Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Біль у спині — це не завжди прояв втоми. Це може бути першим сигналом серйозної нейрохірургічної патології. Лікарі первинної та вторинної ланки часто першими помічають червоні прапорці, коли ще можна уникнути незворотних наслідків. Якщо розпізнати небезпечні симптоми, можна змінити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати клінічну картину не за шаблоном, а через патогенетичну логіку та відрізняти ноцицептивний біль від нейропатичного, розпізнавати симптоми компресії спинного мозку й визначати, коли потрібна негайна консультація профільного фахівця. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть вам уникати типових діагностичних помилок, а також впевнено діяти в ургентних ситуаціях. Після заходу ви матимете чіткі клінічні орієнтири: як вести пацієнта до встановлення діагнозу та як вибудовувати ефективну взаємодію з неврологами, нейрохірургами, фізичними терапевтами й реабілітологами. • Клінічний контекст: біль у спині як міждисциплінарна проблема • Епідеміологія болю в спині: поширеність, економічний та соціальний тягар • Основні патогенетичні механізми: ноцицептивний, нейропатичний, ноципластичний біль • Чому «дегенеративно-дистрофічні зміни» не є діагнозом • Red Flags: неврологічні симптоми, що потребують виключення компресійної патології • Симптоми ураження спинного мозку, корінців, синдром кінського хвоста • Порушення моторики, чутливості, тазових функцій • Відмінності між гострим, підгострим і хронічним неврологічним дефіцитом • Клінічні приклади компресійних пухлин, епідуральних абсцесів, метастатичних уражень • Алгоритм неврологічного обстеження пацієнта з болем у спині • Покроковий підхід до огляду: моторика, рефлекси, чутливість, координація, тазові функції • Принципи документування неврологічного статусу • Тестування м’язової сили та ознак корінцевої компресії • Визначення рівня ураження спинного мозку • Інструментальна діагностика: раціональне застосування методів візуалізації • Роль МРТ, КТ, рентгенографії, мієлографії, електронейроміографії • Диференційоване призначення: що, коли і навіщо • Як уникнути надмірної діагностики («overuse imaging») • Типові помилки під час інтерпретації результатів • Тактика лікаря первинної та вторинної ланки до консультації нейрохірурга • Алгоритм направлення: критерії ургентності • Коли пацієнт потребує госпіталізації у нейрохірургічний стаціонар • Тактика ведення до встановлення остаточного діагнозу • Клінічні випадки: від діагностичної помилки до успішного менеджменту • Клінічний розбір: пухлина спинного мозку, метастатичне ураження, дисцит • Типові діагностичні пастки та як їх уникнути • Аналіз маршруту пацієнта: роль своєчасної комунікації між спеціалістами • Мультидисциплінарна взаємодія у разі болю в спині • Співпраця нейрохірурга, невролога, фізичного терапевта, сімейного лікаря • Роль реабілітаційної команди після нейрохірургічного втручання • Комунікація з пацієнтом: як пояснити необхідність додаткового обстеження або госпіталізації • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації)

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Гастроентерологічні скарги залишаються однією з найчастіших причин звернення в педіатричній практиці, водночас вони приховують ризик пропустити серйозну патологію або призначити зайве лікування. Головна ідея курсу — навчити лікаря швидко й обґрунтовано приймати клінічні рішення: від первинного сортування до ведення складних пацієнтів. Учасники отримають розуміння вікових особливостей травної системи, опанують навички збору анамнезу та раціонального вибору додаткових методів обстеження, навчаться вести найбільш розповсюджені захворювання згідно з міжнародними рекомендаціями, а також формувати стратегію тривалого ведення гастроентерологічного пацієнта та раціонального лікування. Практичні інструменти можна застосовувати вже наступного робочого дня. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, активне залучення, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня учасники отримують доступ до нового блоку програми, виконують домашні завдання та можуть спілкуватися з експертами на Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 12 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • БЛОК 1. Фундаментальні знання без занудств: від фізіології до мікробіому • Лекція 1. Вікова фізіологія травного тракту: що є нормою для немовляти, дитини та підлітка? • Лекція 2. Біохімія травлення: шлунково-кишечні ензими, нейро- та гастрорегулятори • Лекція 3. Кишковий мікробом, вісь «кишечник-мозок», імунітет: сучасний погляд на роль мікрофлори в імунітеті та розвитку дитини • Лекція 4. Моторика та нервова регуляція: чому виникають моторні порушення та як працює ентеральна нервова система • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Мистецтво діагностики: від скарг до висновку • Лекція 1. Інтерв’ю та збір анамнезу: як розпитати батьків та дитину, щоб не пропустити «червоні прапорці» та зрозуміти механізми патології • Лекція 2. Об’єктивне обстеження в педіатричній гастроентерології: навички пальпації, перкусії, аускультації та оцінка фізичного розвитку (Z-scores) • Лекція 3. Лабораторний скринінг: фекальні маркери (кальпротектин, еластаза), специфічні антитіла та генетичні тести • Лекція 4. Інструментальна діагностика: УЗД ОЧП, ендоскопія та функціональні тести (дихальні тести, pH-метрія) — коли призначати? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Клінічні нозології: алгоритми дій при типових станах • Лекція 1. Функціональні розлади ШКТ: Римські критерії IV — від кольок і зригувань до синдрому подразненого кишечника • Лекція 2. Кислотозалежні захворювання та H. pylori: ГЕРХ, гастрити та виразкова хвороба у дітей різних вікових груп • Лекція 3. Мальабсорбція та харчова непереносимість: целіакія, лактазна недостатність та непереносимість білка коров’ячого молока • Лекція 4. Запальні захворювання кишечника (ЗЗК): особливості хвороби Крона та виразкового коліту в педіатрії • Лекція 5. Патологія печінки та підшлункової залози: реактивні зміни, гепатити та хронічні панкреатити • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Менеджмент, моніторинг та фармакотерапія • Лекція 1. Раціональна фармакотерапія в гастроентерології: дозування за вагою, безпека препаратів та взаємодія ліків. Від спазмолітиків до антидепресантів • Лекція 2. Дієтологія як інструмент лікування: елімінаційні дієти, нутритивна підтримка та роль лікувального харчування • Лекція 3. Моніторинг та диспансерний нагляд: як контролювати ефективність лікування та коли проводити ревізію діагнозу • Лекція 4. Психосоматичні аспекти та комплаєнс: як налагодити співпрацю з батьками та знизити рівень тривожності в родині • Лекція 5. Невідкладні стани в дитячій гастроентерології: алгоритм дій лікаря первинної ланки при гострому болю, кровотечах та дегідратації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Орфанні та рідкісні захворювання: коли стандартні алгоритми не працюють • Лекція 1. Генетично детерміновані захворювання печінки: хвороба Вільсона-Коновалова та дефіцит альфа-1-антитрипсину в практиці педіатра • Лекція 2. Рідкісні ентеропатії та вроджені дефекти всмоктування: автоімунна ентеропатія, хвороба Вольмана та первинна лімфангіектазія кишечника • Лекція 3. Хвороби накопичення: мукополісахаридози, глікогенози, сфінголіпідози • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-консультації стали невід’ємною частиною медичної практики — і водночас викликом щодо етики, законності та безпеки. Курс створений для усіх спеціалістів галузі охорони здоров'я, які проводять або планують проводити дистанційні консультації. Мета — допомогти лікарям працювати онлайн професійно, без ризиків і з повагою до прав пацієнта. Ключові теми: нормативно-правова база телемедицини в Україні; законні умови проведення онлайн-консультацій та отримання інформованої згоди; етичні принципи і правила комунікації з пацієнтом у дистанційному форматі; алгоритм документування онлайн-консультації та вимоги до безпеки даних; організація телемедичних послуг у закладі; дії лікаря у випадку скарг або судових спорів. Після вивчення курсу ви зрозумієте, як законно проводити онлайн-консультації, отримаєте покроковий алгоритм дій — від запиту пацієнта до запису у документації, навчитеся захищати себе від типових помилок і юридичних ризиків та зможете впровадити безпечну систему дистанційних консультацій у своєму закладі. Приєднуйтесь, щоб консультувати онлайн впевнено, професійно та без юридичних ризиків. Програма заходу • БЛОК 1. Онлайн-консультація: правовий статус, визначення та нормативне регулювання • БЛОК 2. Етика, комунікація і конфіденційність в онлайн-форматі • БЛОК 3. Організаційні та безпекові аспекти проведення онлайн-консультацій у закладі охорони здоров’я • БЛОК 4. Відповідальність лікаря при проведенні онлайн-консультацій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Фізичні травми під час анестезії – одна з найменш обговорюваних, але клінічно та юридично значущих причин післяопераційних ускладнень. Ушкодження ротової порожнини, очей, периферичних нервів, судин або тканин, що пов’язані з позиціонуванням пацієнта, можуть призводити до тривалих функціональних порушень і складних медико-правових наслідків. Для всієї операційної команди розуміння механізмів таких травм і сучасних стандартів профілактики є одним із головних елементів керованості анестезіологічного процесу. На цьому заході ви розглянете фактори ризику й патофізіологію пошкоджень очей, нервів, судин і тканин, що виникають у періопераційному періоді, навчитесь оцінювати ризики ще до початку втручання та впроваджувати практичні стратегії профілактики. Ви дізнаєтеся більше про ускладнення, як-от післяопераційна втрата зору, позиційні нейропатії, тискозалежні ушкодження, ускладнення венозних та артеріальних маніпуляцій, а також засвоїте алгоритми раннього виявлення проблем і командної взаємодії в операційній. Після навчання ви зможете системно підходити до профілактики фізичних ушкоджень під час анестезії, оптимізувати позиціонування пацієнта, знизити частоту ускладнень і впевненіше діяти у разі ранніх ознак травмування. Виступ відбуватиметься англійською мовою з українськими субтитрами. • Вступ • Значення фізичних ушкоджень як ускладнень анестезії. • Статистика та клінічний вплив травм ротової порожнини, дихальних шляхів, очей, нервів та судин. • Пошкодження очей, зокрема післяопераційна сліпота • Етіологія: механічне пошкодження, компресія очей, ішемічна нейропатія зорового нерва. • Фактори ризику: тривалість операції, позиціонування, системна гіпотензія, судинні захворювання. • Методи профілактики: належне позиціонування голови, захист очей, контроль гемодинаміки. • Основи діагностики та лікування післяопераційної сліпоти. • Пошкодження нервів • Нерви, що найбільше уражаються під час анестезії: плечове сплетення, ліктьові та лицеві нерви, інші периферичні нерви. • Механізми травм: компресія, розтягнення, введення голки під час регіонарної анестезії. • Профілактика: правильне позиціонування, контроль голкових технік, уникнення надмірного розтягнення кінцівок. • Клінічні прояви, невідкладне лікування, роль неврологічного спостереження. • Тискозалежні ушкодження • Механізми ушкодження. • Клінічні прояви та профілактика. • Судинні ушкодження • Етіологія: травма під час венепункції, катетеризації, артеріальних маніпуляцій. • Наслідки: гематоми, ішемічні ускладнення, тромбози. • Профілактика: техніка асептики, адекватна фіксація катетерів, контроль гемостазу. • Стратегії раннього виявлення та лікування. • Профілактика і стандарти безпеки • Узагальнення міжнародних рекомендацій щодо мінімізації фізичних ушкоджень під час анестезії. • Алгоритми оцінювання ризику пацієнта перед операцією. • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Розбір типових випадків ушкоджень: причини, профілактика, корекція. • Дискусія з учасниками щодо реальних клінічних ситуацій. • Відповіді на запитання

Імуногематологія в сучасній анестезіології є важливою складовою трансфузійної безпеки, від якої безпосередньо залежить виживання в умовах оперативного втручання, масивної крововтрати чи ургентного стану. Під час активних бойових дій збільшення кількості пацієнтів із повторними гемотрансфузіями, сенсибілізацією, рідкісними фенотипами й складним трансфузійним анамнезом формує нові виклики для анестезіолога, який має не лише контролювати гемодинаміку, а й приймати рішення щодо сумісності компонентів крові та профілактики трансфузійних ускладнень. На цьому заході ви розглянете основні аспекти систем ABO та Rh з акцентом на клінічне значення підгруп, антигенів системи Резус поза межами фактора D, а також особливості фенотипів Weak D і Partial D. Ви дізнаєтеся більше про Kell-систему, скринінг нерегулярних антитіл та сучасні підходи до проведення проб на сумісність. Окрім цього, ви проаналізуєте типові трансфузійні ускладнення, зокрема гемолітичні реакції, TRALI й TACO, і роль температурного менеджменту в профілактиці коагулопатії. Після навчання ви зможете безпечно організовувати трансфузійну підтримку пацієнтів, оцінювати ризики сенсибілізації та правильно інтерпретувати результати імуногематологічних тестів. • Сучасна імуногематологія в практиці анестезіолога • Система ABO та нюанси підгруп: чому підгрупи можуть спричинити помилки у визначенні групи крові та як це впливає на вибір трансфузійного середовища. • Система Резус поза межами фактора D: клінічне значення антигенів С, с, Е, е. Складні випадки: Weak D (слабкий D) та Partial D (частковий D). • Келл-система: чому анестезіолог повинен знати статус пацієнта за Kell. • Методологія та інструментарій • Гелеві карти vs солітарні методи: переваги мікроколонкової аглютинації (гелевих карт). Стандартизація, чутливість та виключення людського фактора. • Скринінг нерегулярних антитіл: навіщо він потрібен перед плановими операціями. • Алгоритм «Cross-match»: сучасні проби на сумісність. • Клінічні алгоритми та безпека • Алгоритм дій у разі критичної кровотечі: протокол масивної трансфузії. • Проби біля ліжка хворого (Bedside tests): як правильно провести контрольну перевірку безпосередньо перед гемотрансфузією. • Помилки та ускладнення: гемоліз, TRALI (трансфузійне гостре пошкодження легень) і TACO (трансфузійне перевантаження кровообігу). • Температурний режим: важливість підігріву інфузійних середовищ для профілактики коагулопатії, спричиненої гіпотермією. • Сенсибілізація: як вести пацієнтів з анамнезом численних трансфузій. • Q&A-сесія

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Незважаючи на порівняно малий розмір, пальці є анатомічно складними структурами. На крихітній площі в них зосереджено велику кількість сухожилків, зв’язок, синовіальних оболонок, судин і суглобів. Через це точна діагностика патологій пальців вимагає високої чутливості й деталізації. УЗД – це один із небагатьох методів, який дає змогу швидко, безболісно і без променевого навантаження виявити навіть незначні зміни у м’яких тканинах. Зокрема, високочастотна УЗД допомагає виявити запальні чи дегенеративні процеси ще до того, як вони стануть помітними на рентгенограмі. Навчальний майстер-клас «Ультразвукова діагностика пальців кисті» буде присвячений вивченню ультразвукової діагностики пальців кисті як у нормі, так і за патологічних станів. Першого дня учасники ознайомляться з анатомічними орієнтирами для УЗД, зокрема особливостями будови дорзальної та долонної поверхні пальців, а також детально розглянуть нормальну соноанатомію згиначів, розгиначів, зв’язок та інших структур. Особливу увагу буде приділено відмінностям обстеження великого пальця й перевагам високочастотного ультразвуку. Другого дня буде розглянуто характерні УЗ-ознаки поширених патологій: теносиновітів, паратенонітів, розривів сухожилків, ушкоджень зв’язок, а також змін при остеоартриті, псоріатичному та ревматоїдному артритах. Завершальною частиною стануть практичні поради щодо уникнення поширених помилок та формування чіткого алгоритму обстеження. • Вступ: • Коротко про мету вебінару. • Роль УЗД у діагностиці патології пальців. • Переваги високочастотної УЗД. • Анатомічна основа для УЗД: • Анатомія дорзальної поверхні пальців. • Анатомія долонної поверхні пальців. • Соноанатомія пальців (норма): • Соноанатомія згиначів пальців. • Соноанатомія кільцеподібних зв’язок (пуллі). • Соноанатомія розгиначів пальців. • Соноанатомія капюшона розгинача (extensor hood). • Особливості соноанатомії великого пальця. • Відповіді на запитання • Патологія пальців: ознаки на УЗД • Патологія згиначів і розгиначів. • Теносиновіт згиначів: потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини, гіперваскуляризація. • Паратеноніт розгиначів: гіпоехогенна зона навколо сухожилка, гіперваскуляризація по периферії. • Часткові або повні розриви. • Пошкодження зв’язок: • Пуллі-зв’язки: A2, A4. • Колатеральні зв’язки ПІФ, ДІФ та МФС. • Дегенеративно-запальні артропатії: • Остеоартрит: остеофіти, синовіт, субхондральні зміни. • Псоріатичний артрит: дактиліт, ерозії, периостит. • Ревматоїдний артрит: ерозії, гіперваскуляризований синовіт, потовщення синовіальної оболонки. • Підсумок • Основні точки для запам’ятовування. • Часті помилки під час УЗД пальців. • Відповіді на запитання

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

МРТ хребта – ефективний метод діагностики причин болю в спині та неврологічного дефіциту. Від правильної інтерпретації зображень залежить подальша тактика ведення пацієнта, обґрунтованість направлення на інвазивні втручання й ефективність консервативного лікування. Через незнання особливостей МРТ-діагностики або відсутність системного підходу до аналізу знімків можна не помітити клінічно значущу патологію, а також це може призводити до гіпердіагностики й помилкових клінічних рішень. На цьому заході ви опрацюєте структурований підхід до інтерпретації МРТ хребта відповідно до анатомічних і вікових особливостей. Ви розглянете типові МР-прояви дегенеративних, травматичних, запальних, інфекційних і пухлинних уражень, а також післяопераційні зміни. Ви навчитеся формувати правильний протокол опису й розглянете найпоширеніші діагностичні помилки. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати МРТ-зміни при гострому й хронічному болю в спині, радикулопатіях, наслідках травм і хірургічних втручань, а також визначати подальшу клінічну тактику ведення пацієнта. • Вступ. • Анатомічні й вікові особливості хребта. • Алгоритм інтерпретації МРТ хребта і структурований протокол опису. • Дегенеративні захворювання. • Травматичні ураження. • Запальні та інфекційні процеси. • Пухлини. • Післяопераційні зміни. • Типові помилки інтерпретації. • Висновки.

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений темі вірусного гепатиту C в умовах війни. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування сучасних скринінгових та діагностичних алгоритмів ВГС, адаптованих до умов обмежених лабораторних можливостей. Інтерпретація результатів серологічних маркерів та вірусного навантаження (HCV RNA) для верифікації діагнозу та визначення тактики лікування. Використання неінвазивних методів оцінки фіброзу печінки (шкали APRI, FIB-4) за неможливості проведення еластографії. Вибір оптимальних схем пангенотипних противірусних препаратів прямої дії (ПППД) з урахуванням доступності та клінічної ситуації. Ведення пацієнтів з ВГС та супутньою патологією, зокрема посттравматичними станами. Організація моніторингу ефективності терапії (оцінка СВВ12) та менеджмент побічних реакцій в умовах порушеної логістики. Розробка стратегій мікроелімінації ВГС у групах високого ризику, включаючи військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. Консультування пацієнтів щодо прихильності до лікування та профілактики реінфекції в умовах воєнного стану. Застосовувати оновлені діагностичні алгоритми для верифікації вірусних гепатитів B, C та D згідно з рекомендаціями EASL 2025. Індивідуалізувати вибір противірусної терапії прямої дії (DAA) для гепатиту С, враховуючи генотип вірусу, попередній досвід лікування та наявність цирозу. Оптимізувати схеми лікування хронічного гепатиту B, включаючи критерії початку та припинення терапії аналогами нуклеоз(т)идів. Володіти тактикою ведення пацієнтів з ко-інфекцією ВГВ/ВГD, ВГС/ВІЛ, спираючись на нові клінічні дані. Інтерпретувати результати неінвазивних методів оцінки фіброзу печінки (еластографія, біомаркери) для стратифікації ризиків та моніторингу. Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки лікування, своєчасно виявляти та корегувати побічні ефекти сучасних противірусних препаратів. Розробляти стратегії скринінгу та спостереження за пацієнтами з високим ризиком розвитку гепатоцелюлярної карциноми після ерадикації ВГС. Програма заходу • Заняття 1 — 02:12:31 • Які скринінгові стратегії щодо ВГС є пріоритетними для військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій? • Як верифікувати активну ВГС-інфекцію та прийняти рішення про початок терапії за відсутності кількісного тестування на HCV RNA? • Які неінвазивні методи оцінки стадії фіброзу печінки є валідними та доступними в умовах обмежених ресурсів? • Критерії вибору пангенотипних схем ПППД: як оптимізувати терапію з огляду на доступність препаратів та індивідуальні особливості пацієнта? • Як керувати лікарськими взаємодіями між ПППД та препаратами, що використовуються при невідкладних станах та бойовій травмі? • Тактика ведення пацієнтів, які перервали курс лікування ВГС через бойові дії або евакуацію: коли і як відновлювати терапію? • Як забезпечити безперервність лікування та моніторингу у внутрішньо переміщених пацієнтів з ВГС? • Особливості лікування ВГС у пацієнтів з коінфекціями (ВІЛ, ВГВ) та супутньою психіатричною патологією. • Заняття №2: Новини гепатології. EASL 2025. Що нового у підходах ведення хворих на вірусні гепатити • Які ключові зміни в діагностичних критеріях та алгоритмах скринінгу вірусних гепатитів пропонує EASL у 2025 році? • Які нові терапевтичні режими для лікування гепатиту С рекомендовані як перша лінія, особливо для складних груп пацієнтів (з невдачею попередньої терапії, декомпенсованим цирозом)? • Як змінилася тактика ведення пацієнтів з хронічним гепатитом В: нові критерії початку лікування, концепція функціонального одужання та роль комбінованої терапії? • Які оновлені підходи до діагностики та лікування гепатиту D (дельта-вірусу), зокрема ефективність булевіртиду та інших нових препаратів? • Як вести пацієнтів після досягнення стійкої вірусологічної відповіді (SVR) при ВГС: оновлені рекомендації щодо скринінгу гепатоцелюлярної карциноми? • Які особливості лікування вірусних гепатитів у особливих популяціях: вагітних, пацієнтів з імуносупресією, реципієнтів трансплантованих органів? • Чи існують нові дані щодо менеджменту позапечінкових проявів вірусних гепатитів та їх впливу на довгостроковий • Заняття №3: EASL 2025. Нові клінічні рекомендації. Ведення хворих на хронічний гепатит В • Які ключові зміни у визначенні фаз хронічної HBV-інфекції та критеріях встановлення діагнозу хронічного гепатиту B пропонують рекомендації EASL 2025? • Як змінились показання до початку противірусної терапії, зокрема для пацієнтів з високим вірусним навантаженням та нормальним рівнем АЛТ? • Які оновлені терапевтичні цілі та кінцеві точки лікування ХГВ, і яка роль функціонального одужання (втрата HBsAg) у новій парадигмі? • Як вести пацієнтів з ХГВ перед та під час імуносупресивної терапії для профілактики реактивації вірусу? • Як вести вагітних з ХГВ для запобігання перинатальної передачі вірусу згідно з новими даними? • Яке місце неінвазивних методів оцінки фіброзу печінки (еластографія, біомаркери) у нових діагностичних та моніторингових алгоритмах? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біомаркери є показниками, що стають основою клінічного рішення, але їх неправильна інтерпретація може призвести до хибної оцінки тяжкості стану, затримки діагностики або помилкової тактики. На цьому заході ви розберете клінічне значення тропонінів, КФК-МВ, міоглобіну, BNP та NT-proBNP, алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів і принципи оцінки кардіоваскулярного ризику. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати лабораторні маркери в контексті клінічної картини, проводити диференційну діагностику та використовувати результати досліджень для обґрунтованого клінічного рішення. • Тропоніни: основні фракції, клінічне значення • КФК-МВ • Міоглобін • BNP та NT-proBNP • Кардіоваскулярний ризик • Алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів