Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

ТЕЛА вбиває раптово – її важливо розпізнати вчасно. Ви бачите пацієнта з задишкою, болем у грудях чи тахікардією і не можете зволікати. ТЕЛА є однією з головних причин раптової смерті, а вчасна діагностика та лікування рятують життя. Цей майстер-клас дасть вам чіткий алгоритм дій у ситуаціях, коли кожна хвилина важлива. Ви навчитеся диференціювати ТЕЛА навіть тоді, коли симптоми схожі на ГКС, пневмонію чи загострення ХОЗЛ. Знатимете, коли призначати КТ-ангіографію, як використовувати шкали Wells та Geneva, коли можна обійтися УЗД і коли потрібен тромболізис або хірургічне втручання. Освоїте навички швидкого оцінювання ризику, вибору антикоагулянтів і моніторингу пацієнтів після гострої фази. Інформацію буде подано на основі сучасних протоколів ESC та ACCP. Ви розберете всі діагностичні й терапевтичні кроки: від першого підозрілого симптому до вторинної профілактики. • 1. Фактори ризику венозного тромбоемболізму. Класифікація ТЕЛА за ризиком смерті • 2. Алгоритм діагностики ТЕЛА • Оцінювання клінічної ймовірності (Wells, Geneva). • КТ-ангіографія легеневих артерій (CTPA). • Лабораторна діагностика. • 3. Роль візуалізаційних методів • КТ-ангіографія – золотий стандарт. • УЗД вен нижніх кінцівок (альтернатива у разі неможливості КТ). • Ехокардіографія – у разі підозри на масивну ТЕЛА з нестабільною гемодинамікою. • 4. Тактика лікування залежно від ризику фатальних наслідків • 5. Антикоагулянтна терапія • 6. Показання до тромболітичної терапії • Абсолютні показання: гемодинамічна нестабільність. • Вибір препаратів: альтеплаза (100 мг за 2 години). • Протипоказання до тромболізису: розгляд хірургічного втручання або катетерної реперфузії. • 7. Сучасні інтервенційні методи • Катетерна тромбектомія або локальний тромболізис – альтернатива у разі протипоказань до системного тромболізису. • Роль мультидисциплінарної команди PERT (Pulmonary Embolism Response Team). • 8. Вторинна профілактика та моніторинг • Оцінювання ризику рецидиву (HERDOO2, DASH, Vienna score). • Роль компресійної терапії при посттромботичному синдромі. • 9. Особливості ТЕЛА у спеціальних категоріях пацієнтів • Онкохворі. • Вагітні. • Післяопераційні хворі. • 10. Основні оновлення рекомендацій ESC та ACCP • ESC 2019: акцент на стратифікацію ризику, амбулаторне лікування, PERT-команди. • ACCP 2021: перевага NOAC, оцінювання балансу ризику рецидиву/кровотечі для тривалості терапії. • Відповіді на запитання учасників

Своєчасна діагностика патології легень — запорука правильної тактики лікування 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Своєчасна діагностика патології легень — запорука правильної тактики лікування. УЗД легень дозволяє швидко та безпечно виявити зміни, які не завжди помітні на рентгені чи КТ, і допомагає лікарю прийняти клінічне рішення без зволікань. На заході ви дізнаєтесь про основні УЗ-ознаки норми та перших патологічних змін, як діагностувати пневмонію та пневмоторакс bedside, які бувають типові помилки під час інтерпретації та як їх уникати, а також про практичні алгоритми й клінічні кейси з реальних ситуацій. Приєднуйтесь і вдосконалюйте свої навички ультразвукової діагностики! Сучасно. Практично. Evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Випадіння волосся – не завжди андрогенна алопеція. Часто за цим стоїть телогенова форма – одна з найпоширеніших та водночас недооцінених причин. І якщо ви знаєте, як її відрізнити, ваші пацієнти будуть врятовані від непотрібних обстежень і зайвих витрат. На заході ви дізнаєтеся, як правильно діагностувати телогенову алопецію, чітко відрізнити гострий і хронічний перебіг, розпізнати тригерні стани (стрес, інфекції, гормональні зрушення, дефіцити, медикаменти) і грамотно обрати тактику ведення. Після лекції ви зможете впевнено користуватися трихоскопією і фототрихограмою, визначати оптимальні лабораторні дослідження, а також дізнаєтеся, як не пропустити окрему системну патологію, що спричиняє втрату волосся. • Механізм виникнення. • Відмінності між гострою та хронічними фазами перебігу телогенового випадіння волосся. • Стани й захворювання, за яких найчастіше виникає telogen effluvium. • Трихоскопія при telogen effluvium. Особливості й відмінності від інших форм втрати волосся. • Фототрихограмма: примха чи необхідність? • Лабораторні та інструментальні дослідження в разі реактивної втрати волосся. • Методи корекції телогенового випадіння волосся залежно від фази перебігу. • Telogen effluvium, гостра фаза перебігу: стимулювати чи очікувати? • Як відрізнити telogen effluvium хронічного перебігу від АГА? • Відповіді на запитання

Харчування може впливати на процеси старіння так само сильно, як і генетика. Мікронутрієнти нашої їжі – це сигнальні молекули, які здатні активувати або гальмувати основні шляхи старіння, запалення й регенерації. Саме тому сучасний лікар має знати не тільки про БЖВ, а й про AMPK, mTOR, бутират і поліфеноли. На вебінарі «Молекулярні механізми впливу нутрієнтів на процеси старіння» ви дізнаєтеся, як окремі нутрієнти впливають на епігенетику, бар’єрну функцію кишківника, метаболізм глюкози, запалення та нейродегенерацію. Ви навчитесь орієнтуватися в складних молекулярних шляхах – від IGF-1 до мікроРНК – і використовувати ці знання для персоналізованого підходу до харчування пацієнтів у зрілому віці. Зрозумієте, як вітамінні дефіцити пов’язані з когнітивними погіршеннями і чому поліфеноли – це потенційні геронтобіотики. Лекцію читає відомий генетик та дослідник старіння, популярний блогер – тому буде не лише детально, а й захопливо. • Біологія старіння: основи процесу • Старіння як біологічний процес, пов'язаний з накопиченням клітинних пошкоджень (ДНК, білків, метаболітів) • Роль нутрієнтів у модуляції молекулярних шляхів старіння • Мікронутрієнти та малі молекули: вплив на темпи старіння • Сучасні наукові дані про вплив нутрієнтів на механізми старіння • Здатність певних речовин впливати на швидкість і траєкторію старіння організму • Калорійне обмеження та молекули-міметики голодування • Поліфеноли, метформін, ресвератрол як активатори AMPK-шляху • Вплив на окисний стрес та функцію мітохондрій • Глюкозо-інсуліновий каскад як фактор прискореного старіння • Роль надлишку глюкози та шляху IGF-1/PI3K/mTOR • Вплив дієт, фізичної активності й нутрієнтів (наприклад, лейцин) на пригнічення цього каскаду • Омега-3 ПНЖК та контроль запалення • Протизапальна дія омега-3 жирних кислот у контексті хронічного запалення (inflammaging) • Метаболіти мікробіоти та їхній системний вплив • Бутират і його дія на епігенетику, бар’єрну функцію кишечника та експресію генів • Поліфеноли як геронтобіотики • Куркумін, кверцетин, EGCG як слабкі стресори, що активують адаптаційні шляхи клітин • Епігенетичні впливи нутрієнтів • Вплив на метилування ДНК, модифікацію гістонів, мікроРНК • Регуляція активності генів старіння та довголіття • Дефіцити вітамінів та нейродегенерація • Зв’язок дефіциту В12 і фолату з порушенням метаболізму метіоніну, гомоцистеїну та ризиком нейродегенеративних змін • Відповіді на питання учасників

Контурні і функціональні ускладнення після естетичних операцій часто визначають кінцевий результат лікування та задоволеність пацієнта. Багато проблем проявляються не в ранньому післяопераційному періоді, а через тижні або місяці після втручання, коли помилки легко сплутати з нормальним процесом загоєння. Своєчасне розпізнавання сером, рубцевих змін, фіброзу, контурних деформацій чи асиметрій дозволяє обрати правильну тактику та уникнути повторних операцій. На цьому заході ви навчитеся відрізняти фізіологічні післяопераційні зміни від ускладнень, визначати причини формування контурних деформацій після абдомінопластики, ліпосакції, брахіопластики та інших втручань, обирати між консервативною і хірургічною тактикою корекції, а також аналізувати типові технічні помилки, які призводять до ревізійних операцій. Ви розберете реальні клінічні кейси, сучасні методи корекції та алгоритми прийняття рішень на практиці. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати віддалені результати естетичних операцій, своєчасно виявляти ускладнення, правильно визначати момент, коли ще можливе консервативне ведення, а коли необхідна ревізійна корекція. • Абдомінопластика: коли результат “псується з часом” • контурні деформації та їх механізми виникнення • рубцеві зміни та їх вплив на естетику • деформації пупка як маркер технічних помилок • хронічні та капсулізовані сероми • Тактика корекції після абдомінопластики • коли працює консервативний підхід • покази до ревізійної хірургії • як обрати правильну стратегію • Типові помилки при абдомінопластиціі • надмірна напруга тканин • помилки планування резекції • Ліпосакція: ціна “агресивної техніки” • нерівномірність контурів і хвилеподібність шкіри • оverresection vs underresection • фіброз, індурація, adhesions (tethering) • асиметрія як наслідок технічних рішень • Причини ускладнень після ліпосакції • рівень виконання (superficial vs deep) • агресивність техніки • якість тканин пацієнта • Тактика корекції після ліпосакції • ліпофілінг як інструмент відновлення об’єму • субцизія при tethering • робота з фіброзом (хірургічні та energy-based підходи) • Типові помилки при ліпосакції • поверхнева агресивна ліпосакція • недооцінка якості тканин • Брахіопластика: проблема виражених рубців • особливості рубцювання • розширення та гіпертрофія рубців • видимість як естетичний компроміс • Тайтопластика: контурні та функціональні ускладнення • деформації контурів • ризики неправильного планування розрізів • вивертання статевих губ як наслідок помилок • Типові помилки в body contouring хірургії • неправильні вектори натягу • агресивна резекція • ігнорування якості тканин • помилки дизайну розрізів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Даний Курс БПР присвячений темі: Діагностика та лікування міастенії: як. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику міастенії з іншими нервово-м’язовими захворюваннями (синдром Ламберта-Ітона, ботулізм, БАС). Правильно інтерпретувати результати електронейроміографії (декремент-тест) та серологічних досліджень (антитіла до AChR, MuSK, LRP4). Розробляти індивідуалізовані схеми лікування з використанням антихолінестеразних препаратів, глюкокортикостероїдів та цитостатиків. Своєчасно розпізнавати та надавати невідкладну допомогу при міастенічному кризі, включаючи покази до плазмаферезу та ШВЛ. Здійснювати титрування доз імуносупресивної терапії та моніторинг побічних ефектів. Обґрунтовувати показання до тимектомії та оцінювати її ефективність. Вести пацієнтів з рефрактерними формами міастенії, застосовуючи сучасні біологічні препарати. Застосовувати сучасні класифікації міастенії (MGFA) для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості та активності захворювання. Програма заходу • Заняття 1 • Сучасна тактика встановлення діагнозу “Міастенія”. • Актуальні методи діагностики міастенії (клінічні, лабораторні, інструментальні). • Поширені помилки при діагностиці пацієнта з проявами міастенії. • Тактика ведення пацієнтів: застосування симптоматичної терапії, підбір хворобомодифікуючих препаратів. • Уточнення ієрархії застосування лікарських засобів (так званих “ліній терапії”). • Диференційована терапевтична стратегія допомоги з урахуванням форми міастенії (генералізована, очна, ювенільна, пов’язана з тимомою, з пізнім початком і т.д.). • Порівняння підходу до вибору тактики лікування в Японії, ЄС, США, Канаді, Чілі, Великобританії, Китаї. • Поширені помилки при лікуванні пацієнта з проявами міастенії. • Заняття 2: Помірна та високоактивна міастенія: сучасні терапевтичні стратегії • Які критерії дозволяють класифікувати міастенію як високоактивну та які прогностичні маркери слід враховувати? • Яка оптимальна стартова терапія для пацієнта з генералізованою помірною міастенією: монотерапія інгібіторами АХЕ чи рання ініціація імуносупресії? • Як обрати між глюкокортикостероїдами та нестероїдними імуносупресантами як терапією першої лінії при високоактивній міастенії? • Які сучасні підходи до мінімізації побічних ефектів довготривалої терапії кортикостероїдами? • В яких клінічних ситуаціях і на якому етапі лікування слід розглядати призначення таргетної терапії (моноклональні антитіла)? • Які показання до тимектомії у пацієнтів без тимоми, зокрема з серонегативною міастенією? • Як вести пацієнтку з високоактивною міастенією під час вагітності та лактації: ризики та безпечні терапевтичні опції? • Якою є тактика ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією, що не відповідають на стандартні схеми імуносупресії? • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Епілепсія є діагнозом, який здебільшого передбачає тривалу або пожиттєву фармакотерапію з потенційно значущими побічними ефектами. Помилки у диференціюванні епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів мають серйозні наслідки: від необґрунтованого призначення протиепілептичних препаратів і стигматизації пацієнта до несвоєчасного виявлення небезпечних соматичних станів, що можуть становити загрозу для життя. Цікаво, що серед пацієнтів із так званою резистентною епілепсією значна частка насправді має неепілептичні стани. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації епілепсії та пароксизмальних станів, а також клінічні маркери, що допомагають їх розрізнити. Ви дізнаєтеся про роль електроенцефалографії у діагностичному процесі, її можливості й обмеження та принципи інтерпретації результатів у контексті клінічної картини. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, типові діагностичні помилки й наслідки неправильної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати пароксизмальні стани, обґрунтовано приймати рішення щодо призначення або відтермінування терапії та своєчасно виявляти неепілептичні причини нападів. • Визначення й сучасна класифікація епілепсії, епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Клінічні маркери епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Роль ЕЕГ: золотий стандарт для підтвердження епілептичної природи пароксизму чи допоміжний інструмент? • Клінічні кейси для диференціації епілепсії та неепілептичних пароксизмальних станів. • Наслідки неправильної діагностики: • Фармакологічна агресія: призначення ПЕП при ПНЕН може погіршити стан (наприклад, фенітоїн або прегабалін іноді підвищують частоту психогенних атак). • Прогресування справжньої патології: ігнорування кардіогенних синкопе підвищує ризик раптової серцевої смерті. • Соціальна дезадаптація: втрата прав, роботи, депресія через помилковий ярлик хронічного неврологічного захворювання. • Клінічний алгоритм дій (Take-home message): • Детальний анамнез (опис початку нападу свідками). • Аналіз відеозапису зі смартфона (предиктори ПНЕН vs ЕН). • ЕКГ у всіх випадках першого нападу (виключення аритмій). • vEEG-моніторинг у разі підозри на резистентність. • МРТ за протоколом HARNESS (для пошуку структурної причини). • Відповіді на запитання.

Порушення навичок харчування у дітей раннього віку є поширеною проблемою первинної ланки. За труднощами під час грудного вигодовування, відмовою від текстур, вибірковістю в їжі або тривалим процесом годування нерідко стоять сенсомоторні, когнітивні чи регуляторні порушення, що залишаються поза увагою на початковому етапі. Харчування є не лише нутритивним показником, а інтегрованою функціональною навичкою, яка відображає стан нервової системи, рівень сенсорної інтеграції, орофаціальної моторики і здатність дитини адаптуватися до середовища. На заході ви зможете систематизувати сучасний ерготерапевтичний підхід до формування навичок харчування як складної інтегрованої функції, що формується на перетині моторики, сенсорики, когніції та впливу факторів середовища та контексту • Харчування як функціональна та соціальна навичка в ерготерапії. Взаємодія моторних, сенсорних і когнітивних процесів та їх вплив на участь дитини в харчуванні. Культурні та сімейні особливості. • Моторні основи ефективного харчування. Етапи формування моторних компонентів. • Вплив сенсорних та когнітивних факторів на формування харчової поведінки. Гіпер- та гіпосенситивність як причина труднощів. Увага, саморегуляція та готовність до годування. • Ерготерапевтичний підхід до грудного вигодовування. Оцінювання ефективності та безпеки годування. • Розвиток навичок годування та прогресування текстур. Вікові етапи переходу від рідини до твердих текстур. Формування жувальних навичок. Типові помилки під час введення прикорму. • Червоні прапорці під час харчування. Ознаки моторної та сенсорної дисфункції. • Практичні клінічні висновки для фахівця. Як провести базовий скринінг. Головні питання до батьків. • Відповіді на запитання.

У лабораторній практиці більшість критичних подій рідко спричинені ізольованими помилками. Найчастіше трапляється поєднання людського, організаційного й технічного факторів. Без структурованого аналізу таких інцидентів зростає ризик їх повторення, що створює загрозу як для персоналу, так і для якості лабораторних результатів. На цьому заході ви розглянете основні аспекти лабораторної безпеки, визначення понять аварії та інциденту, класифікацію типових помилок і методи їх системного аналізу. Ви проаналізуєте реальні випадки з лабораторної практики, що дасть вам змогу ефективніше ідентифікувати критичні точки виникнення ризиків. Крім того, ви засвоїте принципи побудови ефективної системи профілактики, алгоритми дій у разі аварійних ситуацій та підходи до впровадження превентивних заходів. Після навчання ви зможете ідентифікувати потенційні ризики у лабораторному середовищі та впроваджувати заходи, спрямовані на запобігання виникненню аварійних ситуацій. • Актуальність теми. Вступ. • Поняття лабораторної аварії та інциденту. • Основні помилки, що призводять до аварій. • Аналіз реальних лабораторних інцидентів. • Система профілактики лабораторних аварій. • Алгоритм дій у разі аварій. • Практичний блок: кейси. • Підсумки. • Відповіді на запитання.

Підвищений артеріальний тиск, порушення вуглеводного та ліпідного обміну — саме з таким поєднанням лікарі все частіше стикаються у щоденній практиці. Це складний клінічний виклик, де кожен компонент взаємно впливає на інший, підвищуючи ризик серцево-судинних ускладнень. Сучасна стратегія ведення передбачає комплексний підхід: від своєчасної діагностики до індивідуалізованої терапії з урахуванням супутніх ризиків і коморбідностей. Запрошуємо вас взяти участь у майстер-класі, де ми розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів із поєднаними метаболічними й серцево-судинними ризиками. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Програма заходу • 1. Прихильність до лікування: як інтегрувати контроль глікемії, АТ і ліпідів і при цьому не втратити пацієнта — онлайн лекція. Спікер: Крута Соломія. • 2. Ожиріння як ключовий драйвер кардіометаболічного ризику — онлайн лекція. Спікер: Плюта Ірина. • 3. Огляд фармакологічних взаємодій та впливів препаратів у коморбідного пацієнта: баланс між поліпрагмазією та необхідністю — онлайн лекція. Спікер: Тимченко Марія. • 4. Жінка у фокусі кардіометаболічного ризику* — онлайн лекція. Спікери: Писаревська Кіра, Добровинська Олена. • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку. • 5. Кардіометаболічний пацієнт без компромісів: сучасні підходи до мультифакторного контролю** — онлайн лекція. Спікер: Черська Марія. • **Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку. • 6. Прихована загроза гіперглікеміі: як досягти балансу глікеміі та кардіопротекції?*** — онлайн лекція. Спікер: Соколова Анастасія. • ***Доповідь здійснюється за підтримки компанії ТОВ "Сервʼє Україна" та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Антидепресанти є однією з найбільш широко застосовуваних груп лікарських засобів у психіатричній, неврологічній та загальній практиці, однак їх використання часто супроводжується клінічними труднощами. Проблеми переносимості терапії, розвиток небажаних явищ, лікарські взаємодії та помилки в припиненні лікування впливають на прихильність до терапії та кінцевий клінічний результат. Недостатнє розуміння цих аспектів може призводити до передчасного скасування препаратів, неправильної інтерпретації побічних ефектів як погіршення психічного стану й підвищення ризику рецидиву або ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до оцінювання та супроводження пацієнтів, які отримують антидепресивну терапію. Ви навчитеся вести хворих на початкових етапах лікування, диференціювати побічні ефекти й симптоми основного захворювання, а також обирати тактику в разі часткової відповіді на терапію та необхідності комбінування різних препаратів. Окрім цього, ви розглянете принципи поступового зниження дози й безпечного припинення лікування, зважаючи на ризики синдрому відміни та лікарських взаємодій. Після навчання ви зможете правильно оцінювати стан пацієнта у разі виникнення небажаних явищ, обгрунтовано коригувати терапевтичну стратегію, а також ефективно комунікувати з пацієнтом щодо очікуваних ефектів лікування. • Вступ: чому саме антидепресанти так часто стають джерелом клінічних труднощів. • Як мислити про небажані явища антидепресантів. • Перші дні й тижні лікування: побічні ефекти, які найчастіше зривають старт терапії. • Небажані явища, які визначають довготривалу прихильність до лікування. • Червоні прапорці та клінічні пастки: коли небажане явище не можна недооцінювати. • Зниження дози й припинення лікування: як уникати помилок і не лякати пацієнта. • Взаємодії та безпечні поєднання: що лікар має пам’ятати в реальній практиці. • Комбінації й аугментація: коли це раціонально, а коли це вже поліпрагмазія. • Клінічні кейси та підсумкові алгоритми. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між функціональними неврологічними розладами та органічними ураженнями ЦНС після травматичних подій. 2. Застосування валідованих шкал для скринінгу та діагностики ПТСР, тривожних та депресивних розладів. 3. Ідентифікація «червоних прапорців» при обстеженні пацієнтів зі скаргами на головний біль, запаморочення та когнітивні порушення після лЧМТ. 4. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії, що враховують коморбідність психіатричних та неврологічних симптомів. 5. Ведення пацієнтів із соматоформними розладами та хронічним больовим синдромом, пов’язаним із психологічною травмою. 6. Побудова ефективної комунікації та визначення оптимальних шляхів скерування пацієнта між неврологом, психіатром та психотерапевтом. Питання, що розглядаються: Які клінічні та параклінічні критерії дозволяють диференціювати посткомоційний синдром від проявів генералізованого тривожного розладу? Як розмежувати симптоми функціонального неврологічного розладу, пов’язаного з травмою, від органічного ураження ЦНС? Які алгоритми ведення пацієнтів з хронічним посттравматичним головним болем на перетині неврології та психіатрії? В яких клінічних ситуаціях невролог має призначати психофармакотерапію, а коли необхідне скерування до психіатра? Яка роль нейрозапалення у формуванні довготривалих неврологічних та психіатричних наслідків психотравми та лЧМТ? Як вести розмову з пацієнтом, що заперечує психологічний компонент своїх соматичних скарг, та мотивувати його до консультації профільного фахівця? Програма заходу • Заняття — 01:39:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестувння БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Головний біль – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у практиці лікаря. Мігрень та головний біль напруги виникають у великої частини населення, але через різноманітність причин та проявів цефалгії діагностичний пошук нерідко видається складним. Крім того, якщо не знати сучасні підходи до лікування і реабілітації, то терапія буде неефективна, а надмірне використання знеболювальних може спричинити медикаментозно-індукований біль і залежність. Важливо також брати до уваги психологічні фактори, адже без комплексного підходу якість життя пацієнта значно погіршується через постійний головний біль. Необхідно орієнтуватися в складних випадках: якщо біль не минає, стандартні методи не працюють або призводять до побічних ефектів, коли необхідна мультидисциплінарна терапія або інноваційні методи лікування. На навчальному майстер-класі «Комплексна реабілітація пацієнтів з хронічним головним болем» буде обговорена проблема поширеності цього симптому, його вплив на працездатність та якість життя. Учасники розглянуть сучасні стратегії медикаментозної терапії, принципи вибору препаратів для профілактики й купірування болю, а також методи контролю побічних ефектів. Окрема увага буде приділена фізіотерапевтичним підходам: електротерапії, магнітотерапії, масажу, ЛФК та їх застосуванню залежно від типу головного болю. • Актуальність проблеми хронічного головного болю • Поширеність хронічного головного болю в неврологічній практиці. • Вплив на якість життя та працездатність. • Міждисциплінарний підхід як основа сучасної реабілітації. • Медикаментозна терапія: сучасні стратегії • Принципи вибору фармакологічних засобів для профілактики та купірування болю. • Роль комбінованої терапії, контроль побічних ефектів. • Взаємодія з іншими методами лікування. • Фізіотерапевтичні методи у реабілітації • Ефективність фізіотерапії при хронічному головному болю. • Основні методи: електротерапія, магнітотерапія, масаж, ЛФК. • Вибір методів відповідно до типу головного болю та супутніх захворювань. • Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) у веденні пацієнтів • Психоемоційні механізми хронічного болю: роль тривоги, депресії, стресу. • Взаємодія невролога з психотерапевтом, мультидисциплінарна команда. • Алгоритми ведення пацієнтів з різними типами хронічного головного болю. • Відповіді на запитання учасників

Зниження працездатності, втомлюваність, випадіння волосся, ламкість нігтів — ці скарги щодня зустрічаються на прийомі у лікарів різних спеціальностей. Дефіцитні стани — одна з найчастіших проблем у загальній медичній практиці, яка впливає на якість життя пацієнтів і може призводити до серйозних ускладнень. Пацієнти часто самостійно або за вказівками штучного інтелекту здають аналізи та призначають собі БАДи. Та чи дійсно все так просто? Запрошуємо вас взяти участь у майстер-класі, де ми розглянемо питання портрета пацієнта з дефіцитами, ключових специфічних симптомів, лабораторного підтвердження дефіцитів, корекції дефіцитів та профілактики дефіцитних станів. Цей майстер-клас допоможе вам вчасно розпізнавати дефіцитні стани та їхні ускладнення, використовувати ефективні методи діагностики — лабораторні тести та клінічні маркери — і коригувати дефіцити відповідно до сучасних рекомендацій, не призначаючи зайві препарати. Такий формат дозволяє отримати не лише теоретичні знання, а й практичні навички. Майстер-клас надасть вам науково обґрунтовані рекомендації та практичні інструменти, що допоможуть удосконалити вашу клінічну практику та забезпечити ефективне лікування пацієнтів. Сучасно, практично, evidence-based! Програма заходу • Етіологія, патогенез та поширення дефіцитів вітамінів та мікроелементів. Клінічні синдроми та симптоми — онлайн лекція • Портрет пацієнта з дефіцитами: особлива увага до груп ризику • Ключові специфічні симптоми, повʼязані з дефіцитами вітамінів та мікроелементів • Лабораторне підтвердження дефіцитів: які аналізи дійсно мають значення? • Диференційна діагностика В12 та фолієводефіцитної анемії. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика дефіцитних станів у дорослих — онлайн лекція • Як відкоригувати дефіцити без ліків та коли без них не обійтися • Що ви не знали про профілактику дефіцитних станів • Всесвіт заліза* — онлайн лекція • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точність інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї – ключ до своєчасної діагностики судинної патології, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним критичним змінам. Сучасна КТ-ангіографія дозволяє не лише візуалізувати анатомію брахіоцефальних артерій, а й оцінити ступінь стенозу, стан судинної стінки, особливості кровотоку, взаємозв’язок із суміжними структурами та можливі ускладнення. У клінічній практиці саме CTA судин шиї часто стає вирішальним методом візуалізації при підозрі на ішемічний інсульт, дисекцію, атеросклеротичне ураження та інші судинні патології. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ-ангіографії судин шиї, добре орієнтуватися в анатомії артеріальної системи та розуміти основні патологічні зміни. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї. • Навчитися розпізнавати основні патологічні зміни судин на CTA. • Проводити системний аналіз КТ-ангіографії судин шиї та не пропускати важливі знахідки. • Уникати типових помилок інтерпретації CTA брахіоцефальних артерій. • Анатомія судин шиї на CTA – особливості візуалізації сонних та хребтових артерій, варіанти анатомії та їх клінічне значення. • Основні патологічні зміни на КТ-ангіографії – атеросклеротичні стенози, оклюзії, дисекції, аневризми та патологічну звивистість судин. • Системний аналіз CTA судин шиї – послідовний алгоритм оцінки судин, просвіту, судинної стінки, кальцинатів, м’яких тканин шиї та супутніх знахідок. • Типові пастки інтерпретації CTA – які зміни найчастіше пропускають, як уникати помилок оцінки стенозів та коли необхідні додаткові методи візуалізації. • Практичний DICOM-розбір реальних клінічних випадків із покроковим аналізом CTA судин шиї. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Фертильність можна зберегти навіть попри складні життєві виклики. Жінки відкладають материнство, зростає кількість пацієнтів з онкологічними захворюваннями репродуктивного віку – і саме від лікаря залежить, чи буде можливим майбутнє материнство. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми оцінювання оваріального резерву, підходи до консультації пацієнтів з різними клінічними ситуаціями, а також сучасні стратегії збереження фертильності перед програмою ЕКЗ або до початку лікування онкогінекологічних захворювань. Після лекції ви зможете впевнено консультувати жінок із пізнім репродуктивним віком, низьким АМГ, синдромом передчасного виснаження яєчників та онкопатологіями, вибирати оптимальну стратегію кріозбереження і правильно планувати втручання для досягнення найкращого ефекту. • Актуальність теми збереження фертильності саме зараз • Вплив віку на якість ооцитів • Можливості збереження фертильності у пацієнтів з онкологією • Що впливає на успіх? • Сучасні можливості збереження фертильності: ооцити, ембріони, тканина яєчника, сперматозоїди • Відповіді на запитання учасників