Онлайн-курси БПР — 2026

Травматична кровотеча — провідна причина потенційно запобіжної смертності у разі тяжкої травми. Уже в перші хвилини після ушкодження формується травматична коагулопатія, яка різко погіршує прогноз, якщо контроль крововтрати і ресусцитація виконуються з затримкою або за застарілими підходами. Саме тому сучасна тактика ведення таких пацієнтів вимагає не об’ємної інфузії, а системного, доказового підходу до гемостазу. На цьому заході ви детально розглянете концепцію Damage Control Resuscitation (DCR) та Remote DCR як основні стратегії раннього контролю кровотечі на догоспітальному та госпітальному етапах. Ви дізнаєтеся про механізми травматичної коагулопатії, принципи пріоритетної зупинки кровотечі, обмеження кристалоїдів, сучасні трансфузійні стратегії та роль гемостатичних засобів, турнікетів і тазових бандажів. Після навчання ви зможете швидко ідентифікувати масивну кровотечу, правильно розставляти пріоритети дій, застосовувати сучасні методи контролю гемостазу й інтегрувати DCR у реальну клінічну практику. • Актуальність проблеми • Травма та масивна кровотеча як провідна причина запобіжної смертності • Тримодальний розподіл смертності при травмі • Значення ранньої зупинки кровотечі та ресусцитації • Концепція Damage Control Resuscitation (DCR) • Визначення DCR та її місце разом із Damage Control Surgery (DCS) • Remote DCR (RDCR) на догоспітальному етапі • Нормативна база України • Накази МОУ та МОЗ щодо DCR/RDCR • Категорія I евакуації та показання до негайних дій • Масивна кровотеча • Визначення та критерії • Клінічні ознаки критичної крововтрати • Пріоритет зупинки кровотечі над інфузією • Контроль зовнішніх кровотеч • Прямий та непрямий тиск • Турнікети для кінцівок: правила накладання та контроль ефективності • Вузлові кровотечі та їхні особливості • Сучасні гемостатичні засоби • Гемостатичні бинти (CoTCCC) • Тампонада ран • XSTAT, iTClamp • Вузлові турнікети (SAM, JETT) • Травми таза й контроль кровотечі • Механізми та летальність у разі переломів таза • Ознаки пошкодження таза • Тазові бандажі: показання, техніка, помилки • Шок і тактика дій • Клінічне розпізнавання шоку • Compressible vs non-compressible bleeding • “Stop bleeding first” як основний принцип • Травматична коагулопатія • Патофізіологія та “летальна тріада” • Гіпо- та гіперкоагуляція після травми • Роль гіпотермії, ацидозу, дилюції • Оцінювання гемостазу • Обмеження стандартних тестів (МНО, АЧТЧ) • Переваги TEG/ROTEM • Динамічний підхід до коагуляції • Трансфузійні стратегії при DCR • Цілі інфузійної терапії • Обмеження кристалоїдів • Цільна кров vs компоненти 1:1:1 • Масивна трансфузія, TXA, кальцій • Логістика та сучасні рішення • Зберігання компонентів крові • Холодовий ланцюг • Ліофілізована плазма на догоспітальному етапі • Основні меседжі • Q&A-сесія

Для організму не існує таких понять, як «гінекологічні» чи «неврологічні» проблеми – в цілісній системі усе взаємопов'язане. Головний біль, вегетативні розлади, когнітивний дефіцит чи навіть тунельні синдроми нерідко мають гормональний слід. Від менархе до менопаузи нервова система жінки постійно взаємодіє з репродуктивною сферою, і лікарю важливо знати, як саме ці механізми працюють. На лекції ви отримаєте структуроване розуміння неврологічних аспектів гінекологічних станів: від впливу контрацептивів та ендометріозу до складних патологій під час вагітності, як-от тромбоз мозкових венозних синусів чи синдром задньої зворотної енцефалопатії. Ви дізнаєтеся, як гормональні зміни позначаються на нервовій системі в різні етапи життя жінки, і навчитеся бачити клінічні зв’язки, які допомагають уникнути діагностичних пасток. Після лекції ви зможете впевнено орієнтуватися в «сірій зоні» між неврологією та гінекологією, своєчасно виявляти небезпечні стани й формувати індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. • 1. Актуальність теми • 2. Статева зрілість: • Комбіновані оральні контрацептиви і головний біль • Неврологічні ускладнення ендометріозу • Синдром полікістозу яєчників з боку неврології • 3. Неврологічні аспекти лікування безпліддя • 4. Вагітність у неврологічному контексті: • Параліч Белла • Тунельні синдроми • Тромбоз мозкового венозного синуса • Синдром зворотної мозкової вазоконстрикції • Синдром задньої зворотної енцефалопатії • Апоплексія гіпофіза • 5. Вплив менопаузи на нервову систему: • Розлади сну • Когнітивний дефіцит • Вегетативні розлади • Менопауза та епілепсія • 6. Висновки • 7. Відповіді на запитання учасників

Стоматологічне здоров’я дитини – це робота для команди лікарів, а не одного лише стоматолога. Якщо не навчитися комплексного підходу, в пацієнта виникнуть ускладнення або ж результат лікування не буде стабільним – ваша клініка ризикує втратити репутацію. На цьому заході ви навчитеся виявляти системні порушення, які маскуються під стоматологічні проблеми, працювати з педіатром, отоларингологом, логопедом, фізіотерапевтом та ортодонтом, розробляти правильні й безпечні плани лікування, запобігати ятрогенним ускладненням і забезпечувати довготривалі результати для пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено вести найскладніші клінічні випадки, мінімізувати ризики для пацієнта й забезпечувати ефективність і стабільність результатів лікування. • Чому потрібен комплексний підхід? Розкриваємо взаємозв'язок між здоров'ям ротової порожнини та загальним станом організму дитини. • Роль дитячого стоматолога в системі турботи про здоров'я дитини. • Головні аспекти міждисциплінарної співпраці. • Дитячий стоматолог і педіатр: партнерство з перших днів. • Обговорення ролі педіатра у формуванні гігієнічних звичок. • Діагностика та профілактика раннього дитячого карієсу. • Взаємодія у разі системних захворювань, що впливають на здоров'я зубів. • Дитячий стоматолог і ЛОР: зв'язок між диханням та прикусом. • Вплив порушень носового дихання на формування зубощелепної системи. • Огляд патологій, які потребують консультації отоларинголога (аденоїди, хронічні риніти). • Клінічні випадки: як ЛОР-патологія призводить до аномалій прикусу. • Дитячий стоматолог та логопед. Формування мовленнєвої функції та особливості розвитку щелепного апарату. • Дитячий стоматолог і фізіотерапевт: корекція функціональних порушень. Роль фізіотерапії в нормалізації жування, ковтання та дихання. Вправи для міофункціональної корекції. Співпраця під час лікування скронево-нижньощелепного суглоба. • Дитячий стоматолог і ортодонт: від раннього діагнозу до успішного лікування. Коли потрібна перша консультація ортодонта? • Планування комплексного лікування. • Основні висновки: підсумок, чому командна робота є запорукою успіху. • Як побудувати ефективну комунікацію між фахівцями. • Відповіді на запитання учасників.

Іригоскопія з одномоментним подвійним контрастуванням – один із найінформативніших методів дослідження товстої кишки, що дає змогу детально оцінити її морфологію, топографію та функціональний стан. Попри розвиток ендоскопічних і томографічних технологій, метод зберігає свою важливість, зокрема для уточнення анатомічних особливостей товстої кишки та виключення патологічних змін. На цьому заході ви розглянете принципи виконання іригоскопії з одномоментним подвійним контрастуванням (метод Фішера), її відмінності від методу тугого заповнення, показання й протипоказання до проведення дослідження. Ви навчитеся проводити правильну підготовку пацієнта і забезпечувати найкращу якість процедури. Також ви дізнаєтеся про типові помилки й артефакти, що впливають на інтерпретацію результатів, та засвоїте основи рентгеносеміотики змін товстої кишки. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення одномоментного подвійного контрастування, якісно готувати пацієнта, технічно правильно виконувати дослідження й точно інтерпретувати отримані зображення. • Вступ та актуальність методу • Визначення методики (метод Фішера) • Порівняння з методом тугого заповнення • Показання та протипоказання • Підготовка пацієнта як запорука якості • Технічне забезпечення • Етапи процедури • Типові помилки й артефакти • Рентгеносеміотика • Висновки

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вузлові утворення щитоподібної залози – поширена патологія, з якою можна зіткнутися майже щодня. Але від якості первинного ультразвукового висновку залежить подальша клінічна тактика в кожному такому випадку. Помилки інтерпретації колоїдних змін, кістозних структур чи ехогенних включень можуть призвести як до надмірних інвазивних втручань, так і до невчасного виявлення злоякісного процесу. На цьому заході ви за два дні детально розглянете ультразвукові критерії доброякісних вузлів, колоїдних кіст і макрофолікулів, навчитеся відрізняти гіперехогенні включення від мікрокальцинатів та правильно оцінювати шийно-медіастинальний зоб. Ви дізнаєтеся про принципи стратифікації ризику раку щитоподібної залози, сучасні шкали оцінювання, ехографічні ознаки злоякісності й ролі УЗД у діагностиці медулярного раку. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати складні ехографічні картини, уникати гіпердіагностики і вчасно виявляти клінічно значущу патологію. • Вузловий колоїдний зоб – хвороба чи стан щитоподібної залози? • Ультразвукові критерії вузлового та багатовузлового зоба • Колоїдні кісти й макрофолікули: що ми бачимо та як до цього ставитися? • Ультразвукові критерії кістозних вузлів щитоподібної залози • Як відрізнити вузол від псевдовузла на тлі автоімунного захворювання? • Гіперехогенні включення й мікрокальцинати: подібність та різниця • Про що говорить тип кровоплину в доброякісному вузлі щитоподібної залози? • Особливості діагностики шийно-медіастинального зоба • Шкали стратифікації ризику раку щитоподібної залози • Ультразвукові критерії раку щитоподібної залози • Особливості діагностики різних форм раку щитоподібної залози • Зміни лімфатичних вузлів шиї при раку щитоподібної залози • Діагностика медулярного раку щитоподібної залози • Післяопераційний ультразвуковий моніторинг пацієнтів з раком щитоподібної залози • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Об’ємна корекція обличчя потребує правильного вибору стратегії для кожного конкретного пацієнта. Один і той самий дефіцит тканин у двох різних людей може бути ефективно скоригований абсолютно різними підходами. Незнання чітких показань і можливостей кожного методу призводить до системних помилок у плануванні, втрати природності результату та зниження довіри до лікаря, навіть якщо технічно ін’єкції були виконані ідеально. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнта перед об’ємною корекцією, розуміти біологічні та анатомічні основи старіння обличчя, а також чітко розмежовувати показання до філерів і ліпофілінгу. Ви розглянете переваги та обмеження кожного методу, зможете визначати клінічні ситуації, де ін’єкційна корекція є достатньою, а де єдиним вдалим рішенням буде робота з власними тканинами або комбіновані протоколи. Також ви розберете типові помилки, включно з гіперкорекцією, синдромом overfilled face та неправильним плануванням об’єму. Після навчання ви зможете чітко аргументувати вибір методики для кожного пацієнта, уникати перевантаження тканин філерами та будувати довготривалі, природні та анатомічно обґрунтовані результати. • Сучасний погляд на об’ємне моделювання обличчя • Дефіцит об’єму як одна з ключових причин старіння. • Роль жирової тканини, кісткової резорбції та зміни зв’язкового апарату. • Ліпофілінг: можливості та обмеження методу • Біологічні особливості аутологічної жирової тканини. • Регенеративний потенціал жиру та вплив на якість шкіри. • Показання до ліпофілінгу в естетичній медицині та пластичній хірургії. • Фактори, що впливають на приживлення трансплантату. • Переваги та недоліки методу. • Контурна пластика філерами: сучасні можливості • Основні завдання філерів у корекції вікових змін. • Переваги та обмеження контурної пластики. • Ліпофілінг чи філер: алгоритм вибору для практикуючого лікаря • Оцінка пацієнта перед об’ємною корекцією. • Аналіз дефіциту тканин та якості шкіри. • Клінічні ситуації, де перевагу слід надати філерам. • Клінічні ситуації, де оптимальним рішенням є ліпофілінг. • Комбіновані протоколи корекції. • Типові помилки при виборі методу корекції • Гіперкорекція великих дефіцитів за допомогою філерів. • Помилки планування об’єму корекції. • Синдром «переповненого обличчя» (Overfilled Face Syndrome): причини, профілактика та шляхи корекції. • Типові ускладнення та способи їх попередження. • Розбір клінічних випадків • Практичні рекомендації та висновки • Відповіді на запитання

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травми кисті можуть здаватися дрібницею, але навіть невелике ушкодження здатне надовго обмежити функцію руки та якість життя пацієнта. Відновлення після травм кисті вимагає не лише повернення нормальної анатомічної структури, а й збереження тонкої моторики, сенсорики й естетики. Сучасні методи шкірно-фасціальних клаптів дають змогу швидко та ефективно виконувати реконструкцію з мінімальним ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитеся правильно підбирати пацієнтів для реконструкції, готувати рану й виконувати трьохетапне закриття дефектів абдомінальним клаптем. Розглянете реальні випадки успішних і складних реконструкцій, а також навчитеся передбачати можливі ускладнення. Після заходу ви зможете проводити реконструктивні втручання ефективніше та успішно відновлювати функціональність кисті й передпліччя. • Актуальність проблеми: поширеність бойових травм кисті та передпліччя, їх вплив на функціональність і якість життя пацієнтів. • Показання та протипоказання до використання абдомінальних шкірно-фасціальних клаптів: ключові аспекти відбору пацієнтів. • Підготовка рани до реконструкції: можливі проблеми та шляхи їх подолання. • Методика трьохетапного закриття дефектів абдомінальним клаптем: технічні особливості підйому клаптя, інтраопераційний контроль та ведення пацієнта. • Клінічні приклади успішного застосування: 3 кейси реконструкції дефектів кисті та передпліччя з позитивним результатом. • Розбір ускладнень і неуспішних випадків: 1–2 приклади з аналізом причин невдачі та помилок. • Підведення підсумків і ключові висновки: сучасні можливості та перспективи розвитку клаптевої хірургії кисті. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання набутих знань.

Даний Курс БПР присвячений темі: Діагностика та лікування міастенії: як. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику міастенії з іншими нервово-м’язовими захворюваннями (синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС). Правильно інтерпретувати результати електронейроміографії (декремент-тест) та серологічних досліджень (антитіла до AChR, MuSK, LRP4). Розробляти індивідуалізовані схеми лікування з використанням антихолінестеразних препаратів, глюкокортикостероїдів та цитостатиків. Своєчасно розпізнавати та надавати невідкладну допомогу при міастенічному кризі, включаючи покази до плазмаферезу та ШВЛ. Здійснювати титрування доз імуносупресивної терапії та моніторинг побічних ефектів. Обґрунтовувати показання до тимектомії та оцінювати її ефективність. Вести пацієнтів з рефрактерними формами міастенії, застосовуючи сучасні біологічні препарати. Застосовувати сучасні класифікації міастенії (MGFA) для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості та активності захворювання. Програма заходу • Заняття 1 • Сучасна тактика встановлення діагнозу “Міастенія”. • Актуальні методи діагностики міастенії (клінічні, лабораторні, інструментальні). • Поширені помилки при діагностиці пацієнта з проявами міастенії. • Тактика ведення пацієнтів: застосування симптоматичної терапії, підбір хворобомодифікуючих препаратів. • Уточнення ієрархії застосування лікарських засобів (так званих “ліній терапії”). • Диференційована терапевтична стратегія допомоги з урахуванням форми міастенії (генералізована, очна, ювенільна, пов’язана з тимомою, з пізнім початком і т.д.). • Порівняння підходу до вибору тактики лікування в Японії, ЄС, США, Канаді, Чілі, Великобританії, Китаї. • Поширені помилки при лікуванні пацієнта з проявами міастенії. • Заняття 2: Помірна та високоактивна міастенія: сучасні терапевтичні стратегії • Які критерії дозволяють класифікувати міастенію як високоактивну та які прогностичні маркери слід враховувати? • Яка оптимальна стартова терапія для пацієнта з генералізованою помірною міастенією: монотерапія інгібіторами АХЕ чи рання ініціація імуносупресії? • Як обрати між глюкокортикостероїдами та нестероїдними імуносупресантами як терапією першої лінії при високоактивній міастенії? • Які сучасні підходи до мінімізації побічних ефектів довготривалої терапії кортикостероїдами? • В яких клінічних ситуаціях і на якому етапі лікування слід розглядати призначення таргетної терапії (моноклональні антитіла)? • Які показання до тимектомії у пацієнтів без тимоми, зокрема з серонегативною міастенією? • Як вести пацієнтку з високоактивною міастенією під час вагітності та лактації: ризики та безпечні терапевтичні опції? • Якою є тактика ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією, що не відповідають на стандартні схеми імуносупресії? • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

​Незважаючи на порівняно малий розмір, пальці є анатомічно складними структурами. На крихітній площі в них зосереджено велику кількість сухожилків, зв’язок, синовіальних оболонок, судин і суглобів. Через це точна діагностика патологій пальців вимагає високої чутливості й деталізації. УЗД – це один із небагатьох методів, який дає змогу швидко, безболісно і без променевого навантаження виявити навіть незначні зміни у м’яких тканинах. Зокрема, високочастотна УЗД допомагає виявити запальні чи дегенеративні процеси ще до того, як вони стануть помітними на рентгенограмі. Навчальний майстер-клас «Ультразвукова діагностика пальців кисті» буде присвячений вивченню ультразвукової діагностики пальців кисті як у нормі, так і за патологічних станів. Першого дня учасники ознайомляться з анатомічними орієнтирами для УЗД, зокрема особливостями будови дорзальної та долонної поверхні пальців, а також детально розглянуть нормальну соноанатомію згиначів, розгиначів, зв’язок та інших структур. Особливу увагу буде приділено відмінностям обстеження великого пальця й перевагам високочастотного ультразвуку. Другого дня буде розглянуто характерні УЗ-ознаки поширених патологій: теносиновітів, паратенонітів, розривів сухожилків, ушкоджень зв’язок, а також змін при остеоартриті, псоріатичному та ревматоїдному артритах. Завершальною частиною стануть практичні поради щодо уникнення поширених помилок та формування чіткого алгоритму обстеження. • Вступ: • Коротко про мету вебінару. • Роль УЗД у діагностиці патології пальців. • Переваги високочастотної УЗД. • Анатомічна основа для УЗД: • Анатомія дорзальної поверхні пальців. • Анатомія долонної поверхні пальців. • Соноанатомія пальців (норма): • Соноанатомія згиначів пальців. • Соноанатомія кільцеподібних зв’язок (пуллі). • Соноанатомія розгиначів пальців. • Соноанатомія капюшона розгинача (extensor hood). • Особливості соноанатомії великого пальця. • Відповіді на запитання • Патологія пальців: ознаки на УЗД • Патологія згиначів і розгиначів. • Теносиновіт згиначів: потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини, гіперваскуляризація. • Паратеноніт розгиначів: гіпоехогенна зона навколо сухожилка, гіперваскуляризація по периферії. • Часткові або повні розриви. • Пошкодження зв’язок: • Пуллі-зв’язки: A2, A4. • Колатеральні зв’язки ПІФ, ДІФ та МФС. • Дегенеративно-запальні артропатії: • Остеоартрит: остеофіти, синовіт, субхондральні зміни. • Псоріатичний артрит: дактиліт, ерозії, периостит. • Ревматоїдний артрит: ерозії, гіперваскуляризований синовіт, потовщення синовіальної оболонки. • Підсумок • Основні точки для запам’ятовування. • Часті помилки під час УЗД пальців. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс: рентген-діагностика артрозів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Точність інтерпретації рентгенологічних зображень — ключ до своєчасної діагностики та правильної тактики ведення пацієнтів з артрозом». Рентгенографія залишається базовим методом діагностики: вона допомагає визначати ступінь ураження суглоба, виявляти характерні ознаки захворювання та відстежувати його прогресування. Лікар має впевнено орієнтуватися в класичних рентгенологічних критеріях артрозу, щоб своєчасно приймати обґрунтовані рішення. Цей майстер-клас допоможе вам оволодіти алгоритмами оцінки рентгенограм при артрозах різних суглобів, навчитися розпізнавати основні рентгенологічні стадії та класифікації, а також поглибити знання щодо диференційних ознак артрозу в практиці. На заході ви дізнаєтесь про класифікації артрозів у рентгенології (зокрема Kellgren–Lawrence та інші), класичні рентгенологічні ознаки (звуження суглобової щілини, остеофіти, субхондральний склероз, кістоподібну перебудову), а також про типові помилки та складні клінічні випадки в інтерпретації рентгенограм. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Клишоногість – одна з найпоширеніших вроджених ортопедичних патологій, яка без своєчасного й правильного лікування призводить до стійких функціональних порушень, інвалідизації та суттєвого зниження якості життя пацієнта. Сучасні доказові підходи, зокрема метод Понсеті, дають змогу досягати хороших клінічних результатів за умови ранньої діагностики та чіткого дотримання протоколів лікування. Незважаючи на наявність міжнародних рекомендацій, зберігаються проблеми пізнього виявлення патології, варіабельності терапевтичних підходів і недостатньої прихильності до етапного лікування, що значно підвищує ризик рецидивів. На цьому заході ви розглянете етіологію і патомеханіку клишоногості, принципи клінічної та диференційної діагностики, а також класифікації та шкали оцінювання тяжкості деформації. Особлива увага буде приділена методу Понсеті як золотому стандарту лікування, зокрема будуть висвітлені усі його етапи: серійне гіпсування, ахілотомія і тривалий брейсинг. Також ви розберете питання профілактики та лікування рецидивів і типові помилки, що часто трапляються у клінічній практиці. Після навчання ви зможете правильно визначати тактику ведення пацієнтів, покращити прихильність до лікування шляхом ефективної взаємодії з батьками та досягати більш стабільних довгострокових функціональних результатів. • Вступ та актуальність проблеми. • Етіологія та ембріологія розвитку клишоногості. • Патомеханіка деформації (CAVE). • Класифікації та шкали оцінювання тяжкості. • Клінічна і диференційна діагностика. • Історичні та консервативні методи лікування. • Метод Понсеті як сучасний стандарт лікування. • Профілактика та лікування рецидивів. • Показання до хірургічного лікування. • Клінічні випадки й типові помилки лікування. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Відділення анестезіології та інтенсивної терапії є середовищем високої технологічної щільності, у якому безперервність життєво важливих функцій пацієнта безпосередньо залежить від роботи медичного обладнання. Сестринський персонал відділення інтенсивної терапії виконує провідну роль у первинному контролі інфузійних систем, моніторингових пристроїв, вакуумної апаратури й систем термоконтролю. Їхня технічна компетентність, уважність і здатність швидко ідентифікувати відхилення в роботі обладнання визначають безпеку пацієнта у критичних клінічних ситуаціях. На цьому заході ви сформуєте системний підхід до роботи з медичною апаратурою у ВІТ та операційній. Ви засвоїте структуровані алгоритми підготовки робочого місця, безпечної експлуатації інфузоматів і перфузорів, контролю вакуумних та аспіраційних систем, моніторингу технічних параметрів і профілактики найпоширеніших помилок. Також ви навчитеся підтримувати стабільну роботу обладнання в умовах високого навантаження. Після навчання ви зможете впевнено працювати з основними системами підтримки життєдіяльності, своєчасно розпізнавати технічні несправності, застосовувати алгоритми їх усунення та забезпечувати безперервність і безпеку лікувального процесу. • Робоче місце медсестри-анестезистки: що має бути готове до початку • Інфузомати, перфузори та шприцеві насоси: безпечна інфузія без помилок • Системи підігріву та зігрівання пацієнта: профілактика гіпотермії • Аспіратор, киснева й вакуумна система: обладнання, яке має працювати завжди • Моніторинг пацієнта: як розпізнати технічну проблему • Найчастіші технічні проблеми в роботі медсестри-анестезистки • Безпека пацієнта і профілактика помилок • Клінічні кейси • Підсумки та практичні матеріали

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс: базові алгоритми опису та аналізу КТ головного мозку 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей курс навчить вас базовим алгоритмам для опису та аналізу КТ-знімків головного мозку. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати ключові анатомічні структури, розпізнавати поширені патології, такі як гематоми, пухлини та ішемічні ураження, а також правильно інтерпретувати клінічні дані. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS. На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків. Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення. • Актуальність проблеми • Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення. • Відсутність універсальної схеми аналгезії. • Ризик хронізації гострого болю. • Персоніфікована аналгезія: концепція • Індивідуальний підбір методів і препаратів. • Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан. • Основні принципи • Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії). • Індивідуальний підхід. • Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT). • Перспективи фармакогенетики. • Інструменти реалізації • Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади). • Базові препарати: парацетамол, НПЗП. • Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди. • Опіоїди – за показаннями. • Нефармакологічні методи. • PCA-помпи та сучасний моніторинг. • Фактори ризику інтенсивного болю • Хронічний больовий синдром. • Попереднє приймання анальгетиків. • Недостатній контроль гострого болю. • Висновки • Відповіді на запитання від учасників

Без системного підходу до аналізу знімків зростає ризик діагностичних помилок, зокрема пізнього виявлення ознак пневмонії, туберкульозу, онкологічних процесів і серцево-легеневих ускладнень. Неправильна інтерпретація тіней, артефактів або анатомічних структур може призвести до затримки ефективного лікування та негативно вплинути на прогноз. На цьому заході ви засвоїте принципи рентгенологічної анатомії органів грудної клітки, опрацюєте стандартизований алгоритм оцінювання рентгенограм та навчитеся застосовувати сучасні підходи до інтерпретації патологічних змін. Також ви розглянете морфологічні прояви запальних процесів та проаналізуєте реальні клінічні кейси, щоб запобігати виникненню типових помилок. Після навчання ви зможете застосовувати чіткий алгоритм аналізу рентгенограм органів грудної клітки, диференціювати норму і патологію та обґрунтовано формулювати діагностичні висновки. • Вступ • Рентгенологічна анатомія органів грудної клітки • Оцінювання та інтерпретація рентгенограми ОГК • Морфологічні зміни при запальних процесах • Класифікація легеневих захворювань • Основні рентгенологічні ознаки • Розбір клінічних випадків • Помилки та методи запобігання їм