінювання пацієнток дитячого та підліткового віку, а також матимете змогу дослідити реальні клінічні кейси з практики. Після навчання ви зможете точно оцінювати пацієнток із гострим тазовим болем, правильно інтерпретувати ультразвукові й доплерографічні ознаки перекруту придатків та будувати обґрунтований діагностичний алгоритм навіть за наявності неоднозначної клінічної картини. • Вичерпно про теорію перекруту придатків матки: фактори ризику, патофізіологія та клінічне значення патології • Червоні прапорці перекруту придатків: як запідозрити й не проґавити патологію? • Диференційна УЗ-діагностика перекруту придатків: як побудувати діагностичний алгоритм, що мінімізує хибнопозитивні та хибнонегативні результати • Технічні аспекти ультразвукової діагностики перекруту придатків • Ознака Whirlpool: B-режим чи кольорове доплерівське картування? • Діагностичні критерії перекруту придатків: комплексне оцінювання клінічної картини й УЗ-ознак та доплерографія • Перекрут придатків у дітей та підлітків: особливості клініки й ультразвукової діагностики • Розбір нестандартних клінічних випадків: де зламувалася діагностична логіка та які фактори впливали на рішення • Відповіді на запитання

Розлади харчової поведінки — стани, які часто залишаються непоміченими в клінічній практиці, але можуть мати серйозні медичні наслідки. Зміни ваги, харчування та психоемоційного стану є першими дзвониками щодо скринінгу на РХП у пацієнта. Якісна діагностика та вчасне лікування - запорука здоров’я вашого пацієнта, тож знання щодо менеджменту РХП варто інтегрувати у щоденну клінічну практику. Чому вам варто приєднатися? Системне розуміння проблеми: ви навчитеся бачити РХП не лише як психіатричний діагноз, а як клінічний стан, що потребує комплексної оцінки. Практичні алгоритми: отримаєте чіткі орієнтири для первинної діагностики та маршрутизації пацієнтів. Безпека пацієнта: раннє виявлення РХП дозволяє запобігти тяжким медичним ускладненням. ✔️ Приєднуйтесь і розширюйте свої клінічні можливості у веденні пацієнтів із розладами харчової поведінки. Сучасно. Практично. Evidence-based. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Клінічні прояви РХП: як запідозрити розлади харчової поведінки на прийомі та на які поведінкові й соматичні ознаки варто звертати увагу? • Диференціальна діагностика: як відрізнити РХП від ендокринних, гастроентерологічних та інших соматичних причин змін ваги та харчування? • Коморбідні стани: які психічні та соматичні порушення часто супроводжують РХП та як вони впливають на клінічну картину? • Об’єктивна оцінка пацієнта: які зміни в лабораторних показниках, фізикальному огляді та поведінці можуть сигналізувати про наявність РХП? • Тактика ведення: коли можливе амбулаторне ведення, а коли необхідна госпіталізація або залучення мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вірус папіломи людини є одним із головних етіологічних факторів розвитку раку шийки матки та найпоширенішою інфекцією, що передається статевим шляхом. Лабораторна діагностика ВПЛ стала основою сучасних скринінгових програм. Водночас результати тестування нерідко стають причиною клінічних помилок. Важливо вміти розмежовувати транзиторну інфекцію та онкогенно значущий процес, щоб уникнути як гіпердіагностики, так і недооцінення ризиків. На цьому заході ви дізнаєтеся, коли доцільне якісне або кількісне тестування й генотипування, а також яке практичне значення мають HR-типи, зокрема 16 і 18, та маркери активної інфекції mRNA E6/E7. Окремо ви розглянете особливості преаналітичного етапу, інтерпретації вірусного навантаження й навчитесь уникати типових помилок, що можуть призводити до хибної клінічної тактики. Після навчання ви зможете аналізувати результати ВПЛ-тестування й обирати оптимальну тактику спостереження відповідно до сучасних алгоритмів скринінгу. • ВПЛ як найпоширеніша ІПСШ та основний етіологічний фактор розвитку раку шийки матки. • Що саме діагностує лабораторія у разі ВПЛ-інфекції: можливості та обмеження. • ПЛР-діагностика ВПЛ: якісне, кількісне визначення й генотипування. • Клінічне значення HR-типів ВПЛ, особливо 16 та 18. • Преаналітичний етап як критичне джерело хибних результатів. • Вірусне навантаження ВПЛ: коли показник має практичну цінність. • mRNA E6/E7 як маркер активної онкогенної інфекції. • Типові помилки інтерпретації ВПЛ-тестів у клінічній практиці. • Роль лабораторії у виборі тактики спостереження та скринінгу. • Відповіді на запитання.

Аномальні вагінальні виділення не завжди свідчать про одну й ту саму патологію, хоча клінічні прояви різних вагінітів часто майже не відрізняються. Важливо розуміти принципи функціонування вагінального мікробіому, володіти алгоритмами диференційної діагностики та приймати клінічні рішення на основі доказових підходів. Недостатня обізнаність у цій темі може призвести до призначення неефективної терапії, необґрунтованого використання антибактеріальних чи протигрибкових препаратів і труднощів у веденні пацієнток із рецидивними симптомами. На цьому заході ви навчитеся диференціювати найпоширеніші причини патологічних вагінальних виділень, інтерпретувати зміни вагінального мікробіому, розпізнавати бактеріальний вагіноз, аеробний і десквамативний вагініти, вульвовагінальний кандидоз та трихомонадну інфекцію. Ви дізнаєтесь, як обирати оптимальну лабораторну діагностику, уникати типових діагностичних помилок, оцінювати доцільність лікування чи спостереження та ефективно вести пацієнток із рецидивними скаргами. Також ви розберете взаємозв’язок вагінального мікробіому зі стресом та іншими чинниками, що впливають на перебіг захворювань. Після навчання ви зможете впевненіше приймати клінічні рішення у пацієнток із патологічними вагінальними виділеннями, швидше проводити диференційну діагностику та уникати необґрунтованого призначення препаратів. • Нормальний вагінальний мікробіом: коли лікувати не потрібно • Бактеріальний вагіноз: сучасний погляд на мікробіом, механізми розвитку та клінічні наслідки • Аеробний та десквамативний вагініт: як не переплутати зі схожими захворюваннями • Вульвовагінальний кандидоз: розвиток інфекційного процесу та принципи контролю • Трихомонадний вагініт: клінічні маркери, лабораторна верифікація та лікування • Аномальні вагінальні виділення: покроковий алгоритм клінічного рішення, стандартизовані та перспективні підходи до лікування • Розбір клінічних кейсів: найбільш поширені діагностичні помилки та способи їх уникнення • Вагінальний мікробіом і хронічний стрес: нейроендокринні механізми та роль дефіциту магнію • Сесія відповідей на запитання