Електронні навчальні курси БПР — 2026

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Дерматологія зараз проходить такий стрімкий розвиток, якого ще не було за всю її історію. Новітні підходи, презентовані на EADV 2025, кардинально змінюють підхід до лікування акне, розацеа, псоріазу та захворювань волосся. Біологічна й таргетна терапія, регенеративна медицина та алгоритми на основі AI відкривають нові можливості для персоналізованого лікування. На заході ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці інновації у практику, коли застосовувати біологічну терапію, як обирати оптимальні комбінації препаратів та як зважати на психологічний компонент хронічних дерматозів. Після зустрічі ви зможете оновити свої клінічні підходи відповідно до європейських стандартів та впевнено діяти в будь-яких складних випадках. • Вітальне слово та короткий огляд програми EADV 2025. • Основні тенденції сучасної дерматології: вектори розвитку та міждисциплінарні рішення. • Сучасний менеджмент акне. • Тренди в менеджменті розацеа. • Оновлення у лікуванні псоріазу. • Захворювання скальпа та волосся. • Завершення і ресурси. • Відповіді на запитання

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

​Головний біль – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у практиці лікаря. Мігрень та головний біль напруги виникають у великої частини населення, але через різноманітність причин та проявів цефалгії діагностичний пошук нерідко видається складним. Крім того, якщо не знати сучасні підходи до лікування і реабілітації, то терапія буде неефективна, а надмірне використання знеболювальних може спричинити медикаментозно-індукований біль і залежність. Важливо також брати до уваги психологічні фактори, адже без комплексного підходу якість життя пацієнта значно погіршується через постійний головний біль. Необхідно орієнтуватися в складних випадках: якщо біль не минає, стандартні методи не працюють або призводять до побічних ефектів, коли необхідна мультидисциплінарна терапія або інноваційні методи лікування. На навчальному майстер-класі «Комплексна реабілітація пацієнтів з хронічним головним болем» буде обговорена проблема поширеності цього симптому, його вплив на працездатність та якість життя. Учасники розглянуть сучасні стратегії медикаментозної терапії, принципи вибору препаратів для профілактики й купірування болю, а також методи контролю побічних ефектів. Окрема увага буде приділена фізіотерапевтичним підходам: електротерапії, магнітотерапії, масажу, ЛФК та їх застосуванню залежно від типу головного болю. • Актуальність проблеми хронічного головного болю • Поширеність хронічного головного болю в неврологічній практиці. • Вплив на якість життя та працездатність. • Міждисциплінарний підхід як основа сучасної реабілітації. • Медикаментозна терапія: сучасні стратегії • Принципи вибору фармакологічних засобів для профілактики та купірування болю. • Роль комбінованої терапії, контроль побічних ефектів. • Взаємодія з іншими методами лікування. • Фізіотерапевтичні методи у реабілітації • Ефективність фізіотерапії при хронічному головному болю. • Основні методи: електротерапія, магнітотерапія, масаж, ЛФК. • Вибір методів відповідно до типу головного болю та супутніх захворювань. • Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) у веденні пацієнтів • Психоемоційні механізми хронічного болю: роль тривоги, депресії, стресу. • Взаємодія невролога з психотерапевтом, мультидисциплінарна команда. • Алгоритми ведення пацієнтів з різними типами хронічного головного болю. • Відповіді на запитання учасників

Вогнепальні, уламкові та мінно-вибухові поранення, які стали поширеними в умовах повномасштабної війни, часто призводять до тяжких функціональних порушень — від втрати чутливості й рухових можливостей до повної залежності від сторонньої допомоги. За даними ВООЗ, до 80% постраждалих із травмами кінцівок мають довготривалі обмеження у щоденній активності без належної реабілітації. Успішне відновлення потребує не лише стандартних фізичних методів, а й індивідуального підходу з урахуванням нейропластичності, стану нервово-м’язової системи та психоемоційного фону пацієнта. У таких умовах фізичні терапевти стають ключовими фігурами у відновленні мобільності, зниженні болю та поверненні бійців до життя й служби, але успіх реабілітації залежить від командної роботи різногалузевих фахівців. Так, за даними Journal of Rehabilitation Medicine (Уппсала, Швеція), мультидисциплінарна реабілітаційна команда, яка включає фізичного терапевта, невролога, хірурга та психолога, на 45% підвищує ефективність відновлення після тяжких бойових трав, ніж при самостійному веденні одним спеціалістом. Навчальний захід «Фізична реабілітація пацієнтів після пошкодження нервів верхньої та нижньої кінцівки» буде присвячений вивченню загальних принципів фізичної реабілітації після бойових ушкоджень периферичної нервової системи з урахуванням нейрофізіології та індивідуалізації плану відновлення. Учасники детально розглянуть етапи реабілітаційного процесу — від гострого до підтримувального, із фокусом на раннє втручання, стимуляцію нейропластичності та функціональне тренування. Окрема увага буде приділена особливостям відновлення при ураженнях нервів верхньої та нижньої кінцівки, з акцентом на дрібну моторику, координацію, навички ходьби та використання допоміжних засобів. Також буде розглянутий психологічний компонент: мотивація, робота з ПТСР, емоційне вигорання пацієнтів і терапевтів. Наприкінці курсу будуть проаналізовані реальні клінічні випадки з обговоренням ефективних реабілітаційних стратегій. • 1. Загальні принципи реабілітації • - Основи нейрофізіології відновлення периферичних нервів • - Міждисциплінарний підхід: роль фізичного терапевта, лікаря-невролога, хірурга, ерготерапевта • - Індивідуалізація плану реабілітації: визначення функціонального запиту та цілей пацієнта • 2. Раннє втручання та безперервність реабілітаційного процесу • - Етапи реабілітації. • - Гострий період та реабілітація в ньому(стабілізація стану, профілактика контрактур, позиціювання); • - Підгострий період. Поступове включення активних рухів, стимуляція нейропластичності • - Відновний період. Іункціональне тренування, вправи на координацію та силу • - Підтримувальний етап реабілітації. Інтеграція в повсякденне життя, профілактика повторного ушкодження • 3. Особливості реабілітації при ураженнях нервів верхньої кінцівки • - Найбільш поширені травми (плексопатії, ушкодження ліктьового, променевого, серединного нервів) • - Відновлення дрібної моторики, навичок самообслуговування, роботи з дрібними предметами • - Використання ортезів, стимуляції, вправ на нейром’язову координацію • 4. Особливості реабілітації при ураженнях нервів нижньої кінцівки • - Типові ураження (перонеальний, сідничний, стегновий нерви) • - Відновлення навичок стояння, ходьби, рівноваги • - Засоби допомоги та адаптивні технології у пересуванні • 5. Психологічний аспект • - Психологічна травма та мотивація до реабілітації • - Співпраця з психологом: як працювати з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) • - Емоційне вигорання пацієнтів і терапевтів — запобігання та підтримка • 6. Обстеження та контроль. Повернення до повсякденності. Перспективи та виклики • - Методи об’єктивного оцінювання прогресу: шкали, інструментальні методи • - Критерії готовності до повернення у цивільне або військове життя • - Соціальні та медичні бар’єри у тривалому відновленні • - Важливість системної підтримки та супроводу після виписки • 7. Клінічні кейси • - Аналіз анонімізованих реальних випадків з практики • - Обговорення індивідуальних програм відновлення • - Практичні рекомендації та дискусія з учасниками • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Курс для практичного опанування стрес-ЕКГ: від основ до інтерпретації результатів на клінічних кейсах. Програма заходу • Блок 1. Вступ до стрес-ЕКГ • Урок 1 — Основи стрес-ЕКГ: види стрес-тестів; кому/коли/з якою метою; гайдлайни та RF-CL; міфи; ускладнення; must be обстеження перед тестуванням; нестандартні ЕКГ; велоергометр vs тредміл; базові поняття навантажувального тесту (комплекс, МЕТ, цільове навантаження, субмакс. ЧСС, індекс Робінсона); вибір протоколу стрес-ЕКГ. • Урок 2 — Проміжне тестування • Блок 2. Стрес-ЕКГ у дії • Урок 1 — Практика стрес-ЕКГ: покрокове проведення з демонстрацією на моделі; технічні аспекти та нюанси безпечності/якості. • Урок 2 — Проміжне тестування • Блок 3. Оцінка результатів стрес-ЕКГ • Урок 1 — Інтерпретація результатів: критерій завершення; як структурувати звіт; ST-сегмент під навантаженням; пастки інтерпретації (зміни базової ЕКГ); аритмії під час навантаження; клінічне значення; підсумки під навантаженням. • Урок 2 — Проміжне тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ) є найбільш поширеною формою раку легень, на яку припадає приблизно 85% усіх випадків злоякісних пухлин цього органа. Його ранні симптоми можуть бути неспецифічними, тому виявлення нерідко відбувається вже на більш пізніх стадіях. Своєчасна діагностика й правильне стадіювання є критично важливими для вибору ефективної терапії: від хірургічного втручання до таргетної та імунотерапії. Згідно з даними American Cancer Society 2024, сучасне молекулярне профілювання дає змогу персоналізувати лікування НДРЛ та значно підвищити рівень виживаності хворих з мутаціями EGFR, ALK або ROS1. Без актуальних знань про сучасні алгоритми ведення пацієнтів з НДРЛ рішення щодо терапії можуть бути несвоєчасними або неефективними. Наприклад, призначення імунотерапії без попереднього тестування на PD-L1 або наявність EGFR-мутації не тільки не покращує прогноз, а може й зашкодити. Водночас наявність такої мутації є показанням до таргетної терапії, яка в цьому разі матиме більшу ефективність та менші побічні ефекти. Навчальний майстер-клас «Недрібноклітинний рак легень: сучасна стратегія ведення пацієнта» буде присвячений вивченню актуальності НДРЛ, його поширеності, смертності й епідеміологічних тенденцій в Україні та світі. Учасники розглянуть сучасні алгоритми діагностики, зокрема класифікацію, гістологічні варіанти і стадіюванням захворювання. Окрему увагу буде приділено молекулярному профілюванню як основі персоналізованої терапії. Також будуть розглянуті лікувальні стратегії відповідно до стадії НДРЛ. • Актуальність теми: захворюваність, смертність, тенденції в Україні та світі. • Сучасні алгоритми діагностики й лікування НДРЛ. • Класифікація та гістологічні варіанти НДРЛ. • Молекулярне профілювання: ключ до персоналізованого лікування. • Алгоритм діагностики НДРЛ. • Лікувальні стратегії відповідно до стадії. • Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс поєднав у собі сучасні практики та інструменти, що допоможуть робити медичні заклади успішними. Ви зможете розвинути основні компетенції, якими повинні володіти лідери в охороні здоров’я: менеджмент, ефективна комунікація, фінанси, пацієнторієнтованість та управління якістю. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс. Сертифікат з балами БПР. Відповіді на усі питання по темі. Тривалість заходу: 2 астрономічних години, 3 академічні години. Для отримання сертифікату із балами БПР обов'язково заповнити анкету із тестовими запитаннями. Програма заходу • Місфіт: прихована загроза у протезуванні. Чому реставрація не «сідає». Біологічна та механічна ціна похибки. – 10 хв. • Норма vs критична помилка: межа точності в сучасному цифровому протезуванні. – 10 хв. • Інтраоральне сканування: механіка помилок. Як працює «зшивання» сканів і де втрачається точність. – 15 хв. • Одинична коронка vs Full-Arch реставрація: особливості передачі позиції імплантатів. – 10 хв. • Стратегії сканування: особливості, артефакти та типові помилки. Вибір стратегії відповідно до клінічного сценарію. – 10 хв • Чи всі інтраоральні сканери помиляються однаково? Порівняння підходів та клінічних можливостей. – 10 хв. • Скан-абатменти: геометрія та логіка вибору. Горизонтальні та вертикальні скан-абатменти. Вплив конструкції на точність цифрового відбитка. – 15 хв. • Варіанти та модифікації скан-абатментів під різні клінічні сценарії. – 10 хв. • Маркери та шинування. Фідуціарні маркери, калібровані та некалібровані рішення для складних клінічних випадків. – 10 хв. • Фотограмметрія та штучний інтелект у цифровій стоматології. Внутрішньоротова, позаротова та навігаційна фотограмметрія. Практичний досвід застосування. – 15хв. • Тестування ( 10 тестових запитань, мінімум 75% вірних відповідей) Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки є недооціненим методом, хоча вона в багатьох клінічних допомагає швидко зорієнтуватися в діагнозі, оцінити структурні й функціональні зміни та визначити необхідність у більш інвазивніц діагностиці. На цьому заході ви навчитеся правильно використовувати можливості УЗД під час обстеження пацієнтів із диспепсією, болем у верхніх відділах живота, підозрою на патологію шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також зрозумієте сильні сторони й обмеження цього методу. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД в алгоритм діагностики, уникати типових діагностичних помилок та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшого ведення пацієнта. • Можливості та доцільність застосування УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в сучасній клінічній практиці. • Роль УЗД як інструменту диференційної діагностики захворювань органів травної системи в клініці внутрішніх хвороб. • Місце УЗД шлунка в комплексному обстеженні пацієнтів: показання, обмеження та співвідношення з ендоскопічними методами дослідження (ФГДС). • Значення УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в педіатричній практиці. • Визначення структури і функції окремих відділів шлунково-кишкового тракту одночасно в режимі реального часу. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера