Заходи БПР — Педіатрія 2026

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Відповіді на запитання.

Спірометрія є одним із найважливіших інструментів у діагностиці підгострого та хронічного кашлю і його основних причин, як-от бронхіальна астма, ХОЗЛ, первинний легеневий фіброз та саркоїдоз. Це дослідження дає змогу не лише підтвердити діагноз, але й обрати найефективнішу тактику лікування, оцінити динаміку захворювання та своєчасно скоригувати терапію. Важливо, що інтерпретація спірограм необхідна не тільки пульмонологам, а й лікарям загальної практики, адже пацієнти зі скаргами на кашель і задишку звертаються спочатку до них, зокрема з таким складним станом, як «кашльова» бронхіальна астма. За даними дослідження American College of Chest Physicians, до 30% випадків хронічного кашлю в дорослих пов’язані саме з цією формою астми, але залишаються недіагностованими через відсутність базової функціональної діагностики легень. Саме тому спірометрія має стати рутинною практикою для сімейних лікарів. Навчальний захід буде присвячений вивченню основних положень методу спірометрії, показань до проведення дослідження й умов отримання якісних результатів. Учасники майстер-класу детально розглянуть основні показники спірограми, правила проведення бронходилатаційного тесту і рекомендації щодо інтерпретації результатів. Здобуті знання будуть закріплені під час практичного модулю з аналізу спірограм. • Вступ, основні положення методу спірометрії. Показання до проведення, використання в клінічній практиці. • Умови проведення якісної спірограми. Підготування до дослідження. • Основні показники спірограми. Бронходилатаційний тест. Рекомендації щодо інтерпретації результатів. • Практичний модуль: аналіз спірограм. • Відповіді на запитання учасників

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс БПР присвячений діагностиці та терапевтичній тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику ізольованих і коморбідних форм, застосовувати валідовані діагностичні інструменти Y-BOCS та GAD-7, а також використовувати критерії МКХ-10, МКХ-11 і DSM-5. Курс охоплює збір анамнезу, розпізнавання феноменологічних патернів, призначення фармакотерапії першої лінії, тактику аугментації терапії, принципи направлення на КПТ, експозиційну терапію та EMDR, а також психоедукацію пацієнтів і їхніх родин. Розглядаються нейробіологічні механізми, терапевтичні дози СІЗЗС, місце кломіпраміну, ведення пацієнтів із терапевтичною резистентністю, оцінювання ефективності лікування за шкалами та підходи до особливих популяцій. Програма заходу • 02:18:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики міалгії та м’язової слабкості у пацієнтів із COVID-19. У програмі розглядаються інтерпретація рівнів креатинфосфокінази, міоглобіну та показників функції нирок, клінічні предиктори й «червоні прапорці» рабдоміолізу, а також роль МРТ та ЕМГ у діагностиці. Особлива увага приділяється інтенсивній терапії, моніторингу електролітних порушень, профілактиці гострого ураження нирок, показанням до замісної ниркової терапії, роботі мультидисциплінарної команди та реабілітації пацієнтів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease) може мати вигляд «легкого» ураження печінки, але насправді це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, що тісно пов’язане з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними ускладненнями. Вчасне розпізнавання та правильна класифікація хвороби допомагають запобігти фіброзу, цирозу та серйозним кардіометаболічним подіям. На цьому заході ви дізнаєтесь, чим MASLD відрізняється від застарілого NAFLD, навчитесь оцінювати ризик прогресування фіброзу, підбирати дієту й ліки так, щоб не погіршити стан печінки, і застосовувати сучасні алгоритми скринінгу й діагностики відповідно до останніх міжнародних рекомендацій (EASL 2023, AASLD 2024). Ви зрозумієте, коли залучати мультидисциплінарну команду та як інтегрувати нові препарати у вашу практику. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із MASLD (від раннього виявлення у людей з метаболічним ризиком до вибору індивідуальної стратегії лікування та профілактики ускладнень), роблячи вашу практику ефективнішою та безпечнішою. • 1. Нова класифікація захворювань печінки: сучасний підхід до діагностики та номенклатури. • 2. Інноваційні терапевтичні стратегії: огляд нового препарату, схваленого FDA для лікування MASLD. • 3. Оновлені міжнародні рекомендації: аналіз нової термінології та класифікацій (EASL 2023, AASLD 2024). • 4. MASLD = Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: концептуальне визначення та відмінності від попередніх термінів. • 5. Чому термін "NAFLD" є застарілим: обмеження попередньої класифікації та виключення метаболічного компоненту. • 6. Основні діагностичні критерії MASLD: клінічні, лабораторні та візуалізаційні маркери. • 7. Шляхи скринінгу, профілактики й контролю прогресування фіброзу печінки: мультидисциплінарний підхід у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

Пацієнти часто приходять до лікаря вже після відвідування аптеки. Вони приносять пакет безрецептурних препаратів і впевнені, що лікуються правильно. Але часто щось йде не так, як їм хотілося б. У сезон застуд це стає буденністю: фармацевт – перший, до кого вони звертаються по «щось від кашлю». А лікар потім бореться з наслідками. Щоб діяти ефективно, потрібно розуміти логіку аптечних рекомендацій: як фармацевт обирає препарат за симптомом, що саме радить і де межа між допомогою та ризиком. Тільки так можна оцінити доцільність самолікування й помітити потенційні небажані взаємодії чи поліпрагмазію. На цьому заході ви зрозумієте, як мислить фармацевт у разі типового звернення: кашель, біль у горлі, температура, розлади травлення чи сезонні алергії. Побачите, які препарати найчастіше рекомендуються без рецепта, у якому разі пацієнта треба одразу скеровувати до лікаря та які симптоми вимагають настороженості. Ви дізнаєтеся, як вести конструктивний діалог із хворим, що вже лікується сам, і як безконфліктно скоригувати терапію. Після навчання лікарі краще розумітимуть аптечну логіку, фармацевти – клінічну, а пацієнти отримуватимуть більш безпечну й обґрунтовану допомогу. • Вступ • Роль фармацевта як першої лінії допомоги • Алгоритм дій фармацевта. Опитування пацієнта, консультування • Тривожні ознаки або коли потрібно негайно скеровувати пацієнта до лікаря • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (ГРВІ, грип та ковід) • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (кишкові інфекції, що притаманні літньому періоду та сезонні алергії) • Клінічні випадки: розбір змодельованих ситуацій, важливі аспекти в підборі ліків за принципом «Не нашкодь» • Вікторина та висновки • Відповіді на запитання учасників

Антибіотикорезистентність при інфекціях, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), є однією з десяти найбільших загроз для глобального здоров’я, за даними ВООЗ. Незнання тенденцій резистентності призводить до неефективності лікування, ускладнень, повторних інфекцій та поширення «супербактерій», що особливо актуально в умовах війни та обмеженого доступу до нових препаратів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми вибору антибіотикотерапії при резистентних збудниках, навчитеся проводити моніторинг ефективності лікування та впроваджувати антимікробний стюардшип у щоденній практиці. Ви розглянете клінічні кейси гонореї та інших бактеріальних ІПСШ, зокрема мультирезистентні форми, а також заходи профілактики й ризики неправильного застосування антибіотиків. Після навчання ви зможете ефективно підбирати антибіотикотерапію при ІПСШ, а також уникати ускладнень та поширення резистентності. • Актуальність АМР при ІПСШ. • Гонорея: мультирезистентний лідер. • Інші бактеріальні ІПСШ. • Антимікробний стюардшип у кабінеті дерматовенеролога. • Профілактика, DoxyPEP і ризики резистентності. • Клінічні кейси та розбір протоколів. • Відповіді на запитання.

Ерготерапія в педіатрії формує перехід від діагнозоорієнтованого до функціональноорієнтованого підходу, де головним результатом є реальна участь дитини у повсякденному житті. Використання моделі «дитина-середовище-заняття» (PEO) забезпечує структурований підхід і дає змогу системно оцінювати взаємодію факторів, що визначають функціонування. У такий спосіб ерготерапевтичні методи допомагають проводити ранню ідентифікацію функціональних порушень та формувати досяжні цілі лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи ерготерапії в педіатрії, функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання, а також модель PEO як інструмент клінічного мислення. Ви засвоїте методи функціонального оцінювання, аналізу бар’єрів і ресурсів та планування втручань із формулюванням функціональних цілей. Окрім цього, ви навчитесь обирати ефективну стратегію лікування: відновлення, компенсація або адаптація. Після навчання вам буде простіше орієнтуватись на функціональний результат і якість життя дитини, точно оцінювати функціональні обмеження та ефективно інтегрувати ерготерапевтичний підхід у щоденну практику. • 1. Сучасні принципи ерготерапії в педіатрії. Роль ерготерапії в мультидисциплінарній команді. Функціональний підхід як основа втручання. Орієнтація на участь пацієнта у повсякденному житті. • 2. Функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання. Самообслуговування (ADL). Гра як основна діяльність розвитку. Навчальна діяльність та участь у соціальному середовищі. • 3. Модель РЕО (Person–Environment–Occupation) як інструмент клінічного мислення. Компоненти моделі «дитина–середовище–діяльність». Взаємодія факторів та їхній вплив на функціонування. Пацієнтоцентричний підхід у плануванні втручань. • 4. Клінічне оцінювання як основа ерготерапевтичного втручання. Принципи функціонального оцінювання та вибір інструментів. Аналіз бар’єрів та ресурсів. Розбір клінічного випадку (відеокейс) з обговоренням. • 5. Планування ерготерапевтичного втручання. Формулювання функціональних цілей. Пріоритезація втручань. Вибір стратегій: відновлення, компенсація, адаптація. • 6. Адаптація середовища як основний інструмент підвищення функціональності. Ергономічні принципи. Середовище як фактор підтримки або обмеження функції. Вплив сенсорних та фізичних характеристик середовища. • 7. Практичні підходи до адаптації повсякденних середовищ дитини: ігровий простір, спальне місце, зона приймання їжі, освітнє середовище (школа/садок). • 8. Робота з родиною як складова ефективного втручання. Комунікація з батьками: принципи та підходи. Спільне визначення цілей і планування втручань. Інструменти супроводу (щоденники, рекомендації). Профілактика емоційного виснаження батьків. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

Даний курс БПР присвячений діагностиці Лайм-бореліозу та веденню вагітних із цим захворюванням. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють застосування двоетапного протоколу серологічної діагностики згідно з міжнародними та національними рекомендаціями, інтерпретацію результатів ІФА для виявлення антитіл класів IgM та IgG до Borrelia burgdorferi sensu lato, а також призначення й клінічну оцінку підтверджуючого тесту Western Blot. Курс допоможе проводити диференційну діагностику Лайм-бореліозу, ідентифікувати хибнопозитивні та хибнонегативні результати серологічних досліджень, визначати показання до додаткових досліджень ліквору та синовіальної рідини й формулювати клінічний діагноз на основі епідеміологічного анамнезу, клінічних проявів та лабораторних даних. Окрему увагу приділено інтерпретації серологічних результатів у вагітних, вибору безпечних схем антибіотикотерапії залежно від триместру та клінічної форми захворювання, веденню після укусу кліща, консультуванню щодо ризиків вертикальної передачі інфекції та антенатальному моніторингу. Програма заходу • Заняття 1: алгоритм діагностики та інтерпретація результатів • Який алгоритм діагностики є оптимальним при підозрі на хворобу Лайма на різних стадіях захворювання? • Як правильно інтерпретувати результати ІФА на IgG та IgM до Borrelia burgdorferi? • В яких клінічних ситуаціях є обов’язковим проведення підтверджуючого тесту імуноблот (Western Blot)? • Які критерії інтерпретації імуноблоту є валідними для підтвердження діагнозу? • Що таке «серологічне вікно» при Лайм-бореліозі та як воно впливає на тактику обстеження? • Які основні причини хибнопозитивних результатів серологічних тестів на бореліоз? • Як диференціювати серологічну картину гострої інфекції від перенесеної інфекції? • Чи є доцільним повторне серологічне тестування для контролю ефективності антибіотикотерапії? • Які показання до дослідження спинномозкової рідини (ліквору) та які критерії діагностики нейробореліозу? • Які особливості діагностики Лайм-артриту та яка роль ПЛР-дослідження синовіальної рідини? • Тривалість заняття: 01:42:07 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Ведення вагітних з хворобою Лайма • Яка доказова база щодо вертикальної трансмісії Borrelia burgdorferi та які потенційні наслідки для плода та новонародженого? • Які особливості серологічної діагностики (IgM, IgG) у вагітних та як уникнути гіпердіагностики? • Які антибактеріальні препарати є препаратами вибору для лікування різних стадій хвороби Лайма на різних термінах гестації, а які категорично протипоказані? • Чи є доцільним серологічний скринінг на хворобу Лайма у безсимптомних вагітних, що проживають в ендемічних зонах? • Якою є тактика ведення вагітної пацієнтки з фактом укусу іксодового кліща за відсутності клінічних проявів? • Як вести пацієнтку з неврологічними або кардіальними ускладненнями бореліозу під час вагітності? • Чи існують специфічні рекомендації щодо ультразвукового моніторингу плода у жінок з діагностованою хворобою Лайма? • Які рекомендації щодо грудного вигодовування для жінок, які отримують лікування з приводу хвороби Лайма? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гельмінтози залишаються однією з найчастіших паразитарних патологій у дитячій практиці, проте їхня діагностика й лікування досі супроводжуються великою кількістю міфів, гіпердіагностики та необґрунтованих рішень щодо лікування. Водночас клінічні прояви паразитарних інвазій можуть бути дуже різноманітними — від типових кишкових симптомів до алергічних, легеневих чи неврологічних проявів. Майстер-клас створений для лікарів, які працюють із дітьми та хочуть систематизувати сучасні підходи до ведення пацієнтів із підозрою на гельмінтози. У фокусі — практична паразитологія без зайвої теорії: як орієнтуватись у найбільш поширених гельмінтах, коли дійсно потрібне обстеження, як трактувати симптоми та обирати обґрунтовану тактику лікування. Після проходження майстер-класу учасники отримають: • чітке розуміння сучасних підходів до діагностики гельмінтозів у дітей; • практичні алгоритми ведення пацієнтів із кишковими та позакишковими паразитозами; • навички диференційної діагностики типових і нетипових проявів гельмінтозів; • орієнтири для раціонального призначення обстежень і терапії; • впевненість у щоденній роботі з паразитарними інвазіями у дітей. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. • Без води — тільки доказові знання, що мають значення. • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Загальні принципи діагностики та лікування гельмінтозів у дітей: чим відрізняються кишкові та позакишкові паразитарні інвазії. • Кишкові гельмінтози: детальний практичний розбір ентеробіозу та аскаридозу. • Волосоголовець та інші кишкові паразитози: що важливо знати педіатру в щоденній практиці. • Позакишкові гельмінтози: токсокароз та ехінококоз — коли запідозрити, як обстежувати та вести пацієнта. • Нетипові гельмінтози: синдромний підхід до діагностики. • Типові помилки в діагностиці та лікуванні паразитарних інвазій у дітей. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Шизоафективний розлад – одне з найбільш складних для діагностики захворювань у психіатрії через поєднання психотичних і афективних симптомів та значну клінічну варіабельність перебігу. Для точної діагностики та правильного вибору тактики ведення пацієнта необхідно чітко розуміти структуру епізодів, особливості поєднання симптоматики й динаміку хвороби. Якщо не брати до уваги ці аспекти, то можна помилково інтерпретувати стан як шизофренію або біполярний афективний розлад. Це значною мірою ускладнює подальший лікувальний процес. На цьому заході ви розглянете сучасні діагностичні критерії шизоафективного розладу відповідно до МКХ-11 та DSM-5, його епідеміологічні та клінічні особливості, а також ранні маркери. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику з шизофренією, біполярним афективним розладом і депресією з психотичними симптомами та аналізувати типові сценарії дебюту й рецидиву. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти шизоафективний розлад та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • 1. Шизоафективний розлад в сучасних класифікаціях: клінічне визначення, діагностичні критерії МКХ-11 та DSM-5. • 2. Епідеміологія та клінічна специфіка: поширеність, вікові особливості початку та перебігу. • 3. Ранні клінічні маркери: продромальні симптоми та поєднання афективної і психотичної симптоматики. • 4. Диференційна діагностика: відмежування шизоафективного розладу від шизофренії, біполярного афективного розладу й депресії з психотичними симптомами. • 5. Типові клінічні сценарії дебюту й рецидиву захворювання. • 6. Алгоритм дій лікаря первинної ланки в разі підозри на шизоафективний розлад. • 7. Основні принципи ведення пацієнтів у спеціалізованих умовах. • 8. Підходи до профілактики рецидивів та підтримувальної терапії. • 9. Розгляд клінічного випадку з аналізом діагностичних помилок та алгоритму ведення. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Курс БПР присвячений диференційній діагностиці інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу та оцінку їх еволюції, диференційну діагностику вірусних екзантем і бактеріальних уражень шкіри, алгоритми розрізнення інфекційних висипів та алергічних дерматозів. Програма також охоплює ідентифікацію патогномонічних симптомів і «червоних прапорців» тяжкого перебігу, оцінку показань до лабораторної діагностики, розробку тактики ведення пацієнтів згідно з принципами доказової медицини та диференційну діагностику із системними захворюваннями сполучної тканини й геморагічними васкулітами. Програма заходу • Заняття 1 • 02:03:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування • Конспект до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічні задачі до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Тестування БПР до курсу • Морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою • «Червоні прапорці» у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису • Хвороба Кавасакі: клінічні ситуації та діагностичні критерії • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот» • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів • Диференційна діагностика кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки та симптомом Пастія • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений практичному застосуванню отоскопії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують диференційну діагностику різних форм середнього отиту за отоскопічними ознаками, ідентифікацію запальних процесів у зовнішньому слуховому проході та розпізнавання травматичних ушкоджень барабанної перетинки й структур середнього вуха. Курс охоплює виявлення ознак холестеатоми, інтерпретацію атипових отоскопічних картин, техніку пневматичної отоскопії, оцінювання змін після тимпаностомії та мірингопластики, а також особливості проведення й інтерпретації отоскопії у пацієнтів педіатричного профілю. Програма заходу • Заняття — 01:53:10 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань