Вебінари та онлайн-заходи БПР — 2026

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Аутоімунний тиреоїдит є однією з найпоширеніших причин звернення до ендокринолога, однак гіпердіагностика та необґрунтовані призначення трапляються нерідко. Неправильна інтерпретація антитиреоїдних антитіл, надмірне використання левотироксину, йоду, біологічно активних добавок та необґрунтовані дієтичні обмеження можуть призводити до помилкового ведення пацієнтів, особливо під час планування вагітності та при субклінічному гіпотиреозі. На цьому заході ви навчитесь точно інтерпретувати антитиреоїдні антитіла та значення ТТГ, визначати показання до призначення левотироксину, розглянете сучасні підходи до ведення субклінічного гіпотиреозу та особливості менеджменту пацієнток із АІТ під час планування вагітності. Ви також розглянете доказові підходи до харчування, роль селену, йоду та інших біологічно активних добавок, взаємодію левотироксину з їжею та лікарськими засобами, а також найпоширеніші причини гіпердіагностики та клінічних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати та коригувати терапію левотироксином, надавати пацієнтам доказові рекомендації щодо харчування та добавок, а також уникати поліпрагмазії. • Коли АІТ не є показанням до призначення левотироксину. • Значення антитиреоїдних антитіл та роль ТТГ у прийнятті клінічних рішень. • Субклінічний гіпотиреоз: сучасні підходи до ведення та показання до лікування. • Особливості ведення пацієнток із АІТ при плануванні вагітності. • Доказові підходи до харчування при АІТ і гіпотиреозі. • Середземноморська дієта та інші харчові моделі: що підтверджено доказами. • Безглютенова дієта: показання та поширені міфи. • Роль селену, йоду та біологічно активних добавок у веденні пацієнтів з АІТ. • Взаємодія левотироксину з їжею, лікарськими засобами та харчовими добавками. • Найпоширеніші помилки та причини гіпердіагностики у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Практичні клінічні кейси та алгоритми прийняття рішень. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Відповіді на запитання.

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Відповіді на запитання.

Оцінка патології колінного суглоба не завжди обмежується стандартною рентгенографією у двох проекціях. У багатьох клінічних ситуаціях функціональні укладки, дослідження під навантаженням та методи рентгеноморфометрії дозволяють побачити зміни, які можуть бути непомітними на рутинних знімках. Розуміння можливостей спеціальних проекцій і принципів цифрових вимірювань є важливою складовою сучасної променевої та ортопедичної діагностики, оскільки від точності оцінки біомеханіки суглоба та осі кінцівки залежить подальша тактика ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати якість стандартних укладок, опануєте базові принципи рентгеноморфометрії та розрахунку основних індексів. Ви розглянете принципи діагностики дегенеративних змін, пателофеморальної патології, прихованої нестабільності та особливості передопераційного планування. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми колінного суглоба, використовувати функціональні укладки у складних випадках, виконувати необхідні морфометричні вимірювання та формувати коректні висновки. • Вступ: чому 99.9% обстежень колінного суглоба — це лише дві проекції (пряма та бічна). • Анатомія колінного суглоба на рентгенограмі. • Пряма проекція (Anteroposterior): анатомічні орієнтири та критерії правильної укладки «золотого стандарту». • Бічна проекція (Lateral): тонкощі укладки для точної оцінки суглобової щілини та взаєморозташування кісток. • Рентгеноморфометрія: базові вимірювання. • Рентгеноморфометрія: індекси. • Клінічні кейси. • Висновки.

Нейропатичний біль є однією з найпоширеніших причин хронічних скарг пацієнтів і водночас одним із найскладніших больових синдромів. Його прояви часто маскуються під інші захворювання, а застосування стандартних анальгетиків нерідко не дає очікуваного результату. Своєчасне розпізнавання нейропатичного компонента та розуміння сучасних підходів до лікування мають принципове значення для покращення якості життя пацієнтів і запобігання хронізації больового синдрому. На цьому заході ви навчитесь розпізнавати характерні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю, проводити раціональний діагностичний пошук і диференціювати його від інших типів больових синдромів. Ви розглянете сучасні підходи до фармакотерапії, препарати першої та другої лінії, а також можливості нефармакологічного й інтервенційного лікування. Також ви засвоїте практичні алгоритми ведення пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією, постгерпетичною невралгією, тунельними синдромами, радикулопатією, хіміотерапевтичною нейропатією та іншими поширеними клінічними станами. Після навчання ви зможете швидше виявляти нейропатичний компонент болю, уникати необґрунтованих обстежень і поліпрагмазії, а також впевнено підбирати терапію відповідно до сучасних рекомендацій. • Сучасне визначення нейропатичного болю та його класифікація. • Патофізіологічні механізми формування нейропатичного болю. • Основні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю. • Основні стани, що супроводжуються нейропатичним болем (метаболічні, постінфекційні, посттравматичні, компресійні). • Раціональний діагностичний алгоритм при підозрі на нейропатичний біль. • Принципи фармакотерапії нейропатичного болю: препарати першої та другої лінії. • Нефармакологічні та інтервенційні методи лікування нейропатичного болю. • Найпоширеніші помилки у веденні пацієнтів із нейропатичним болем, менеджмент "складних" пацієнтів • Перспективні напрямки менеджменту нейропатичного болю. • Відповді на питання.

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання учасників.

Аномальні вагінальні виділення не завжди свідчать про одну й ту саму патологію, хоча клінічні прояви різних вагінітів часто майже не відрізняються. Важливо розуміти принципи функціонування вагінального мікробіому, володіти алгоритмами диференційної діагностики та приймати клінічні рішення на основі доказових підходів. Недостатня обізнаність у цій темі може призвести до призначення неефективної терапії, необґрунтованого використання антибактеріальних чи протигрибкових препаратів і труднощів у веденні пацієнток із рецидивними симптомами. На цьому заході ви навчитеся диференціювати найпоширеніші причини патологічних вагінальних виділень, інтерпретувати зміни вагінального мікробіому, розпізнавати бактеріальний вагіноз, аеробний і десквамативний вагініти, вульвовагінальний кандидоз та трихомонадну інфекцію. Ви дізнаєтесь, як обирати оптимальну лабораторну діагностику, уникати типових діагностичних помилок, оцінювати доцільність лікування чи спостереження та ефективно вести пацієнток із рецидивними скаргами. Також ви розберете взаємозв’язок вагінального мікробіому зі стресом та іншими чинниками, що впливають на перебіг захворювань. Після навчання ви зможете впевненіше приймати клінічні рішення у пацієнток із патологічними вагінальними виділеннями, швидше проводити диференційну діагностику та уникати необґрунтованого призначення препаратів. • Нормальний вагінальний мікробіом: коли лікувати не потрібно • Бактеріальний вагіноз: сучасний погляд на мікробіом, механізми розвитку та клінічні наслідки • Аеробний та десквамативний вагініт: як не переплутати зі схожими захворюваннями • Вульвовагінальний кандидоз: розвиток інфекційного процесу та принципи контролю • Трихомонадний вагініт: клінічні маркери, лабораторна верифікація та лікування • Аномальні вагінальні виділення: покроковий алгоритм клінічного рішення, стандартизовані та перспективні підходи до лікування • Розбір клінічних кейсів: найбільш поширені діагностичні помилки та способи їх уникнення • Вагінальний мікробіом і хронічний стрес: нейроендокринні механізми та роль дефіциту магнію • Сесія відповідей на запитання

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Рентгенограма в ургентній медицині часто є першим інструментом швидкої діагностики. В умовах обмеженого часу, ресурсів та відсутності доступу до більш складних візуалізаційних методів саме базова рентгенологічна інтерпретація визначає подальшу тактику ведення пацієнта. Від здатності лікаря розпізнати основні патологічні зміни залежить своєчасність прийняття рішень, а в деяких випадках і прогноз життя пацієнта. На цьому заході ви розглянете базові рентгенологічні патерни, з якими лікар найчастіше стикається в ургентній практиці. Ви опануєте алгоритм розпізнавання червоних прапорців, навчитеся диференціювати пневмоторакс, гідроторакс, ателектаз, ознаки вільного газу в черевній порожнині, кишкову непрохідність, травматичні ураження скелета й наявність сторонніх тіл, а також уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете швидко і структуровано аналізувати рентгенограми в умовах невідкладної допомоги, визначати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшої тактики лікування або маршрутизації. • Вступ • Пошук "Red Flags" на ОГК • Пневмоторакс та напружений пневмоторакс • Гемоторакс + особливості у положенні лежачи • Сторонні тіла та трубки • Абдомінальний та тазовий хаос: пневмоперитонеум, кишкова непрохідність, нестабільний таз • Приховані травми хребта та кінцівок • Кейси та демонстрація знімків з приймального відділення • Висновки та алгоритм дій

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід.

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Відповіді на питання

Аномальні маткові кровотечі, поліпи та гіперплазія ендометрія, безпліддя, внутрішньоматкова патологія — клінічні ситуації, у яких точна діагностика визначає правильність подальшої тактики. Сучасна гінекологія рухається в напрямку малоінвазивних амбулаторних рішень, які дозволяють швидко та комфортно для пацієнтки перейти від діагностики до лікування. Офісна гістероскопія стала одним із ключових інструментів цього підходу. Вона дозволяє не лише побачити внутрішньоматкову патологію, а й одразу прийняти клінічне рішення та виконати необхідне втручання без госпіталізації та загальної анестезії. На заході «Офісна гістероскопія: бачити та діяти» поговоримо про: ✅ Техніку виконання та секрети успішної офісної гістероскопії ✅ Комфорт пацієнтки як ключовий фактор успішної процедури ✅ See & Treat: від діагностики до лікування під час одного візиту ✅ 20 практичних уроків та помилок, які допомогли стати кращим гістероскопістом ✅ Майбутнє офісної гістероскопії та нові можливості амбулаторної внутрішньоматкової хірургії Практичний досвід, технічні нюанси та клінічне мислення — усе, що допомагає не просто бачити патологію, а ефективно діяти.

Участь ONLINE. Сертифікат БПР на 8 балів. Безлімітний перегляд запису протягом 20 днів. Можливість отримати відповіді на свої запитання експертам у чаті та одразу декілька поглядів провідних експертів на практичні запитання. Актуальні знання та експертні думки — це впевненість у своїх силах допомогти пацієнтам повернутись до нормального життя. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера