Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих шкал, зокрема MBI, для ранньої діагностики професійного вигорання та ідентифікації його клінічних маркерів у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Учасники опанують техніки емпатичної комунікації та активного слухання, формування і дотримання професійних кордонів у терапевтичному альянсі. Програма передбачає оволодіння методами управління стресом і техніками усвідомленості, адаптованими для клінічної практики. Учасники зможуть розробити індивідуальний план профілактики вигорання, що включає оптимізацію робочого графіку та психогігієну. Також розглядається застосування стратегій дебрифінгу та інтервізій для опрацювання складних клінічних випадків і зниження ризику вторинної травматизації. Програма заходу • Заняття — 01:02:04 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які основні етіопатогенетичні механізми лежать в основі розвитку синдрому професійного вигорання у лікарів? • Як диференціювати професійне вигорання від депресії, астенічного синдрому та розладів адаптації у клінічній практиці? • Які існують об’єктивні інструменти для скринінгу та моніторингу динаміки вигорання у медичних працівників? • Як вигорання лікаря впливає на комплаєнс, прихильність до лікування та клінічні результати пацієнта? • Які комунікативні стратегії є найбільш ефективними для обговорення емоційного стану з пацієнтом без порушення професійних меж? • Яка роль організаційних факторів (культура закладу, навантаження, менеджмент) у профілактиці вигорання медичного персоналу? • Які доказові методи психотерапії та самодопомоги можуть бути рекомендовані лікарям для корекції наявних симптомів вигорання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Сколіоз: клініка та підходи фізичної терапії Клінічна класифікація сколіозів: структурні, функціональні та змішані форми, патобіомеханіка викривлення. Оцінка пацієнта: клінічні тести, аналіз постави, інтерпретація функціональних асиметрій. Стратегії фізичної терапії: дихальні, корекційні та стабілізаційні вправи, принципи тривимірної корекції. Мультидисциплінарна взаємодія: роль фізичного терапевта у команді, співпраця з ортопедом, ортезистом, пацієнтом. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Система фінансування амбулаторної допомоги в межах Програми медичних гарантій зазнає постійних оновлень. Вимоги Національної служби здоров’я України до закладів охорони здоров’я стають дедалі більш деталізованими та орієнтованими на контроль якості даних. У 2026 році амбулаторний пакет НСЗУ зазнав низки оновлень, що стосуються організації послуг, кадрового забезпечення, правил ведення електронної медичної документації та підходів до моніторингу. Для керівників закладів, медичних директорів, лікарів та фахівців, залучених до роботи з Програмою медичних гарантій, важливо не лише знати нормативну базу, а й розуміти практичну логіку функціонування амбулаторного пакета й механізми його фінансування. На цьому заході ви розберете принципи фінансування амбулаторної допомоги, структуру оплати пакета й сучасні вимоги до організації роботи закладу охорони здоров’я. Ви навчитеся вести електронні медичні записи, уникати помилок у кодуванні та реєстрації послуг в ЕСОЗ, а також розглянете чіткий взаємозв’язок між якістю документування й фінансовими надходженнями закладу. Після навчання ви зрозумієте логіку роботи амбулаторного пакета НСЗУ, зможете мінімізувати ризики фінансових втрат і покращити готовність закладу до моніторингів та аудитів. • 1. Логіка фінансування амбулаторної допомоги. Типові управлінські виклики для закладів охорони здоров’я. Основні зміни й акценти контрактування НСЗУ у 2026 році. • 2. Структура оплати амбулаторного пакета. Пріоритетні й базові амбулаторні послуги. Консультативні послуги, діагностичні тести і процедури в межах пакета. Вимоги до кадрового забезпечення. • 3. Робота з електронними медичними записами. Типові помилки у кодуванні та реєстрації послуг. Взаємозв’язок документації та фінансування. • 4. Типові порушення й помилки у роботі в межах амуклаторного пакета медичних послуг. • 5. Оновлення 2026 року: що змінилось у роботі з амбулаторним пакетом. • 6. Аналіз типових кейсів із практики. • 7. Відповіді на запитання учасників.

Часто за «звичайними» циститами може ховатися зовсім інший процес. Один із них – лейкоплакія сечового міхура. Тому, важливо розуміти, як виглядає метаплазія уротелію, на що звертати увагу під час цистоскопії та як працює інсталяційна терапія гіалуроновою кислотою. На цьому заході ви разом з експертом пройдете шлях ведення пацієнтки з лейкоплакією: від первинних скарг і обстежень до аргументованого вибору терапії та оцінювання динаміки. Формат кейс-стаді дасть змогу поставити запитання щодо кожного етапу й уточнити нюанси, які бувають непомітними у звичайних навчальних матеріалах. Після заходу ви матимете чіткі орієнтири для диференційної діагностики, розуміння, коли й навіщо застосовувати інсталяції гіалуронової кислоти, і зможете звірити власний клінічний підхід із досвідом експерта. • 1. Теоретичний блок. Лейкоплакія сечового міхура • Короткий огляд захворювання: епідеміологія, фактори ризику • Патофізіологія процесу метаплазії уротелію • Основні підходи до діагностики (цистоскопія, біопсія, гістологія) • Диференційна діагностика • 2. Кейс-стаді. Практичний досвід лікування пацієнтки з лейкоплакією сечового міхура за допомогою інсталяцій гіалуронової кислоти • Коротка історія хвороби: скарги, анамнез, результати обстежень • Обґрунтування вибору терапії • Схема лікування інсталяціями гіалуронової кислоти (препарати, дози, тривалість) • Динаміка стану пацієнтки, результати повторних досліджень • Обговорення практичних аспектів застосування • 3. Європейський досвід: що кажуть клінічні настанови EAU? • Огляд актуальних рекомендацій Європейської асоціації урологів • Дані клінічних досліджень щодо ефективності гіалуронової кислоти в урологічній практиці • Висновки та практичні поради для лікарів • 4. Q&A: відповіді на запитання учасників, живе обговорення клінічних ситуацій, обмін досвідом та підсумки

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Чи легко ви можете відрізнити глаукому від інших оптичних нейропатій? Оптичні нейропатії можуть маскуватися під глаукому – і навпаки. Помилка на етапі діагностики може стати причиною незворотного порушення зору в пацієнта. А для лікаря – причиною втрати впевненості у своїх рішеннях. На цьому заході розглянемо основні відмінності глаукомної та неглаукомної нейропатій з погляду патогенезу та клініки. Ви розглянете діагностичні алгоритми й типові помилки в процесі діагностики і зможете впевнено діяти у разі нетипової картини, коли вимірювання ВОТ не пояснює причину нейропатії. Після навчання ви будете легко проводити диференційну діагностику оптичних нейропатій, обирати ефективну тактику ведення та вчасно залучати невролога чи нейрохірурга. • Актуальність проблеми • Патогенетичні механізми глаукомної оптичної нейропатії • Патогенез неглаукомних оптичних нейропатій • Клінічні особливості глаукомної оптичної нейропатії • Клінічні особливості неглаукомної оптичної нейропатії • Методи діагностики • Практичні аспекти диференційної діагностики • Концепти доказового менеджменту • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички розпізнавання ранніх та патогномонічних симптомів, проведення диференційної діагностики з іншими екзантемними захворюваннями та септичними станами, а також застосування клінічних шкал для оцінки тяжкості стану і прогнозування перебігу. Учасники опанують алгоритм надання невідкладної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах, вибір стартової антибактеріальної терапії, розрахунок доз і шляхів введення, інфузійну терапію для корекції гіповолемії та лікування септичного шоку. Програма також охоплює діагностику та інтенсивну терапію синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена і ДВЗ-синдрому, а також організацію протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції та екстрену профілактику контактних осіб. Програма заходу • Заняття — 28:14 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Офтальморозацеа – це клінічно значущий стан, який часто недооцінюється через варіабельність проявів і маскування під інші патології переднього відрізка ока. Попри високу поширеність серед пацієнтів зі шкірною розацеа, своєчасна діагностика ураження органа зору залишається обмеженою. Це створює умови для прогресування захворювання з розвитком ускладнень, зокрема кератиту, неоваскуляризації та рубцевих змін рогівки. На цьому заході ви розглянете механізми розвитку офтальморозацеа, роль тригерів і хронічного запалення, а також типові клінічні випадки, коли найчастіше цей діагноз несвоєчасно діагностується. Ви навчитеся точно оцінювати функцію мейбомієвих залоз, виявляти характерні зміни під час біомікроскопії та застосовувати додаткові методи дослідження. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати офтальморозацеа, визначати ступінь ураження й вибирати ефективну терапевтичну стратегію. • Коротке визначення розацеа та її субтипів . • Зв’язок зі шкірними проявами: • еритема, папули, пустули; • ринофіма. • Епідеміологія: поширеність, вік, стать. • Чому офтальморозацеа часто недіагностована. Значення для якості життя пацієнта. • Фактори ризику і патогенез. • Скарги пацієнта: на що варто звертати увагу. • Клініка – «маски» офтальморозацеа: • характерні порушення з боку мейбомієвих залоз; • роль демодексу в хронізації запалення. • Діагностика: • біомікроскопія; • додаткові тести; • мейбографія та інші. • Критерії встановлення діагнозу: основні моменти. • Диференційна діагностика. • Арсенал лікування: місцева та системна терапія. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Надати сучасні знання про види сечових катетерів, їх показання та правила використання. Ознайомити з технікою безпечної катетеризації у чоловіків та жінок. Відпрацювати алгоритм догляду за катетером для зниження ризику ускладнень. Підвищити рівень практичних навичок лікарів та медичних сестер для покращення якості життя пацієнтів. Учасники курсу удосконалять теоретичні знання з питань видів сечових катетерів, показань та правил використання, опанують техніку безпечної катетеризації у чоловіків та жінок і алгоритм догляду за катетером для зниження ризику ускладнень. Програма заходу • Вступ: Чому тема актуальна (поширеність катетеризації, ризики ускладнень); Класифікація сечових катетерів; Типи катетерів (Фолея, Нелатона); Матеріали: латекс, силікон, ПВХ – особливості та переваги; Розміри та маркування (Ch/Fr). • Показання та протипоказання: Основні клінічні ситуації (гостра/хронічна затримка сечі, підготовка до операцій, контроль діурезу); Тимчасові та постійні показання; Протипоказання до катетеризації. • Техніка катетеризації: Підготовка пацієнта та інструментів; Техніка у чоловіків та жінок (відмінності); Асептичні правила; Типові помилки та як їх уникнути. • Догляд за катетером: Щоденний догляд; Системи збору сечі (нічні/денні); Гігієна та профілактика інфекцій; Коли і як міняти катетер. • Ускладнення катетеризації: Інфекції сечових шляхів (CAUTI); Обтурація катетера; Травматизація уретри; Утворення конкрементів. • Клінічні випадки / розбір ситуацій: Приклади з практики (наприклад: довготривала катетеризація у пацієнта після інсульту, катетеризація при ДГПЗ); Обговорення алгоритму дій. • Висновки: Підсумок: ключові правила безпечної катетеризації; Заклик до практичного застосування знань. • Проходження тестового контролю Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічна спонтанна кропив’янка – захворювання із суттєвим впливом на якість життя, сон, психоемоційний стан і працездатність пацієнтів. Тривалий неконтрольований перебіг асоціюється з тривожністю, депресією та втратою продуктивності. Важливо своєчасно розпізнати ХСК, оскільки затримка діагностики або неправильна тактика ведення можуть посилювати інтенсивність симптомів і формувати недовіру пацієнта. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки відповідно до міжнародних рекомендацій. Ви навчитеся відрізняти ХСК від індукованих форм кропив’янки, васкулітів, атопічного дерматиту й інших дерматозів, проводити діагностику без надмірного призначення обстежень, а також застосовувати покроковий терапевтичний підхід. Окремо ви розглянете ведення рефрактерних форм, оптимізацію антигістамінної терапії, використання біологічних препаратів та оцінювання контролю захворювання за валідованими шкалами. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з тривалим сверблячим висипом без очевидних тригерів, досягати кращого контролю симптомів, знижувати ризик ускладнень і покращувати якість життя пацієнтів. • Вступ • Актуальність ХСК, епідеміологія, вплив на якість життя та працездатність пацієнтів. • Класифікація кропив’янки: гостра, хронічна, спонтанна vs індукована, місце ХСК у спектрі захворювань. • Патогенез і фенотипи ХСК • Роль опасистих клітин, IgE, автоімунних механізмів, тригери. • Поняття активності захворювання, контролю та ремісії як цілей терапії. • Алгоритм діагностики ХСК • Клінічні критерії діагнозу ХСК, відмежування від індукованих форм та інших дерматозів. • Мінімально достатнє обстеження, червоні прапорці, показання до розширеної діагностики; шкали оцінювання тяжкості та контролю. • Сучасні підходи до лікування • Стандартний покроковий підхід: неседативні H1-антигістамінні (стартова доза → до 4-кратного підвищення), місце ГКС, чого уникати в рутині. • Біологічна терапія (омалізумаб: показання, дози, тривалість, контроль відповіді; особливості скасування) та роль циклоспорину в рефрактерних випадках. • Клінічні випадки та дискусія • Відповіді на запитання.

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Залізодефіцит є одним із найпоширеніших нутритивних порушень у підлітковому віці. У період інтенсивного росту потреба організму в залізі значно зростає, а поєднання швидких фізіологічних змін, особливостей харчування та менструальних втрат у дівчат сприяє формуванню як латентного дефіциту заліза, так і залізодефіцитної анемії. Нерідко ці стани залишаються недооціненими, адже клінічні прояви можуть бути неспецифічними та поступово впливати на самопочуття, когнітивні функції та якість життя підлітків. Запрошуємо лікарів на професійний захід, присвячений сучасним підходам до своєчасної діагностики, ефективного лікування та моніторингу пацієнтів у щоденній клінічній практиці. Практично, структуровано та з фокусом на сучасні клінічні підходи. Програма заходу • Залізодефіцит у підлітків: від латентного дефіциту до анемії — коли і як діяти лікарю? — онлайн лекція • Нормальний гемоглобін не виключає дефіцит заліза. Чи достатньо вам нормального гемоглобіну, щоб виключити дефіцит заліза? • Латентний дефіцит — це вже стан, який впливає на когнітивні функції та самопочуття підлітка. Чи вмієте ви виявляти дефіцит до розвитку анемії? • Феритин може бути «нормальним», але вводити лікаря в оману. Чи завжди ви правильно інтерпретуєте феритин? • У підлітків дефіцит часто проявляється неспецифічними симптомами, які легко пропустити. Скільки підлітків із «втомою» насправді мають дефіцит заліза? • Рання діагностика дозволяє запобігти анемії, а не лікувати її наслідки. Коли ви починаєте діяти — після анемії чи ще до неї? • Жигаль Юлія • Залізодефіцит та ЗДА у підлітків без помилок: ефективні стратегії лікування та моніторинг результатів — онлайн лекція • Чи точно ви не пропускаєте дефіцит заліза без анемії? Пацієнт «нормальний», а симптоми є? Дізнайтесь, коли починати лікування ще до падіння Hb і які аналізи справді потрібні. • Ваше лікування ЗДА у підлітків дає стабільний результат? Якщо ні — розберемо чіткий алгоритм: дози, режими, тривалість і контроль без хаосу та перевантаження. • Чому «залізо не працює» у ваших пацієнтів? 5 ключових причин неефективності терапії + як підвищити комплаєнс у підлітків у реальному житті, а не «в ідеальних умовах». • Пероральне чи парентеральне залізо: ви впевнені у своєму виборі? Клінічні сценарії, де помиляються навіть досвідчені лікарі — і як обрати оптимальну стратегію лікування. • Це точно ЗДА чи вже щось інше? Червоні прапори, диференційна діагностика та критерії відповіді на терапію, які допоможуть не пропустити серйозну патологію. • Павленко Єгор • Сучасна терапія дефіциту заліза: можливості оптимізації лікування в амбулаторній практиці* — онлайн лекція • Опис лекції уточнюється • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Костенчак-Свистак Ольга Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Які лінзи підійдуть вашому пацієнту? Відповідь не можна шукати методом «підбираємо на око». Сучасна контактологія ставить на перше місце індивідуальні анатомічні, фізіологічні та біомеханічні особливості ока. Лише у такий спосіб можна забезпечити не просто корекцію зору, а комфорт, безпеку й довготривалу ефективність для кожного пацієнта. На цьому заході ви розглянете, як правильно застосовувати м’які, склеральні, кастомізовані й ортокератологічні лінзи, оцінювати стан слізної плівки, мейбомієвих залоз та рогівки, а також прогнозувати переносимість контактної корекції в різних клінічних ситуаціях. Розбір практичних кейсів допоможе вам відпрацювати інтерпретацію даних і прийняття правильних рішень. Після навчання ви знатимете, як персоналізована контактна корекція стає науково обґрунтованою стратегією ведення пацієнта. Ви навчитеся вибирати необхідні лінзи, контролювати їхню посадку й ефективність корекції, а також уникати типових помилок. • Концепція персоналізованої контактної корекції • Сучасний підхід до підбору контактних лінз відповідно до індивідуальних анатомічних, біомеханічних та поведінкових характеристик пацієнта. • М’які контактні лінзи – базовий інструмент сучасного контактолога • Принципи біометричного підбору. • Вплив параметрів рогівки, слізної плівки та способу життя на вибір лінз. • Нові матеріали: силікон-гідрогелеві та водоградієнтні технології. • Ортокератологічна терапія (Ortho-K) • Склеральні лінзи – терапевтична й оптична вершина контактології • Показання: нерегулярна, рубцева рогівка, кератоконус, пост-LASIK зміни. • Переваги у відновленні зорової якості та комфорту. • Кастомізовані контактні лінзи • Технології виготовлення на основі топографії та OCT-даних. • Можливості налаштування кривизни, торичності, зони оптики. • Інструменти діагностики й контролю посадки лінз • Використання кератотопографії, оцінювання Meibomian glands, флюоресцеїнової проби, tear osmolarity. • Оцінювання стабільності посадки як показник довготривалого успіху. • Клінічні аспекти персоналізації вибору • Перспективи розвитку персоналізованої контактології в Україні • Відповіді на запитання

Для лікарів первинної ланки коректне оформлення лікарняних та інформованих згод є не лише формальною вимогою, а важливим елементом професійної та юридичної безпеки. Щоденна робота з пацієнтами, високе навантаження, різні клінічні ситуації створюють ризики помилок у документації, які згодом можуть мати серйозні наслідки для лікаря та медичного закладу. Цей майстер-клас буде корисним для сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів та інших лікарів первинної ланки, які прагнуть впевнено працювати з медичною документацією, мінімізувати юридичні ризики та вибудувати безпечну й професійну комунікацію з пацієнтами. Навчайтесь разом із Progress Platform. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • хто, коли і на яких підставах має право відкривати та продовжувати лікарняний • типові помилки при оформленні лікарняних і як їх уникнути у щоденній практиці • інформована згода пацієнта: коли вона є обовʼязковою та чому вона захищає лікаря • на які обстеження, втручання та маніпуляції потрібна письмова згода • особливості інформованої згоди у педіатричній практиці • як правильно оформити, зберігати та архівувати інформовані згоди в медичному закладі • що робити у разі відмови пацієнта від обстеження або лікування • розбір реальних клінічних та юридичних кейсів з практики лікаря первинної ланки Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера