Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Харчова алергія у дітей є важливою медичною та соціальною проблемою, що потребує комплексного підходу до діагностики, лікування й ведення пацієнтів. Курс спрямований на поглиблення знання фахівців щодо сучасних методів обстеження, гастроформ харчової алергії (у т.ч. діагностиці та менеджменту алергічного проктоколіту), проявів гострої кропив’янки, принципів елімінаційної дієти та підходів до ведення алергії на горіхи. На курсі отримаєте актуальні знання, що допоможуть удосконалити тактику ведення маленьких пацієнтів із харчовою алергією відповідно до сучасних клінічних настанов. Алгоритми діагностики харчової алергії – сучасні методи обстеження, диференційна діагностика. Клінічні прояви та менеджмент таких станів, як: гостра кропив'янка, гастроформи харчової алергії (у т.ч. алергічний проктоколіт), алергія на горіхи. Принципи елімінаційної дієти при харчовій алергії – коли, як і наскільки довго її застосовувати, ризики та альтернативи. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Діагностика алергії - корисні й зайві обстеження для лікарів первинної ланки. Лабораторна та інструментальна діагностика • Лекція 2. Гастроформи харчової алергії. Можливі прояви і найбільш поширені причини. • Лекція 3. Гостра кропив’янка як прояв харчової алергії. Ситуації що потребують діагностики. Тактика ведення. • Лекція 4. Елімінаційна дієта при харчовій алергії - кому, коли і як надовго. Рекомендації алерголога для педіатрів та сімейних лікарів • Лекція 5. Алергія на горіхи - можливі прояви та перехресні реакції. Труднощі діагностики. • Лекція 6. Атопічний дерматит та харчова алергія: погляд алерголога • Лекція 7. Анафілаксія: як не пропустити важку реакцію у дітей різного віку, алгоритм ведення Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Псевдонеопластична мімікрія — це реальна проблема у щоденній роботі патоморфолога. Ці доброякісні або реактивні зміни часто імітують злоякісні новоутворення як морфологічно, так і клінічно, що може призвести до діагностичних помилок, невиправдано агресивного лікування або тривалої психологічної травми для пацієнта. Особливо це стосується анатомічно складних зона: шкіри, шлунково-кишкового тракту, молочних залоз чи статевій системі. Сучасні дані вказують, що частота серйозних діагностичних помилок у США, які призводять до смерті або інвалідності, становить близько 795 000 випадків на рік. Аналогічна статистика в Україні не була детально досліджена, але можна припустити, що ситуація не є кращою. Це підтверджує необхідність глибокого розуміння псевдонеопластичних мімікерів для зниження частоти таких помилок. Навчальний курс «Псевдонеопластична мімікрія в практиці загальної патології» буде присвячений вивченню найчастіших псевдонеопластичних змін у шкірі, м’яких тканинах, ШКТ, грудній і статевій системах. Учасники розглянуть критичні діагностичні точки, патоморфологічні ознаки, що допомагають відрізнити реактивні процеси від справжньої неоплазії, навчаться оцінювати складні біопсійні матеріали та грамотно формулювати діагноз у клінічно неоднозначних випадках. Курс буде корисним патологоанатомам, цитологам, онкологам, хірургам, а також усім, хто бере участь у прийнятті рішень щодо лікувальної тактики. • Псевдонеопластичні мімікери шкіри та м’яких тканин: • Акроангіодерматит (Mali). • Псевдокарциноматозна епітеліальна гіперплазія. • Рубці (гіпертрофічні, келоїдні). • Інтраваскулярна папілярна ендотеліальна гіперплазія (ІПЕГ). • Нодулярний фасциїт. • Проліферативний фасциїт. • Оссифікуючий міозит. • Аневризматична кіста кістки. • Псевдонеопластичні мімікери шлунково-кишкового тракту: • Ерозування слизової з реактивними змінами епітелію. • Gastritis/enteritis/colitis cystica profunda. • Гіперпластичні поліпи з хронічним ерозуванням. • Гетеротопія підшлункової залози. • Лімфоїдна гіперплазія. • Гамартома печінкових жовчних протоків. • Фокальна нодулярна гіперплазія печінки. • Хронічний пухлиноподібний панкреатит. • Псевдонеопластичні мімікери статевої системи • Чоловіча статева система: • Базалоїдна, аденоматозна гіперплазія передміхурової залози. • Крибриформна внутрішньопротокова гіперплазія. • Гранулематозний простатит. • Залишки мезонефрію, тунельні кластери. • Жіноча система: • Поліп ендометрію з метапластичними змінами. • Мікрогландулярний аденоз шийки матки. • Оваріальна стромальна гіперплазія/гіпертекоз. • Диференціальна діагностика з карциномами, аденомами, гранульоматозними процесами. • Псевдонеопластичні мімікери грудної залози: • Радіарний рубець. • Проліферативний аденоз. • Колагенозний сферульоз. • Псевдоангіоматозна стромальна гіперплазія. • Мікрогландулярний аденоз. • Відповіді на запитання

Ризики в лабораторії – це щоденна реальність: помилки на будь-якому етапі можуть коштувати пацієнтові правильного діагнозу й ефективного лікування. Управління ризиками є необхідним для безпеки, достовірності результатів та успішної акредитації за ISO 15189:2022. На цьому заході ви навчитеся мислити ризик-орієнтовано, виявляти проблемні точки на преаналітичному, аналітичному й постаналітичному етапах і застосовувати кількісні та якісні методи їх оцінювання. Ви зрозумієте, як документувати процес управління ризиками, інтегрувати його з аудитами й уникати типових помилок. Після навчання ви зможете побудувати системний підхід до управління ризиками у своїй лабораторії: від ідентифікації до контролю та профілактики. Це підвищить якість досліджень, зміцнить довіру клініцистів і гарантуватиме безпеку пацієнтів. • Вимоги ISO 15189:2022 щодо управління ризиками • Методологія ризик-орієнтованого мислення • Принципи ідентифікації ризиків • Контекст діяльності медичної лабораторії • Ідентифікація ризиків у лабораторних процесах • Преаналітичний, аналітичний і постаналітичний етапи • Ризики безпеки пацієнтів та достовірності результатів • Методи оцінювання й аналізу ризиків • Кількісні та якісні підходи • Матриці ймовірності та впливу • Документування процесу управління ризиками • Обов'язкові записи та звітність • Інтеграція з внутрішніми аудитами • Практичні рекомендації щодо впровадження • Поетапний план дій • Типові помилки та шляхи їх уникнення

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Курс є першим із чотирьох онлайн-курсів циклу «Надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі». Він присвячений основним принципам розпізнавання пацієнта в критичному стані та пріоритетності дій щодо надання йому екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Успішне опанування матеріалів онлайн-курсу підвищить рівень професійних компетентностей лікарів, фельдшерів і парамедиків системи екстреної медичної допомоги та сформує в них готовність до швидкого й дієвого реагування на критичні ситуації як в умовах лікарні, так і поза її межами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Формування диференційно-діагностичного ряду при маніфестації неспецифічної неврологічної симптоматики. 2. Застосування діагностичних алгоритмів для спадкових захворювань нервової системи. 3. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ) у контексті можливої генетичної патології. 4. Визначення показань до проведення специфічних лабораторних та генетичних досліджень. 5. Аналіз родоводу та ідентифікація патернів успадкування. 6. Розпізнавання клінічних «червоних прапорців», що вказують на спадковий характер захворювання. 7. Тактика ведення пацієнтів з підозрою на рідкісну генетичну хворобу до моменту верифікації діагнозу. 8. Навички міждисциплінарної взаємодії (невролог, генетик, радіолог) у діагностиці складних випадків. Програма заходу • Які ключові клінічні ознаки дозволяють запідозрити спадковий характер неврологічного розладу? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при дебюті прогресуючого неврологічного дефіциту у пацієнта? • Як диференціювати спадкові мітохондріальні захворювання від лізосомних хвороб накопичення за клінічними проявами? • Яка роль та місце нейровізуалізації у диференційній діагностиці спадкових лейкодистрофій? • Коли доцільно призначати таргетну панель NGS, а коли – повногеномне/повноекзомне секвенування? • Які біохімічні маркери є найбільш інформативними для скринінгу метаболічних порушень, що імітують неврологічну патологію? • Які особливості клінічного фенотипу при хворобі Вільсона-Коновалова та її місце в диференційній діагностиці? • Яка тактика ведення пацієнта та консультування родини в період діагностичної невизначеності? • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Етичні та психосоціальні аспекти комунікації медичних працівників з вразливими пацієнтами 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Зареєструватися та пройти курс можна: з 15 лютого 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Всі спеціальності До зазначення балів в сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Часто персистуюча анемія та цитопенії в літніх пацієнтів або не діагностуються, або помилково списуються на «вікові зміни». Мієлодиспластичний синдром (МДС) – одна з найпоширеніших причин таких станів. Раннє розпізнавання і своєчасне направлення до гематолога є важливим для планування ефективної тактики лікування. Чи знаєте ви, на які зміни в загальному аналізі крові та мазку потрібно звертати увагу, щоб швидко відрізнити МДС від дефіциту B12 або фолатів, залізодефіциту чи медикаментозно-індукованих цитопеній? На цьому заході ви детально розглянете цитоморфологію крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, дизгранулоцитоз, гігантські тромбоцити та інші характерні зміни при МДС. Ви отримаєте актуальні алгоритми оцінювання ризику (IPSS-R/IPSS-M) простою мовою та зʼясуєте, як вони впливають на вибір стратегії спостереження або лікування. Після навчання ви зможете швидко і точно ідентифікувати пацієнтів, у яких підозра на МДС обґрунтована, відрізняти її від інших причин цитопеній та анемії, супроводжувати терапію і контролювати інфекційні ризики. • Коли підозрювати МДС: макроцитоз/панцитопенія, персистенція >6–8 тижнів, червоні прапорці в ЗАК та мазку. • Лаб-погляд: ретикулоцити ↓, дисгранулопоез/дисеритропоез у мазку, бласти; типові помилки преаналітики. • Диференціація з частими причинами: B12/фолати, залізодефіцит, медикаментозні цитопенії, апластична анемія, ІТП. • Що робити на первинній ланці: мінімальний алгоритм обстежень та чіткі критерії термінового направлення до гематолога. • Коли потрібен кістковий мозок: аспірат/біопсія, цитогенетика, NGS – що саме впливає на діагноз. • IPSS-R/IPSS-M просто: як оцінка ризику змінює тактику спостереження й лікування. • Базові підходи до терапії: спостереження, переливання, ESA/залізо, гіпометилюючі, трансплантація – що має знати негематолог. • Інфекції, вакцинація та поліфармація: практичні поради ведення на амбулаторному етапі. • Комунікація з пацієнтом: як пояснювати хронічний перебіг, прогноз та цілі лікування. • Відповіді на запитання.

Підвищення тропоніну та інфаркт міокарда — дві клінічні реалії, що нерідко розглядаються як синоніми, однак сучасна кардіологія вимагає значно тонішого підходу до їх диференціації. Цей онлайн-курс розроблений для лікарів, які щодня стикаються з інтерпретацією лабораторних даних і прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення в умовах діагностичної невизначеності. Висока чутливість сучасних тропонінових тестів (hs-cTn) створює серйозні виклики диференційної діагностики у повсякденній клінічній практиці. Впровадження високочутливих аналізів дозволило виявляти ушкодження міокарда на ранніх етапах і суттєво скоротити час до прийняття рішення про реперфузію. Водночас зросла кількість випадків, коли підвищення тропоніну зумовлене не атеросклеротичним розривом бляшки, а іншими механізмами: перевантаженням тиском, запаленням, нирковою недостатністю чи системним стресом. Згідно з Четвертим універсальним визначенням інфаркту міокарда (Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction), діагноз ІМ вимагає не лише зростання або зниження рівня hs-cTn, а й обов’язкової наявності клінічних ознак гострої ішемії. Алгоритми швидкої стратифікації ризику 0/1h та 0/2h, рекомендовані ESC (Європейським товариством кардіологів), дозволяють протягом 1–2 годин надійно виключити або підтвердити ГІМ з використанням серійних вимірювань hs-cTn. Після проходження курсу лікар набуде компетентностей щодо інтерпретації результатів hs-cTn у клінічному контексті, застосування Четвертого універсального визначення ІМ, диференціації гострого та хронічного пошкодження міокарда, побудови діагностичного алгоритму, використання BNP, NT-proBNP і D-димеру, визначення показань до ехокардіографії, КТ-ангіографії та МРТ серця, а також застосування протоколів 0/1h та 0/2h. Курс розроблено для кардіологів, терапевтів, лікарів відділень невідкладної допомоги та сімейних лікарів, які прагнуть підвищити клінічну компетентність у галузі біомаркерної діагностики. Навчання дає НМО-бали для безперервного професійного розвитку відповідно до вимог МОЗ України. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Своєчасне розпізнавання типових симптомів і патогномонічних ознак, зокрема плям Копліка, допомагає швидко ізолювати пацієнта та розпочати адекватну терапію. Учасники опрацюють клінічні періоди захворювання, критерії ВООЗ для діагностики, характерні особливості екзантеми та диференційну діагностику з аденовірусною інфекцією, грипом, ентеровірусними екзантемами, краснухою, інфекційним мононуклеозом, скарлатиною, багатоформною ексудативною еритемою і синдромом Стівенса—Джонсона. Окрему увагу приділено сучасним протоколам лікування, дозуванню вітаміну А для різних вікових груп, постконтактній профілактиці, ізоляції хворих і організації карантинних та інших протиепідемічних заходів. Актуальність епіднагляду за інфекцією зростає з огляду на прогнозовані епідеміологічні тенденції на 2026 рік. Практичні навички допоможуть запобігати ускладненням і ефективно управляти спалахами на рівні первинної медичної допомоги. Лікарі навчаться розпізнавати клінічні періоди, виявляти специфічні ознаки, застосовувати критерії ВООЗ, аналізувати екзантему, проводити диференційну діагностику, призначати терапію, визначати тактику постконтактної профілактики та організовувати протиепідемічні заходи. Програма заходу • Заняття — 26:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс має на меті допомогти лікарям та іншому медичному персоналу навчитися кодувати діагнози та медичні інтервенції, використовуючи національні класифікатори хвороб та медичних інтервенцій відповідно до правил та стандартів кодування пролікованих випадків у стаціонарних умовах. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Психологічні аспекти розладів харчової поведінки в медичній практиці: діагностика, взаємодія, супровід: Лекція 1 РХП у медичній практиці: як розпізнати і не пропустити Що таке розлади харчової поведінки: клінічні та психологічні аспекти Основні типи РХП: анорексія, булімія, компульсивне переїдання Ранні та приховані ознаки РХП у пацієнтів Нормалізовані симптоми: коли проблема маскується під здоровий спосіб життя Групи ризику серед пацієнтів Медичні та психологічні наслідки РХП Лекція 2 Комунікація з пацієнтами з РХП: як говорити, щоб не нашкодити Особливості мислення пацієнтів з РХП Бар’єри у взаємодії: опір, недовіра, мінімізація проблеми Як коректно піднімати тему харчування і ваги Формулювання, які можуть посилювати РХП, і їх альтернативи Побудова довіри та терапевтичного контакту Мотивація пацієнта до лікування та комплаєнс Лекція 3 Мультидисциплінарний підхід і роль медика Біопсихосоціальна модель розладів харчової поведінки Роль лікаря, психолога, психіатра та інших спеціалістів Коли і як направляти пацієнта до психолога або психотерапевта Межі компетенції медика у веденні РХП Типові помилки у роботі з пацієнтами з РХП Взаємодія з родичами пацієнта Розбір клінічних випадків 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера