Заходи БПР — Сестринська справа 2026

У лікарні немає дрібниць, коли мова йде про безпеку. Інфекційні агенти — це тихі, але небезпечні супротивники. Їх можна зупинити лише там, де кожен член команди знає, як діяти, і діє без вагань. Цей курс — про те, як діяти правильно завжди, навіть коли часу обмаль і ситуація напружена. Ми зібрали воєдино досвід, стандарти та алгоритми, щоб ви могли захистити себе, колег і пацієнтів. Курс інфекційного контролю допоможе вам: зрозуміти, як працюють шляхи передачі інфекцій відпрацювати правильне використання ЗІЗ у будь-якій ситуації навчитися захищати себе і пацієнтів навіть у найскладніших умовах Для кого: лікарі всіх спеціальностей; професіонали та фахівці всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я. Програма заходу • Вступ до інфекційного контролю • Діючі нормативні документи • Стандартні та допоміжні заходи попередження інфікування • Засоби індивідуального захисту при контактному механізмі передачі • Засоби індивідуального захисту при крапельному механізмі передачі • Засоби індивідуального захисту при повітряному (аерогенному) механізмі передачі • Характеристика небезпеки та захист залежно від інфекційного агента • Екстрена постконтактна профілактика • Надання першої допомоги • Підсумкове тестування Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою навчального курсу є ознайомлення медичного персоналу з уніфікованим клінічним протоколом первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 вересня 2024 р. №1581. Курс допоможе опанувати комплекс заходів для раннього та своєчасного виявлення, діагностики та лікування АГ у осіб віком від 18 років, а також сприяє визначенню шляхів попередження ускладнень захворювання та поліпшення якості життя пацієнтів. Для кого: лікарі всіх спеціальностей; професіонали та фахівці всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я. Програма заходу • Розділ 1. Актуальність. • Розділ 2. Діагностика артеріальної гіпертензії. • Розділ 3. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії. • Розділ 4. Лікування артеріальної гіпертензії. • Розділ 5. Гіпертензивні кризи. • Розділ 6. Подальше спостереження. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід зареєстровано в реєстрі заходів БПР 2026 року під №1022995 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Зареєструватися та пройти курс можна: з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Захід зареєстровано для спеціальностей: Організація і управління охороною здоров'я, Дитяча стоматологія, Ортодонтія, Ортопедична стоматологія, Пародонтологія, Стоматологія, Терапевтична стоматологія, Хірургічна стоматологія, Щелепно-лицева хірургія Спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою(Фахівці): Організація і управління охороною здоров'я, Рентгенологія, Сестринська справа, Профілактична стоматологія, Стоматологія, Стоматологія ортопедична Опис курсу: Практичний онлайн-курс, присвячений вірусним гепатитам у стоматологічній практиці як прихованому фактору ризику щоденного прийому. Розглядаються сучасні підходи до інфекційного контролю, профілактики та безпечного ведення пацієнтів. Мета курсу: Вдосконалити навички клінічного мислення та прийняття рішень щодо ведення пацієнтів із вірусними гепатитами, а також мінімізувати професійні ризики медичного персоналу. Формат курсу: Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні завдання та можливість для обговорення. Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 3 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Програма курсу Навчальна програма курсу Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс лекцій про забезпечення якісного ЕЕГ за міжнародними стандартами 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Запрошуємо до участі лікарів спеціальностей: дитяча неврологія, дитяча нейрохірургія, інвазивна електрофізіологія, неврологія, нейрохірургія, а також усіх зацікавлених спеціалістів. Курс орієнтований також на фахівців з ультразвукової діагностики, фізичної та реабілітаційної медицини, функціональної діагностики. Учасники мають можливість отримати сертифікат із балами БПР згідно з наказом МОЗ України від 16 квітня 2025 № 650. Для отримання сертифіката потрібно успішно пройти тестування (не менше 60% правильних відповідей) в останній день курсу до 23:59 та мати присутність на заході щонайменше 70% часу. Після успішного тестування сертифікат надається протягом 21 календарного дня. Передбачено пряме спілкування та дискусію із доповідачами, які надаватимуть вичерпні відповіді на запитання. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Реєстрація розпочнеться після отримання номеру в Центрі якості освіти МОЗ України. Слідкуйте за анонсом в загальному чаті у вайбері та на сайті «Менеджмент в лабораторії». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Учасники здобудуть навички оцінки та моніторингу стану пацієнта за стандартизованими шкалами, профілактики й лікування пролежнів, догляду за венозними катетерами та пацієнтами зі стомами. Програма охоплює безпечне поводження з лікарськими засобами, респіраторну підтримку, ведення медсестринської документації, комунікацію з пацієнтами та родичами, а також застосування принципів інфекційного контролю, асептики й антисептики. Програма заходу • Оцінка та моніторинг стану пацієнта за стандартизованими шкалами (Глазго, ВАШ, Морзе, Norton). • Алгоритми профілактики та лікування пролежнів I-IV стадій згідно з міжнародними настановами. • Техніка та протоколи догляду за центральними і периферичними венозними катетерами, профілактика катетер-асоційованих інфекцій. • Правила безпечного поводження з лікарськими засобами: розрахунок доз, техніки введення, менеджмент побічних реакцій. • Протоколи догляду за пацієнтами з трахеостомою, гастростомою та іншими типами стом. • Основи респіраторної підтримки та догляду за пацієнтом на ШВЛ. • Ведення медсестринської карти спостереження та іншої нормативної документації. • Навички ефективної комунікації з пацієнтом та родичами в кризових станах. • Застосування принципів інфекційного контролю, асептики та антисептики в щоденній практиці. • Які сучасні алгоритми використовуються для профілактики тромбоемболічних ускладнень у лежачих пацієнтів? • Як юридично коректно вести медсестринську документацію для уникнення правових колізій? • Якою є роль медичної сестри в ранньому виявленні та менеджменті сепсису? • Особливості нутритивної підтримки пацієнтів: протоколи ентерального та парентерального харчування. • Як диференціювати типи больового синдрому та застосовувати немедикаментозні методи його корекції? • Протокол догляду за пацієнтом в післяопераційному періоді: моніторинг, дренажні системи, профілактика ускладнень. • Які психологічні аспекти роботи з пацієнтами в термінальних стадіях та їхніми родинами? • Як організувати безпечний простір для пацієнта з високим ризиком падінь? • Стандартизовані операційні процедури (СОПи) в медсестринстві: розробка та впровадження. • Заняття • 16:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування сучасної класифікації ILAE для епілептичних нападів та епілепсій. 2. Інтерпретація ключових патернів ЕЕГ, специфічних для педіатричних епілептичних синдромів. 3. Алгоритмізація диференційної діагностики епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів. 4. Вибір протиепілептичних препаратів (ПЕП) першої та другої лінії на основі доказової бази. 5. Ведення та моніторинг побічних ефектів ПЕП у педіатричній популяції. 6. Ідентифікація пацієнтів-кандидатів для немедикаментозних методів лікування (кетогенна дієта, VNS, хірургія). 7. Розробка терапевтичних планів для дітей з фармакорезистентною епілепсією. 8. Консультування батьків щодо прогнозу, лікування та модифікації способу життя дитини. Питання, що розглядаються: Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Програма заходу: завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати критерії DSM-5 та МКХ-11 для верифікації діагнозу межового розладу особистості. Проводити диференційну діагностику МРО з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості. Оцінювати та стратифікувати ризик суїцидальної та несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії на основі доказової бази для цільових симптомів: афективна дизрегуляція, імпульсивність, когнітивно-перцептивні порушення. Інтегрувати принципи доказових моделей психотерапії: діалектико-поведінкової, схема-терапії, терапії, заснованої на менталізації, у клінічну практику. Застосовувати техніки кризового втручання та деескалації при роботі з пацієнтами у стані гострого дистресу. Керувати складними терапевтичними відносинами, ідентифікуючи та опрацьовуючи механізми перенесення та контрперенесення. Оптимізувати ведення пацієнтів з коморбідними станами, зокрема з розладами вживання психоактивних речовин та розладами харчової поведінки. Питання, що розглядаються: ключові патогномонічні та диференційно-діагностичні критерії згідно з сучасними класифікаціями; розмежування з біполярним афективним розладом II типу; роль та місце фармакотерапії; доказові моделі психотерапії; ведення пацієнтів з хронічною суїцидальністю та самопошкоджуючою поведінкою; управління механізмами розщеплення, ідеалізації та знецінення; тактика роботи з коморбідними станами; побудова терапевтичних кордонів та управління контрпереносними реакціями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати діагностичні критерії відповідно до МКХ-11. 2. Проводити диференційну діагностику між іпохондрією, соматизованим розладом та генералізованим тривожним розладом. 3. Використовувати валідизовані скринінгові шкали для об’єктивізації симптомів, зокрема SHAI. 4. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають схильність до «doctor shopping». 5. Розробляти індивідуалізований план лікування, що включає когнітивно-поведінкову терапію та психофармакотерапію. 6. Ідентифікувати та корегувати когнітивні упередження, пов’язані зі здоров’ям. 7. Керувати соматичними скаргами, уникаючи надлишкових обстежень без чітких клінічних показань. Питання, що розглядаються: • Ключові зміни в класифікації іпохондричного розладу при переході від МКХ-10 до МКХ-11. • Клінічне розмежування розладу тривоги за здоров’я, соматизованого розладу та дисморфофобії. • Валідні психометричні інструменти для діагностики іпохондрії. • Роль нейровізуалізаційних методів у розумінні патофізіології розладу. • Препарати першої лінії фармакотерапії та їхні терапевтичні дози. • Комунікація з пацієнтом, який заперечує психогенну природу симптомів. • Техніки когнітивно-поведінкової терапії, зокрема експозиція та запобігання реакції. • Коморбідні стани та їхній вплив на тактику ведення пацієнта. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ефективність пластичної операції залежить від злагодженої роботи всієї операційної команди. Операційна медична сестра має розуміти етапи втручання, логіку дій хірурга, послідовність використання інструментарію та організацію операційного процесу, адже це впливає на швидкість, безпеку та якість операції. На цьому заході ви розглянете роль операційної медичної сестри в пластичній хірургії, принципи підготовки операційної та пацієнта до втручання, основні правила комунікації з хірургом і командою, а також алгоритми асистенції на всіх етапах операції. Ви дізнаєтесь більше про критичні моменти в операційній, типові помилки та способи їх уникнення, а також розберете реальні практичні кейси. Після навчання ви зможете впевнено працювати в операційній при пластичних оперативних втручаннях, швидко орієнтуватися в ході операції, передбачати дії хірурга та діяти точно і своєчасно. • Роль операційної медсестри в пластичній хірургії • місце медсестри в хірургічній команді • підготовка операційної та пацієнта до втручання • принципи ефективної комунікації з хірургом та командою • Інструменти пластичного хірурга: від бази до практики • основний набір інструментів для пластичних операцій • особливості подачі інструментів та роботи з ними • розхідні матеріали та їх правильне використання • Асистенція на етапах пластичної операції • підготовка до початку операції • робота під час ключових етапів втручання • що операційна медсестра має передбачати наперед • Критичні моменти в операційній: на що звертати увагу • контроль стерильності та операційного поля • взаємодія з хірургом у динаміці операції • ситуації, які потребують швидкої реакції • Як уникнути помилок в роботі операційної медсестри • типові помилки під час асистенції • як правильно організувати робоче місце • чек-листи та звички, які підвищують безпеку операції • Практичний блок: алгоритми роботи та розбір операційних кейсів • аналіз типових ситуацій з операційної • розбір «складних моментів» • рекомендації для впевненої роботи в пластичній хірургії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Здійснювати цілеспрямований збір анамнезу для ідентифікації та класифікації черепно-мозкової травми (ЧМТ). 2. Застосовувати стандартизовані нейропсихологічні скринінгові інструменти для оцінки когнітивних та поведінкових порушень. 3. Проводити диференційну діагностику між нейроповедінковими наслідками ЧМТ та первинними психічними розладами (ПТСР, депресія, тривожні розлади). 4. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії, що враховують патофізіологічні механізми посттравматичних змін. 5. Алгоритмізувати підходи до менеджменту специфічних синдромів: апатії, емоційної лабільності, агресивності та виконавчої дисфункції. 6. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (невролога, нейропсихолога, реабілітолога) для мультидисциплінарного ведення. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку афективних, когнітивних та поведінкових розладів після ЧМТ? • Як клінічно розмежувати симптоми, що є прямим наслідком ЧМТ, від проявів супутніх психічних розладів, зокрема ПТСР? • Яка роль та обмеження сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) у діагностиці та прогнозуванні нейроповедінкових наслідків ЧМТ? • Які групи психофармакологічних препаратів є препаратами вибору для корекції емоційної дисрегуляції, апатії та агресії у посттравматичному періоді? • Які існують доказові протоколи ведення пацієнтів з подвійною діагностикою ЧМТ та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин? • Які немедикаментозні методи (когнітивна реабілітація, TBI-focused психотерапія) мають доведену ефективність у пацієнтів з наслідками ЧМТ? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати валідовані діагностичні критерії інсомнії (МКХ-11, DSM-5) для пацієнтів різних вікових груп. 2. Проводити диференційну діагностику між первинними та вторинними розладами сну у дітей та дорослих. 3. Інтерпретувати дані клінічних анкетувань, актиграфії та полісомнографії для верифікації діагнозу. 4. Розробляти індивідуалізовані плани корекції безсоння, включаючи методи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ-І). 5. Застосовувати алгоритми фармакотерапії інсомнії з урахуванням віку, коморбідності та профілю безпеки препаратів. 6. Впроваджувати стратегії корекції поведінкової інсомнії у немовлят та дітей раннього віку. 7. Консультувати пацієнтів та їхніх батьків щодо принципів гігієни сну. 8. Ідентифікувати “червоні прапорці”, що вимагають направлення до вузькопрофільних спеціалістів (сомнолога, психіатра). 9. Застосовувати валідовані скринінгові шкали (PHQ-9, HADS, індекс тяжкості інсомнії) для об’єктивізації стану пацієнта. 10. Проводити диференційну діагностику між первинною інсомнією та інсомнією як симптомом депресивного розладу. 11. Розробляти індивідуалізовані плани лікування, що поєднують фармакотерапевтичні та немедикаментозні підходи. 12. Здійснювати обґрунтований вибір антидепресантів з урахуванням їхнього впливу на архітектоніку сну (седативні, активуючі). 13. Оцінювати доцільність та ризики призначення гіпнотиків, запобігати розвитку залежності та поліпрагмазії. 14. Консультувати пацієнтів щодо принципів гігієни сну та елементів когнітивно-поведінкової терапії інсомнії (КПТ-І). 15. Визначати клінічні маркери та “червоні прапорці” для своєчасного направлення пацієнта до психіатра. Програма заходу • Заняття №1: Безсоння у немовлят, дітей та дорослих – діагностика та алгоритм корекції • Ключові діагностичні критерії для верифікації розладів сну у немовлят та дітей дошкільного віку. • Диференціація поведінкової інсомнії дитинства від органічних причин порушення сну. • Алгоритм вибору терапевтичної тактики при хронічній інсомнії у дорослих: КПТ-І vs фармакотерапія. • Особливості застосування мелатоніну та інших снодійних препаратів у педіатричній практиці. • Ведення пацієнтів з коморбідною інсомнією на тлі психічних і соматичних захворювань. • Клінічні випадки, у яких полісомнографія є обов’язковим методом дослідження. • Сучасні немедикаментозні методи корекції циркадних порушень сну. • “Червоні прапорці” при скаргах на безсоння, що вимагають негайного дообстеження. • Заняття №2: Депресія і безсоння у практиці сімейного лікаря • Патогенетичні механізми, що об’єднують депресивні розлади та інсомнію. • Клінічне розмежування інсомнії як провідного симптому депресії від первинного розладу сну. • Діагностичні інструменти для амбулаторного прийому. • Алгоритм вибору стартової фармакотерапії: седативні антидепресанти vs СІЗЗС. • Місце бензодіазепінових та небензодіазепінових снодійних у терапії пацієнтів з депресією. • Елементи КПТ-І, які може імплементувати сімейний лікар без спеціалізованої психотерапевтичної підготовки. • Тактика ведення пацієнтів з депресією та супутньою гіперсомнією. • Соматичні захворювання, що можуть імітувати клінічну картину коморбідної депресії та інсомнії. • Критерії ефективності терапії та тактика при частковій або повній відсутності відповіді на лікування. • Конспект до заняття. • Клінічні задачі до заняття. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики гострого та хронічного болю, ідентифікації «червоних прапорців» для негайного втручання та формування ефективного плану ведення пацієнта. Учасники навчаться визначати роль і момент залучення невролога, ортопеда, реабілітолога та психотерапевта, здійснювати раціональний вибір нестероїдних протизапальних препаратів з урахуванням профілю ефективності та безпеки, а також розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії. Програма охоплює оптимальні дози й тривалість курсу НПЗП, стратегії гастропротекції, фізичну терапію, кінезіотерапію, освітні програми, модифікацію способу життя, ергономіку та профілактику рецидивів. Розглядаються валідні клінічні інструменти й шкали оцінки інтенсивності болю та функціональних порушень, показання до невідкладної нейровізуалізації, переваги й ризики селективних інгібіторів ЦОГ-2, алгоритм дій при неефективності монотерапії НПЗП, місце міорелаксантів та ад’ювантних анальгетиків, мультидисциплінарна комунікація й немедикаментозні методи лікування. Програма заходу • Заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Тривалість: 26:09 • Конспект до заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Клінічні задачі до заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Об’ємна корекція обличчя потребує правильного вибору стратегії для кожного конкретного пацієнта. Один і той самий дефіцит тканин у двох різних людей може бути ефективно скоригований абсолютно різними підходами. Незнання чітких показань і можливостей кожного методу призводить до системних помилок у плануванні, втрати природності результату та зниження довіри до лікаря, навіть якщо технічно ін’єкції були виконані ідеально. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнта перед об’ємною корекцією, розуміти біологічні та анатомічні основи старіння обличчя, а також чітко розмежовувати показання до філерів і ліпофілінгу. Ви розглянете переваги та обмеження кожного методу, зможете визначати клінічні ситуації, де ін’єкційна корекція є достатньою, а де єдиним вдалим рішенням буде робота з власними тканинами або комбіновані протоколи. Також ви розберете типові помилки, включно з гіперкорекцією, синдромом overfilled face та неправильним плануванням об’єму. Після навчання ви зможете чітко аргументувати вибір методики для кожного пацієнта, уникати перевантаження тканин філерами та будувати довготривалі, природні та анатомічно обґрунтовані результати. • Сучасний погляд на об’ємне моделювання обличчя • Дефіцит об’єму як одна з ключових причин старіння. • Роль жирової тканини, кісткової резорбції та зміни зв’язкового апарату. • Ліпофілінг: можливості та обмеження методу • Біологічні особливості аутологічної жирової тканини. • Регенеративний потенціал жиру та вплив на якість шкіри. • Показання до ліпофілінгу в естетичній медицині та пластичній хірургії. • Фактори, що впливають на приживлення трансплантату. • Переваги та недоліки методу. • Контурна пластика філерами: сучасні можливості • Основні завдання філерів у корекції вікових змін. • Переваги та обмеження контурної пластики. • Ліпофілінг чи філер: алгоритм вибору для практикуючого лікаря • Оцінка пацієнта перед об’ємною корекцією. • Аналіз дефіциту тканин та якості шкіри. • Клінічні ситуації, де перевагу слід надати філерам. • Клінічні ситуації, де оптимальним рішенням є ліпофілінг. • Комбіновані протоколи корекції. • Типові помилки при виборі методу корекції • Гіперкорекція великих дефіцитів за допомогою філерів. • Помилки планування об’єму корекції. • Синдром «переповненого обличчя» (Overfilled Face Syndrome): причини, профілактика та шляхи корекції. • Типові ускладнення та способи їх попередження. • Розбір клінічних випадків • Практичні рекомендації та висновки • Відповіді на запитання