Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Алгоритми інтерпретації ЗАК: як не помилитися в дітей, вагітних і літніх 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальний аналіз крові — один із найчастіше призначуваних, але водночас і найчастіше неправильно інтерпретованих методів дослідження. Як відрізнити фізіологічні зміни від патології? Коли незначне відхилення є віковою нормою, а коли — сигналом про серйозну проблему?» Запрошуємо лікарів усіх спеціальностей на освітній курс, присвячений гематологічним показникам у різних категоріях пацієнтів. Ви розберете алгоритми інтерпретації ЗАК з урахуванням віку, статі та клінічного контексту, типові «пастки», коли лабораторні зміни не збігаються з клінічною картиною, а також особливості показників крові у дітей, вагітних і людей похилого віку. Під час навчання розглядаються практичні кейси: як уникати хибних діагнозів і зайвих призначень, а також огляд змін показників при коморбідних станах та впливі медикаментів. Розбиратимемо реальні клінічні випадки, ділитимемось практичними інструментами та навчатимемось бачити за цифрами пацієнта, а не лише його аналізи. Реєструйтеся та вдосконалюйте свою клінічну уважність разом із Progress Platform! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Кератотопографія та кератотомографія є незамінними інструментами сучасної офтальмологічної діагностики, які дають змогу виявляти кератоконус та інші ектазії рогівки на ранніх стадіях, а також проводити обов’язковий передопераційний скринінг перед рефракційною і катарактальною хірургією. Незважаючи на сучасні цифрові системи, правильна інтерпретація топографічних і томографічних даних є складною через вплив слізної плівки, варіабельність шкал, специфіку індексів та особливості карт, що підвищує ризик діагностичних помилок. Раннє виявлення субклінічних форм кератоконусу й моніторинг прогресування ектазій впливає на вибір лікувальної тактики, безпеку хірургічних втручань і довгостроковий прогноз щодо збереження зору. На цьому заході ви розглянете методи кератотопографії та кератотомографії, технічні аспекти виконання досліджень і правильну інтерпретацію результатів. Ви дізнаєтеся про різницю між методами (камера Шемфлюг, кільця Пласідо), вплив слізної плівки, основні індекси та шкали кератотопограм, а також навчитеся визначати ранні топографічні ознаки кератоконусу і застосовувати програми моніторингу прогресування ектазії рогівки. Після навчання ви будете впевнено проводити дослідження кератотопографії та кератотомографії, інтерпретувати отримані дані, розпізнавати нормальні й патологічні патерни рогівки і застосовувати їх для оцінювання ризику та планування лікування. • Різниця між кератотопографією та кератотомографією. • Різниця методів: • камера Шемфлюг; • кільця Пласідо. • Вплив слізної плівки на результати обстежень. • Томографія переднього сегмента: можливості. • Основні індекси кератотопограм. • Особливості шкал та інтерпретація. • Ранні топографічні індекси кератоконусу. • Програма моніторингу ектазії рогівки Беліна/Амброзіо. • Нормальні й аномальні патерни передньої кривизни. • Особливості різних карт. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 5 балів БПР. Номер в системі БПР: 1027839. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічна хвороба нирок: сучасна діагностика та лікування від раннього виявлення до трансплантації 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 13 балів від провайдера №2427 — ГО «Національна Асоціація Медичної Освіти». Курс присвячений ранній діагностиці та сучасним підходам до ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок. ХХН часто залишається недіагностованою до пізніх стадій, а її ускладнення можуть бути фатальними — саме тому особливо важливими є раннє виявлення, мультидисциплінарний підхід і персоналізоване лікування. Експерт з багаторічним клінічним і науковим досвідом у сфері нефрології Дмитро Дмитрович Іванов представить цілісний підхід до ХХН: від патофізіології та сучасних методів діагностики до лікування, моніторингу, інтерпретації новітніх біомаркерів та ролі кишкової мікробіоти. Програма включає мультидисциплінарний підхід: медикаментозну терапію, дієту, фізичну активність і мікробіоту, а також психосоціальні аспекти допомоги пацієнтам і роль сім’ї. Окрема частина присвячена діалізу та трансплантації як фінальним етапам ведення пацієнтів. Учасники отримають алгоритми моніторингу та реагування на зміни стану. Зверніть, будь ласка, увагу: звіт по сертифікатах подаватиметься щомісячно, а останньою датою генерації сертифіката є 31.12.2026. Програма заходу • ХХН: визначення, класифікація та прогноз • Функціональний нирковий резерв та фактори ризику ХХН • Діагностика ХХН: від скринінгу до біопсії • Нефроздоров’я: немедикаментозний підхід до ХХН • Контроль тиску та фармакотерапія при ХХН • Мікробіота, анемія і нові горизонти лікування ХХН • Ниркова замісна терапія: вибір часу і методу. Моніторинг ХХН • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія

Малоінвазивне лікування дає лікарю змогу не просто видаляти новоутворення шкіри, а робити це максимально безпечно та естетично: без грубих рубців, тривалого відновлення та ризиків ускладнень. Пацієнти очікують малотравматичного лікування, і ваша майстерність у цій сфері підвищує рівень довіри та конкурентоспроможності. На заході ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний метод видалення новоутворень шкіри, зважаючи на тип, локалізацію та супутні захворювання. Ви навчитеся застосовувати радіохвильову хірургію, лазерне видалення, кріодеструкцію та різні види біопсії максимально безпечно, зберігаючи косметичний результат. Після лекції ви зможете приймати правильні рішення у складних клінічних випадках, уникати ускладнень та забезпечувати пацієнтам найвищий рівень лікування. Знання, які ви здобудете на цьому заході, закріплять вашу конкурентоспроможність та зроблять вас більш затребуваним спеціалістом. • 1. Радіохвильова хірургія • Спектр застосування радіохвильового методу в дерматохірургічній практиці • Основні режими в радіохвильовій хірургії • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки радіохвильової хірургії • 2. Біопсія шкіри • Основні види біопсії шкіри • Основні принципи проведення ексцизійної біопсії • Основні принципи проведення інцизійної біопсії • Панч-біопсія • Шейв-біопсія • 3. Лазерне видалення • Типи лазерів • Спектр застосування лазерів у дерматохірургічній практиці • Алгоритм вибору пацієнта і проведення процедури • Побічні ефекти та їх корекція • 4. Кріодеструкція • Види кріодеструкції • Спектр застосування кріодеструкції • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки кріодеструкції • 5. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

Остеонекроз нижньої кінцівки починається непомітно та закінчується ампутацією. Це одна з головних причин болю і втрати працездатності у відносно молодих пацієнтів. Рання діагностика дає шанс зберегти суглоб та уникнути інвалідності. Але початкові стадії виявити дуже складно. На заході ви розглянете, як не проґавити перші симптоми, коли незворотних змін ще немає. Навчитеся відрізняти остеонекроз від остеоартрозу, правильно застосовувати класифікації Ficat, Steinberg, ARCO та уникати типових помилок у рентгенологічній інтерпретації. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі болей у коліні, кульшовому чи гомілковостопному суглобі в пацієнтів із травмами, тривалим прийманням стероїдів, алкоголізмом чи системними захворюваннями. Знатимете, коли потрібно підозрювати остеонекроз та які інструменти діагностики залучати. • Субхондральна ішемія як основа етіопатогенезу остеонекрозу • Морфопатологія остеонекрозу • Поширені локалізації аваскулярного некрозу кісток нижньої кінцівки • Асептичний некроз голівки стегнової кістки у дорослих та у дітей – основна причина інвалідизації пацієнтів молодого віку • Хвороба Альбека: ознаки на рентгенограмі • Остеонекроз кісток стопи, його різновиди та променева діагностика • Рентгенологічне стадіювання остеонекрозу (Ficat classification of osteonecrosis, Steinberg staging of osteonecrosis of the femoral head, ARCO classification of femoral head osteonecrosis) • Помилки в інтерпретації рентгенограм у пацієнтів з остеонекрозом • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Вагітність — один із найбільш потужних фізіологічних «стрес-тестів» природи для серцево-судинної системи жінки. Уже з перших тижнів гестації запускаються складні гормональні та гемодинамічні механізми адаптації, які досягають піку в ІІІ триместрі та різко змінюються в перипартальному періоді. Для більшості жінок ці зміни залишаються фізіологічними. Проте саме вагітність може стати моментом маніфестації або декомпенсації серцево-судинних захворювань, а іноді — вимагати складних клінічних рішень щодо ведення вагітності та оцінки ризиків для матері. Приєднуйтеся, щоб отримати сучасні знання та практичні інструменти для ведення пацієнток на перетині кардіології та акушерства. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів; без води — тільки доказові знання, що мають значення; до 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику; перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги; зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Системні зміни організму під час вагітності — від І до ІІІ триместру та в перипартальному періоді • Клінічні виклики: гіпертонічні розлади, аритмії, дисліпідемія, тромботичні ускладнення, кардіоміопатії під час вагітності • Коли вагітність може бути небезпечною: протипоказання до вагітності при серцево-судинних захворюваннях • Планування вагітності у пацієнток із ССЗ: консультування перед вагітністю, оцінка ризиків та вибір безпечної контрацепції Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.

Діабетичні гіперглікемічні кризи, зокрема діабетичний кетоацидоз (ДКА) та гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС), становлять пряму загрозу життю пацієнтів і є частими супутниками критичних станів, що вимагають інтенсивної терапії. Для анестезіологів, інтенсивістів і лікарів невідкладної допомоги знання сучасних протоколів і алгоритмів є не лише вимогою стандартів, а й питанням безпеки та ефективності. Попри те, що ДКА і ГОС традиційно асоціюються з відділеннями інтенсивної терапії, перші прояви кризів часто виникають в амбулаторній або загальностаціонарній практиці. Тому, ендокринологи, терапевти, хірурги, інфекціоністи, неврологи та інші спеціалісти повинні знати особливості цих станів. У роботі з пацієнтами, які мають ризик метаболічної декомпенсації, вкрай важливою є своєчасна діагностика й ретельне планування лікувальної тактики. Навчальний захід «Кетоацидоз і гіперосмолярний стан в інтенсивній терапії: алгоритми дій» буде присвячений вивченню клінічних особливостей і диференційної діагностики ДКА та ГОС, аналізу сучасних алгоритмів інтенсивної терапії згідно з рекомендаціями ADA 2025 і NICE 2023. Будуть розглянуті типові помилки, що впливають на виживаність пацієнтів, і способи їх уникнення. Окрема увага буде приділена змішаним формам гіперглікемічних кризів, корекції ацидозу та електролітних порушень, а також етапному переходу на підшкірну інсулінотерапію. Цей захід буде корисний усім лікарям, які прагнуть уникнути помилок у веденні метаболічних кризів. • Актуальність проблеми невідкладних діабетичних станів. • Діабетичний кетоацидоз (ДКА) • Етіологія, патогенез • Клініка, діагностичні критерії • Алгоритм інтенсивної терапії • Типові помилки • Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС) • Фактори ризику, патогенез • Клінічні особливості • Принципи лікування в ІТ • Критичні помилки ведення • Диференційна діагностика. Змішаний криз • Відмінності між ДКА та ГОС • Спільні принципи моніторингу та лікування • Особливості змішаного типу • Алгоритми дій (ADA 2025, NICE 2023) • Інфузійна терапія • Інсулінотерапія • Корекція ацидозу та електролітних порушень • Перехід на підшкірний інсулін • Клінічні кейси • Практичний розбір випадків ДКА і ГОС • Аналіз рішень і типових помилок • Відповіді на запитання учасників

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Відповіді на питання.

Хронічна м’язова слабкість не завжди має неврологічну причину. Але завжди це клінічний виклик. Цей дводенний майстер-клас допоможе вам зʼясувати складну тему міопатій і впевнено ставити діагноз там, де інші фахівці роками «лікують остеохондроз» без жодних результатів. Ви навчитеся розпізнавати спадкові, запальні, токсичні й метаболічні міопатії, відрізняти їх від нейропатій, оцінювати ступінь ризику, визначати подальшу тактику, направлення на генетичні або імунологічні дослідження. Отримаєте алгоритм дій у разі слабкості, що прогресує, підозри на дистрофію, ураження серця чи дихальних м’язів. Зрозумієте, як діяти, коли пацієнт не може підвестись на ноги, а на КТ не видно жодних проблем. У програмі: 2 дні повноцінної роботи, поділ на спадкові й набуті міопатії, практичні алгоритми та поради щодо ведення пацієнтів з рідкісними формами. • Алгоритм ведення пацієнта з м’язовою слабкістю: характерні симптоми, клініка, діагностичний скринінг. • Спадкові міопатії: • 1. М’язові дистрофії: • Дистрофінопатії (Дюшена, Беккера) • Міотонічні мʼязові дистрофії (тип 1 і тип 2) • Лицево-лопатково-плечова міодистрофія Ландузі-Дежеріна (тип 1 і тип 2) • Мʼязова дистрофія Емері-Дрейфуса • Кінцівково-поясні мʼязові дистрофії • Окулофарингеальна мʼязова дистрофія • Міотонічні дистрофії 1-2 типу • Дистальні міопатії • 2. Вроджені міопатії • 3. Метаболічні: глікогенові, ліпідні, мітохондріальні тощо • 4. Каналопатії: • Періодичний параліч • Недистрофічні міотонії • Відповіді на запитання учасників • Набуті міопатії: • 1. Запальні: • Дерматоміозит • Поліміозит • Антисинтетазний синдром • Імуноопосередкована некротична міопатія • Міопатія з включеними тільцями • 2. Паранеопластичні, токсичні й медикаментозно індуковані, ендокринні, вторинно метаболічні, інфекційні тощо • Доступні варіанти лікування міопатій. • Відповіді на запитання учасників