Електронні навчальні курси БПР — 2026

Даний курс БПР присвячений темі актуальності хронічної ТЕЛА. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички ідентифікації клінічних фенотипів та факторів ризику розвитку хронічної ТЕЛА після гострого епізоду, застосування валідних діагностичних алгоритмів, проведення диференційної діагностики легеневої гіпертензії та інтерпретації результатів інструментальних досліджень. Курс також охоплює визначення показань до специфічної медикаментозної терапії, легеневої ендартеректомії та балонної легеневої ангіопластики, формування принципів довготривалого менеджменту й моніторингу пацієнтів, а також оптимізацію взаємодії в рамках мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Безпечне зберігання лікарських засобів – одна з головних зон відповідальності медичної сестри. Недотримання температурного режиму, пошкоджене упакування чи пропуск препарату, в якого минув термін придатності, можуть повністю нівелювати ефективність лікування, поставивши під загрозу життя пацієнта. Особливо це стосується препаратів, як-от інсулін, вакцини або засоби для екстреної допомоги. Окрім клінічної шкоди, помилки в обліку медикаментів можуть спричинити юридичні наслідки, особливо в роботі з наркотичними засобами або речовинами сильної дії. Медична сестра має досконало знати правила зберігання, контролю якості, списання й утилізації ліків. Інакше є високий ризик фінансових втрат, плутанини в документації та затримки в наданні допомоги в критичних ситуаціях. Навчальний захід «Облік та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри: відповіді на найактуальніші питання» буде присвячений практичним аспектам обліку та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри. Цей майстер-клас не є класичною лекцією – він побудований як жива сесія запитань і відповідей, що дає змогу розглянути індивідуальні випадки. • Заповнення актів та ведення журналів: як правильно організувати облік? • Як обліковувати лікарські засоби залежно від джерела їх надходження (гуманітарна допомога, закупівлі тощо)? • Як списувати й утилізовувати препарати, у яких минув термін придатності, наркотичні лікарські засоби, витратні матеріали?

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 10 год. Бали БПР: 10. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вогнепальні поранення уретри і статевих органів належать до найбільш складних ушкоджень у практиці уролога. Вони часто супроводжуються комбінованими травмами таза, значними дефектами м’яких тканин і втратою анатомічних орієнтирів, що суттєво ускладнює як первинну хірургічну тактику, так і подальше планування реконструктивних втручань. Такі ушкодження потребують рішень, заснованих не лише на теоретичних рекомендаціях, а й на аналізі реальних клінічних ситуацій. Цей захід розроблений у відповідь на запит хірургів щодо навчання, орієнтованого на практику, з використанням реальних клінічних прикладів. Програма заходу ґрунтується на розборі клінічних кейсів вогнепальних ушкоджень уретри і статевих органів, з акцентом на алгоритми діагностики, вибір первинної хірургічної тактики та обґрунтування методів реконструктивної пластики. Ви розглянете головні принципи ведення травм промежини, статевого члена, мошонки, повних розривів уретри, післяопераційних ускладнень та великих тканинних дефектів. Після навчання ви зможете правильно оцінювати обсяг травми, планувати етапність реконструктивного лікування, обирати оптимальну хірургічну тактику й здійснювати післяопераційний супровід і реабілітацію. • 1. Вступ та актуальність теми. Статистичні дані ушкоджень сечостатевих органів. Цілі та завдання відновлення сечостатевої системи. • 2. Анатомічно-функціональні особливості тазової ділянки. Класифікація та діагностика ушкоджень уретри і статевих органів. • 3. Вогнепальні поранення статевих органів та первинна хірургічна тактика на етапах медичної евакуації: труднощі та помилки. • 4. Основи реконструктивної урології в лікуванні ушкоджень статевого члена та яєчок. • 5. Вибір методу пластики уретри: досвід на противагу випадковості або швидко не значить якісно. • 6. Реабілітація та післяопераційний період: заходи профілактики ранніх післяопераційних ускладнень та боротьба з ними. • 7. Клінічні випадки і результати лікування. • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Імунограма – один із базових інструментів оцінки стану імунної системи, однак її інтерпретація найчастіше викликає труднощі в клінічній практиці. Неправильне трактування показників може призводити до діагностичних помилок, необґрунтованого призначення імуномодулюючих препаратів або до пропуску імунної недостатності. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та підвищує ризик хронізації процесу. На цьому майстер-класі ви у режимі онлайн-зустрічі у Google Meet дізнаєтесь про практичне використання імунограми на прикладі реальних клінічних випадків. Ви дізнаєтесь, в яких ситуаціях імунограма дійсно потрібна, як оцінювати її результати в клінічному контексті та коли достатньо тільки динамічного спостереження. Ви навчитесь диференціювати первинні і вторинні імунодефіцити, а також уникати поширених помилок – зокрема рутинного призначення імуномодуляторів «про всяк випадок». Після навчання ви зможете обґрунтовано працювати з імунограмою у щоденній практиці, правильно визначати показання до дослідження, критично оцінювати відхилення в аналізах та формувати індивідуальний план ведення пацієнтів із частими інфекціями, затяжним перебігом хвороб, алергічними або аутоімунними проявами. • I. Роль імунограми у клінічній практиці • II. Основні показники імунограми та їх трактування • III. Клінічні випадки з практики лікаря (аналіз реальних медичних ситуацій) • Покроковий розбір імунограми • Прийняття рішень на основі результатів • Критерії вибору між спостереженням, дообстеженням та лікуванням • IV. Часті помилки у роботі з імунограмою • V. Розбір клінічних випадків учасників заходу та відповіді на запитання

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція ВІЛ-інфекція та професійні ризики медичних працівників: профілактика і алгоритм дій при контакті з біоматеріалом Статистика професійних контактів із біоматеріалом. Чому постконтактна профілактика є критично важливою. Нормативна база України. Фактори ризику інфікування: глибина травми, об'єм та тип біоматеріалу. Ризик передачі при уколі голкою, контакті зі слизовими та ушкодженою шкірою. Професійні ризики медичних працівників Види небезпечних контактів: укол/поріз, потрапляння крові на слизові, контакт з ушкодженою шкірою. Біологічні рідини з високим ризиком. Групи підвищеного ризику. Первинна профілактика Стандартні запобіжні заходи. Використання ЗІЗ. Безпечне поводження з гострими інструментами. Контейнери для утилізації. Алгоритм дій при контакті з біоматеріалом (наказ МОЗ №2103) Невідкладні дії: промивання, обробка слизових. Оцінка ризику. Лабораторне обстеження постраждалого та джерела. Екстрена постконтактна профілактика: покази, терміни початку. Документування та юридичні аспекти Повідомлення керівника. Реєстрація випадку. Медична документація. Гарантії для медпрацівника. Конфіденційність. Типові помилки та клінічні кейси Запізнілий початок ПКП. Недооцінка ризику. Самовільне припинення терапії. Розбір клінічних сценаріїв. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Вогнепальні, уламкові та мінно-вибухові поранення, які стали поширеними в умовах повномасштабної війни, часто призводять до тяжких функціональних порушень — від втрати чутливості й рухових можливостей до повної залежності від сторонньої допомоги. За даними ВООЗ, до 80% постраждалих із травмами кінцівок мають довготривалі обмеження у щоденній активності без належної реабілітації. Успішне відновлення потребує не лише стандартних фізичних методів, а й індивідуального підходу з урахуванням нейропластичності, стану нервово-м’язової системи та психоемоційного фону пацієнта. У таких умовах фізичні терапевти стають ключовими фігурами у відновленні мобільності, зниженні болю та поверненні бійців до життя й служби, але успіх реабілітації залежить від командної роботи різногалузевих фахівців. Так, за даними Journal of Rehabilitation Medicine (Уппсала, Швеція), мультидисциплінарна реабілітаційна команда, яка включає фізичного терапевта, невролога, хірурга та психолога, на 45% підвищує ефективність відновлення після тяжких бойових трав, ніж при самостійному веденні одним спеціалістом. Навчальний захід «Фізична реабілітація пацієнтів після пошкодження нервів верхньої та нижньої кінцівки» буде присвячений вивченню загальних принципів фізичної реабілітації після бойових ушкоджень периферичної нервової системи з урахуванням нейрофізіології та індивідуалізації плану відновлення. Учасники детально розглянуть етапи реабілітаційного процесу — від гострого