Електронні навчальні курси БПР — 2026

Якість цитологічного дослідження починається задовго до лабораторії, адже правильний забір матеріалу та розуміння принципів оцінювання мазка визначають достовірність результату. Недостатня увага до преаналітичного етапу може призводити до хибнонегативних висновків, повторних обстежень і затримки подальшої діагностики. Тому, гінекологу важливо розуміти логіку цитолога, критерії якості зразка та клінічне значення цитологічних категорій. На цьому заході ви розглянете принципи командної роботи гінеколога і цитолога, особливості правильного забору матеріалу, фактори, що впливають на інформативність ПАП-тесту, а також критерії задовільності мазка. Ви навчитесь інтерпретувати основні цитологічні висновки (від NILM до HSIL), а також зрозумієте типові помилки взаємодії між клінікою та лабораторією. Після навчання ви зможете усвідомлено підходити до забору цитологічного матеріалу, правильно реагувати на зауваження у лабораторному висновку та впевненіше визначати подальшу тактику ведення пацієнтки. • Цитологія – це командна робота. Якість результату залежить не лише від цитолога, а від кожного етапу: забору, фіксації, підготовки та клінічного контексту. • Преаналітичний етап, зокрема правильний забір матеріалу, є ключовим для інформативності ПАП-тесту. Навіть ідеальна лабораторія не врятує неправильно взятий мазок. • Коли мазок є задовільним, а коли – ні. Як цитолог оцінює якість зразка і чому це важливо для клінічного рішення. • Фактори, що заважають оцінюванню мазка: кров, слиз, запалення – і що з цим можна зробити ще до забору. • Як виглядає норма та патологія в цитології. NILM, ASC-US, LSIL, HSIL – без перевантаження термінами, але з клінічним сенсом. • Типові помилки й непорозуміння між лабораторією та клінікою. Як їх уникнути без взаємних претензій. • Відповіді на запитання.

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Реєстрація на електронний навчальний курс від Вищої школи БПР. Якщо маєте запитання щодо навчання — залиште, будь ласка, свої контакти. Наш менеджер зв’яжеться з вами найближчим часом. Навчання платне. Щодо спеціальної ціни уточнюйте за номером 0 800 21 20 12. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи знаєте ви, що 90% медичних справ у судах пов’язані з відсутністю або неналежним застосуванням клінічних протоколів? В Україні не всі клінічні протоколи мають юридичну силу — і важливо знати, які саме. Впровадження нових клінічних протоколів у практику лікаря є не лише медичною, а й юридичною необхідністю. Курс допоможе лікарям та надавачам медичних послуг правильно інтегрувати сучасні рекомендації у свою практику, щоб залишатися ефективними та юридично захищеними. Учасники дізнаються, які клінічні протоколи є обов’язковими до виконання, як уникнути юридичних помилок при оновленні медичної документації, чи можна перетворити закордонні джерела та стандарти на нові клінічні протоколи, як правильно документувати відхилення від протоколу та як уникати типових юридичних помилок. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Сертифікат із балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • Лекція 1. Нові клінічні протоколи: інструмент чи експеримент • Формат участі: онлайн • Тривалість: 4 академічні години • Кількість балів БПР: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гостра серцева недостатність потребує швидкого та водночас зваженого контролю застою, адже ефективна деконгестія є одним із ключових компонентів лікування таких пацієнтів. Недостатня оцінка ступеня перевантаження об’ємом або неефективна терапія можуть ускладнювати перебіг захворювання, сприяти погіршенню функції нирок, розвитку діуретичної резистентності та підвищувати ризик повторних госпіталізацій. Сучасні підходи до деконгестії передбачають не лише застосування діуретиків, а й персоналізований вибір терапевтичної стратегії з урахуванням клінічних особливостей пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ступінь перевантаження об’ємом за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів, розберете сучасні підходи до деконгестії та принципи раціонального використання діуретичної терапії. Ви дізнаєтеся, як обирати препарати та їх дозування, як діяти при діуретичній резистентності, а також яку роль відіграють комбіновані стратегії лікування та персоналізований підхід. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із гострою декомпенсацією серцевої недостатності, легеневим або системним застоєм, набряковим синдромом та рефрактерним перевантаженням об’ємом. • Патофізіологія застою при гострій серцевій недостатності • Оцінка ступеня перевантаження об’ємом: клінічні, лабораторні та інструментальні маркери • Сучасні підходи до деконгестії: можливості та обмеження • Діуретична терапія: вибір препарату, дози та тактики застосування • Подолання діуретичної резистентності
 в практиці лікаря • Роль комбінованих стратегій лікування та персоналізованого підходу • Моніторинг ефективності та безпеки деконгестивної терапії • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Відповіді на запитання учасників

Один показник артеріального тиску не пояснює, що насправді відбувається з гемодинамікою пацієнта. Серед причин гіпотензії можна виділити гіповолемію, вазоплегію, низький серцевий викид або тампонаду, а лікування для цих станів принципово різне. На цьому заході ви розберете, як правильно інтерпретувати інвазивний АТ і ЦВТ, оцінювати серцевий викид, переднавантаження, післянавантаження та скоротливість, відрізняти статичні показники від динамічних і обирати метод гемодинамічного моніторингу під конкретну клінічну ситуацію. Після навчання ви зможете швидко визначати причину гемодинамічної нестабільності та правильно обирати між інфузією, вазопресорами й інотропами. • Клінічна мета гемодинамічного моніторингу в кардіоанестезіології. • Основні компоненти гемодинаміки: артеріальний тиск, кровотік, судинний опір і перфузія органів. • Взаємозв’язок між серцевим викидом, середнім артеріальним тиском і системним судинним опором. • Інвазивний моніторинг артеріального тиску: принципи вимірювання та аналіз форми пульсової хвилі. • Центральний венозний тиск: клінічне значення, обмеження та типові помилки інтерпретації. • Серцевий викид і серцевий індекс: методи визначення та практичне застосування. • Оцінювання переднавантаження, післянавантаження та скоротливості міокарда. • Статичні й динамічні показники відповіді пацієнта на інфузійне навантаження. • Роль катетера легеневої артерії, транспульмональної термодилюції, аналізу пульсової хвилі та черезстравохідної ехокардіографії. • Чек-лист гемодинамічного мислення: на що дивитись перед тим, як обрати терапію • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Мігрень належить до найбільш поширених хронічних больових синдромів. Вона характеризується складним патогенезом і значною варіабельністю клінічних проявів, нерідко поєднуючись із психічними розладами, зокрема депресією, тривожними станами, посттравматичним стресовим розладом і порушеннями сну. Важливо розуміти нейробіологічні механізми формування мігрені та її взаємозв’язок з психоемоційними факторами, щоб обрати ефективний план лікування. На цьому заході ви розглянете алгоритми діагностики мігрені відповідно до критеріїв ICHD-3, клінічні типи захворювання та принципи диференційної діагностики із вторинними цефалгіями. Ви засвоїте патофізіологічні аспекти недуги, зокрема роль тригеміноваскулярної системи, CGRP та центральної сенситизації. Також ви дізнаєтеся про взаємозвʼязок мігрені з психічними коморбідностями, вплив способу життя та опануєте сучасні підходи до ведення нападів і профілактичного лікування. Після навчання ви зможете проводити комплексне оцінювання пацієнтів з мігренню, своєчасно виявляти супутні психічні розлади та визначати фактори, що сприяють хронізації больового синдрому. • Мігрень і психічні розлади: депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, порушення сну та їхній вплив на перебіг болю. • Сучасна діагностика: ICHD-3, діагностичні критерії, клінічні типи мігрені. • Мігрень як хронічний біль: центральна сенситизація, коморбідні больові синдроми. • Диференційна діагностика: коли це не мігрень. Червоні прапорці та вторинні головні болі. • Мігрень як нейробіологічний розлад: CGRP, тригеміноваскулярна система, центральна сенситизація. • Тригери та спосіб життя: стрес, гормональні фактори, сон, харчування, практичні підходи до модифікації, а не уникнення. • Купірування нападу: триптани, нестероїдні протизапальні засоби, гепанти, сучасні алгоритми і стратифікований підхід. • Профілактичне та немедикаментозне лікування. • Практичні кейси.

Комп’ютерна томографія скроневої кістки – головний інструмент у діагностиці патологій зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Точне та впевнене читання КТ дозволяє своєчасно виявляти зміни, правильно планувати лікування й уникати хибних діагнозів. Водночас складна анатомія регіону часто стає причиною діагностичних помилок. На цьому майстер-класі ви опануєте покроковий алгоритм читання КТ скроневої кістки та попрацюєте з реальними КТ-знімками, доповненими кадавер-матеріалом для кращого просторового розуміння. Спікер поділиться з вами своїми практичними порадами, мнемотехніками й секретами, які використовує у щоденній практиці. Ви навчитеся впевнено орієнтуватися у складній анатомії скроневої кістки, розрізняти магістральні судини, слухові кісточки, канали та інші критично важливі структури, а також уникати типових помилок і плутанини між варіантами норми та патологією. Після навчання ви зможете значно підвищити точність інтерпретації КТ скроневої кістки та зменшити ризик діагностичних хиб. Цей курс – перша частина майстер-класу, присвячена алгоритму читання та нормальній анатомії. Продовження з детальним розбором патологій буде представлено окремо. • Роль КТ у візуалізації скроневої кістки • Покази та протипоказання до проведення КТ • Техніка виконання КТ скроневої кістки • Анатомія скроневої кістки на КТ: покроковий розбір на реальних знімках • Зовнішній слуховий прохід • Барабанна порожнина та слухові кісточки • Лабіринт: кістковий завиток, присінок, півколові канали • Канал лицевого нерва • Осередки соскоподібного відростка • Внутрішній слуховий прохід • Візуалізація судинних структур • Анатомічні варіанти з хибною інтерпретацією • Практичний розбір КТ • Запитання та відповіді

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Шизоафективний розлад – одне з найбільш складних для діагностики захворювань у психіатрії через поєднання психотичних і афективних симптомів та значну клінічну варіабельність перебігу. Для точної діагностики та правильного вибору тактики ведення пацієнта необхідно чітко розуміти структуру епізодів, особливості поєднання симптоматики й динаміку хвороби. Якщо не брати до уваги ці аспекти, то можна помилково інтерпретувати стан як шизофренію або біполярний афективний розлад. Це значною мірою ускладнює подальший лікувальний процес. На цьому заході ви розглянете сучасні діагностичні критерії шизоафективного розладу відповідно до МКХ-11 та DSM-5, його епідеміологічні та клінічні особливості, а також ранні маркери. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику з шизофренією, біполярним афективним розладом і депресією з психотичними симптомами та аналізувати типові сценарії дебюту й рецидиву. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти шизоафективний розлад та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • 1. Шизоафективний розлад в сучасних класифікаціях: клінічне визначення, діагностичні критерії МКХ-11 та DSM-5. • 2. Епідеміологія та клінічна специфіка: поширеність, вікові особливості початку та перебігу. • 3. Ранні клінічні маркери: продромальні симптоми та поєднання афективної і психотичної симптоматики. • 4. Диференційна діагностика: відмежування шизоафективного розладу від шизофренії, біполярного афективного розладу й депресії з психотичними симптомами. • 5. Типові клінічні сценарії дебюту й рецидиву захворювання. • 6. Алгоритм дій лікаря первинної ланки в разі підозри на шизоафективний розлад. • 7. Основні принципи ведення пацієнтів у спеціалізованих умовах. • 8. Підходи до профілактики рецидивів та підтримувальної терапії. • 9. Розгляд клінічного випадку з аналізом діагностичних помилок та алгоритму ведення. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс експертного рівня у форматі онлайн. Тривалість — 11 годин 05 хвилин. Після завершення учасники отримують сертифікат на 11 балів БПР. Практична цінність Лікарі здобудуть навички застосування сучасних алгоритмів скринінгу та діагностики, інтерпретації результатів нетрепонемних і трепонемних тестів, диференціації клінічних проявів різних стадій захворювання, розпізнавання ознак нейросифілісу та визначення показань до люмбальної пункції. Учасники навчаться призначати антибіотикотерапію відповідно до клінічної стадії та індивідуальних особливостей пацієнта, контролювати ефективність лікування, керувати реакцією Яріша—Герксгеймера, консультувати щодо профілактики та сповіщення статевих партнерів, а також адаптувати тактику ведення пацієнтів до умов обмежених ресурсів і вимушеної міграції. Питання, що розглядаються • Сучасні протоколи діагностики та лікування в Україні. • Інтерпретація дискордантних результатів серологічних тестів. • Алгоритм дій лікаря первинної ланки при підозрі на захворювання. • Схеми лікування для різних стадій. • Менеджмент пацієнтів з алергією на пеніцилін. • Тактика ведення вагітних для профілактики вродженої форми. • Критерії встановлення діагнозу нейросифілісу та його лікування. • Серорезистентність після лікування та її ведення. • Наступність у лікуванні пацієнтів в умовах міграції. • Юридичні та етичні аспекти менеджменту в умовах війни. Програма заходу • Заняття — 01:55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Маломобільні пацієнти належать до групи високого ризику розвитку пролежнів, саркопенії, порушень метаболізму та інфекцій. Медсестра відіграє одну з провідних ролей у профілактиці цих ускладнень через своєчасне нутритивне оцінювання, моніторинг харчування та координацію з лікарями і дієтологами. Раціональна нутритивна підтримка посилює імунний захист, сприяє загоєнню ран, підтримує функції внутрішніх органів та гідратацію. На цьому заході ви навчитеся визначати потреби в калоріях і білку, індивідуалізувати харчування при дисфагії та інших обмеженнях, а також контролювати процес ентерального й парентерального харчування. Ви дізнаєтесь, як ефективно запобігати мальнутриції та планувати харчування навіть за підвищеної потреби в певних нутрієнтах. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі тривалої іммобілізації, порушеннях ковтання, недостатнього харчування, а також у післяопераційному періоді. • Вступ і значення нутритивної підтримки. • Компоненти нутритивного оцінювання. • Визначення потреб в енергії. • Індивідуалізація харчування. • Ентеральне харчування. • Парентеральне харчування. • Типові бар'єри у харчуванні маломобільних пацієнтів. • Документування та звітність. • Відповіді на запитання

Дитяча серцево-легенева реанімація є базовою навичкою для медичних сестер у будь-якому відділенні, зокрема в амбулаторно-поліклінічних закладах, стоматологічних кабінетах і установах первинної медичної допомоги. В цих умовах медичний персонал найчастіше стикається з раптовим погіршенням стану дитини, пов’язаним із процедурним стресом, больовими маніпуляціями, застосуванням місцевих анестетиків, алергічними реакціями, бронхоспазмом, аспірацією або синкопальними станами. Від швидкості та правильності первинних дій залежить виживання дитини. На цьому заході ви розглянете сучасні алгоритми дитячої базової серцево-легеневої реанімації відповідно до стандартів PBLS та чинної нормативної бази МОЗ України. Ви дізнаєтеся про відмінності СЛР у дітей і дорослих, навчитеся структуровано оцінювати стан пацієнта, виконувати рятівні подихи, компресії грудної клітки, забезпечувати вентиляцію та правильно застосовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор з дитячими електродами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки кровообігу або дихання в дитини у поліклініці чи стоматологічному кабінеті, працювати за чітким алгоритмом та мінімізувати ризик небезпечних помилок на догоспітальному етапі. • Вступ • Актуальність дитячої СЛР у поліклініці. • Нормативна база: Наказ МОЗ № 1259, стандарти PBLS. • Роль медичної сестри у ранньому реагуванні. • Відмінності базової реанімації дорослих та дітей. • Оцінювання стану дитини • Перевірка безпеки. • Оцінювання свідомості та дихання. • Виклик екстреної допомоги. • Базовий алгоритм СЛР • Рятівні подихи. • Компресії грудної клітки. • Вентиляція (маска-мішок, рот до рота). • Використання АЗД з дитячими електродами. • Особливості СЛР у поліклініці • Використання наявного обладнання. • Взаємодія з лікарем та командою. • Розгляд практичних сценаріїв • Перевірка свідомості та дихання на манекені. • Відновлення прохідності дихальних шляхів у дітей. • Компресії грудної клітки та вентиляція. • Використання АЗД на дитячому манекені. • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Що таке тейп: міфи, правда, біомеханіка впливу Показання та протипоказання до тейпування Основи дії кінезіотейпів у реабілітації Демонстрація та відпрацювання: – Тейпування коліна – Тейпування передпліччя, зап’ястка, першого пальця руки Лімфотейпування (дренажне): передпліччя та плече Тейпування рубців Типові помилки та технічні нюанси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.