Заходи БПР — Ультразвукова діагностика 2026

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Цей навчальний курс вивчає особливості призначення, видачі та подальшого обліку медичних виробів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Завдання навчального курсу: описати нові підходи до призначення медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації навести покроковий алгоритм формування запиту на медичний виріб/допоміжний засіб реабілітації описати особливості видачі та погашення запиту на медичні вироби/допоміжний засіб реабілітації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Наша мета — відреагувати на воєнні злочини сексуального характеру серед різних вікових груп українців. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Гормональна терапія у репродуктивній медицині — це інструмент, ефективність якого залежить від правильного вибору показань, часу призначення та клінічного контексту. Від планування до ведення вагітності та післяпологового періоду — роль гормонів залишається предметом дискусій, клінічних помилок і, водночас, можливостей для покращення результатів. Надмірне або необґрунтоване призначення гормональної терапії так само небезпечне, як і її недооцінка. Саме тому лікарю важливо орієнтуватися у доказових підходах, сучасних рекомендаціях та реальних клінічних сценаріях, щоб уникати крайнощів і приймати обґрунтовані рішення. Цей захід присвячений сучасному, доказовому та практично застосовному підходу до використання гормональної терапії на різних етапах — від допоміжних репродуктивних технологій до післяпологової контрацепції. Цей захід допоможе вам системно підійти до призначення гормональної терапії, впевнено орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях і приймати рішення, що реально покращують репродуктивні результати та безпеку пацієнток. Програма заходу • 1. Алгоритми діагностики овуляторних розладів та вікових порушень фертильності — онлайн лекція • Репродуктивний портрет сучасної жінки: чому ми частіше бачимо овуляторну дисфункцію? • Систематизація причин ановуляції: від класифікації ВООЗ до системи FIGO HYPO-P • Практичне застосування оновлених консенсусів щодо СПКЯ та ПНЯ. Обговоримо нові діагностичні пороги ФСГ для підтвердження передчасної недостатності яєчників та роль АМГ як альтернативного маркера морфології полікістозних яєчників у дорослих пацієнток і не тільки • Функціональна гіпоталамічна аменорея: терапія першої лінії без гормонів • Шиянова Світлана — к. мед. н., завідувачка відділенням ДРТ ММ «Добробут», член Української Асоціації Репродуктивної Медицини та ESHRE • 2. Невиношування вагітності та загрозливий викидень: чи є місце гормональній терапії? — онлайн лекція • Коли ми можемо ставити діагноз «невиношування вагітності» • Причини невиношування як критерії для призначення терапії • Прогестерон - коли його місце: міжнародний погляд • Місце інших гормональних препаратів при невиношуванні вагітності • Чому гормональну терапію не можна призначати усім під ряд? Імовірні негативні наслідки • Данилко Дарина — лікар акушер-гінеколог Клініки академіка Грищенка у м. Київ "РІД", редактор акушерсько-гінекологічного напряму платформи Progress • 3. Післяпологова контрацепція: як підібрати метод під потреби жінки* — онлайн лекція • Коли необхідно починати післяпологову контрацепцію: чи є “безпечне вікно” • Лактація як метод контрацепції: коли працює і коли — ні • Гормональна контрацепція після пологів: коли, кому і які препарати • Внутрішньоматкова контрацепція: оптимальні терміни та підбір пацієнток • Як індивідуалізувати вибір методу з урахуванням ризиків та потреб жінки • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Bayer та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Сосніна Вікторія — національний тренер з питань планування сім’ї, головний лікар МЦ «Інститут Планування Сім’ї», член Асоціації акушерів-гінекологів України; УАРМ; ESHRE; ASRM • 4. Вагітність, гормональні зміни та психічні порушення: персоналізоване прийняття клінічних рішень щодо застосування психофармакології** — онлайн лекція • Фізіологічні гормональні зміни під час вагітності: як вони впливають на психоемоційний стан • Де межа між нормою і патологією: коли варто запідозрити психічний розлад • Основні психічні порушення під час вагітності • Психофармакотерапія у вагітних: коли користь перевищує ризики • Персоналізований підхід: як врахувати анамнез, тяжкість стану та ризики рецидиву • **Доповідь здійснюється за підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Асанова Азізе — Лікар психіатр, к. мед. н., доцент кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії навчально-наукового інституту психічного здоров’я НМУ ім. О.О. Богомольця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інформаційні загрози в українському кіберпросторі все ще залишаються актуальними. Кіберзагрози та онлайн-шахрайство, засилля дезінформації заполонили медіапростір. Одним з ефективних способів, який дозволить медичним працівникам ефективно захистити себе та своїх пацієнтів від наявних ризиків – дотримуватись простих алгоритмів та мінімізувати ризики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Головний біль – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у практиці лікаря. Мігрень та головний біль напруги виникають у великої частини населення, але через різноманітність причин та проявів цефалгії діагностичний пошук нерідко видається складним. Крім того, якщо не знати сучасні підходи до лікування і реабілітації, то терапія буде неефективна, а надмірне використання знеболювальних може спричинити медикаментозно-індукований біль і залежність. Важливо також брати до уваги психологічні фактори, адже без комплексного підходу якість життя пацієнта значно погіршується через постійний головний біль. Необхідно орієнтуватися в складних випадках: якщо біль не минає, стандартні методи не працюють або призводять до побічних ефектів, коли необхідна мультидисциплінарна терапія або інноваційні методи лікування. На навчальному майстер-класі «Комплексна реабілітація пацієнтів з хронічним головним болем» буде обговорена проблема поширеності цього симптому, його вплив на працездатність та якість життя. Учасники розглянуть сучасні стратегії медикаментозної терапії, принципи вибору препаратів для профілактики й купірування болю, а також методи контролю побічних ефектів. Окрема увага буде приділена фізіотерапевтичним підходам: електротерапії, магнітотерапії, масажу, ЛФК та їх застосуванню залежно від типу головного болю. • Актуальність проблеми хронічного головного болю • Поширеність хронічного головного болю в неврологічній практиці. • Вплив на якість життя та працездатність. • Міждисциплінарний підхід як основа сучасної реабілітації. • Медикаментозна терапія: сучасні стратегії • Принципи вибору фармакологічних засобів для профілактики та купірування болю. • Роль комбінованої терапії, контроль побічних ефектів. • Взаємодія з іншими методами лікування. • Фізіотерапевтичні методи у реабілітації • Ефективність фізіотерапії при хронічному головному болю. • Основні методи: електротерапія, магнітотерапія, масаж, ЛФК. • Вибір методів відповідно до типу головного болю та супутніх захворювань. • Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) у веденні пацієнтів • Психоемоційні механізми хронічного болю: роль тривоги, депресії, стресу. • Взаємодія невролога з психотерапевтом, мультидисциплінарна команда. • Алгоритми ведення пацієнтів з різними типами хронічного головного болю. • Відповіді на запитання учасників

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання

Онлайн курс PRO: комунікацію як інструмент 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Hard skills у медичній практиці — основа професійної діяльності лікаря, але для якісного пацієнт-орієнтованого менеджменту важливу роль відіграють soft skills. Діалог між лікарем і пацієнтом — це вміння правильно побудувати комунікацію, критично оцінити отриману інформацію та пояснити складні терміни. Під час курсу розглядаються ключові аспекти взаємодії з пацієнтами: технічні та нетехнічні навички в роботі лікаря, роль комунікації для комплаєнсу, побудова діалогу зі «складним пацієнтом», а також як інструмент teach-back покращує дотримання медичних рекомендацій. У результаті учасники отримують практичні алгоритми спільного прийняття рішень із пацієнтом, дієві поради для щоденної роботи та комунікативні підходи до пацієнтів різних поколінь. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

Сучасна клінічна практика рідко має справу з ізольованими нозологіями. Натомість доводиться працювати з коморбідним пацієнтом, у якого поєднуються серцево-судинні, ендокринні, нефрологічні та метаболічні порушення. У таких умовах стандартні клінічні протоколи часто не враховують взаємний вплив захворювань, що підвищує ризик помилкових рішень. На цьому заході ви розглянете основні принципи ведення коморбідних пацієнтів, причини неефективності стандартних протоколів у разі поєднання кількох захворювань, а також типові клінічні помилки, зокрема поліпрагмазію та конфлікт рекомендацій між різними спеціалістами. Ви навчитеся діяти в ситуаціях, коли лікування одного стану погіршує перебіг іншого або коли наявні дані є суперечливими чи недостатніми. Після навчання ви зможете системно оцінювати складного пацієнта, визначати пріоритети лікування та вибудовувати індивідуальну тактику ведення, зважаючи на всі супутні патології. • Хто такий коморбідний пацієнт у реальній клінічній практиці, а не в протоколах. • Чому клінічні протоколи “ламаються” у разі поєднання кількох захворювань. • Типові помилки лікаря у веденні пацієнта з 3–5 діагнозами. • Поліпрагмазія: коли лікування шкодить більше, ніж хвороба. • Конфлікт рекомендацій різних спеціалістів: як з цього вийти. • Клінічне мислення vs формальне дотримання протоколів. • Пріоритети лікування: що лікувати першим, а що – відкласти. • Реальні клінічні кейси коморбідних пацієнтів. • Алгоритм прийняття рішень щодо складного пацієнта. • Сесія запитання-відповіді.

Коли складно визначитися з діагнозом, а різні фахівці бачать у пацієнта різні захворювання (від межового розладу особистості до біполярного афективного розладу) – ви маєте зʼясувати, що насправді стоїть за цим хаосом. Емоційна нестабільність, імпульсивність, суїцидальні думки – симптоми схожі, але механізми й підходи лікування кардинально різні. На цьому заході ви навчитеся впевнено розрізняти межовий розлад особистості, БАР і ПТСР навіть у випадках, коли клінічна картина здається розмитою. Зрозумієте, як емоційна нестабільність при МРО відрізняється від афективних фаз БАР, а травматичні реакції ПТСР – від депресивних епізодів. Отримаєте чіткі клінічні орієнтири, щоб визначати, коли потрібні нормотиміки чи антидепресанти, а коли достатньо психотерапевтичної роботи. Після навчання ви зможете швидше знаходити істинну причину емоційних розладів, точніше формулювати діагнози й запобігати типовим помилкам, за якими слідує неефективне лікування. • Типові клінічні помилки та прогностичне значення правильної диференціації. • Міжособистісна чутливість як маркер: відмінності між тригерами при МРО, БАР і ПТСР. • Депресія при межовому розладі особистості. • Ефект медикаментів як діагностичний маркер. • Клінічна поведінка в період ремісії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Серцево-судинні захворювання та патологія нирок є взаємопов’язаними складовими одного патологічного процесу. Ураження нирок суттєво підвищує ризик серцево-судинних подій, тоді як серцево-судинна патологія прискорює прогресування ниркової дисфункції. Особливу складність становить фармакотерапія: зміни фармакокінетики лікарських засобів, ризик нефротоксичності та необхідність корекції доз залежно від ШКФ та інших клінічних обставин потребують зважених клінічних рішень. Учасники отримають чіткі алгоритми вибору та корекції терапії, впевненість у безпечному призначенні препаратів і практичні рішення для пацієнтів із нирковою дисфункцією. Програма заходу • 1. Робота нирок у різних категорій пацієнтів та серцево-судинний ризик: особи старшого віку, жінки, пацієнти з хронічною СС патологією — онлайн лекція • Хронічна хвороба нирок (ХХН) як незалежний і клінічно значущий фактор серцево-судинного ризику • Кардіоренальна взаємодія: ключові механізми ушкодження нирок у пацієнтів із серцево-судинною патологією • Фізіологічне старіння нирок vs патологічні зміни: як відрізнити вікові особливості від хронічної хвороби нирок • Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) як основний показник функції нирок: коли слід підвищувати клінічну настороженість • Гендерні особливості змін функції нирок з акцентом на клінічно важливі аспекти у жінок • Погіршення функції нирок при коморбідній патології: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, фібриляція передсердь, серцева недостатність • Клінічні стратегії своєчасної профілактики погіршення функції нирок у щоденній лікарській практиці • 2. Вибір медикаментозної терапії при відхиленні ШКФ від норми — онлайн лекція • Принципи фармакотерапії при зниженій ШКФ • Переваги препаратів з нефропротекторною дією • Корекція доз препаратів залежно від ШКФ • Застосування яких препаратів слід уникати при порушеній роботі нирок, у тому числі найпопулярніші нефротоксичні засоби поза менеджментом ССЗ • 3. ІХС, стабільна стенокардія: рішення, які працюють у довгостроковій перспективі* — онлайн лекція • *Доповідь здійснюється за підтримки ТОВ «Серв’є Україна» та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кількість звернень із запитами щодо гендерної ідентичності зростає. Питання «чи можна мені почати гормони?», мовчазний підліток, який уникає погляду, або дитина, що наполягає на використанні інших займенників – нині це не рідкість. Кожне неправильне слово посилює тривожність, невдало сформульоване припущення руйнує довіру, а недооцінена коморбідність може стати тригером для аутоагресії. Безпечна комунікація і точне клінічне оцінювання відіграють вирішальну роль у веденні таких випадків. На цьому заході ви отримаєте алгоритми дії для трьох вікових груп: дитина, підліток, дорослий. Ви навчитеся відрізняти гендерну дисфорію від депресії, тривожності, аутизму, МРО та розладів харчової поведінки, оцінювати ризики суїцидальності й аутоагресії, а також визначати, коли вистачить психотерапії, а коли направити до ендокринолога. На вас чекає розбір реальних клінічних випадків: дорослий перед гормональною терапією, підліток із депресією, дитина зі стресом і поведінковими змінами. Жодних ідеологій – лише клінічна логіка та етика. Після навчання ви будете впевнено працювати з гендерно різними пацієнтами, розрізнятимете терміни й займенники, а також будете розпізнавати ризики й не проґавите суїцидальні сигнали. • Основні виклики в медичній, психіатричній та психотерапевтичній практиці • Базові поняття й система термінів • Біологічна стать, гендерна ідентичність, гендерна експресія • Гендерна дисфорія vs. гендерний стрес vs. звичайна різноманітність ідентичності • Вікова еволюція гендерного самовизначення • Психічне благополуччя і диференційна діагностика • Ризик тривожності, депресії, самоушкоджувальної поведінки у гендерно різних осіб • Гендерна дисфорія vs. аутизм, депресія, МРО, розлади харчової поведінки • Як коморбідність впливає на клінічні рішення • Мультидисциплінарний підхід • Функція психіатра: діагностика коморбідності, оцінювання дисфорії, ризиків та безпеки • Роль психолога/психотерапевта: підтримка процесу самопізнання, робота зі стресом, інтеграція досвіду • Роль ендокринолога: показання до гормональної терапії, медичний моніторинг • Вікові аспекти • Дошкільний/дитячий вік: як відрізнити пошук ідентичності від стійкого транс-досвіду • Підлітки: соціальний перехід, сімейна робота, кризові реакції • Дорослі: психосоціальні та медичні аспекти переходу • Етичні питання і комунікація • Клініцист як безпечний простір і фактор підтримки • Повага до автономії пацієнта • Принципи інформованої згоди, безпечне спілкування, небінарні підходи • 7. Медична підтримка та гормональна терапія • Що має знати психіатр і психолог про показання й протипоказання ГТ • Основи скринінгу психічного стану перед втручанням • Моніторинг психічних та ендокринних змін під час терапії • Психотерапевтичні підходи та клінічні інструменти • Психотерапія підтримки, гештальт-підхід, тілесні підходи, сімейна робота • Робота зі стигмою, внутрішнім конфліктом, травмою • Реалістичний шлях супроводу пацієнта без нав’язування напряму • Практичні кейси та клінічні дискусії • Кейс 1. Дитина 8 років з гендерною дискомфортністю і тривожністю • Кейс 2. Підліток 15 років з вираженим гендерним дискомфортом і депресією • Кейс 3. Доросла особа 28 років, що планує гормональну терапію, але має коморбідну психіатричну історію • Варіанти ведення, розрив між очікуваннями пацієнта й клініциста • Робота з сім’єю, ризики, запити на медичні втручання • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Причини та класифікація уражень периферичної нервової системи Клінічна картина та діагностика Принципи нейрореабілітації при ураженнях ПНС Травматичні пошкодження ПНС: етапи відновлення та оцінка ефективності Клінічний кейс

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики етіології емболічних інсультів: кардіогенної, артеріо-артеріальної та парадоксальної емболії. Учасники опанують застосування ЕхоКГ, Холтер-ЕКГ, КТ/МР-ангіографії для ідентифікації джерела емболії та використання шкал CHA₂DS₂-VASc і HAS-BLED для обґрунтування терапевтичної тактики. Розглядаються вибір антитромботичної терапії, терміни початку антикоагулянтної терапії після гострого ішемічного інсульту, ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь та емболічним інсультом невизначеного походження (ESUS), а також показання до ендоваскулярного закриття відкритого овального вікна (ВОВ). Обговорюються діагностичні алгоритми при криптогенному інсульті, переваги та ризики НОАК порівняно з антагоністами вітаміну К, роль тривалого моніторингу серцевого ритму, баланс ризиків тромбоемболії та геморагічних ускладнень і стратегії вторинної профілактики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Замість скальпеля – точність і технології. Сучасна онкологія не обмежується хірургією та хіміотерапією. Інтервенційна радіологія дає змогу візуалізувати, діагностувати й лікувати пухлини без розрізів – через прокол у кілька міліметрів. Лікар, який знає ці методи, може забезпечити пацієнтам швидше одужання, слабший біль і коротшу госпіталізацію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працюють малоінвазивні технології в онкології, коли їх доцільно застосовувати і які методи реально можуть замінити масштабне оперативне втручання. Будемо говорити про інтервенційні підходи в разі пухлин печінки, нирок, підшлункової залози та легенів, а також про менеджмент болю при онкологічних захворюваннях. Після лекції ви будете орієнтуватися, коли можна скерувати пацієнта до інтервенційного спеціаліста, та інтегруватимете ці технології у комплексну терапію. • Що таке інтервенційна радіологія? • Сфери застосування інтервенційної радіології. • Детальніше про інтервенційну онкологію. • Малоінвазивна діагностика новоутворень. • Малоінвазивне лікування новоутворень. • Лікування механічної жовтяниці. • Лікування гідронефрозу (порушення відтоку сечі). • Лікування пухлинної непрохідності стравоходу, шлунка, кишківника. • Менеджмент симптомів, спричинених злоякісним новоутворенням: боротьба з болем, асцитом і гідротораксом. • Імплантація центральної венозної порт-системи. • Відповіді на запитання учасників.