до підтримувального, із фокусом на раннє втручання, стимуляцію нейропластичності та функціональне тренування. Окрема увага буде приділена особливостям відновлення при ураженнях нервів верхньої та нижньої кінцівки, з акцентом на дрібну моторику, координацію, навички ходьби та використання допоміжних засобів. Також буде розглянутий психологічний компонент: мотивація, робота з ПТСР, емоційне вигорання пацієнтів і терапевтів. Наприкінці курсу будуть проаналізовані реальні клінічні випадки з обговоренням ефективних реабілітаційних стратегій. • 1. Загальні принципи реабілітації • - Основи нейрофізіології відновлення периферичних нервів • - Міждисциплінарний підхід: роль фізичного терапевта, лікаря-невролога, хірурга, ерготерапевта • - Індивідуалізація плану реабілітації: визначення функціонального запиту та цілей пацієнта • 2. Раннє втручання та безперервність реабілітаційного процесу • - Етапи реабілітації. • - Гострий період та реабілітація в ньому(стабілізація стану, профілактика контрактур, позиціювання); • - Підгострий період. Поступове включення активних рухів, стимуляція нейропластичності • - Відновний період. Іункціональне тренування, вправи на координацію та силу • - Підтримувальний етап реабілітації. Інтеграція в повсякденне життя, профілактика повторного ушкодження • 3. Особливості реабілітації при ураженнях нервів верхньої кінцівки • - Найбільш поширені травми (плексопатії, ушкодження ліктьового, променевого, серединного нервів) • - Відновлення дрібної моторики, навичок самообслуговування, роботи з дрібними предметами • - Використання ортезів, стимуляції, вправ на нейром’язову координацію • 4. Особливості реабілітації при ураженнях нервів нижньої кінцівки • - Типові ураження (перонеальний, сідничний, стегновий нерви) • - Відновлення навичок стояння, ходьби, рівноваги • - Засоби допомоги та адаптивні технології у пересуванні • 5. Психологічний аспект • - Психологічна травма та мотивація до реабілітації • - Співпраця з психологом: як працювати з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) • - Емоційне вигорання пацієнтів і терапевтів — запобігання та підтримка • 6. Обстеження та контроль. Повернення до повсякденності. Перспективи та виклики • - Методи об’єктивного оцінювання прогресу: шкали, інструментальні методи • - Критерії готовності до повернення у цивільне або військове життя • - Соціальні та медичні бар’єри у тривалому відновленні • - Важливість системної підтримки та супроводу після виписки • 7. Клінічні кейси • - Аналіз анонімізованих реальних випадків з практики • - Обговорення індивідуальних програм відновлення • - Практичні рекомендації та дискусія з учасниками • Відповіді на запитання

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Імплант може бути встановлений ідеально, але від стану м’яких тканин залежить, чи залишиться він стабільним через роки. Недостатня кератинізація ясен відкриває шлях бактеріям, провокує рецесію, остеолітичну деструкцію та компрометує естетику, навіть якщо ортопедична робота виконана бездоганно. Важливо опанувати техніки м’якотканинної пластики, щоб сформувати повноцінний біологічний бар’єр, забезпечити довгострокову функцію імплантату й передбачуваний результат лікування. На цьому заході ви розглянете анатомію м’яких тканин у хірургічному контексті, навчитесь обирати інструментарій, виконувати розрізи, зважаючи на кровопостачання та загоєння, а також застосовувати сучасні шовні техніки. Окрім цього, ви дізнаєтеся про правила роботи з трансплантатами й засвоїте методи м’якотканинної пластики, зокрема рол-техніку, VISTA-доступ і метод шашлика. Після навчання ви зможете формувати стабільну зону кератинізованих ясен навколо імплантатів, знижувати ризик периімплантиту, забезпечувати комфортну гігієну для пацієнта й високий рівень природної естетики. • 1. Анатомія м'яких тканин в контексті хірургічних втручань. • 2. Інструментарій: як обрати, щоб працювати зручно та якісно. Особливості розрізів. Вплив на кровопостачання та загоєння. • 3. Шви в м'якотканинній пластиці: види, використання, покрокові алгоритми. • 4. Трансплантант: батл «бугор-піднебіння». • 5. Техніки м'якотканинних пластик. Показання, протипоказання, покрокові алгоритми: • рол-метод; • метод VISTA; • метод шашлика. • 6. Застосування композитної пов’язки. • 7. Коли пішло не за планом. Як зупинити ріст трансплантанта? Кератинізація. • 8. Відповіді на запитання учасників.

При травмі грудної клітки та дихальних шляхів ваші дії у перші хвилини визначають прогноз пацієнта, тому важливо швидко розпізнати загрозливі стани та правильно визначити пріоритетність дій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати дихальні шляхи й дихання за алгоритмом ABCDE, виконувати базові невідкладні втручання, забезпечувати оксигенотерапію, асистувати під час критичних ситуацій і ефективно взаємодіяти з командою. Після навчання ви зможете впевнено діяти при травмах грудної клітки та дихальних шляхів, своєчасно розпізнавати загрозу життю й забезпечувати якісну допомогу пацієнту до прибуття реанімаційної команди. • 1. Дихальні шляхи та дихання в первинному огляді травмованого пацієнта. • 2. Первинна оцінка дихальних шляхів: • визначення прохідності дихальних шляхів, ознаки часткової та повної обструкції; • вплив порушення свідомості на прохідність дихальних шляхів; • особливості оцінки при підозрі на травму шийного відділу хребта; • ознаки прогнозовано складних дихальних шляхів. • 3. Забезпечення та захист дихальних шляхів: • безпечне позиціонування пацієнта; • очищення і санація дихальних шляхів; • базові методи відновлення прохідності; • використання додаткових девайсів: повітроводів, вентиляція мішком із маскою, підготовка надгортанних пристроїв та обладнання для інтубації; • ознаки неефективності базових заходів; • своєчасна ескалація допомоги в межах професійної компетентності. • 4. Швидка оцінка дихання та моніторинг. Ознаки виснаження дихання і наближення респіраторного колапсу. • 5. Підтримка оксигенації та вентиляції: • показання до оксигенотерапії; • вибір пристрою для подавання кисню; • ознаки ефективної та неефективної вентиляції; • особливості вентиляції при травмі грудної клітки; • ризики надмірної або недостатньої вентиляції, моніторинг і повторна оцінка після втручання. • 6. Критичні ушкодження грудної клітки: • напружений пневмоторакс, відкритий пневмоторакс, масивний гемоторакс; • флотуюча грудна клітка та забій легень; • тампонада серця; • ситуації, у яких не можна відкладати невідкладне втручання: ключові клінічні ознаки, первинна стабілізація; • роль медичної сестри у розпізнаванні загрози, моніторингу та підготовці команди. • 7. Інші небезпечні ушкодження грудної клітки: • простий пневмоторакс і гемоторакс, забій легень; • множинні переломи ребер і перелом грудини, тупа травма серця; • травматичне ушкодження аорти; • ушкодження трахеї та головних бронхів,підшкірна емфізема як діагностичний сигнал; • ознаки, що потребують термінового повідомлення лікаря та подальшої маршрутизації. • 8. Оклюзійна наліпка та підготовка до декомпресії грудної клітки. Роль медичної сестри у підготовці обладнання, асистуванні, моніторингу та оцінці ефективності втручання. • 9. Типові помилки та командна взаємодія. Комунікація із командою та структурована передача інформації. Розбір типових клінічних і організаційних помилок. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань