Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Хронічний біль після травми – це не симптом. Це самостійна нозологія зі своїм синдромокомплексом, яка значно погіршує якість життя пацієнтів. На майстер-класі «Травма і хронічний біль: що повинен знати лікар про пацієнтів після поранення» ви дізнаєтесь, як розпізнавати біль, що виникає внаслідок бойових травм, та чому стандартні анальгетики тут не працюють. Простою мовою ви зрозумієте складні механізми, за якими формуються фантомні болі, алодинія, дизестезії та емоційна ампліфікація. Після лекції ви зможете чітко диференціювати нейропатичний, психогенний і ноцицептивний біль, обирати терапевтичну стратегію залежно від типу ураження – центральний, спінальний чи периферичний. Навчитеся профілактувати хронізацію болю, обґрунтовано призначати антиконвульсанти, НПЗЗ, опіоїди та застосовувати когнітивно-поведінкові техніки навіть без залучення психіатра. У програмі: центральний біль після ЧМТ і спінальної травми, посттравматичні невропатії, фантомний біль, роль сенситизації та психоемоційного фону. Окремо – ментальна реабілітація, маршрутизація пацієнта й типові помилки у веденні гострого болю. • 1. Вступ: коли біль – більше, ніж симптом • Епідеміологія бойових травм і зростання кількості пацієнтів з хронічним болем • Поєднання соматичного, нейропатичного та психоемоційного компонентів у пацієнтів після поранення • Роль лікаря як координатора процесу лікування та реабілітації • 2. Черепно-мозкова травма і посттравматичний біль • Посткомоційний синдром: головний біль, фотофобія, когнітивна втома, центральний біль • Хронічний посттравматичний головний біль: диференційна діагностика, лікування, профілактика хронізації • Принципи ранньої діагностики, нейровізуалізації, мультидисциплінарний підхід до ведення таких пацієнтів • 3. Біль після спінальної травми • Центральний біль: нейропластичність, дизестезії, алодинія, порушення ноцицепції • Біль як прояв дисбалансу між інгібіторними та збуджувальними механізмами ЦНС • Роль фармакологічної терапії (антиконвульсанти, антидепресанти), фізичної та ерготерапії • 4. Периферичні травми: нейропатичний та змішаний біль • Посттравматичні моно- та поліневропатії, фантомні болі, каузалгії • Диференційна діагностика: нейропатичний, ноцицептивний, змішаний біль • Принципи покрокової терапії: стартові, перехідні та підтримувальні стратегії лікування • 5. Хронізація болю: як цього уникнути • Типові помилки у веденні гострого болю, що призводять до хронізації • Центральна сенситизація, феномен катастрофізації, емоційна ампліфікація болю • Надмірне та нераціональне застосування НПЗЗ, опіоїдів: ризики і наслідки • 6. Психоемоційна підтримка та ментальна реабілітація • Біль і психіка: тривога, депресія, ПТСР у поранених • Біопсихосоціальна модель болю: як пояснити пацієнту й залучити його до процесу одужання • Практичні методи без залучення психіатра: психоедукація, когнітивно-поведінкові техніки, робота в команді з психологом, ерготерапевтом, фізичним терапевтом • 7. Висновки • Біль після травми – мультифакторний і вимагає командного підходу • Ведення таких пацієнтів не обмежується призначенням ліків – важлива роль лікаря як клінічного координатора • Необхідність індивідуалізованих маршрутів відновлення відповідно до фізичних, когнітивних та емоційних аспектів • 8. Клінічні кейси • Аналіз типових ситуацій з практики • Вибір терапевтичної стратегії залежно від типу болю та супутніх станів • Обговорення мультидисциплінарної взаємодії на прикладі конкретних випадків • 9. Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ураження носа та пазух можуть бути першим проявом серйозного системного аутоімунного захворювання. Чи помічаєте ви їх вчасно? На цьому заході ви навчитеся розпізнавати ранні ознаки ураження верхніх дихальних шляхів при GPA, EGPA, IgG4-залежних захворюваннях, рецидивному поліхондриті й низці рідкісних аутоімунних синдромів. Ви зможете правильно оцінювати клінічні прояви, уникати помилкових діагнозів алергологічного чи ЛОР-характеру і застосовувати міждисциплінарний підхід, залучаючи ревматологів, отоларингологів, імунологів, пульмонологів і дерматологів. Після навчання ви зможете своєчасно встановлювати мультисистемний характер аутоімунних захворювань, правильно оцінювати ЛОР-прояви, обирати оптимальну терапевтичну тактику й уникати оперативних втручань у випадках, коли вони не потрібні. • 1. Актуальність. • 2. Особливості ураження верхніх дихальних шляхів при гранулематозному поліангіїті (синдромі Вегенера, GPA). • 3. Ураження верхніх дихальних шляхів при еозинофільному поліангіїті (EGPA). • 4. Прояви IgG4-залежного захворювання. • 5. Ураження ЛОР-органів при рецидивному поліхондриті. • 6. Системний червоний вовчак і вузликовий поліартеріїт та їх прояви у верхніх дихальних шляхах. • 7. Рідкісні аутоімунні захворювання (синдром Сикка, хвороба Бехчета, синдром Когана, Шегрена) та їх симптоми ураження верхніх дихальних шляхів. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Причини та класифікація уражень периферичної нервової системи Клінічна картина та діагностика Принципи нейрореабілітації при ураженнях ПНС Травматичні пошкодження ПНС: етапи відновлення та оцінка ефективності Клінічний кейс

1. Відеолекція Нетрадиційні методи та їх ефективність у відновленні пацієнтів Популярні нетрадиційні методи Наукові докази ефективності Інтеграція нетрадиційних підходів у реабілітацію Як оцінити безпечність нетрадиційних методів 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Програма розроблена для лікарів, членів педіатричних реанімаційних бригад, працівників екстреної медичної допомоги, а також персоналу пологових будинків і стаціонарних відділень. Курс зосереджений на відпрацюванні алгоритмів оцінки та стабілізації дітей віком від народження до 18 років відповідно до сучасних європейських рекомендацій. Особлива увага приділяється практичному відпрацюванню навичок у симуляційних сценаріях, що максимально наближені до реальних клінічних ситуацій. Після завершення курсу учасники отримують не лише теоретичні знання, але й впевнені практичні навички, необхідні для швидкого прийняття рішень та ефективного надання допомоги дітям у невідкладних станах. Це сприяє підвищенню безпеки пацієнтів та покращенню результатів лікування в критичних ситуаціях. За цей курс надаються бали БПР. Програма заходу • Дата проведення: 28.03.2026 • Час проведення: 9:00 - 19:00 • Місце проведення: Симуляційний центр КП "РМЦРЗ" ДОР", м. Дніпро, вул.Космічна, 13, 4 корпус (корпус консультативної поліклініки), 3 поверх, 321 кабінет. • системний підхід до оцінки стану дитини (ABCDE) • забезпечення прохідності дихальних шляхів • методи штучної вентиляції легень • техніку ефективних компресій грудної клітки • раннє розпізнавання критичних станів • надання допомоги при порушеннях серцевого ритму • ведення пацієнтів з гострою дихальною недостатністю • алгоритми дій при анафілаксії та інших невідкладних станах Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Кістковий мозок є центральним органом гемопоезу, і його дослідження відіграє головну роль у діагностиці широкого спектра гематологічних захворювань. Аналіз кісткового мозку дає змогу встановити природу цитопенії, підтвердити або виключити лейкемію, мієлодиспластичні та мієлопроліферативні синдроми, а також оцінити стан гемопоезу в цілому. Для того, щоб отримати інформативний результат, необхідно правильно виконати біопсію, якісно обробити матеріал та досконало інтерпретувати показники. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до дослідження кісткового мозку. Ви дізнаєтеся більше про особливості техніки пункції та біопсії, принципи підготовки пацієнта, правила безпечного виконання процедури й методи лабораторного аналізу матеріалу. Ви навчитеся проводити морфологічне оцінювання клітинного складу, застосовувати імуногістохімію, імунофенотипування, цитогенетичні й молекулярні дослідження, а також бачити кореляцію результатів з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено діяти у ситуаціях, пов’язаних із тяжкими або незрозумілими цитопеніями, підозрою на гостру чи хронічну лейкемію, мієлодиспластичними та мієлопроліферативними синдромами. Крім того, ці знання допоможуть вам у підготовці пацієнтів до трансплантації кісткового мозку та в оцінюванні ефективності хіміотерапії. • Значення дослідження кісткового мозку • Роль кісткового мозку у виробленні клітин крові • Клінічні показання до дослідження • Види досліджень кісткового мозку • Пункція кісткового мозку • Біопсія кісткового мозку • Цитогенетика, молекулярна діагностика, імунологічні тести • Підготовка, техніка й безпечність процедури • Підготовка пацієнта: анестезія, інформована згода, профілактика ускладнень • Техніка взяття матеріалу: вибір локалізації (остистий відросток, клубова кістка), порядок (пункція → біопсія → підготовка зразків) • Безпечність: контроль кровотеч, профілактика інфекцій, знеболення, спостереження після процедури • Обробка та аналіз матеріалу • Мікроскопія мазка і тканин • Імуногістохімія та імунофенотипування • Генетичні й молекулярні дослідження • Інтерпретація результатів на клінічних випадках • Оцінювання клітинності та співвідношення популяцій • Виявлення патологічних клітин, бластів, дисметаболії • Кореляція результатів з клінічними даними • Приклади типових випадків: апластична анемія, лейкемія, мієлодиспластичні синдроми • Відповіді на запитання

Баріатрична хірургія – це більше, ніж сама лише редукція шлунка. Сучасні підходи зробили її механізмом контролю метаболічних захворювань. Необхідно чітко орієнтуватися не тільки в техніках втручань, а й у показаннях, коморбідних станах і довгострокових наслідках обраної тактики. На цьому заході ви розглянете сучасні баріатричні підходи: від критеріїв відбору пацієнтів і передопераційної підготовки до технічних особливостей sleeve gastrectomy, OAGB/MGB і шунтувальних операцій. Ви навчитеся вибирати метод втручання залежно від клінічного профілю, оцінювати ризики, прогнозувати результати й грамотно вести пацієнта в післяопераційному періоді, зокрема проводити нутритивну підтримку. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати техніку втручання, знижувати ризик ускладнень, уникати ревізійних операцій і досягати стабільних клінічних результатів у пацієнтів з ожирінням і метаболічними порушеннями. • Ожиріння як сучасна хірургічна проблема: • поширеність та клінічне значення; • коморбідні стани; • місце баріатрії в лікуванні. • Показання до баріатричних операцій: • сучасні критерії відбору; • роль ІМТ та супутніх захворювань; • передопераційна підготовка пацієнта. • Основні види операцій та сучасні тренди: • sleeve gastrectomy; • OAGB/MGB; • bypass-операції та revisional surgery. • Як обрати оптимальну операцію: • індивідуальні особливості пацієнта; • метаболічні порушення, ГЕРХ; • очікуваний результат і ризики. • Техніка поздовжньої резекції шлунка: • основні етапи операції; • технічні нюанси; • типові помилки та профілактика ускладнень. • Техніка шунтування шлунка з одним анастомозом: • формування pouch та анастомозу; • вибір довжини кишкової петлі; • технічні ризики та їх уникнення. • Післяопераційний супровід пацієнта: • ранній післяопераційний період; • нутритивна підтримка; • довгострокове спостереження. • Клінічні кейси та дискусія: • розбір реальних випадків; • вибір тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Ризики в лабораторії – це щоденна реальність: помилки на будь-якому етапі можуть коштувати пацієнтові правильного діагнозу й ефективного лікування. Управління ризиками є необхідним для безпеки, достовірності результатів та успішної акредитації за ISO 15189:2022. На цьому заході ви навчитеся мислити ризик-орієнтовано, виявляти проблемні точки на преаналітичному, аналітичному й постаналітичному етапах і застосовувати кількісні та якісні методи їх оцінювання. Ви зрозумієте, як документувати процес управління ризиками, інтегрувати його з аудитами й уникати типових помилок. Після навчання ви зможете побудувати системний підхід до управління ризиками у своїй лабораторії: від ідентифікації до контролю та профілактики. Це підвищить якість досліджень, зміцнить довіру клініцистів і гарантуватиме безпеку пацієнтів. • Вимоги ISO 15189:2022 щодо управління ризиками • Методологія ризик-орієнтованого мислення • Принципи ідентифікації ризиків • Контекст діяльності медичної лабораторії • Ідентифікація ризиків у лабораторних процесах • Преаналітичний, аналітичний і постаналітичний етапи • Ризики безпеки пацієнтів та достовірності результатів • Методи оцінювання й аналізу ризиків • Кількісні та якісні підходи • Матриці ймовірності та впливу • Документування процесу управління ризиками • Обов'язкові записи та звітність • Інтеграція з внутрішніми аудитами • Практичні рекомендації щодо впровадження • Поетапний план дій • Типові помилки та шляхи їх уникнення

Охриплість може бути просто наслідком звичайної застуди. Або сигналом про рак. Монохордит, тобто однобічне ураження голосової зв’язки – це стан, за яким може стояти як нешкідливе перенапруження голосу, так і тяжке захворювання або ж ускладнення після тиреоїдектомії. Якщо лікар не знає, коли направити пацієнта на відеоларингоскопію чи біопсію – можна втратити діагностичне вікно у разі злоякісного процесу. На заході «Однобічне ураження голосових зв’язок: від функціональної патології до онкології» ви навчитеся розрізняти запальні, травматичні та неопластичні причини монохордиту – опануєте базовий діагностичний алгоритм. Особлива увага буде приділена розбору реальних клінічних випадків, а також афонії без видимої ЛОР-причини. Після заходу ви знатимете, як діяти у будь-якому випадку тривалої хрипоти. • 1. Вступ: • Визначення терміну «монохордит» • Клінічне значення: від незначних змін до серйозної онкопатології • Актуальність проблеми в клінічній практиці • 2. Анатомо-фізіологічні основи голосоутворення: • Морфологія голосових складок: особливості хордової частини • 3. Етіопатогенез та класифікація • 4. Клінічна симптоматика • 5. Діагностичний алгоритм: • Інструментальні методи • Лабораторно-біопсійна верифікація • 6. Лікувальні підходи: • Консервативна терапія • Хірургічне втручання • Онкологічне лікування • 7. Клінічні кейси • Відповіді на запитання учасників

Вакцинація БЦЖ є фундаментом профілактики туберкульозу. Лікарю важливо не просто знати про неї, а вміти адаптувати міжнародний досвід до українських реалій, зважаючи на війну, міграції та мультирезистентний ТБ. Ваші рішення щодо вакцинації дітей і дорослих безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів та ефективність імунопрофілактики. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати користь і ризики щеплення БЦЖ у різних клінічних ситуаціях, зокрема у пацієнтів з імунодефіцитами, та розглянете алгоритми ведення ускладнень вакцинації. Ви навчитеся правильно інтегрувати національні й міжнародні рекомендації у власну практику, приймати обґрунтовані рішення та ефективно комунікувати з батьками й пацієнтами. Після лекції ви зможете легко оцінювати показання і протипоказання до вакцинації та забезпечувати високий рівень профілактики. • 1. Оновлення Національного календаря щеплень: що стосується БЦЖ? • Аналіз останніх змін та рекомендацій МОЗ України щодо вакцинації проти туберкульозу • Порівняння з міжнародними протоколами та практиками країн із різною захворюваністю на ТБ • Обґрунтування позиції України у світлі сучасних епідеміологічних викликів • 2. БЦЖ у разі імунодефіцитів – протипоказання чи абсолютна необхідність? • Сучасні підходи до оцінювання ризиків і користі щеплення у пацієнтів з первинними та вторинними імунодефіцитами • Доказова база, алгоритми прийняття рішення та роль міждисциплінарної взаємодії • 3. Ведення локальних БЦЖ: чи обійдемося без фтизіатра? • Клінічний перебіг поствакцинальних місцевих ускладнень • Алгоритми діагностики, спостереження та лікування на рівні лікаря загальної практики/педіатра • Межі компетенції та показання для направлення до фтизіатра • 4. Підпахвовий БЦЖ-лімфаденіт: хірургія чи спостереження? • Види БЦЖ-лімфаденітів, сучасні методи консервативного та хірургічного ведення • Порівняння підходів «wait and see» та активного втручання відповідно до доказової медицини та практичного досвіду • 5. БЦЖ дорослим дітям: як не перетворити вакцинацію на складний квест • Організаційні, медичні та психологічні аспекти вакцинації дітей, які не були щеплені у новонародженому віці • Додаткові обстеження, підготовка до щеплення та робота з батьками • 6. Розбір клінічних кейсів • Обговорення реальних випадків з практики: від типових ситуацій до складних клінічних дилем (інтерактивний формат із залученням аудиторії до ухвалення рішень) • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нетримання сечі у дітей — стан, що має багатофакторну природу 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Нетримання сечі у дітей — стан, що має багатофакторну природу. Причиною можуть бути неврологічні особливості, урологічна патологія, психологічні чинники або поєднання кількох факторів. Для ефективної допомоги дитині потрібен мультидисциплінарний підхід. Енурез — це проблема, яку часто неможливо вирішити силами лише одного спеціаліста. Саме тому організовується консиліум лікарів із розбором реального клінічного випадку та обговоренням підходів до діагностики й лікування на основі evidence-based практик. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування протоколів первинної оцінки (ABCDE) для швидкої ідентифікації та корекції життєзагрозливих станів. 2. Формування диференційно-діагностичного ряду на основі ключових клінічних синдромів: шок, гостра дихальна недостатність, порушення свідомості. 3. Інтерпретація даних невідкладної діагностики (POCUS, ЕКГ, газовий склад крові) в контексті нестабільного пацієєнта. 4. Пріоритезація діагностичних та лікувальних заходів для одночасної стабілізації стану та верифікації діагнозу. 5. Розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень (ефект якоря, передчасне закриття) в процесі прийняття клінічних рішень. 6. Використання стандартизованих шкал (напр., SOFA, NEWS2) для об’єктивізації тяжкості стану та моніторингу динаміки. 7. Ефективна комунікація та розподіл ролей в реанімаційній команді для оптимізації діагностичного процесу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Копрограма – базовий, доступний і водночас інформативний метод оцінювання стану шлунково-кишкового тракту. Вона дає змогу комплексно проаналізувати процеси травлення, всмоктування та виявити ознаки запалення, кровотечі або ферментної недостатності. На цьому заході ви розглянете етапи роботи з копрограмою: від преаналітичного до постаналітичного. Ви засвоїте підходи до оцінювання макроскопічних характеристик, хімічних реакцій та морфологічних елементів, навчитеся диференціювати нормальні та патологічні включення, а також зіставляти результати дослідження з клінічними синдромами, як-от діарея, закреп, мальабсорбція, мальдигестія чи запальні захворювання кишківника. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати копрограму, підвищити точність діагностики та своєчасно виявляти патологічні процеси у ШКТ. • Копрограма як базовий метод лабораторної діагностики ШКТ: значення в клінічній практиці та показання до проведення. • Стандартизація дослідження копрограми: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний етапи. • Макроскопічне дослідження: вивчення кольору, консистенції, домішок. • Хімічні реакції у копрограмі. • Морфологічна ідентифікація клітинних елементів. • Диференціація нормальних та патологічних включень. • Поширені помилки в інтерпретації копрограми та методи їх уникнення. • Копрограма vs сучасні методи в діагностиці патологій ШКТ. • Відповіді на запитання.

Змішаний формат участі. Доступ до відео надається протягом тижня після завершення заходу. Передбачено 7-15 балів БПР: 7,5 — конференція, 3/5 — майстер-клас. Нарахування балів БПР здійснюється відповідно до Наказу МОЗ України від 16.04.2025 № 650. До участі запрошуються фахівці всіх спеціальностей: усі лікарські та фармацевтичні спеціальності, усі спеціальності професіоналів і фахівців у сфері охорони здоров’я. Програма в стадії формування. Сертифікати з балами БПР отримують працівники сфери охорони здоров’я всіх спеціальностей відповідно до номенклатури, які пройдуть тестування в особистому кабінеті до 23:59 та наберуть не менше 80% правильних відповідей. Передбачено 5 спроб для проходження тестування. Реєстрація на майстер-клас та конференцію є спільною. Якщо Ви реєструєтесь на конференцію, додатково реєструватись на майстер-класи не потрібно. Програма заходу • Сучасні виклики охорони здоров'я: міждисциплінарна взаємодія науки, освіти та практики, людиноцентричний підхід як основа сучасної системи охорони здоров'я • Ментальне здоров'я та психосоціальні аспекти медичної допомоги. • Громадське здоров'я, профілактична медицина та формування здорового способу життя. • Управління закладами охорони здоров'я, якість, безпека та ефективність медичної допомоги. • Інноваційні методи діагностики, лікування, профілактики та медичної реабілітації. • Здоров'я працюючого населення, професійна патологія та медицина праці. • Цифрова трансформація охорони здоров'я: телемедицина, штучний інтелект та сучасні медичні технології. • Наукові дослідження, доказова медицина та безперервний професійний розвиток медичних працівників. • 24 серпня 2026 року, 16:00-19:30 / online — «Основи професійної комунікації в системі охорони здоров’я: психологічні інструменти ефективної взаємодії з пацієнтами» • 25 серпня 2026 року, 13:00-15:30 / online — «Невідкладна медична допомога на полі бою за протоколом TCCC-ASM» • 25 серпня 2026 року, 16:00-18:30 / online — «Біоетика: вчора, сьогодні і у післявоєнний період» • Кінцевий термін подачі заявки – 14 серпня 2026 року • Тестування стане доступним 25 серпня о 12:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час вебінару розглянемо ключові питання безпеки медичних працівників при контакті з кров’ю, біологічними рідинами та гострими інструментами. Програма заходу • як запобігти уколам голками, порізам та іншим професійним травмам; • які дії виконати одразу після аварійного контакту з кров’ю або біологічними рідинами; • як правильно організувати безпечне поводження з гострими виробами; • які засоби індивідуального захисту використовувати залежно від рівня ризику; • як документувати випадки професійного контакту та кому повідомляти; • які типові помилки персоналу підвищують ризик інфікування та як їх уникнути. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера