Електронні навчальні курси БПР — 2026

Менопауза — це природний етап у житті жінки, який супроводжується фізіологічними змінами та може впливати на якість життя. Лікарю важливо розуміти всі аспекти цього періоду, щоб забезпечити пацієнтці комфорт, впевненість і здорове майбутнє. Комплексна програма для лікарів охоплює сучасні підходи до діагностики, лікування та ведення пацієнток у перименопаузі та постменопаузі. Учасники отримають структуровані знання, які допоможуть ефективно консультувати жінок і впроваджувати доказові методи лікування у практику. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час; доступ до лекцій протягом 1 року; додаткові навчальні матеріали; сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Скринінги для жінок 50+: розставимо акценти • Лекція 2. Негормональні методи лікування менопаузи: чи мають місце? • Лекція 3. Супровід жінки, яка приймає МГТ • Лекція 4. Питання вибору МГТ. Комбіновані препарати для лікування симптомів менопаузи. Як обрати прогестиновий компонент? • Лекція 5. Менеджмент проривних кровотеч під час прийому МГТ • Лекція 6. Як обрати МГТ при наявності у жінки хронічних захворювань • Лекція 7. Проблеми сечового міхура в перименопаузі • Лекція 8. МГТ з точки зору невролога • Лекція 9. Патологія матки та ендометрію в поcтменопаузі: коли варто втручатися? • Лекція 10. Новоутворення яєчників в менопаузі: спостереження чи хірургія? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

✅ Сертифікат з балами БПР ✅ Відповіді на усі питання по темі Електронний навчальний курс Для отримання сертифікату із балами БПР обов'язково заповнити анкету із тестовими запитаннями. Програма заходу • Анатомія верхнього моляра та MB2 — 10 хв. • Морфологія верхніх молярів • Мезіобукальна система каналів • Де найчастіше ховається MB2 • Доступ до системи каналів — 20 хв. • Доступ до верхньої «6-ки» • Збереження анатомічних орієнтирів • Помилки при формуванні доступу • Пошук MB2 та MB3 — 20 хв. • Клінічні орієнтири пошуку • Робота зі збільшенням • Рентгенологічна діагностика каналів • Інструментальна обробка MB2 та складних каналів — 20 хв. • Обробка MB2 та MB3 • Вузькі й облітеровані канали • Інструменти для складної анатомії • Ускладнення та типові помилки — 25 хв. • Блокування каналу • Сходинки та перфорації • Як запобігати ускладненням • Клінічні кейси — 25 хв. • Верхні 6-ті та 7-мі зуби • Пошук, обробка та пломбування • Тестування — 10 тестових завдань, мінімум 75% правильних відповідей, на виконання кожного завдання дається 2 хвилини. • Тривалість заходу – 2 астрономічні години • 3 академічні години Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

В малоінвазивній гінекологічній хірургії анестезіологу доводиться працювати в умовах пневмоперитонеуму, позиції Тренделенбурга, високих респіраторних навантажень і складного коморбідного фону. Необхідно ретельно контролювати показники гемодинаміки, ефективність вентиляції, капнографію та заздалегідь приготуватися до можливих ускладнень. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до анестезіологічного забезпечення лапароскопічних гінекологічних втручань відповідно до актуальних рекомендацій ESAIC та принципів perioperative safety. Ви отримаєте чіткі алгоритми передопераційного оцінювання, вибору анестезії, профілактики ускладнень та ведення критичних станів під час лапароскопії. Також ви дізнаєтеся більше про ведення складних дихальних шляхів, вентиляцію в умовах ожиріння та положення Тренделенбурга, мультимодальну аналгезію, підходи opioid-sparing і профілактику ПОНБ. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати ризики пацієнтки перед гінекологічним лапароскопічним втручанням, прогнозувати фізіологічні зміни під час пневмоперитонеуму, швидко реагувати на гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію чи підозру на CO₂-емболію та будувати безпечну perioperative strategy відповідно до сучасних стандартів. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Брадикардія при інсуфляції СО2 • Складна вентиляція пацієнтки з ожирінням в положенні Тренделенбурга • ПОНБ у пацієнтки високого ризику • Підозра на газову емболію • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Контурні і функціональні ускладнення після естетичних операцій часто визначають кінцевий результат лікування та задоволеність пацієнта. Багато проблем проявляються не в ранньому післяопераційному періоді, а через тижні або місяці після втручання, коли помилки легко сплутати з нормальним процесом загоєння. Своєчасне розпізнавання сером, рубцевих змін, фіброзу, контурних деформацій чи асиметрій дозволяє обрати правильну тактику та уникнути повторних операцій. На цьому заході ви навчитеся відрізняти фізіологічні післяопераційні зміни від ускладнень, визначати причини формування контурних деформацій після абдомінопластики, ліпосакції, брахіопластики та інших втручань, обирати між консервативною і хірургічною тактикою корекції, а також аналізувати типові технічні помилки, які призводять до ревізійних операцій. Ви розберете реальні клінічні кейси, сучасні методи корекції та алгоритми прийняття рішень на практиці. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати віддалені результати естетичних операцій, своєчасно виявляти ускладнення, правильно визначати момент, коли ще можливе консервативне ведення, а коли необхідна ревізійна корекція. • Абдомінопластика: коли результат “псується з часом” • контурні деформації та їх механізми виникнення • рубцеві зміни та їх вплив на естетику • деформації пупка як маркер технічних помилок • хронічні та капсулізовані сероми • Тактика корекції після абдомінопластики • коли працює консервативний підхід • покази до ревізійної хірургії • як обрати правильну стратегію • Типові помилки при абдомінопластиціі • надмірна напруга тканин • помилки планування резекції • Ліпосакція: ціна “агресивної техніки” • нерівномірність контурів і хвилеподібність шкіри • оverresection vs underresection • фіброз, індурація, adhesions (tethering) • асиметрія як наслідок технічних рішень • Причини ускладнень після ліпосакції • рівень виконання (superficial vs deep) • агресивність техніки • якість тканин пацієнта • Тактика корекції після ліпосакції • ліпофілінг як інструмент відновлення об’єму • субцизія при tethering • робота з фіброзом (хірургічні та energy-based підходи) • Типові помилки при ліпосакції • поверхнева агресивна ліпосакція • недооцінка якості тканин • Брахіопластика: проблема виражених рубців • особливості рубцювання • розширення та гіпертрофія рубців • видимість як естетичний компроміс • Тайтопластика: контурні та функціональні ускладнення • деформації контурів • ризики неправильного планування розрізів • вивертання статевих губ як наслідок помилок • Типові помилки в body contouring хірургії • неправильні вектори натягу • агресивна резекція • ігнорування якості тканин • помилки дизайну розрізів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Майстер-клас про впровадження адміністрування протимікробних препаратів (антибіотик-стewардшип) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Раціональне використання антибіотиків сьогодні є критичною складовою безпеки пацієнтів та якості медичної допомоги. Майстер-клас створений для спеціалістів, які впроваджують або планують впроваджувати адміністрування антимікробних препаратів у своєму закладі. Основна ідея — показати чіткий, практичний та реалістичний алгоритм організації адміністрування протимікробних препаратів. У програмі майстер-класу буде розглянуто базові умови, кроки та ключові елементи впровадження адміністрування антибіотиків, а також ефективну комунікацію з лікарями під час змін: аргументацію рішень і роботу із запереченнями. Окремо буде акцентовано роль адміністрації лікарні у забезпеченні підтримки та сталості процесу та організацію мультидисциплінарного формату роботи (синергія лікарів, клінічних фармацевтів і медсестер). Учасникам також нададуть практичні інструменти для залучення фахівців відділень до щоденного адміністрування антибіотиків. Сучасно, практично, evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс: рентген-діагностика артрозів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Точність інтерпретації рентгенологічних зображень — ключ до своєчасної діагностики та правильної тактики ведення пацієнтів з артрозом». Рентгенографія залишається базовим методом діагностики: вона допомагає визначати ступінь ураження суглоба, виявляти характерні ознаки захворювання та відстежувати його прогресування. Лікар має впевнено орієнтуватися в класичних рентгенологічних критеріях артрозу, щоб своєчасно приймати обґрунтовані рішення. Цей майстер-клас допоможе вам оволодіти алгоритмами оцінки рентгенограм при артрозах різних суглобів, навчитися розпізнавати основні рентгенологічні стадії та класифікації, а також поглибити знання щодо диференційних ознак артрозу в практиці. На заході ви дізнаєтесь про класифікації артрозів у рентгенології (зокрема Kellgren–Lawrence та інші), класичні рентгенологічні ознаки (звуження суглобової щілини, остеофіти, субхондральний склероз, кістоподібну перебудову), а також про типові помилки та складні клінічні випадки в інтерпретації рентгенограм. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Клишоногість – одна з найпоширеніших вроджених ортопедичних патологій, яка без своєчасного й правильного лікування призводить до стійких функціональних порушень, інвалідизації та суттєвого зниження якості життя пацієнта. Сучасні доказові підходи, зокрема метод Понсеті, дають змогу досягати хороших клінічних результатів за умови ранньої діагностики та чіткого дотримання протоколів лікування. Незважаючи на наявність міжнародних рекомендацій, зберігаються проблеми пізнього виявлення патології, варіабельності терапевтичних підходів і недостатньої прихильності до етапного лікування, що значно підвищує ризик рецидивів. На цьому заході ви розглянете етіологію і патомеханіку клишоногості, принципи клінічної та диференційної діагностики, а також класифікації та шкали оцінювання тяжкості деформації. Особлива увага буде приділена методу Понсеті як золотому стандарту лікування, зокрема будуть висвітлені усі його етапи: серійне гіпсування, ахілотомія і тривалий брейсинг. Також ви розберете питання профілактики та лікування рецидивів і типові помилки, що часто трапляються у клінічній практиці. Після навчання ви зможете правильно визначати тактику ведення пацієнтів, покращити прихильність до лікування шляхом ефективної взаємодії з батьками та досягати більш стабільних довгострокових функціональних результатів. • Вступ та актуальність проблеми. • Етіологія та ембріологія розвитку клишоногості. • Патомеханіка деформації (CAVE). • Класифікації та шкали оцінювання тяжкості. • Клінічна і диференційна діагностика. • Історичні та консервативні методи лікування. • Метод Понсеті як сучасний стандарт лікування. • Профілактика та лікування рецидивів. • Показання до хірургічного лікування. • Клінічні випадки й типові помилки лікування. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести диференційну діагностику між гострим бронхітом і пневмонією. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінка серцево-судинних факторів ризику когнітивних порушень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. 2. Застосування валідних скринінгових шкал для раннього виявлення когнітивної дисфункції. 3. Вибір антигіпертензивної терапії з урахуванням її впливу на церебральну гемодинаміку та когнітивний резерв. 4. Розробка комплексних планів ведення пацієнтів на основі принципів кардіо-неврологічної взаємодії. 5. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ, КТ) в контексті гіпертензивної енцефалопатії. 6. Обґрунтування та призначення стратегій немедикаментозної нейропротекції. Питання, що розглядаються: Які патофізіологічні механізми лежать в основі зв’язку між артеріальною гіпертензією та розвитком когнітивних порушень? Які цільові рівні артеріального тиску є оптимальними для збереження когнітивних функцій у різних вікових групах? Які класи антигіпертензивних препаратів демонструють доведені нейропротекторні властивості? Як клінічно диференціювати судинну когнітивну дисфункцію від нейродегенеративних захворювань? Які сучасні алгоритми спільного ведення пацієнтів кардіологом та неврологом? Яка роль церебральних мікрокрововиливів та гіперінтенсивності білої речовини у пацієнтів з гіпертензією? Які критерії для направлення пацієнта з АГ на консультацію до невролога? Програма заходу • Відеозаняття — 36:59 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Харчування дитини першого року життя: курс БПР для лікарів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс «Харчування дитини першого року життя». Отримайте бали БПР та практичні знання для лікарів. ✅ Читайте деталі! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Захворювання волосистої частини голови становлять окрему діагностичну категорію, яка характеризується варіабельною клінічною картиною та високим ризиком клінічних помилок. Еритема, свербіж, лущення й інші симптоми можуть бути проявами запальних, аутоімунних, інфекційних або інших дерматозів, які мають подібні ознаки, але потребують принципово різних підходів до лікування. На цьому заході ви розглянете класифікацію дерматологічних захворювань волосистої частини голови, відмінності їхніх клінічних проявів та сучасні підходи до диференційної діагностики. Ви навчитеся застосовувати дерматоскопію та трихоскопію як інструменти підвищення точності діагностики, а також формувати алгоритм обстеження пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати клінічні симптоми ураження волосистої частини голови, уникати діагностичних помилок та своєчасно призначати обґрунтоване лікування. • Класифікація дерматологічних захворювань волосистої частини голови (запальні, аутоімунні, інфекційні та ін.) • Клінічні прояви та ознаки. • Диференційна діагностика й основні методи лікування. • Роль дерматоскопії/трихоскопії у встановленні діагнозу. • Алгоритм діагностики пацієнта. • Вдповіді на запитання.

Під час проведення скринінгу раку простати можна легко припуститися помилки, навіть якщо мати досвід. Це одна з найпоширеніших онкопатологій у чоловіків, за якої раннє виявлення визначає прогноз. Необхідно чітко знати сучасну епідеміологію, роль факторів ризику та логіку інтерпретації PSA, адже міжнародні рекомендації часто оновлюються. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з прикордонними значеннями PSA, коли потрібні додаткові показники, коли призначити mpМРТ і як правильно трактувати PI-RADS. Ви отримаєте алгоритми, які дадуть вам змогу уникнути зайвих обстежень та впевнено пояснювати пацієнтам, кому і коли скринінг справді показаний. Після навчання ви знатимете актуальні міжнародні підходи й послідовність дій у разі DRE-позитивних знахідок чи швидкого росту PSA. Ви зможете впевнено формувати зрозумілі та доказові рекомендації для ваших пацієнтів. • 1. Актуальність та поширеність раку простати: • сучасна епідеміологія; • вікові чинники й фактори ризику; • чому раннє виявлення має критичне значення. • 2. Скринінг новоутворень передміхурової залози: • PSA: показання, обмеження, інтерпретація результатів; • додаткові показники (free PSA, PSA density, PSA velocity); • роль мультипараметричної МРТ у скринінгу; • тактика у разі прикордонних та сумнівних значень PSA. • 3. Міжнародні рекомендації (AUA, EAU, NCCN): • вікові підходи і стратифікація ризику; • кому рекомендується скринінг, а кому – ні; • порівняння основних відмінностей між гайдлайнами; • практичні алгоритми для щоденної роботи лікаря. • 4. Профілактика новоутворень передміхурової залози: • доказові профілактичні стратегії; • роль способу життя, харчування та модифікації поведінкових факторів; • поради, які лікар може безпечно рекомендувати пацієнту. • 5. Висновки та узагальнення: • основні положення сучасного скринінгу; • типові помилки лікарів та як їх уникнути; • короткий алгоритм ведення пацієнта з підозрою на рак простати. • 6. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • 1. Стратифікація пацієнтів з метастатичним гормончутливим раком передміхурової залози (мГЧРПЗ) • 2. Чи завжди потрібна інтенсифікація комбінованого лікування мГЧРПЗ: місце дегареліксу в АДТ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • 3. Персоналізований підхід з метою  уникнення надмірного лікування та мінімізації пізньої токсичності • 4. Результати останніх клінічних досліджень, представлених на ASCO 2025 та ESMO 2025 • 5. Переваги анатагоністів ЛГРГ над агоністами у пацієнтів з ССЗ, з ризиками виникнення остеопорозу, переломами кісток та уникнення спалаху рівня тестостерону в крові • 6. Результати перших досліджень по використанню радіолігандної терапії у пацієнтів з мГЧРПЗ

Біль у спині — це не завжди прояв втоми. Це може бути першим сигналом серйозної нейрохірургічної патології. Лікарі первинної та вторинної ланки часто першими помічають червоні прапорці, коли ще можна уникнути незворотних наслідків. Якщо розпізнати небезпечні симптоми, можна змінити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати клінічну картину не за шаблоном, а через патогенетичну логіку та відрізняти ноцицептивний біль від нейропатичного, розпізнавати симптоми компресії спинного мозку й визначати, коли потрібна негайна консультація профільного фахівця. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть вам уникати типових діагностичних помилок, а також впевнено діяти в ургентних ситуаціях. Після заходу ви матимете чіткі клінічні орієнтири: як вести пацієнта до встановлення діагнозу та як вибудовувати ефективну взаємодію з неврологами, нейрохірургами, фізичними терапевтами й реабілітологами. • Клінічний контекст: біль у спині як міждисциплінарна проблема • Епідеміологія болю в спині: поширеність, економічний та соціальний тягар • Основні патогенетичні механізми: ноцицептивний, нейропатичний, ноципластичний біль • Чому «дегенеративно-дистрофічні зміни» не є діагнозом • Red Flags: неврологічні симптоми, що потребують виключення компресійної патології • Симптоми ураження спинного мозку, корінців, синдром кінського хвоста • Порушення моторики, чутливості, тазових функцій • Відмінності між гострим, підгострим і хронічним неврологічним дефіцитом • Клінічні приклади компресійних пухлин, епідуральних абсцесів, метастатичних уражень • Алгоритм неврологічного обстеження пацієнта з болем у спині • Покроковий підхід до огляду: моторика, рефлекси, чутливість, координація, тазові функції • Принципи документування неврологічного статусу • Тестування м’язової сили та ознак корінцевої компресії • Визначення рівня ураження спинного мозку • Інструментальна діагностика: раціональне застосування методів візуалізації • Роль МРТ, КТ, рентгенографії, мієлографії, електронейроміографії • Диференційоване призначення: що, коли і навіщо • Як уникнути надмірної діагностики («overuse imaging») • Типові помилки під час інтерпретації результатів • Тактика лікаря первинної та вторинної ланки до консультації нейрохірурга • Алгоритм направлення: критерії ургентності • Коли пацієнт потребує госпіталізації у нейрохірургічний стаціонар • Тактика ведення до встановлення остаточного діагнозу • Клінічні випадки: від діагностичної помилки до успішного менеджменту • Клінічний розбір: пухлина спинного мозку, метастатичне ураження, дисцит • Типові діагностичні пастки та як їх уникнути • Аналіз маршруту пацієнта: роль своєчасної комунікації між спеціалістами • Мультидисциплінарна взаємодія у разі болю в спині • Співпраця нейрохірурга, невролога, фізичного терапевта, сімейного лікаря • Роль реабілітаційної команди після нейрохірургічного втручання • Комунікація з пацієнтом: як пояснити необхідність додаткового обстеження або госпіталізації • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації)

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.

Вакцинація БЦЖ є фундаментом профілактики туберкульозу. Лікарю важливо не просто знати про неї, а вміти адаптувати міжнародний досвід до українських реалій, зважаючи на війну, міграції та мультирезистентний ТБ. Ваші рішення щодо вакцинації дітей і дорослих безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів та ефективність імунопрофілактики. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати користь і ризики щеплення БЦЖ у різних клінічних ситуаціях, зокрема у пацієнтів з імунодефіцитами, та розглянете алгоритми ведення ускладнень вакцинації. Ви навчитеся правильно інтегрувати національні й міжнародні рекомендації у власну практику, приймати обґрунтовані рішення та ефективно комунікувати з батьками й пацієнтами. Після лекції ви зможете легко оцінювати показання і протипоказання до вакцинації та забезпечувати високий рівень профілактики. • 1. Оновлення Національного календаря щеплень: що стосується БЦЖ? • Аналіз останніх змін та рекомендацій МОЗ України щодо вакцинації проти туберкульозу • Порівняння з міжнародними протоколами та практиками країн із різною захворюваністю на ТБ • Обґрунтування позиції України у світлі сучасних епідеміологічних викликів • 2. БЦЖ у разі імунодефіцитів – протипоказання чи абсолютна необхідність? • Сучасні підходи до оцінювання ризиків і користі щеплення у пацієнтів з первинними та вторинними імунодефіцитами • Доказова база, алгоритми прийняття рішення та роль міждисциплінарної взаємодії • 3. Ведення локальних БЦЖ: чи обійдемося без фтизіатра? • Клінічний перебіг поствакцинальних місцевих ускладнень • Алгоритми діагностики, спостереження та лікування на рівні лікаря загальної практики/педіатра • Межі компетенції та показання для направлення до фтизіатра • 4. Підпахвовий БЦЖ-лімфаденіт: хірургія чи спостереження? • Види БЦЖ-лімфаденітів, сучасні методи консервативного та хірургічного ведення • Порівняння підходів «wait and see» та активного втручання відповідно до доказової медицини та практичного досвіду • 5. БЦЖ дорослим дітям: як не перетворити вакцинацію на складний квест • Організаційні, медичні та психологічні аспекти вакцинації дітей, які не були щеплені у новонародженому віці • Додаткові обстеження, підготовка до щеплення та робота з батьками • 6. Розбір клінічних кейсів • Обговорення реальних випадків з практики: від типових ситуацій до складних клінічних дилем (інтерактивний формат із залученням аудиторії до ухвалення рішень) • Відповіді на запитання учасників

Менопауза — це не лише завершення репродуктивного періоду, а й потужний тригер системних метаболічних та серцево-судинних змін. Саме в цей період у багатьох жінок відбувається «злам» відносної кардіоваскулярної захищеності до стрімкого зростання захворюваності на серцево-судинну патологію та цукровий діабет 2 типу. Менопаузальна гормональна терапія може бути як інструментом профілактики, так і джерелом додаткових ризиків — залежно від часу початку, супутньої соматичної патології та індивідуального серцево-судинного профілю жінки. Саме тому рішення про МГТ потребує не шаблонного, а глибоко персоналізованого підходу. Захід присвячений сучасному, зваженому та доказовому підходу до призначення МГТ жінкам у перименопаузі та менопаузі з соматичною, зокрема серцево-судинною, патологією. Цей захід допоможе лікарю впевнено орієнтуватися між фізіологічними змінами менопаузи та патологічними процесами, уникати крайнощів — як необґрунтованої відмови від МГТ, так і її небезпечного призначення — та приймати клінічні рішення, що реально покращують довгостроковий прогноз і якість життя пацієнток. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Як жіночі статеві гормони впливають на роботу серцево-судинної системи • Гормональна нестабільність перименопаузи та її вплив на симпато-адреналову систему, ліпідний обмін і інсулінорезистентність • Менопауза як компонент системного метаболічного розладу та ризик розвитку цукрового діабету • Особливості перебігу захворювань серцево-судинної системи у жінок у період менопаузи: атипову ішемію, стенокардію без обструктивного ураження коронарних артерій • Рання оцінка серцево-судинних факторів ризику та оптимальний час початку лікування • Вплив менопаузальної гормональної терапії на серцево-судинні ризики • Абсолютні та відносні протипокази до МГТ з боку серцево-судинної системи Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Залізодефіцит є одним із найпоширеніших нутритивних порушень у підлітковому віці. У період інтенсивного росту потреба організму в залізі значно зростає, а поєднання швидких фізіологічних змін, особливостей харчування та менструальних втрат у дівчат сприяє формуванню як латентного дефіциту заліза, так і залізодефіцитної анемії. Нерідко ці стани залишаються недооціненими, адже клінічні прояви можуть бути неспецифічними та поступово впливати на самопочуття, когнітивні функції та якість життя підлітків. Запрошуємо лікарів на професійний захід, присвячений сучасним підходам до своєчасної діагностики, ефективного лікування та моніторингу пацієнтів у щоденній клінічній практиці. Практично, структуровано та з фокусом на сучасні клінічні підходи. Програма заходу • Залізодефіцит у підлітків: від латентного дефіциту до анемії — коли і як діяти лікарю? — онлайн лекція • Нормальний гемоглобін не виключає дефіцит заліза. Чи достатньо вам нормального гемоглобіну, щоб виключити дефіцит заліза? • Латентний дефіцит — це вже стан, який впливає на когнітивні функції та самопочуття підлітка. Чи вмієте ви виявляти дефіцит до розвитку анемії? • Феритин може бути «нормальним», але вводити лікаря в оману. Чи завжди ви правильно інтерпретуєте феритин? • У підлітків дефіцит часто проявляється неспецифічними симптомами, які легко пропустити. Скільки підлітків із «втомою» насправді мають дефіцит заліза? • Рання діагностика дозволяє запобігти анемії, а не лікувати її наслідки. Коли ви починаєте діяти — після анемії чи ще до неї? • Жигаль Юлія • Залізодефіцит та ЗДА у підлітків без помилок: ефективні стратегії лікування та моніторинг результатів — онлайн лекція • Чи точно ви не пропускаєте дефіцит заліза без анемії? Пацієнт «нормальний», а симптоми є? Дізнайтесь, коли починати лікування ще до падіння Hb і які аналізи справді потрібні. • Ваше лікування ЗДА у підлітків дає стабільний результат? Якщо ні — розберемо чіткий алгоритм: дози, режими, тривалість і контроль без хаосу та перевантаження. • Чому «залізо не працює» у ваших пацієнтів? 5 ключових причин неефективності терапії + як підвищити комплаєнс у підлітків у реальному житті, а не «в ідеальних умовах». • Пероральне чи парентеральне залізо: ви впевнені у своєму виборі? Клінічні сценарії, де помиляються навіть досвідчені лікарі — і як обрати оптимальну стратегію лікування. • Це точно ЗДА чи вже щось інше? Червоні прапори, диференційна діагностика та критерії відповіді на терапію, які допоможуть не пропустити серйозну патологію. • Павленко Єгор • Сучасна терапія дефіциту заліза: можливості оптимізації лікування в амбулаторній практиці* — онлайн лекція • Опис лекції уточнюється • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Костенчак-Свистак Ольга Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Копрограма – базовий, доступний і водночас інформативний метод оцінювання стану шлунково-кишкового тракту. Вона дає змогу комплексно проаналізувати процеси травлення, всмоктування та виявити ознаки запалення, кровотечі або ферментної недостатності. На цьому заході ви розглянете етапи роботи з копрограмою: від преаналітичного до постаналітичного. Ви засвоїте підходи до оцінювання макроскопічних характеристик, хімічних реакцій та морфологічних елементів, навчитеся диференціювати нормальні та патологічні включення, а також зіставляти результати дослідження з клінічними синдромами, як-от діарея, закреп, мальабсорбція, мальдигестія чи запальні захворювання кишківника. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати копрограму, підвищити точність діагностики та своєчасно виявляти патологічні процеси у ШКТ. • Копрограма як базовий метод лабораторної діагностики ШКТ: значення в клінічній практиці та показання до проведення. • Стандартизація дослідження копрограми: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний етапи. • Макроскопічне дослідження: вивчення кольору, консистенції, домішок. • Хімічні реакції у копрограмі. • Морфологічна ідентифікація клітинних елементів. • Диференціація нормальних та патологічних включень. • Поширені помилки в інтерпретації копрограми та методи їх уникнення. • Копрограма vs сучасні методи в діагностиці патологій ШКТ. • Відповіді на запитання.

Комплексний курс на тему загальної анестезії: від передопераційного огляду до пробудження. Систематизовані знання, алгоритми огляду та підбору препаратів, моніторинг, типові клінічні ситуації та найпоширеніші ускладнення — усе, що потрібно для впевненого проведення загальної анестезії. Навчання допоможе правильно проводити передопераційний огляд та визначати ризики втручання і знеболення для пацієнта, налагоджувати стандартний моніторинг в операційній, засвоїти фармакологію засобів для загальної анестезії, зрозуміти принципи налаштування апарату штучної вентиляції та застосування інгаляційних анестетиків. Учасники вивчать алгоритми дій при основних невідкладних станах в операційній та особливості ведення загальної анестезії у вагітних, дітей, літніх людей і пацієнтів із тяжкою коморбідністю. Для клініцистів курс охоплює підготовку пацієнта до оперативного втручання згідно зі стратегією ERAS, базовий моніторинг під час операції, особливості знеболення, типові побічні дії анестезіологічних препаратів і ведення пацієнта в ранньому післяопераційному періоді. Під час підготовки курсу куратор використовував чинні накази МОЗ і національні стандарти медичної допомоги, настанови NICE, Clinical Practice Guidelines for Postoperative Pain Management у редакції 2025 року, міжнародні протоколи важких дихальних шляхів DAS, ASA, сучасні рекомендації RSI та DSI, рекомендації ERAS, протокол RUSH і рекомендації WHO. Навчаєшся у власному темпі — доступ до матеріалів 24/7 навіть після завершення курсу. Постійна підтримка — куратор, менеджер та нетворкінг у закритій спільноті. Максимум практики — реальні завдання з індивідуальним фідбеком. Знання, що працюють — QA-сесії, додатковий модуль і фінальна зустріч з розбором кейсів. Офіційне підтвердження — сертифікат та 21 бали БПР після проходження тесту. Все навчання відбувається у зручному онлайн-кабінеті, де щотижня відкривається доступ до нового блоку програми. Перегляд матеріалів займає 2-3 години на тиждень. Після перегляду кожного блоку учасники виконують домашні завдання для закріплення матеріалу. Учасників супроводжують куратор курсу та менеджер платформи, а експерти щотижня проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Сертифікат з балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Передопераційна оцінка та підготовка пацієнта до загальної анестезії • Онлайн лекція • Клінічний огляд пацієнта. Алгоритми стратифікації ризику. Шкали ASA та МЕТ. Огляд дихальних шляхів та підготовка до їх менеджменту. • Коморбідний пацієнт: поширені супутні патології та особливості анестезіологічного забезпечення. • Премедикація пацієнта: як, коли, чим? • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Фармакологія засобів для індукції та підтримки анестезії • Онлайн лекція • Базові компоненти загальної анестезії. Фармакологія препаратів для седації в загальній анестезії. • Фармакологія препаратів для знеболення в загальній анестезії. • Фармакологія препаратів для міорелаксації в загальній анестезії. Антагоністи міорелаксантів. • Базові налаштування апарата ШВЛ для загальної анестезії. Інгаляційні агенти для анестезії • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Техніка загальної анестезії • Онлайн лекція • Підготовка операційної до проведення наркозу очима анестезіолога. Чеклист готовності робочого місця. Безпека пацієнта в операційній. Моніторинг під час загальної анестезії: від стандартів до розширених налаштувань. • Менеджмент дихальних шляхів: план A, B, C, D. Протоколи DAS та ASA. • Індукція анестезії: сучасні протоколи. Швидка послідовна індукція (RSI). Особливі ситуації (пацієнт із повним шлунком, травма). DSI - що це і коли використовувати? Вихід із анестезії та відновлення свідомості. Протоколи пробудження. Профілактика делірію та когнітивних порушень. • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Поширені техніки загальної анестезії та післяопераційного знеболення • Онлайн лекція • TIVA - балансована, тотальна внутрішньовенна анестезія. TCI - як використовувати та чи взагалі має сенс? • Періопераційна інфузійна терапія • Мультимодальне знеболення: типові схеми та комбінації препаратів. Адʼюванти у загальній анестезії. ERAS-протокол - квінтесенція кращих технік знеболення в одному алгоритмі • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Ускладнення та окремі ситуації • Онлайн лекція • Анестезія у особливих груп пацієнтів: вагітні жінки, літні люди, тяжка коморбідність. • Короткий екскурс в особливості дитячої анестезії. • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Звична ін’єкція може стати критичною, якщо ви не готові до ускладнень. Анафілаксія чи токсична реакція на місцевий анестетик (LAST) розвиваються блискавично. Лише миттєве й правильне реагування може врятувати пацієнта. В сучасній стоматології та естетичній медицині безпека анестезії – показник професійності. На цьому заході ви розглянете класифікацію місцевих анестетиків, як хімічна структура впливає на тривалість і силу дії та що робить вазоконстриктор у складі препарату. Окремо будемо говорити про реальні ризики: як відрізнити анафілаксію від токсичної реакції, як діяти у разі гіпертонічного кризу чи тахікардії та що має бути в кожному кабінеті для надання невідкладної допомоги. Після навчання ви знатимете, як обирати оптимальний анестетик під конкретного пацієнта і створите аптечку невідкладної допомоги. Будьте готовими рятувати життя в реальних клінічних умовах. • 1. Класифікація місцевих анестетиків • Поділ за хімічною структурою. • Відмінності між ефірними й амідними анестетиками. • Препарати, які найчастіше застосовують у стоматології та косметології. • 2. Будова та фізико-хімічні властивості • Загальна структура місцевого анестетика. • Зв’язок будови з активністю. • Вплив додавання вазоконстрикторів на тривалість дії та ризик ускладнень. • 3. Механізм дії місцевих анестетиків • Блокада потенціалзалежних натрієвих каналів нейронів. • Пригнічення генерації потенціалу дії – втрата больової, температурної, а потім тактильної чутливості. • Порядок втрати чутливості. • Важливість дози та швидкості введення. • 4. Диференційна діагностика ускладнень • LAST (Local Anesthetic Systemic Toxicity). • Анафілаксія. • Тахікардія/гіпертонічний криз. • 5. Невідкладна медична допомога у разі анафілаксії • Раннє розпізнавання симптомів. • Алгоритм дій (покроково). • Форми адреналіну. • 6. Набір невідкладної медичної допомоги в разі анафілаксії у кабінеті лікаря • 7. Протокол дій при LAST • 8. Розгляд клінічних кейсів та відповіді на питання учасників