Онлайн-курси БПР — 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Функціональні порушення голосу – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів різного віку. Несвоєчасне розпізнавання дисфонії та фонастенії, помилки в інтерпретації симптомів і виборі тактики ведення призводять до хронізації процесу, зниження ефективності лікування та підвищення ризику розвитку органічних змін голосових складок. Такі зміни значно складніше піддаються терапії або навіть можуть стати незворотними. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування функціональних дисфоній. Ви розберете основні відмінності між гіпотонусною дисфонією, фонастенією, функціональною афонією та паретичними формами, а також принципи оцінювання ускладнених станів. Окрім цього, ви дізнаєтеся про роль фонопедичної корекції на прикладі практичних вправ і методик, що застосовуються у відновленні голосу. Після навчання ви зможете орієнтуватись у діагностиці функціональних порушень голосу, своєчасно визначати показання до фонопедичної терапії та ефективно інтегрувати міждисциплінарний підхід у клінічну практику. Це дасть змогу оптимізувати процес реабілітації, скоротити тривалість відновлення голосу та підвищити якість медичної допомоги. • Клініка, діагностика та лікування функціональних дисфоній: • у чому різниця між гіпотонусною дисфонією, фонастенією та функціональною афонією; • паретична дисфонія як різновид гіпотонусної. • Ускладнення функціональних дисфоній: • функціональні; • органічні. • Введення у фонопедію: • основні напрями роботи фонопеда; • фонопедична корекція окремих нозологій функціональних дисфоній (гіпотонусної, паретичної, фонастенії, афонії); • фонопедична корекція ускладнених форм функціональних дисфоній (гіпертонус вестибулярних складок, вузлики тощо). • Відповіді на запитання

​Біполярний афективний розлад (БАР) — це одне з найскладніших психічних захворювань, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів. За даними ВООЗ, приблизно 40 мільйонів людей у світі мають діагноз БАР. Цей розлад часто супроводжується високим ризиком суїцидальної поведінки: дослідження показують, що 15–20% пацієнтів із БАР помирають внаслідок суїциду, а 30–60% здійснюють принаймні одну спробу. В умовах переходу до МКХ-11 та впровадження сучасних клінічних протоколів, актуальність теми БАР для лікарів-психіатрів є надзвичайно високою. Навчальний захід «Сучасний погляд на БАР: від класифікації до терапії коморбідних станів» буде присвячений вивченню епідеміології, етіопатогенезу та тригерів розвитку БАР, а також змін у його класифікації згідно з МКХ-11. У програмі — клінічні типи БАР, сучасні підходи до фармакотерапії, немедикаментозні методи лікування та актуальні клінічні рекомендації. Особливу увагу буде приділено коморбідним психічним і соматичним станам, які супроводжують цей розлад, і тактиці менеджменту цих захворювань. Розглядатимуться типові помилки у веденні таких пацієнтів на прикладі реальних клінічних випадків. • Актуальні епідеміологічні дані щодо БАР • Етіопатогенез і тригерні фактори розвитку БАР • Зміни класифікації БАР: порівняння МКХ-10 та МКХ-11 • Клінічні типи БАР: особливості перебігу та проявів • Фармакотерапія БАР: сучасні підходи та клінічні рекомендації • Огляд інших методів лікування БАР • Коморбідні психічні розлади при БАР: тривога, безсоння, ПТСР тощо • БАР у поєднанні із соматичними захворюваннями: особливості ведення • Типові помилки у веденні пацієнтів з БАР • Клінічні кейси: аналіз, обговорення, висновки. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Сучасні тенденції естетичної медицини базуються на концепції обличчя як багаторівневої біомеханічної системи, де кістковий каркас, зв’язки, м’язи, жирові пакети й судинно-нервові структури функціонують у тісній взаємодії. Нехтуючи цими закономірностями та не маючи навичок ультразвукової візуалізації можна спричинити процедурні ускладнення: інтраваскулярне введення препаратів, ішемізація тканин, міграція матеріалу, фіброз або асиметрія. Все це безпосередньо впливає як на безпеку пацієнта, так і на юридичну захищеність лікаря. На цьому заході ви розглянете пошарову анатомію, біомеханіку та індивідуальну варіабельність структур обличчя. Ви дізнаєтеся про принципи ультразвукової діагностики в естетичній медицині, зокрема фізичні основи методу, вибір обладнання, правильну техніку сканування та інтерпретацію ультразвукової картини філерів, колагеностимуляторів, ниток і ускладнень. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми диференціальної діагностики можливих ускладнень, а також навчитеся застосовувати ультразвукову навігацію. Після навчання ви зможете планувати інʼєкційні втручання відповідно до анатомічних і біомеханічних особливостей пацієнта, своєчасно виявляти ускладнення та контролювати їх лікування. • Поняття естетики й симетрії • Пошарова анатомія обличчя • Розуміння поняття каркасу, мобільної частини (рухового компонента), наповнення ПЖК • Кістковий каркас та його варіабельність • Мʼязи обличчя: види, функція. Поняття біомеханіки • Судини й нерви обличчя. Нормальна анатомія та варіанти норми • Звʼязки обличчя. Справжні та несправжні. SMAS • Жирові пакети і дерма • Основні класи косметологічних процедур • Базові засади фізики ультразвуку • Як правильно вкладати пацієнта, керування датчиком та правильне позиціонування на поверхні тіла пацієнта • Апарати і датчики для візуалізації: що потрібно • Інʼєкційні процедури: філери та їхні види. Ультразвукова картина • Колагеностимулятори: види та ультразвукова картина • Нитки: ультразвукова картина • Фіброз, гранульоми, міграція, капсулювання матеріалу й судинні ускладнення: ультразвукова характеристика • Наслідки апаратних методів та їхня ультразвукова характеристика • Виконання процедур під контролем УЗ • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Під час вебінару Євген Батура, експерт з розвитку електронної системи охорони здоровʼя, розповів про основні вимоги до реєстрації медичних сестер та братів в ЕСОЗ, умови, необхідні для забезпечення робочого місця, загальні рекомендації та можливості системи, доступні для середніх медпрацівників. Також він відповів на запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атипова пневмонія – майстер маскування: кашель помірний, легені звучать чисто, а тим часом пацієнт може бути на крок від ГРДС. Стандартні антибіотики часто безсилі, а діагностика ускладнюється тим, що збудника нерідко дуже складно ідентифікувати. На майстер-класі ви дізнаєтеся, як запідозрити атипову пневмонію навіть у разі стертої симптоматики, які обстеження дійсно необхідні та як швидко розпочати ефективну терапію. Зʼясуємо, чому макроліди чи фторхінолони можуть врятувати життя там, де бета-лактами безсилі, і як діяти, коли хворий у групі високого ризику або інфекція поширюється в колективі. Після майстер-класу ви зможете впевнено виявляти «тихі» випадки атипової пневмонії, обирати оптимальні діагностичні та лікувальні стратегії для різних категорій пацієнтів і вчасно запобігати ускладненням. • Що таке атипова пневмонія: сучасний контекст нозології • Коли варто запідозрити атипову пневмонію • Типові атипові збудники: mycoplasma, chlamydia, legionella, coxiella, pneumocystis, віруси • Чи типовими є прояви атипової пневмонії: від сухого кашлю до неврологічних симптомів • Випадки з практики: клінічні маски, що вводять в оману • Діагностичні алгоритми: від клінічної інтуїції до ПЛР • Діагностичні пастки • Що потрібно знати лікарю первинної ланки та вузькопрофільному спеціалісту • Атипова пневмонія у пацієнтів з імунодефіцитом • Відповіді на запитання учасників

Пластика після схуднення – це мистецтво відновити форму там, де є тільки складні анатомічні задачі. На заході ви дізнаєтеся, як правильно планувати підтяжку після масивної втрати ваги, поєднувати різні оперативні втручання для максимального результату й уникати технічних труднощів. Розглянете нюанси роботи з надлишком шкіри, птозом тканин, асиметрією та наслідками попередніх втручань. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнтів після баріатрії чи значного схуднення, проводити підтяжку живота, рук, стегон, грудей або комплексний body lift із прогнозованим результатом. Ви знатимете, як уникати ускладнень, зменшувати ризики та гарантувати швидку й безпечну реабілітацію. • Які операції можна поєднати для кращого результату. • Консультація з пацієнтом: основні моменти для обговорення. • Передопераційне обстеження: на що зважати і як проводити діагностику. • Технічні аспекти операції: особливості методу й хірургічні нюанси. • Аугментація сідниць: збільшення та корекція під час підтяжки. • Післяопераційне ведення: успішна реабілітація та контроль результатів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інфекції, спричинені вірусами родини Herpesviridae, становлять одну з найпоширеніших груп вірусних захворювань. Вони характеризуються здатністю до довічної персистенції, періодичної реактивації та широким спектром клінічних проявів: від безсимптомного перебігу до тяжких уражень центральної нервової системи та внутрішніх органів. Своєчасна й правильна діагностика герпесвірусних інфекцій є необхідною для запобігання небезпечним ускладненням. Окрема проблема – інфекції у вагітних та імуноскомпроментованих пацієнтів, де діагностичні помилки можуть мати летальні наслідки. На цьому заході ви розглянете клінічні прояви основних герпесвірусних інфекцій, як-от Herpes simplex virus, Varicella-zoster virus, Epstein-Barr virus та Cytomegalovirus, а також їхнє значення для первинної діагностики. Ви дізнаєтеся про сучасні лабораторні методи верифікації інфекції, зокрема полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), серологічні методи (ІФА), а також вірусологічні й цитологічні підходи. Після навчання ви зможете обґрунтовано вибирати лабораторні методи діагностики герпесвірусних інфекцій, правильно інтерпретувати результати досліджень та інтегрувати їх у лікувальний процес. • Загальна характеристика герпесвірусів • Клінічні прояви як основа первинної діагностики • Лабораторні методи діагностики • Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) • Серологічні методи (ІФА) • Вірусологічні та цитологічні методи • Диференційна діагностика • Значення ранньої та точної діагностики • Відповіді на запитання

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Кожна помилка у застосуванні IPL-технологій може спричинити опіки, рубці або навіть приховану меланому. Такі ускладнення можуть зруйнувати репутацію лікаря та клініки. Але водночас правильне застосування IPL підвищує ефективність процедур до 80% і дає змогу комплексно працювати з пігментними плямами, акне та іншими естетичними проблемами. На цьому заході ви навчитеся застосовувати IPL у своїй практиці, точно визначати мішені для лікування, обирати параметри під різні фототипи шкіри і стани, прогнозувати ризики та вчасно реагувати на ускладнення. Ви отримаєте алгоритми для роботи з гіперпігментацією, куперозом, акне, фотостарінням і нерівним тоном шкіри, а також розглянете протипоказання та протоколи корекції ускладнень процедури. Після навчання ви зможете безпечно й ефективно застосовувати IPL-технології, зменшити ризики для пацієнта й підвищити результативність лікування. • IPL ≠ лазер: база, яку всі плутають. • Хромофори та конкуренція в тканині. • Судинні мішені: як діаметр і глибина визначають вибір параметрів і прогноз. • Пігментні ураження: контроль мішені, ризик PIH та межі безпечної корекції. • Запальні дерматози та світлова модуляція: де межа між терапією і ризиком. • Комбінації, що підсилюють, і комбінації, що шкодять: стратегія, а не хаос. • Клінічне мислення в реальному часі: розбір складних випадків. • Відповіді на запитання.

Операційний блок – це система, де будь-яка організаційна помилка стає причиною затримки оперативного втручання, конфлікту в команді або є загрозою для безпеки пацієнта. Старша медична сестра відповідає за те, щоб складні процеси, ресурси та люди працювали як єдиний механізм. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про роль старшої медичної сестри в структурі операційного блоку та навчитеся організовувати роботу персоналу без перевантаження. Ви розглянете типові організаційні помилки, дізнаєтесь, як запобігати порушенням операційного графіка, забезпечувати дотримання стандартів і вибудовувати ефективну комунікацію з лікарями, анестезіологами й адміністрацією, зокрема під час ургентних і високонавантажених змін. Після навчання ви зможете впевнено координувати роботу операційного блоку, раціонально розподіляти ресурси і зменшити кількість організаційних помилок. • Роль старшої медичної сестри в структурі операційного блоку. • Основні напрями організації роботи: персонал, процеси, ресурси. • Координація операційної команди: взаємодія з лікарями та адміністрацією. • Організація робочих змін та операційного графіка. • Контроль дотримання стандартів та внутрішніх регламентів. • Типові організаційні помилки та способи запобігання їм. • Практичні кейси з роботи операційного блоку. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Із порушеннями ліпідного обміну у пацієнтів стикаються усі лікарі, незалежно від спеціалізації. Часто безсимптомні дисліпідемії виявляються лише під час обстежень, створюючи оманливе відчуття безпеки. Даний курс надасть вам практичні знання для вчасного виявлення та ефективного контролю таких станів. Ви дізнаєтесь, яка інформація про ліпідний обмін необхідна клініцистам, що ми знаємо та як контролюємо ЛПНЩ, чому варто звернути увагу на Lp (a), а також про тригліцериди як маркер кардіоваскулярного ризику. Окремо розглядаються цілі контролю ліпідів після ГКС та інсульту і тактика при побічних діях ліпідзнижувальної терапії. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат містить 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Lp (a) – що варто знати усім? – Марія Черська • Лекція 2. Тригліцериди – новий або старий маркер кардіоваскулярного ризику – Кіра Писаревська • Лекція 3. Статинотерапія після серцево-судинних подій: ГКС та інсульту – Вікторія Боднар • Лекція 4. Порушення ліпідного обміну та ліпідознижувальна терапія в ендокринологічних пацієнтів – Тетяна Данілевич • Лекція 5. Неврологічні розлади, що пов’язані з порушенням обміну ліпідів – Олександра Щебет • Лекція 6. Побічні дії та непереносимість статинів: тактика лікаря – Олександр Лиманський Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарські та фармацевтичні спеціальності: Ортопедична стоматологія, Стоматологія, Терапевтична стоматологія. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 5 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

Виконання симпатичного блоку в ділянці шиї вимагає ідеальної точності – кожен міліметр визначає безпеку і результат. Дотримання техніки маніпуляції недостатньо, адже логіка прийняття рішень у реальній клінічній практиці є невіддільною складовою вдалого результату лікування. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми, які безпосередньо впливають на ефективність та безпеку виконання SGB. Ви розглянете соноанатомічні орієнтири й покроковий протокол виконання блоку. Також ви матимете змогу проаналізувати реальні відеодемонстрації, зокрема нетипової анатомії та технічних складнощів. Ви навчитеся правильно вибирати інструментарій, оптимізувати ультразвукове зображення і запобігати небажаному поширенню анестетика. Окремий акцент – на профілактиці ускладнень і чітких алгоритмах дій у разі їх виникнення. Після навчання ви зможете впевнено виконувати SGB, орієнтуючись у критичних анатомічних структурах, мінімізувати ризики та запобігати виникненню ускладнень. • Сучасна парадигма SGB • Покроковий протокол та реальні випадки від анестезіолога-інтервенціоніста • Мінімізація ризиків та менеджмент ускладнень • Анатомічні зони небезпеки. • Стратегії запобігання побічним ефектам. • Алгоритм дій у разі виникнення ускладнень. • Основні соноанатомічні патерни • Ідентифікація основних орієнтирів. • Диференціація нервових структур та судин під УЗД. • Оптимізація зображення для візуалізації голки. • Технічний інструментарій • Перегляд відеоматеріалів реальних маніпуляцій з коментарями. • Впровадження чеклістів у щоденну практику для стандартизації безпеки. • Ергономіка робочого місця анестезіолога під час процедури. • Фармакологія та контроль • Розрахування доз місцевих анестетиків: баланс між безпекою та тривалістю. • Динаміка поширення препарату: як переконатися, що розчин потрапив у ціль. • Протокол післяпроцедурного нагляду: на що звертати увагу протягом перших 60 хвилин. • Q&A – розбір конкретних ситуацій • Обговорення складних випадків учасників. • Живий діалог в GoogleMeet: запитання-відповіді.

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мультимодальна анестезія у дітей потребує дотримання суворих правил безпеки та уваги до фізіологічних особливостей дитячого організму. Незрілі нейроендокринна, дихальна та ферментативна системи в новонароджених і немовлят вимагають особливо точного підходу до анестезії. Помилки можуть призвести до ускладнень у періопераційному періоді, а також до гірших післяопераційних результатів і тривалішого відновлення. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати біль у дітей різного віку, поєднувати системні та регіонарні методи, раціонально використовувати анальгетики й ад’юванти і будувати індивідуалізовану тактику знеболення. Ви дізнаєтесь, як утримувати стабільну гемодинаміку, досягати передбачуваного ефекту і контролювати біль на всіх етапах періопераційного ведення. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати комбінації методів і препаратів, знижувати ризик ускладнень та забезпечувати високу якість анестезіологічного супроводу дітей будь-якого віку. • Вступ та клінічна актуальність • Визначення мультимодальної анестезії • Обмеження монотерапії опіоїдами у дітей • Особливості застосування опіоїдів у новонароджених • Фізіологія та оцінювання болю в дітей • Особливості больової відповіді у дітей різного віку • Принципи визначення та моніторингу болю • Методи оцінювання болю, використання шкал • Клінічне значення правильного оцінювання болю • Концепція мультимодальної аналгезії • Визначення мультимодальної аналгезії • Патофізіологічне обґрунтування комбінованого підходу • Переваги мультимодальної аналгезії • Роль безопіоїдних стратегій • Фармакологічні компоненти мультимодальної анестезії • Парацетамол: механізм дії, дозування, безпека • НПЗП у дітей: показання та обмеження • Кетамін у низьких дозах • Лідокаїн (системний та регіонарний підхід) • Дексмедетомідин: аналгезія та седація • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Регіонарні методи як складова мультимодальної анестезії • Роль регіонарних блокад у мультимодальному підході • Поєднання з системною аналгезією • Зменшення потреби в опіоїдах • Безпека та вікові особливості • Клінічні приклади застосування • Мультимодальна безопіоїдна анестезія у дітей • Принципи безопіоїдної анестезії • Комбінації препаратів • Переваги для післяопераційного періоду • Обмеження та застереження • Відповіді на запитання

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.