Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

Ендокринологія «на межі»: ведення особливих патологій 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ендокринні порушення часто проявляються у вигляді складних клінічних ситуацій, що потребують швидкого та обґрунтованого рішення. Захід орієнтований на лікарів-ендокринологів, терапевтів, сімейних лікарів та фахівців суміжних спеціальностей. Мета — розібрати ключові алгоритми дій у складних для діагностики станах: гінекомастії, інциденталомах наднирників, гіперглікемії у молодих пацієнтів. У фокусі — як підходити до пацієнта з гінекомастією (критерії, причини, алгоритм обстеження), що робити після випадкової знахідки інциденталом наднирників на візуалізації, а також диференційна діагностика гіперглікемії у молодих пацієнтів (LADA, ЦД 1 і 2 типу, медикаментозно індуковані зміни тощо). Окремо розглядається, як уникнути надмірної діагностики та не пропустити клінічно значущі стани. У результаті учасники отримають алгоритми ведення реальних клінічних ситуацій, навчаться відрізняти типові та небезпечні прояви ендокринних патологій і ефективно скеровувати пацієнтів між рівнями медичної допомоги. Приєднуйтесь, щоб оновити знання та відпрацювати практичні підходи до найпоширеніших ендокринних викликів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Часті позиви, нетримання сечі – ці симптоми значно погіршують якість життя пацієнток. Але часто вони залишаються недіагностованими або неправильно інтерпретованими. На цьому майстер-класі ви навчитеся виявляти ранні ознаки гіперактивного сечового міхура у жінок, дітей і підлітків, диференціювати його від інших урологічних, гінекологічних та неврологічних станів. Ви освоїте консервативні, фізіотерапевтичні й поведінкові стратегії лікування, ознайомитеся з фармакологічними підходами та інноваційними рішеннями: нейромодуляція, рефлексотерапія. Засвоїте сучасні протоколи та зможете одразу застосовувати їх на практиці. Після навчання ви зможете точно діагностувати гіперактивний сечовий міхур, підвищити ефективність терапії та здобути довіру пацієнток, адже завдяки вам вони більше не потраплять до замкненого кола безрезультатних консультацій. • Онлайн-майстер-клас Левицької Алли "Гіперактивний сечовий міхур у жінок: практичні інструменти для лікаря", у межах якого розглянемо: • суть проблеми гіперактивного сечового міхура, її поширеність та вплив на якість життя; • анатомію та фізіологію сечового міхура (нормальна функція та механізми контролю сечовипускання); • консервативні методи лікування (поведінкові й фізіотерапевтичні стратегії, роль психотерапії та реабілітації); • медикаментозні та немедикаментозні підходи, фармакотерапія: огляд сучасних можливостей та інноваційні методи (нейромодуляція, рефлексотерапія); • огляд нового протоколу лікування: основні положення та алгоритми, практичне застосування для лікарів різних спеціальностей. • Відповіді на запитання учасників.

Гарячка невідомого генезу може бути зумовлена тяжкими патологічними процесами: від абсцесів і тромбозів до онкопатології чи сепсису. УЗД як метод первинної візуалізації допомагає оперативно звузити діагностичний пошук, виявити джерело інфекції або запалення та швидко ухвалити рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. Зволікання з діагностикою в таких випадках може призвести до генералізації інфекції, септичного шоку, ішемії органів або прогресування онкопроцесу. Особливої важливості це набуває для пацієнтів після оперативних втручань та у стані імуносупресії. Навчальний захід «УЗД у пацієнтів з гарячкою невідомого генезу» буде присвячений вивченню діагностичного потенціалу ультразвукового дослідження у разі гарячки невідомого генезу. Будуть розглянуті сучасні підходи до оцінювання її причин та правильна інтеграція УЗД у діагностичний алгоритм. Будуть детально проаналізовані можливі причини в грудній та черевній порожнині, судинні ускладнення й ознаки уросепсису. Майстер-клас допоможе сформувати чіткий алгоритм обстеження пацієнта з лихоманкою невідомого походження та знизити частоту пропущених діагнозів. • Лихоманка невідомого генезу: сучасні погляди. • Місце УЗД в діагностичному пошуку. • Грудна порожнина – можливі причини: • пневмонія; • плеврит; • інфекційний ендокардит. • Черевна порожнина – можливі причини: • холецистит (калькульозний та акалькульозний); • панкреатит; • ішемія кишечника; • урологічний сепсис; • катетер-асоційовані інфекції; • асцит; • mts та первинні об'ємні новоутворення; • абсцеси. • Судини – можливі причини: тромбози, катетер-асоційований сепсис. • Відповіді на запитання учасників.

Якісно проведена гастроскопія є основним інструментом ранньої діагностики захворювань шлунка і стравоходу. Через недостатнє знання сучасних підходів до ендоскопічного огляду, візуалізації та формування висновків можна не помітити патологію, а також це призводить до втрати часу для проведення ефективного лікування та зниження цінності обстеження для подальшої клінічної тактики. На цьому заході ви отримаєте системне уявлення про проведення езофагогастродуоденоскопії, зважаючи на анамнез, скарги пацієнта і критерії якості огляду. Окремо ви розглянете сучасні методи покращення візуалізації, стандартизовану схему опису змін слизової оболонки, актуальні класифікації та вибір тактики у разі виявлення патології. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати ендоскопічні знахідки, виконувати прицільну біопсію, оцінювати підслизові утворення та формувати інформативні висновки, які безпосередньо впливатимуть на клінічні рішення. • 1. З чого починається езофагогастродуоденоскопія. • 2. Вплив анамнезу на результат гастроскопії. • 3. Скарги пацієнта та їхній вплив на обсяг маніпуляцій під час гастроскопії. • 4. Підготовка до гастроскопії. • 5. Критерії якості огляду. • 6. Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • 7. Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • 8. Самоаналіз та робота над помилками. • 9. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Своєчасний початок ефективного лікування тяжкого та резистентного акне напряму визначає прогноз. Розпізнавання показань до системної терапії дає змогу уникнути тривалого використання неефективних топічних схем і антибіотиків, зменшити ризик рубцювання, пігментацій та вираженого психоемоційного дистресу. Лише так можна зберегти довіру пацієнтів та їхню прихильність до лікування. На цьому заході ви отримаєте алгоритми ведення нодуло-кістозного, конглобатного та резистентного акне, зокрема «дорослого» акне у жінок і випадків з високим ризиком рубцювання. Ви розглянете місце системних антибіотиків, антиандрогенів і КОК, а також роль ін’єкційних кортикостероїдів як ад’ювантної опції. Окремий фокус буде на раціональному призначенні ізотретиноїну: показання, стратегії дозування, контроль аналізів і безпечність терапії. Після заходу ви знатимете, коли припиняти неефективну терапію і переходити до ескалації лікування, як впевнено стартувати або коригувати ізотретиноїн, працювати з побічними ефектами й пояснювати ризики. • Вступний модуль • Огляд епідеміології і тягаря тяжкого акне. • Класифікація: коли говоримо про «тяжкий» ступінь з позиції протоколів чи гайдлайнів. • Показання до ескалації лікування: невдача стандартної топічної й пероральної терапії, рубцювання, виражений дистрес. • Системна терапія тяжкого акне • Роль системних антибіотиків: місце у схемах. • Пероральні антиандрогени та КОК. • Місце ін’єкційних кортикостероїдів у лікуванні великих болючих вузлів як ад’ювантної опції. • Ізотретиноїн при тяжкому акне • Показання до системного ізотретиноїну. • Стратегії дозування. • Моніторинг безпеки. • Інтегровані підходи та особливі групи • Комбінація топічної терапії із системним лікуванням. • Ведення особливих груп: підлітки, пацієнти з коморбідними психічними розладами, з високим ризиком рубцювання. • Процедурні методи як ад’ювант. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання.

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Андрогенна алопеція – найпоширеніша форма випадіння волосся, яка суттєво впливає на якість життя та психологічний стан пацієнтів. Це складна естетична проблема, що є викликом для лікаря, який має своєчасно встановити діагноз, оцінити патогенез та обрати ефективну тактику лікування. Рання діагностика дає змогу зупинити або сповільнити прогресування недуги та запобігти незворотній втраті волосяних фолікулів. Якщо лікар не орієнтується в сучасних методах діагностики й лікування алопеції, це може обернутися втратою часу та призначенням неефективних засобів. Алопеція прогресує, а разом з нею і тривожність та розчарування пацієнта. У тяжких випадках це може призвести до появи ускладнень – особливо якщо застосовуються сумнівні або просто шкідливі процедури, які не мають нічого спільного з доказовою медициною. Навчальний захід «Андрогенна алопеція: ознаки, діагностика, лікування» буде присвячений вивченню причин, механізмів та клінічних проявів андрогенної алопеції з акцентом на сучасні методи діагностики (зокрема трихоскопію, фототрихограму, лабораторне оцінювання гормонального статусу) та актуальні терапевтичні підходи. Будуть розглянуті етапи підбору лікування для чоловіків і жінок. Учасники заходу дізнаються про ефективність міноксидилу, фінастериду, антиандрогенів, ін’єкційних і фізіотерапевтичних методів. Окрема увага буде приділена показанням до трансплантації волосся та особливостям ведення пацієнтів жіночої статі. • Вступна частина • Актуальність проблеми андрогенетичної алопеції в сучасній медицині. • Основні епідеміологічні дані: поширеність серед чоловіків і жінок. • Етіологія та патогенез • Генетичні фактори і роль андрогенів. • Механізм дії дигідротестостерону (ДГТ) на волосяні фолікули. • Відмінності патогенезу в чоловіків та жінок. • Клінічна картина • Основні симптоми і стадії андрогенетичної алопеції. • Особливості перебігу в чоловіків та жінок. • Диференціальна діагностика з іншими формами алопеції. • Дігностика • Клінічне обстеження та збір анамнезу. • Трихосопія та лабораторні методи. • Оцінювання гормонального статусу, додаткові обстеження. • Сучасні підходи до лікування • Медикаментозна терапія. • Ін’єкційні методи (мезотерапія, PRP). • Фізіотерапевтичні методи (лазерна терапія). • Хірургічне лікування: трансплантація та імплантація волосся. • Особливості ведення пацієнтів жіночої статі. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть практичні навички застосування стандартних та розширених заходів інфекційної безпеки. Лікарі здобудуть практичні навички використання засобів індивідуального захисту залежно від рівня ризику. Лікарі здобудуть практичні навички безпечного поводження з гострими медичними інструментами та профілактики гемоконтактних травм. Лікарі здобудуть практичні навички застосування протоколів постконтактної профілактики при гемоконтактних інфекціях (ВІЛ, гепатити В, С). Лікарі здобудуть практичні навички дотримання принципів гігієни рук відповідно до 5 моментів ВООЗ. Лікарі здобудуть практичні навички проведення деконтамінації, дезінфекції та стерилізації медичного інструментарію та поверхонь. Лікарі здобудуть практичні навички дій при розливах та контактах з біологічними рідинами. Лікарі здобудуть практичні навички впровадження програм вакцинації для медичного персоналу як методу специфічної профілактики. Програма заходу • Заняття — 21:36 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рідкісні патології матки часто залишаються поза увагою, оскільки лікар не очікує їх виявити. Якщо їх пропустити під час рутинного ультразвукового обстеження, це може призвести до хибної інтерпретації клінічної картини, помилкових діагнозів і, як наслідок, — до зайвих обстежень або навіть невиправданих оперативних втручань. Недостатнє знання таких станів ускладнює роботу лікаря: витрачається більше часу на сумнівні випадки, зростає ризик помилок і знижується довіра пацієнток. Ультразвукові ознаки рідкісних змін у порожнині матки має знати кожен, хто працює з пацієнтками, які страждають на неплідність, хронічний тазовий біль, аномальні маткові кровотечі або готуються до вагітності чи операції. Вади розвитку матки, післяопераційні рубці, артеріо-венозні мальформації, сторонні тіла або навіть осифіковані включення — усі ці стани можна виявити під час УЗД, якщо лікар знає, на що звертати увагу. Навчальний курс «УЗД рідкісних видів маткової патології» буде присвячений вивченню рідкісних, але клінічно значущих патологій матки, які можна виявити під час ультразвукового обстеження. Ви дізнаєтесь, як розпізнавати аномалії форми матки, виявляти рубці й ніші після кесаревого розтину чи інших втручань, диференціювати рідкісні пухлини. Окрему увагу буде приділено судинним аномаліям і доплерографічним ознакам, а також візуалізації сторонніх тіл у порожнині матки. • Вади розвитку матки: як розпізнати аномалії форми матки за допомогою УЗД; • Післяопераційні рубці: УЗ-ознаки рубців та ніш після кесаревого розтину й інших операцій; • Рідкісні пухлини матки: як відрізняти рідкісні утворення матки під час ультразвукового обстеження; • Вади судин матки, доплерографічні ознаки судинних аномалій; • УЗ-візуалізація чужорідних тіл в порожнині матки; • Кісткова метаплазія ендометрію: як розпізнати осифікацію ендометрію на УЗД; • Відповіді на запитання учасників.

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Відповіді на запитання.

Гіпертензивні розлади вагітності залишаються однією з основних причин материнської та перинатальної смертності навіть у 2026 році. Прееклампсія, еклампсія та HELLP-синдром – це ситуації, в яких кожна помилка може коштувати життя матері та дитини. Для анестезіолога це зона підвищеного ризику, адже ці стани супроводжуються нестабільною гемодинамікою, органною дисфункцією та потребують невідкладних рішень при мінімальному запасі часу. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику гіпертензивних розладів у вагітних, розглянете алгоритми перипартального менеджменту й навчитеся обґрунтовано обирати методи анестезіологічного забезпечення. Ви отримаєте алгоритми дій для контролю артеріального тиску, профілактики ускладнень, мультидисциплінарної взаємодії та ведення пацієнток у критичний період до і після пологів. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі прееклампсії, еклампсії та HELLP-синдрому й уникати типових діагностичних і тактичних помилок. • Гіпертензивні розлади під час вагітності: дефініції, діагностичні критерії, лабораторний скринінг, диференційна діагностика • Прогнозування ризику розвитку прееклампсії • Прееклампсія: поширеність, діагностичні критерії, клінічні прояви • Класифікація прееклампсії та критерії її важкості • Роль лабораторних та інструментальних методів у діагностиці прееклампсії • Профілактика прееклампсії • Базове лікування прееклампсії: антенатальний менеджмент і термін пологів • Менеджмент прееклампсії під час і після пологів • Особливості анестезіологічного забезпечення пацієнток із прееклампсією • Невідкладні стани при артеріальній гіпертензії вагітних, роділь та породіль • Еклампсія: сучасний портрет і мультидисциплінарний підхід • HELLP-синдром: хворі є – хвороби немає • Дискусійні питання терапії HELLP-синдрому • Найбільш поширені діагностичні й тактичні помилки • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання учасників