Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Кандидозні інфекції є однією з найскладніших проблем у неонатальній практиці, особливо в умовах інтенсивної терапії новонароджених. Діти з екстремально низькою масою тіла, передчасно народжені, а також ті, хто перебуває на тривалому курсі антибіотикотерапії, мають значно підвищений ризик розвитку інвазивного кандидозу. Ця інфекція асоціюється з високим рівнем смертності й тяжкими ускладненнями, як-от ураження ЦНС, очей і тяжкі системні порушення. Виклики у веденні таких пацієнтів посилюються через зростання резистентності до флуконазолу й інших антимікотиків, що вимагає більш зваженого підходу до емпіричної та таргетної терапії. Крім того, кандидоз часто маскується під інші інфекційні стани або сепсис, що ускладнює своєчасну діагностику. Необхідно запроваджувати мультидисциплінарний підхід до контролю за цією інфекцією, зокрема раннє мікробіологічне тестування, оцінювання факторів ризику та вдосконалення інфекційного контролю. Навчальний майстер-клас «Кандидозні інфекції у новонароджених» буде присвячений вивченню клінічного значення кандидозних інфекцій у немовлят та їхньої актуальності в умовах сучасної неонатології. Учасники детально розглянуть групи ризику, типи кандидозу й частоту виникнення цих інфекцій. Будуть проаналізовані чинники, які сприяють розвитку інфекції, зокрема роль вертикального та нозокоміального передавання. Окрему увагу буде приділено патогенезу кандидозу відповідно до незрілості імунної системи новонароджених і формування біоплівок. Також будуть висвітлені доказові підходи до лікування, зокрема вибір антимікотиків та моніторинг терапії. • Вступ: клінічне значення кандидозу в новонароджених • Чому тема важлива саме зараз: сучасні виклики неонатології • Групи ризику: передчасно народжені, діти з катетерами, після антибіотикотерапії • Види кандидозних інфекцій: шкірні, слизові, інвазивні форми • Епідеміологія та фактори ризику • Частота кандидозу в різних неонатальних популяціях • Основні чинники ризику: перинатальні, госпітальні, медикаментозні • Роль вертикальної та нозокоміальної трансмісії • Патогенез кандидозної інфекції у новонароджених • Механізми колонізації та інвазії • Особливості імунної відповіді новонародженого • Біоплівки, антибіотик-асоційований дисбаланс • Клінічні форми та прояви кандидозу • Шкірно-слизові ураження • Ураження сечостатевої, респіраторної систем • Кандидемія та інвазивний кандидоз: ознаки, перебіг, ускладнення • Сучасні підходи до діагностики • Клінічні критерії, лабораторна верифікація • Мікроскопія, культуральні дослідження, ПЛР • Роль біомаркерів (β-D-глюкан, маннан) у ранній діагностиці • Лікування кандидозу в новонароджених: доказові стратегії • Принципи вибору антимікотика: азоли, амфотерицин B, ехінокандини • Особливості дозування в неонатальному періоді • Моніторинг ефективності й безпеки терапії • Профілактика кандидозних інфекцій у відділеннях новонароджених • Профілактичне застосування антимікотиків • Контроль за антибіотикотерапією • Інфекційний контроль, гігієна рук, догляд за катетерами • Клінічні кейси та алгоритми дій • Аналіз реальних клінічних ситуацій • Обговорення помилок, варіанти рішень • Розроблення покрокових алгоритмів ведення пацієнта • Запитання та відповіді

Навчання допоможе лікарям застосовувати стандартизовані скринінгові інструменти (M-CHAT-R/F) для раннього виявлення ризиків РАС у педіатричній практиці. Учасники опрацюють диференційну діагностику РАС з іншими нейророзвитковими та психічними розладами, інтерпретацію діагностичних критеріїв згідно з DSM-5 та МКХ-11, а також розроблення індивідуального плану ведення пацієнта. Розглядатимуться фармакотерапія коморбідних станів, показання для направлення до психіатра, невролога, логопеда та поведінкового терапевта, доказові немедикаментозні втручання (ABA, DIR/Floortime), а також керування стереотипіями та аутоагресією. Програма заходу • Тривалість заняття: 01:51:35 • Які “червоні прапорці” розвитку вказують на високий ризик РАС у дітей раннього віку? • Як диференціювати розлади аутистичного спектру від синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СПАУ)? • Які діагностичні інструменти (ADOS-2, ADI-R) є “золотим стандартом” для підтвердження діагнозу РАС? • Які медикаментозні препарати мають доказову базу для корекції дратівливості та агресії у пацієнтів з РАС? • Яка роль генетичного тестування у діагностичному алгоритмі РАС? • Як побудувати ефективну комунікацію з батьками дитини з РАС та повідомити діагноз? • Які соматичні коморбідності (гастроінтестинальні розлади, порушення сну, епілепсія) найчастіше супроводжують РАС? • Які принципи та ефективність основних поведінкових терапій (ABA, TEACCH, ESDM)? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запальні захворювання жіночих статевих органів залишаються однією з провідних причин звернення до гінеколога, становлячи до 82% усіх гінекологічних діагнозів. Найбільш поширеним прикладом є запальні захворювання органів малого тазу, які можуть призводити до серйозних ускладнень, як-от безпліддя, хронічний тазовий біль та позаматкова вагітність. Патоморфологія відіграє головну роль у діагностиці та лікуванні цих недуг, даючи змогу відрізнити гострі, підгострі та хронічні процеси, а також специфічні й неспецифічні запалення. Це є обов’язковою умовою для запобігання ускладненням, наприклад формуванню спайок, що можуть призвести до трубного безпліддя або позаматкової вагітності. Крім того, хронічне запалення може сприяти розвитку передракових станів, зокрема дисплазії шийки матки або гіперплазії ендометрія. Це підкреслює важливість ранньої й точної діагностики. Навчальний майстер-клас «Патоморфологія запалення в гінекології» буде присвячений вивченню патоморфологічних змін при запальних захворюваннях у гінекології, з акцентом на їхній патогенез та клінічне значення. Учасники розглянуть класифікацію запалення (гостре й хронічне), основні етіологічні чинники та характерні морфологічні ознаки у разі ендометриту, сальпінгіту, оофориту, цервіциту й вагініту. Окрему увагу буде приділено диференційній діагностиці між різними формами запалення відповідно до морфологічних критеріїв. Також будуть розглянуті сучасні методи морфологічної діагностики – світлова мікроскопія, імуногістохімія, молекулярні підходи – та їхнє практичне застосування. Учасники дізнаються, як інтерпретація морфологічних змін впливає на вибір лікувальної тактики, прогнозування перебігу захворювання й оцінювання ризику ускладнень. • Вступ • Актуальність проблеми запальних процесів у гінекології • Класифікація і патогенез запальних процесів у гінекології • Гостре та хронічне запалення • Основні етіологічні чинники • Патоморфологічні зміни при основних гінекологічних запальних захворюваннях • Ендометрит • Сальпінгіт, оофорит • Цервіцит, вагініт • Морфологічні критерії гострого і хронічного запалення • Особливості диференційної діагностики • Сучасні методи морфологічної діагностики • Світлова мікроскопія • Імуногістохімічні та молекулярні методи • Клінічне значення патоморфологічних змін • Прогностичне значення • Відповіді на запитання

Ботулінотерапія є популярною естетичною процедурою, результат якої залежить від правильного вибору препарату, дозування, точок і техніки введення. Помилки можуть призвести до асиметрії, птозу та неприродної міміки. На цьому заході ви навчитеся обирати препарат, планувати on-label та off-label корекцію, працювати з мімічними зморшками та уникати ускладнень на реальних клінічних прикладах. Після навчання ви зможете впевнено планувати ботулінотерапію з урахуванням анатомії та м’язової активності пацієнта, а також визначати тактику при ускладненнях чи недостатньому ефекті. • 1. Будова молекули та механізм дії ботулотоксину. Порівняльні характеристики препаратів Abo-, Inco- та Onabotulinumtoxin A. • 2. On-label застосування: корекція глабелярних зморшок, горизонтальних зморшок лоба зі збереженням природної позиції брів та міміки, та периорбітальних зморшок • 3. Off-label застосування • 4. Ботулінотерапія в цифрову епоху: соціальні мережі, тренди та дезінформація • 5. Ускладнення ботулінотерапії та безпека виконання • 6. Розбір власних кейсів • 7. Розбір практичних питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД кульшового суглобу в дітей: від норми до патології (PRO DIAGNOSTICS) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Своєчасна діагностика патології кульшового суглоба — запорука здорового майбутнього дитини. Раннє виявлення дисплазії, підвивихів, вивихів та інших небезпечних станів допомагає запобігти розвитку серйозних ортопедичних проблем у майбутньому. На курсі ви розглянете сучасні підходи до діагностики та ультразвукові критерії, зокрема при синовіїті й септичному артриті, а також рідкісні та травматичні ураження (SCFE, хвороба Пертеса). Додатково передбачені клінічні розбори з використанням реальних зображень. Долучайтеся, щоб отримати системне бачення патологій кульшового суглоба у дітей, навчитися уникати типових діагностичних помилок і впевнено застосовувати алгоритми у щоденній практиці. Сучасно. Практично. Evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Запрошуємо колег на електронний навчальний курс БПР №1021620, який відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: Сформувати у слухачів цілісне розуміння судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень і статевих злочинів, їх правового значення та критеріїв оцінки. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зміни маси тіла може бути проявом ендокринних, гастроентерологічних, психіатричних захворювань, або медикаментозно індукованих проблем. Неповна оцінка пацієнта перед початком дієтотерапії створює ризик як пропустити клінічно значущу патологію, так і призвести до надмірних обстежень та гіпердіагностики. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів зі змінами маси тіла потребує ретельної диференційної діагностики та обґрунтованої маршрутизації. На цьому заході ви навчитесь проводити коректний збір анамнезу, виявляти важливі ознаки порушень вже на первинній консультації, оцінювати роль харчової поведінки та медикаментозного анамнезу у змінах маси тіла, а також визначати доцільний обсяг лабораторних досліджень. Ви розглянете поширені помилки в інтерпретації лабораторних показників, розберете причини змін маси тіла різного генезу та опануєте практичні алгоритми ведення пацієнтів на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете проводити диференційну діагностику змін маси тіла, уникати необґрунтованих призначень та формувати безпечну тактику обстеження й моніторингу стану пацієнта перед початком дієтотерапії. • Проблема ваги не завжди проблема харчування. • Коректний збір анамнезу, який змінює тактику • Червоні прапорці на первинній консультації • Коли вага може бути симптомом захворювання • Харчова поведінка як частина діагностики • Медикаментозний анамнез - найчастіше недооцінений фактор • Лабораторний мінімум: кому і навіщо • Стан, який лікарі часто переоцінюють, і стан, який часто недооцінюють • Коли дієтотерапію не варто починати першою • Практичний алгоритм маршрутизації пацієнта • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Менеджмент цервікальної патології (AIS, AGC, CIN2) базується на стандартизованих алгоритмах оцінювання ризику та чіткій інтерпретації цитологічних, гістологічних і вірусологічних даних. Недостатня обізнаність щодо актуальних рекомендацій може призвести до хибної інтерпретації ПАП-тестів, несвоєчасного дообстеження та до необґрунтованого вибору між спостереженням і втручанням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ведення пацієнток із патологічними змінами епітелію шийки матки: AGC, AIS та CIN2. Ви засвоїте алгоритми діагностики патології залозистого епітелію, навчитеся визначати показання до ексцизійної терапії, а також оцінювати доцільність вакцинації проти ВПЛ після лікування. Матеріал навчального заходу структурований відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій із фокусом на практичне застосування. Після навчання ви зможете обґрунтовано інтерпретувати патологічні результати цитології, оцінювати ризики персистенції ВПЛ та рецидиву, а також надавати пацієнткам зрозумілі рекомендації щодо подальшого спостереження і профілактики. • Патологічні зміни залозистого епітелію (AIS, AGC): сучасні підходи до діагностики, клінічна тактика ведення й показання до ексцизійного лікування. • Менеджмент CIN2: лікувати чи спостерігати? Критерії прийняття клінічного рішення. • Вакцинація проти ВПЛ після лікування CIN: доцільність, доказова база та клінічні рекомендації щодо застосування. • Сесія відповідей на запитання.

Оформлення медичної документації на перший погляд не є складною задачею. Але помилка в оформлені протоколу чи реєстрації пацієнта, може стати пасткою для лікаря навіть, якщо він успішний діагност. Медична документація стає ключовим доказом під час судово-медичної експертизи, перевірок НСЗУ та розгляду конфліктних ситуацій, і може бути вашим захистом, а може призвести до відповідальності. На цьому заході ви розберете юридичну вагу протоколу, принципи системного та повного опису досліджень, а також правила фіксації обмежень як інструменту професійного захисту. Ви навчитесь формувати протоколи при невідкладних станах, документувати палатні обстеження і правильно оформлювати документацію у разі ризику виникнення конфліктних ситуацій. Після навчання ви зможете впевнено вести медичну документацію відповідно до правових вимог і професійних стандартів, аргументовано захищати свої діагностичні висновки та уникати претензій та правових наслідків. • Вступ. • Юридична вага протоколу. • Фіксація обмежень як засіб захисту. • Системність та повнота опису. • Особливості формування протоколів у разі невідкладних станів. • Юридична безпека й етика. • Терміни зберігання документації. • Регламент надання результатів.

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Placenta accreta spectrum (PAS) є одним із найбільш небезпечних ускладнень вагітності, що супроводжується високим ризиком масивної акушерської кровотечі. Своєчасне виявлення патологічної імплантації плаценти має вирішальне значення для прогнозу, оскільки дає змогу заздалегідь спланувати ведення вагітності, маршрут пацієнтки й підготовку до пологів. В умовах підвищення частоти оперативних втручань на матці актуальність проблеми PAS також зростає. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до формування груп ризику, класифікації та патогенезу placenta accreta spectrum. Ви навчитеся виявляти ультразвукові критерії діагностики PAS, зокрема оцінювання у В-режимі, доплерографію і застосування 3D-реконструкцій. Окрім цього, ви зможете диференціювати ультразвукові прояви залежно від ступеня інвазії (accreta, increta, percreta), а також засвоїте стратегії ведення складних клінічних випадків. Після навчання ви зможете підвищити точність ультразвукової діагностики, своєчасно ідентифікувати пацієнток групи ризику та впевнено планувати подальшу тактику ведення вагітності й пологів. • Формування групи ризику PAS: звідки чекати біду. • Основні поняття про PAS: класифікація, механізм виникнення, розвиток подій. • УЗ-критерії діагнозу PAS: від В-режиму до 3D-реконструкцій. • Спектр УЗ-проявів відповідно до ступеня патологічної імплантації. • Розбір стратегії 4 А для забезпечення доброго виходу PAS. • Розбір клінічних випадків PAS. • Технічні аспекти УЗ-дослідження при PAS. • Відповіді на запитання від учасників.

Аорта – це головний магістральний судинний стовбур. В її черевному відділі будь-яка діагностична помилка може мати критичні наслідки. Ультразвукова доплерографія дає змогу побачити структуру стінки, просвіт аорти, а також оцінити кровотік, турбулентність та гемодинамічні зміни в її гілках. Аневризми, тромбози, стенози та дисекції часто протікають безсимптомно, а завдяки УЗД можна виявити ці проблеми своєчасно. На цьому заході ви навчитеся застосовувати мультипараметричний підхід до оцінювання морфології та гемодинаміки у черевному відділі аорти, правильно обирати зрізи й інтерпретувати швидкісні параметри кровотоку. Ви розглянете типові помилки та реальні клінічні випадки. Після навчання ви будете впевнено проводити УЗД в пацієнта з болем у животі неясного генезу, в разі підозри на аневризму чи розшарування аорти, ішемію кишківника. Ви знатимете, як правильно оцінювати кровотік та вчасно скеровувати пацієнтів до судинного хірурга. • Вступ • Мета обстеження • Клінічне значення • Ембріогенез та анатомія аорти • Методика ультразвукового дослідження аорти • Підготовка пацієнта • Протокол сканування. Мультипараметричний підхід у дослідженні • Нормальна УЗ-картина • Патологічні зміни аорти • Аневризма аорти • Розшарування (дисекція) • Тромбоз/емболія • Атеросклероз • Васкуліти (Такаясу, гігантоклітинний) • Післяопераційні зміни/ендопротези • Вроджені аномалії (коарктація, персистуюча дуга) • Клінічні випадки • Типові помилки • Відповіді на запитання учасників