Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Клишоногість – одна з найпоширеніших вроджених ортопедичних патологій, яка без своєчасного й правильного лікування призводить до стійких функціональних порушень, інвалідизації та суттєвого зниження якості життя пацієнта. Сучасні доказові підходи, зокрема метод Понсеті, дають змогу досягати хороших клінічних результатів за умови ранньої діагностики та чіткого дотримання протоколів лікування. Незважаючи на наявність міжнародних рекомендацій, зберігаються проблеми пізнього виявлення патології, варіабельності терапевтичних підходів і недостатньої прихильності до етапного лікування, що значно підвищує ризик рецидивів. На цьому заході ви розглянете етіологію і патомеханіку клишоногості, принципи клінічної та диференційної діагностики, а також класифікації та шкали оцінювання тяжкості деформації. Особлива увага буде приділена методу Понсеті як золотому стандарту лікування, зокрема будуть висвітлені усі його етапи: серійне гіпсування, ахілотомія і тривалий брейсинг. Також ви розберете питання профілактики та лікування рецидивів і типові помилки, що часто трапляються у клінічній практиці. Після навчання ви зможете правильно визначати тактику ведення пацієнтів, покращити прихильність до лікування шляхом ефективної взаємодії з батьками та досягати більш стабільних довгострокових функціональних результатів. • Вступ та актуальність проблеми. • Етіологія та ембріологія розвитку клишоногості. • Патомеханіка деформації (CAVE). • Класифікації та шкали оцінювання тяжкості. • Клінічна і диференційна діагностика. • Історичні та консервативні методи лікування. • Метод Понсеті як сучасний стандарт лікування. • Профілактика та лікування рецидивів. • Показання до хірургічного лікування. • Клінічні випадки й типові помилки лікування. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Переднє середостіння – зона, де немає місця неточності. Тут проходять великі судини, нервові сплетення, трахея і перикард, тож неправильний перебіг операції може закінчитися серйозними ускладненнями. Необхідно досконало знати анатомію, вміти обирати правильний доступ та ефективно працювати в команді. На цьому заході ви навчитесь оцінювати співвідношення пухлини й навколишніх структур за КТ/МРТ, планувати медіастинотомії, стернотомії та відеоторакоскопічні втручання, а також приймати правильні рішення щодо доступу й підготовки пацієнта. Ви розглянете складні клінічні кейси, щоб точно знати, як уникнути помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі тимом, герміногенних пухлин, лімфом, ретростернальних зобів і метастатичних уражень середостіння. • Анатомічні особливості переднього середостіння: основні орієнтири для безпечного доступу. • Хірургічні доступи до середостіння: показання, переваги та обмеження різних підходів. • Технічні аспекти оперативних втручань: інструментарій, етапи операції, командна взаємодія. • Запобігання інтра- й післяопераційним ускладненням та їх лікування. • Тактика ведення пацієнтів з пухлинами переднього середостіння: від діагностики до післяопераційного нагляду. • Розбір клінічних випадків: аналіз реальних ситуацій, вибір оптимальної хірургічної стратегії, обговорення результатів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс присвячений захворюванням носа і носоглотки та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники опрацюють диференційну діагностику різних форм риніту у дітей, алгоритми діагностики й лікування гострого бактеріального риносинуситу, показання до консервативної терапії та хірургічного лікування при гіпертрофії аденоїдів і аденоїдиті. Курс охоплює інтерпретацію даних ендоскопічного обстеження носоглотки, призначення та контроль ефективності топічної терапії, ідентифікацію «червоних прапорців» для термінового направлення до отоларинголога та розробку індивідуального плану ведення пацієнтів із рецидивними захворюваннями носа. Програма заходу • Заняття — 01:56:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ін’єкційні процедури в естетичній медицині є невіддільною частиною щоденної практики, однак навіть у разі дотримання правильної техніки вони несуть ризик локальних і системних ускладнень. Судинні емболії, інфекційні процеси або тяжкі алергічні реакції можуть розвиватися стрімко й мати незворотні наслідки, зокрема втрату зору або загрозу для життя пацієнта. Попит на ін’єкційні процедури зростає, тому важливо опанувати чіткі алгоритми діагностики та невідкладної допомоги. На цьому заході ви розглянете класифікацію ускладнень ін’єкційної терапії, їхні клінічні прояви та принципи диференційної діагностики. Ви опрацюєте тактику ведення пацієнтів з гематомами, набряками, судинними емболіями, інфекційними та алергічними реакціями, а також дізнаєтеся про особливості ускладнень після введення ботулотоксину та препаратів на основі гіалуронової кислоти. Також ви підготуєте себе до ведення невідкладних станів, навчитеся комплектувати необхідні препарати й організовувати безпечну роботу під час ін’єкційних процедур. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати ускладнення, швидко приймати клінічні рішення та мінімізувати ризик тяжких наслідків для пацієнта. • Ускладнення та побічні дії: відмінні риси. • Гематоми, набряки, еритеми. • Класифікація ускладнень за часом, тяжкістю, видом ін'єкції. • Місцеві алергічні реакції: як лікувати і чи можна запобігти. • Системні ускладнення (алергічні реакції, інтоксикації, психоемоційні). • Інфекційні ускладнення: недотримання правил асептики й антисептики, місцеве та системне лікування. • Місцеві ускладнення за використання препаратів на основі ГК (емболії), тактика дій. • Місцеві ускладнення на ін'єкції ботулотоксину (безпечні техніки введення). • Аптечка в кабінеті косметолога. • Відповіді на запитання.

Переломи гомілки у дітей є одними з найпоширеніших травм у дітей і причин звернень до травмпунктів. Особливості будови дитячої кісткової тканини, наявність зон росту й високий рівень пластичності скелету вимагають від лікаря чіткого розуміння вікових механізмів травми, специфіки діагностики й принципів тактики лікування. Невчасне розпізнавання ускладнень може призвести до порушення росту, вторинних деформацій або неправильного зрощення, коли допомогти зможуть тільки складні реконструктивні втручання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до менеджменту переломів гомілки у дітей, зокрема малоінвазивні методи і стандартизовані протоколи фіксації. Ви навчитесь оцінювати механізми травм у різних вікових групах, визначати, де можливе природне ремоделювання, а де необхідне втручання, а також обирати оптимальну тактику лікування. Після завершення навчання ви зможете точно діагностувати й ефективно лікувати переломи гомілок у дітей, мінімізуючи ризики ускладнень. • Анатомофізіологічні особливості росту кістки й періосту в дітей. • Механізми травми у різних вікових групах. • Принцип ремоделювання: де він працює, а де ні. • Тактичне мислення: як обрати оптимальний метод лікування. • Аналіз основних методів лікування переломів кісток гомілки. • Клінічні випадки й результати. • Практичні рекомендації для щоденної роботи. • Запитання та відповіді.

​Незважаючи на порівняно малий розмір, пальці є анатомічно складними структурами. На крихітній площі в них зосереджено велику кількість сухожилків, зв’язок, синовіальних оболонок, судин і суглобів. Через це точна діагностика патологій пальців вимагає високої чутливості й деталізації. УЗД – це один із небагатьох методів, який дає змогу швидко, безболісно і без променевого навантаження виявити навіть незначні зміни у м’яких тканинах. Зокрема, високочастотна УЗД допомагає виявити запальні чи дегенеративні процеси ще до того, як вони стануть помітними на рентгенограмі. Навчальний майстер-клас «Ультразвукова діагностика пальців кисті» буде присвячений вивченню ультразвукової діагностики пальців кисті як у нормі, так і за патологічних станів. Першого дня учасники ознайомляться з анатомічними орієнтирами для УЗД, зокрема особливостями будови дорзальної та долонної поверхні пальців, а також детально розглянуть нормальну соноанатомію згиначів, розгиначів, зв’язок та інших структур. Особливу увагу буде приділено відмінностям обстеження великого пальця й перевагам високочастотного ультразвуку. Другого дня буде розглянуто характерні УЗ-ознаки поширених патологій: теносиновітів, паратенонітів, розривів сухожилків, ушкоджень зв’язок, а також змін при остеоартриті, псоріатичному та ревматоїдному артритах. Завершальною частиною стануть практичні поради щодо уникнення поширених помилок та формування чіткого алгоритму обстеження. • Вступ: • Коротко про мету вебінару. • Роль УЗД у діагностиці патології пальців. • Переваги високочастотної УЗД. • Анатомічна основа для УЗД: • Анатомія дорзальної поверхні пальців. • Анатомія долонної поверхні пальців. • Соноанатомія пальців (норма): • Соноанатомія згиначів пальців. • Соноанатомія кільцеподібних зв’язок (пуллі). • Соноанатомія розгиначів пальців. • Соноанатомія капюшона розгинача (extensor hood). • Особливості соноанатомії великого пальця. • Відповіді на запитання • Патологія пальців: ознаки на УЗД • Патологія згиначів і розгиначів. • Теносиновіт згиначів: потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини, гіперваскуляризація. • Паратеноніт розгиначів: гіпоехогенна зона навколо сухожилка, гіперваскуляризація по периферії. • Часткові або повні розриви. • Пошкодження зв’язок: • Пуллі-зв’язки: A2, A4. • Колатеральні зв’язки ПІФ, ДІФ та МФС. • Дегенеративно-запальні артропатії: • Остеоартрит: остеофіти, синовіт, субхондральні зміни. • Псоріатичний артрит: дактиліт, ерозії, периостит. • Ревматоїдний артрит: ерозії, гіперваскуляризований синовіт, потовщення синовіальної оболонки. • Підсумок • Основні точки для запам’ятовування. • Часті помилки під час УЗД пальців. • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Аварійні ситуації в роботі медичних працівників: Причини аварійних ситуацій Різновиди: - травмування на робочому місці - розлив біологічних рідин на різні поверхні - аварійні ситуації з відходами, вакцинами, ртутьвмісними виробами медичного призначення, дезінфекційними засобами Дії медичних працівників в залежності від виду ситуацій – СОПи Захист медичних працівників – використання ЗІЗ відповідно ризиків Профілактика професійних захворювань 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Курс БПР присвячений диференційній діагностиці інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу та оцінку їх еволюції, диференційну діагностику вірусних екзантем і бактеріальних уражень шкіри, алгоритми розрізнення інфекційних висипів та алергічних дерматозів. Програма також охоплює ідентифікацію патогномонічних симптомів і «червоних прапорців» тяжкого перебігу, оцінку показань до лабораторної діагностики, розробку тактики ведення пацієнтів згідно з принципами доказової медицини та диференційну діагностику із системними захворюваннями сполучної тканини й геморагічними васкулітами. Програма заходу • Заняття 1 • 02:03:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування • Конспект до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічні задачі до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Тестування БПР до курсу • Морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою • «Червоні прапорці» у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису • Хвороба Кавасакі: клінічні ситуації та діагностичні критерії • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот» • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів • Диференційна діагностика кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки та симптомом Пастія • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Здійснювати цілеспрямований збір анамнезу для ідентифікації та класифікації черепно-мозкової травми (ЧМТ). 2. Застосовувати стандартизовані нейропсихологічні скринінгові інструменти для оцінки когнітивних та поведінкових порушень. 3. Проводити диференційну діагностику між нейроповедінковими наслідками ЧМТ та первинними психічними розладами (ПТСР, депресія, тривожні розлади). 4. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії, що враховують патофізіологічні механізми посттравматичних змін. 5. Алгоритмізувати підходи до менеджменту специфічних синдромів: апатії, емоційної лабільності, агресивності та виконавчої дисфункції. 6. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (невролога, нейропсихолога, реабілітолога) для мультидисциплінарного ведення. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку афективних, когнітивних та поведінкових розладів після ЧМТ? • Як клінічно розмежувати симптоми, що є прямим наслідком ЧМТ, від проявів супутніх психічних розладів, зокрема ПТСР? • Яка роль та обмеження сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) у діагностиці та прогнозуванні нейроповедінкових наслідків ЧМТ? • Які групи психофармакологічних препаратів є препаратами вибору для корекції емоційної дисрегуляції, апатії та агресії у посттравматичному періоді? • Які існують доказові протоколи ведення пацієнтів з подвійною діагностикою ЧМТ та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин? • Які немедикаментозні методи (когнітивна реабілітація, TBI-focused психотерапія) мають доведену ефективність у пацієнтів з наслідками ЧМТ? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мультимодальна анестезія у дітей потребує дотримання суворих правил безпеки та уваги до фізіологічних особливостей дитячого організму. Незрілі нейроендокринна, дихальна та ферментативна системи в новонароджених і немовлят вимагають особливо точного підходу до анестезії. Помилки можуть призвести до ускладнень у періопераційному періоді, а також до гірших післяопераційних результатів і тривалішого відновлення. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати біль у дітей різного віку, поєднувати системні та регіонарні методи, раціонально використовувати анальгетики й ад’юванти і будувати індивідуалізовану тактику знеболення. Ви дізнаєтесь, як утримувати стабільну гемодинаміку, досягати передбачуваного ефекту і контролювати біль на всіх етапах періопераційного ведення. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати комбінації методів і препаратів, знижувати ризик ускладнень та забезпечувати високу якість анестезіологічного супроводу дітей будь-якого віку. • Вступ та клінічна актуальність • Визначення мультимодальної анестезії • Обмеження монотерапії опіоїдами у дітей • Особливості застосування опіоїдів у новонароджених • Фізіологія та оцінювання болю в дітей • Особливості больової відповіді у дітей різного віку • Принципи визначення та моніторингу болю • Методи оцінювання болю, використання шкал • Клінічне значення правильного оцінювання болю • Концепція мультимодальної аналгезії • Визначення мультимодальної аналгезії • Патофізіологічне обґрунтування комбінованого підходу • Переваги мультимодальної аналгезії • Роль безопіоїдних стратегій • Фармакологічні компоненти мультимодальної анестезії • Парацетамол: механізм дії, дозування, безпека • НПЗП у дітей: показання та обмеження • Кетамін у низьких дозах • Лідокаїн (системний та регіонарний підхід) • Дексмедетомідин: аналгезія та седація • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Регіонарні методи як складова мультимодальної анестезії • Роль регіонарних блокад у мультимодальному підході • Поєднання з системною аналгезією • Зменшення потреби в опіоїдах • Безпека та вікові особливості • Клінічні приклади застосування • Мультимодальна безопіоїдна анестезія у дітей • Принципи безопіоїдної анестезії • Комбінації препаратів • Переваги для післяопераційного періоду • Обмеження та застереження • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пахова герніопластика не обмежується однією стандартною операцією. Це широкий спектр технік і стратегій, що вимагають системного підходу до класифікації та вибору методу лікування. Хірург, який орієнтується лише на звичну методику, може припуститися помилки в підборі техніки та спричинити ускладнення чи сформувати хронічний післяопераційний больовий синдром. Необхідно чітко знати показання й обмеження як відкритих, так і малоінвазивних втручань. На цьому заході ви розглянете класифікацію пахових гриж, навчитеся обґрунтовано обирати між відкритими й лапароскопічними підходами, а також оцінювати доцільність роботичної герніопластики. Ви побачите основні відмінності між методиками, проаналізуєте нестандартні клінічні ситуації та навчитесь обирати тактику в разі інтра- й післяопераційних ускладнень. Після навчання ви зможете впевнено планувати операцію при первинних та рецидивних пахових грижах, аргументовано пояснювати пацієнту вибір методики та мінімізувати ризик ускладнень і рецидивів. • 1. Класифікація гриж пахової зони. • 2. Диференційований вибір методу лікування пахових гриж. • 3. Відкриті методи пахової герніопластики: Шоулдайс, Ліхтенштейн. • 4. Лапароскопічні методи пахової герніопластики: ТАРР, ТЕР, еТЕР. • 5. Ускладнення й нестандартні ситуації: діагностика і лікувальна тактика. • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 7. Де шукати інформацію? • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання