Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.

Гіпертензивні розлади вагітності залишаються однією з основних причин материнської та перинатальної смертності навіть у 2026 році. Прееклампсія, еклампсія та HELLP-синдром – це ситуації, в яких кожна помилка може коштувати життя матері та дитини. Для анестезіолога це зона підвищеного ризику, адже ці стани супроводжуються нестабільною гемодинамікою, органною дисфункцією та потребують невідкладних рішень при мінімальному запасі часу. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику гіпертензивних розладів у вагітних, розглянете алгоритми перипартального менеджменту й навчитеся обґрунтовано обирати методи анестезіологічного забезпечення. Ви отримаєте алгоритми дій для контролю артеріального тиску, профілактики ускладнень, мультидисциплінарної взаємодії та ведення пацієнток у критичний період до і після пологів. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі прееклампсії, еклампсії та HELLP-синдрому й уникати типових діагностичних і тактичних помилок. • Гіпертензивні розлади під час вагітності: дефініції, діагностичні критерії, лабораторний скринінг, диференційна діагностика • Прогнозування ризику розвитку прееклампсії • Прееклампсія: поширеність, діагностичні критерії, клінічні прояви • Класифікація прееклампсії та критерії її важкості • Роль лабораторних та інструментальних методів у діагностиці прееклампсії • Профілактика прееклампсії • Базове лікування прееклампсії: антенатальний менеджмент і термін пологів • Менеджмент прееклампсії під час і після пологів • Особливості анестезіологічного забезпечення пацієнток із прееклампсією • Невідкладні стани при артеріальній гіпертензії вагітних, роділь та породіль • Еклампсія: сучасний портрет і мультидисциплінарний підхід • HELLP-синдром: хворі є – хвороби немає • Дискусійні питання терапії HELLP-синдрому • Найбільш поширені діагностичні й тактичні помилки • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання учасників

Агоністи GLP-1 зарекомендували себе як ефективний спосіб впливати на ожиріння та ЦД 2 типу. Важливо розуміти механізм дії цих препаратів, правильний підбір дозування, можливі побічні ефекти й підходи до ведення різних груп пацієнтів, щоб гарантувати ефективність і безпеку терапії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно застосовувати агоністи GLP-1 в людей з ожирінням, ЦД 2 типу, СПКЯ, MASLD і метаболічним синдромом. Ви навчитеся прогнозувати й коригувати побічні ефекти, а також забезпечувати найкращі результати терапії, якими ваші пацієнти будуть задоволені. Після навчання ви будете впевнено застосовувати агоністи GLP-1 у різних клінічних ситуаціях та коригувати терапію для досягнення оптимального результату. • Фізіологія GLP-1: вплив на апетит, інсулін, гастропарез. • Огляд препаратів: семаглутид, ліраглутид, тирзепатид. • Титрація, дози, алгоритми призначення. • Побічні ефекти: нудота, гастропарез, ризики та профілактика. • Ведення пацієнта на терапії. • GLP-1 у пацієнтів з ожирінням без діабету: доказова база. • Вплив GLP-1 на MACE, нирки, печінку, ризики ОЖМП та MASLD. • Припинення терапії та повторний набір ваги: що робити. • Клінічні кейси: пацієнти з ожирінням, СПКЯ, метаболічним синдромом, ЦД 2 типу. • Відповіді на запитання учасників.

У вартість входить: онлайн-трансляція, тестування БПР, сертифікат та 4 бали БПР, 1 рік доступу до запису трансляції. Захід призначений для лікарів і професіоналів у сфері охорони здоров’я відповідних спеціальностей. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

КОС крові – це один із найточніших проявів критичних збоїв в організмі. Один погляд на pH, pCO₂ і HCO₃⁻ може показати, що відбувається: дихальна недостатність, метаболічні порушення чи комбінований процес, який розвивається стрімко і потребує негайної корекції. На цьому заході ви навчитеся впевнено читати показники кислотно-основного стану, ніби відкриту книгу. Зрозумієте, коли ацидоз – це наслідок гіповентиляції, а коли – тяжкого метаболічного збою. Зʼясуєте, як оцінювати тяжкість стану в разі сепсису, шоку або поліорганної недостатності та як контролювати ефективність лікування. Після заняття ви зможете швидко визначити тип і ступінь порушення, спрогнозувати наслідки й прийняти рішення щодо корекції до того, як з’являться загрозливі ускладнення. • Методи визначення КОС (кислотно-основного стану) крові. • Фізіологічні межі рН різних біологічних рідин. • Буферні системи організму. • Порушення КОС: ацидози, алкалози. • Методи компенсації порушень КОС. • Відповіді на запитання учасників.

Метою курсу є розкрити питання стандартів у сфері охорони здоров’я та контролю якості медичної допомоги, а також визначення законодавчого забезпечення здійснення клініко-експертної оцінки якості Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

У складних умовах операційної саме анестезіолог відповідає за стабільність пацієнта, контроль життєво важливих показників і профілактику критичних станів. Але навіть досвід не захищає від ризиків: щороку в усьому світі ускладнення виникають майже під час кожного другого хірургічного втручання. Більшості з них можна запобігти. Тому, провідні європейські та світові ініціативи наполягають на спільних стандартах, перевірених протоколах і високій якості командної взаємодії. Анестезіолог відповідає не тільки за знеболення. Це фахівець, який приймає рішення в режимі реального часу, оцінює ризики, керує ситуацією та відповідає за безпеку пацієнта. І саме ця роль потребує чіткої системи: від моніторингу й чеклістів до навичок комунікації та здатності залишатися стійким після складних клінічних ситуацій. Навчальний захід «Гельсінська декларація в практиці анестезіолога: безпека без компромісів» буде присвячений вивченню сучасних підходів до безпеки в анестезіології: від аналізу періопераційних ускладнень і стандартів моніторингу (зокрема BIS, ANI та нейром’язової блокади) до методів профілактики пробудження під час операції. Будуть розглянуті ефективні формати чеклістів (SSC ВООЗ, SURPASS) та їх адаптація до практики. Окрема увага буде приділена ролі командної взаємодії в операційній, інструментам комунікації в критичних моментах і роботі з феноменом «другої жертви». Цей захід дасть анестезіологу змогу чітко структурувати дії в операційній, знизити ризики ускладнень і працювати впевнено навіть у стресових умовах. • Анестезіолог – гарант безпеки • ▪ Періопераційні ризики: статистика, виклики, відповідальність • ▪ Гельсінська декларація як межі дій • Стандарти моніторингу – мінімум, що рятує життя • ▪ Обов’язкові параметри спостереження • ▪ Інструменти: BIS, ANI, нейром’язовий моніторинг • Адекватність анестезії: як уникнути інтраопераційного пробудження • ▪ Баланс гіпнозу, ноцицепції, м’язового блоку • ▪ Помилки, яким ми ще можемо запобігти • Чеклісти як інструмент нульової толерантності до помилок • ▪ SSC ВООЗ, SURPASS: структура, ефективність • ▪ Як адаптувати чекліст під свій заклад • Командна взаємодія: без комунікації немає безпеки • ▪ Техніки CUS, DESC, правило «двох викликів» • ▪ Stop the line: як не мовчати, коли ризикує пацієнт • Синдром другої жертви: підтримка медиків після помилок • ▪ Психоемоційне навантаження анестезіолога • ▪ Програми підтримки: що дійсно працює • Рівність і довіра як фундамент безпечної практики • ▪ DEI у клінічній роботі • ▪ Професійне середовище без дискримінації • Safety-II: фокус не лише на помилках, а й на успіхах • Розгляд клінічних кейсів • Q&A-сесія: відповіді на запитання та клінічні ситуації від учасників

Практичний тренінг для лікарів первинної ланки, медичних сестер, фельдшерів та персоналу амбулаторій та ФАПів. За участь передбачено сертифікат БПР: 24 бали. Програма заходу • Практичне відпрацювання сценаріїв консультування у сфері ВІЛ та репродуктивного здоров'я ключовим групам населення • Аналіз та розбір клінічних кейсів • Алгоритми та безпека на рівні ПМД • Комунікація з пацієнтами з різних ключових груп Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Мета курсу: Систематизувати знання та сформувати навички у фахівців з реабілітації з документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Гіпергомоцистеїнемія розглядається як незалежний предиктор розвитку серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, зокрема атеросклерозу, тромбоемболічних ускладнень, інсульту, когнітивного погіршення й афективних розладів. У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, особливо в умовах постковідного синдрому, порушення метаболізму гомоцистеїну може бути наслідком функціональних або генетичних варіантів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), які опосередковують реметилювання гомоцистеїну до метіоніну й синтез метилових донаторів для метаболізму нейротрансмітерів. Згідно з даними NIH Genetics Home Reference, алель C677T гена MTHFR виявляється у гомозиготному варіанті приблизно у 10–15% європейської популяції та асоціюється з гіпергомоцистеїнемією і зниженим рівнем активної форми фолату. Крім того, SARS-CoV-2-індуковане системне запалення, метаболічна дисфункція та ендотеліальна дисрегуляція можуть посилювати вразливість нейрометаболічних шляхів, особливо в осіб із вже наявними факторами ризику. Зважання на ці механізми під час клінічного аналізу постковідних проявів, що охоплюють когнітивну дисфункцію, астенію і тривожні розлади, є важливим для своєчасної діагностики, стратифікації ризику та призначення цільової терапії, зокрема метильованих форм вітамінів групи B. Навчальний захід «Нейрометаболічні пастки: гомоцистеїн, діабет, COVID» буде присвячений вивченню клінічного значення фолатного циклу та його генетичних варіантів. Особливу увагу буде приділено ролі MTHFR, MTRR, MTR у метаболізмі гомоцистеїну, серотоніну та їхньому впливу на судинні, когнітивні й афективні розлади. У фокусі – фармакогенетичні аспекти вибору терапії, зокрема цукрознижувальні препарати й вітаміни групи B. Розглядатимуться клінічні маркери ризику когнітивних порушень, депресії та тривожності у хворих із ЦД 2 типу в постковідному періоді. Учасники отримають чіткі алгоритми дій для стратифікації ризику, інтерпретації лабораторних показників і персоналізованого підходу до лікування. • Що приховує фолатний цикл: як один ген може змінити долю пацієнта • MTHFR, MTRR, MTR – від нудної генетики до практичної клініки • Чому COVID-19 запустив лавину неврологічних і психоемоційних розладів у діабетиків • Серотонін: більше, ніж «гормон щастя» – біомаркер постковідного мозку • Хворий із ЦД2 та депресією: що не так із метаболізмом фолатів? • Гомоцистеїн – мовчазний руйнівник: коли лабораторія говорить раніше, ніж пацієнт • Постковід і гормональна терапія: як це несподівано впливає на серотонін • Вибір цукрознижувальної терапії: як фармакогенетика пояснює результат • Фолати, вітаміни B, тестування – коли це не мода, а порятунок • Побудова прогнозу: хто втратить когнітивну функцію першим і як цьому запобігти • Відповіді на запитання учасників

Курс присвячений сучасним підходам до променевої діагностики захворювань суглобів із акцентом на клінічне мислення та практичне застосування знань у щоденній роботі лікаря. Програма охоплює ключові напрямки: від базових принципів рентгенодіагностики до диференційної оцінки травматичних, запальних, дегенеративних і пухлинних уражень опорно-рухового апарату. Учасники систематизують знання анатомії та біомеханіки суглобів, розберуть алгоритми діагностики гострих і хронічних ушкоджень, навчаться інтерпретувати рентгенологічні ознаки найпоширеніших патологій, включаючи артрити, артрози, остеохондропатії та пухлинні процеси. Окрему увагу приділено особливостям дитячих травм, диференційній діагностиці запальних уражень, стадіюванню дегенеративних змін, а також “типовим” і “нетиповим” рентгенологічним знахідкам. Курс має чітку практичну спрямованість і допоможе учасникам швидше орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, підвищити точність діагностики та ефективність взаємодії з клініцистами. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Учасники виконують домашні завдання, отримують супровід куратора та менеджера платформи й можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 9 балів БПР та окремий сертифікат за майстер-класи (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 22 червня 2026 • Дата закінчення: 16 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи променевої діагностики в артрології. Класифікація, рентгеносеміотика захворювань суглобів • Лекція 1. Короткі анатомічні відомості про суглоб. Методики променевої діагностики захворювань суглобів — можливості класичних та сучасних модальностей • Лекція 2. Рентгенографія суглоба — все починається з укладки • Лекція 3. Початок діагностичного процесу - класифікація, загальна рентгеносеміотика захворювань суглобів • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Променева діагностика пошкоджень суглобів. Гостра травма vs хронічні перенавантаження опорно-рухового апарату. “Дитячі” пошкодження • Лекція 1. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Верхня кінцівка • Лекція 2. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Нижня кінцівка • Лекція 3. Обережно, діти! “Особливі” травми дитячого віку • Лекція 4. Патологічна перебудова кісткової структури при надмірних навантаженнях — хвороба чи фізіологічне пристосування? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Променева діагностика запальних захворювань суглобів. Моноартрити, поліартрити. Специфічні, неспецифічні запалення суглобів • Лекція 1. Кістково-суглобовий туберкульоз. Що бачить рентгенолог? Типові форми ураження суглобів • Лекція 2. Кістково-суглобовий туберкульоз. Особливі форми захворювання • Лекція 3. Неспецифічні артрити. Особливості рентген-картини залежно від етіології процесу • Лекція 4. Поліартрити — від стадіювання до диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Променева діагностика дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів. Артрози — етіологія, класифікація. Варіанти дегенеративно-дистрофічних захворювань. Остеохондропатії. Артропатії • Лекція 1. Рентгенодіагностика артрозів різної локалізації. Стадії, рентгенологічні ознаки • Лекція 2. Остеохондропатії • Лекція 3. Первинний чи вторинний артроз? Основні критерії, віковий аспект • Лекція 4. Артропатії — сутність, види, клініко-рентгенологічна діагностика • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Променева діагностика пухлин та пухлиноподібних процесів - «типова» й «нетипова» локалізація в суглобі • Лекція 1. Пухлини, пухлиноподібні захворювання опорно-рухового апарату: класифікація ВООЗ. Загальна рентгенморфологічна характеристика новоутворів кісток • Лекція 2. Доброякісні та злоякісні новоутвори скелета із залученням суглобів. Основні питання диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

XXVIII Всеукраїнська конференція «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Реєстрація на XXVIII Всеукраїнську науково – практичну конференцію «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання). Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Точне оцінювання перелому є ключем до правильного вибору лікування та запобігання ускладненням. Якщо його проґавити або вибрати неправильну методику остеосинтезу, то можна спричинити інвалідизацію. Особливо це важливо для проксимальних переломів стегна в літніх людей, діафізарних переломів після травми, вертлюгових переломів у пацієнтів з остеопорозом, дитячих переломів і переломів після стресового навантаження. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно позиціонувати пацієнта і які проєкції потрібно робити, щоб точно оцінити зміщення і стабільність, а також розпізнавати приховані переломи. Після навчання ви зможете аналізувати знімки з погляду анатомії, біомеханіки й міжнародних класифікацій, приймати обґрунтовані клінічні рішення та говорити з травматологами однією мовою. • Класичні рентгенограми – ключ до виявлення переломів • Переломи стегна – серйозніше, ніж здається. • Летальність та інвалідизація: віддалені наслідки. • Анатомія та біомеханіка визначають локалізацію й характер перелому. • Класифікації Garden, Pauwels, AO/OTA: комунікація з травматологом чи забаганка? • Внесок рентгенлаборанта: чи достатньо будь-якої однієї проєкції? • Оцінюємо вісь, кут, зміщення, імпакцію, вторинні ознаки. • Невидимі й дитячі переломи: детальний аналіз та пошук невиразних змін. • Відповіді на запитання учасників.

Уже невдовзі медичні працівники зможуть працювати з електронними рецептами на ліки на основі медичного канабісу в ЕСОЗ. Для того, щоби підготуватися до цих змін, запрошуємо медичних працівників долучитися до вебінару. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників