Заходи БПР — Хірургія 2026

Часто за «звичайними» циститами може ховатися зовсім інший процес. Один із них – лейкоплакія сечового міхура. Тому, важливо розуміти, як виглядає метаплазія уротелію, на що звертати увагу під час цистоскопії та як працює інсталяційна терапія гіалуроновою кислотою. На цьому заході ви разом з експертом пройдете шлях ведення пацієнтки з лейкоплакією: від первинних скарг і обстежень до аргументованого вибору терапії та оцінювання динаміки. Формат кейс-стаді дасть змогу поставити запитання щодо кожного етапу й уточнити нюанси, які бувають непомітними у звичайних навчальних матеріалах. Після заходу ви матимете чіткі орієнтири для диференційної діагностики, розуміння, коли й навіщо застосовувати інсталяції гіалуронової кислоти, і зможете звірити власний клінічний підхід із досвідом експерта. • 1. Теоретичний блок. Лейкоплакія сечового міхура • Короткий огляд захворювання: епідеміологія, фактори ризику • Патофізіологія процесу метаплазії уротелію • Основні підходи до діагностики (цистоскопія, біопсія, гістологія) • Диференційна діагностика • 2. Кейс-стаді. Практичний досвід лікування пацієнтки з лейкоплакією сечового міхура за допомогою інсталяцій гіалуронової кислоти • Коротка історія хвороби: скарги, анамнез, результати обстежень • Обґрунтування вибору терапії • Схема лікування інсталяціями гіалуронової кислоти (препарати, дози, тривалість) • Динаміка стану пацієнтки, результати повторних досліджень • Обговорення практичних аспектів застосування • 3. Європейський досвід: що кажуть клінічні настанови EAU? • Огляд актуальних рекомендацій Європейської асоціації урологів • Дані клінічних досліджень щодо ефективності гіалуронової кислоти в урологічній практиці • Висновки та практичні поради для лікарів • 4. Q&A: відповіді на запитання учасників, живе обговорення клінічних ситуацій, обмін досвідом та підсумки

1. Відеолекція ШОЕ та С-реактивний білок: лабораторна оцінка запалення, інтерпретація та клінічні алгоритми Значення маркерів запалення у сучасній клінічній медицині. Фізіологічні механізми формування ШОЕ (фактори, що прискорюють та сповільнюють осідання). Методи визначення ШОЕ: від класичних (Панченкова, Вестергрена) до сучасних автоматизованих та швидких технологій оцінки осідання еритроцитів. С-реактивний білок: фізіологія та відмінності між стандартним і високочутливим СРБ (hsCRP); аналітичні межі й особливості вимірювання; порівняння чутливості та специфічності зі ШОЕ, а також клінічна інтерпретація при бактеріальних і вірусних інфекціях. Клінічні алгоритми та практичні ситуації: інтерпретація високої ШОЕ при нормальному СРБ; високого СРБ при низькій ШОЕ; принципи раціонального динамічного спостереження та вибору інтервалів вимірювання. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Робота лікаря первинної медичної допомоги в Україні функціонує в чітко регламентованій системі НСЗУ, яка визначає обсяг гарантованих послуг, механізми фінансування, правила маршрутизації пацієнтів та юридичну відповідальність працівника. У цій системі клінічні рішення лікаря нерозривно пов’язані з нормативними вимогами, електронною документацією та контрактними зобов’язаннями закладу. Без чіткого розуміння цих правил можна припуститися системних помилок і натрапити на ризик адміністративного навантаження. На цьому заході ви розглянете основні принципи роботи системи НСЗУ на рівні ПМД, функціонування електронної системи охорони здоров’я та медичних інформаційних систем, роль декларацій як основи фінансування, а також перелік гарантованих безкоштовних послуг. Окрім цього, ви розглянете механізми формування направлень, логіку маршрутизації пацієнтів, типові операційні помилки у роботі з ЕСОЗ, а також практичні аспекти мінімізації ризиків перевірок і штрафів. Після навчання ви зможете орієнтуватися в межах пакету НСЗУ, правильно оформлювати медичну документацію та працювати в межах нормативних вимог без втрати клінічної ефективності та юридичної безпеки. • Вступ: як працює НСЗУ на ПМД. Основні принципи, роль лікаря, очікування системи. • Електронна система НСЗУ (ЕСОЗ + МІС). Як працює на практиці, типові сценарії використання. • Декларації: фундамент усієї системи. Вплив на фінансування, поширені операційні нюанси. • Що гарантовано безкоштовно. Межі пакету, часті запитання пацієнтів. • Оплата: де «ламається» логіка пацієнта. Очікування vs реальність системи. • Направлення: механіка системи. Як працюють маршрути, типові складнощі. • Типові складнощі в роботі з НСЗУ та як їх уникати. Де найчастіше виникають помилки в роботі з деклараціями, направленнями, ЕСОЗ, “слабкі місця” у взаємодії з системою. • Як діяти, щоб мінімізувати ризики перевірок і штрафів. • Практичні поради для щоденної роботи. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні критерії класифікації лихоманки нез’ясованого генезу: класична, нозокоміальна, нейтропенічна, ВІЛ-асоційована. 2. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження для виявлення діагностичних ключів. 3. Формувати план диференційної діагностики, враховуючи основні групи причин: інфекції, новоутворення, системні захворювання сполучної тканини. 4. Інтерпретувати результати первинних та вторинних лабораторно-інструментальних досліджень, включаючи специфічні серологічні та імунологічні маркери. 5. Визначати показання та оптимальний час для проведення методів візуалізації: КТ, МРТ, ПЕТ/КТ. 6. Обґрунтовувати необхідність інвазивних діагностичних процедур: біопсія лімфатичних вузлів, печінки, кісткового мозку. 7. Розробляти раціональну стратегію ведення пацієнта на основі отриманих даних та уникати невиправданої терапії ex juvantibus. Програма заходу • Заняття • 02:24:30 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.