Заходи БПР — Хірургія 2026

Рентгенологічні ознаки метаболічних порушень часто є першими та єдиними об’єктивними маркерами системних захворювань. Від правильної інтерпретації цих змін залежить подальша тактика обстеження та лікування пацієнта. Якщо не розпізнати метаболічні синдроми кісток, то це може призвести до помилкових діагнозів, несвоєчасного лікування, прогресування хвороби і розвитку ускладнень, зокрема патологічних переломів та деформацій. На цьому заході ви навчитеся орієнтуватись у рентгенологічних патернах метаболічних уражень скелета, диференціювати метаболічну патологію від пухлинної, запальної та дегенеративної, оцінювати зміни у разі остеопорозу, остеомаляції, рахіту, порушень кальцій-фосфорного обміну, патології паращитоподібної залози, кристал-індукованої артропатії, подагри, хондрокальцинозу та інших станіів. Після навчання ви зможете інтерпретувати рентгенологічні зміни у пацієнтів з генералізованими або системними порушеннями кісток, правильно оцінювати ризики ускладнень та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Актуальність метаболічних уражень скелета в клінічній практиці. Основні точки оцінювання рентгенограм у разі метаболічної патології. • Класифікація мінерально-обмінних порушень. • Порушення кальцій-фосфорного обміну та мінералізації кістки: загальні рентгенологічні синдроми цієї групи. • Рентгенологічне оцінювання остеопорозу. • Променева діагностика порушень, пов’язаних з обміном вітаміну D. • Ознаки захворювань прищитоподібних залоз на рентгенограмах. • Порушення пуринового та пірофосфатного обміну (кристал-індуковані артропатії): основні рентгенологічні патерни. • Подагра та гіперурикемія: рентгенологічна діагностика. Хондрокальциноз (CPPD). Пірофосфатна й оксалатна артропатія. • Порушення обміну мікроелементів. Загальні механізми ураження скелета у разі накопичення мікроелементів.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Анемії та підозра на залізодефіцит є однією з найчастіших причин звернень і призначення лабораторних досліджень, однак на цьому етапі найчастіше виникають діагностичні помилки. Надмірна опора на окремі показники (феритин, сироваткове залізо) без оцінювання запального статусу, морфології еритроцитів та альтернативних механізмів анемії призводить до спрощеного трактування складних клінічних станів і формування хибного діагнозу. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати лабораторні показники при анеміях, розглянете основні диференційно-діагностичні сценарії (залізодефіцитна анемія, анемія хронічного запалення, B12/фолат-дефіцит, таласемія-носійство), а також клінічно значущі зміни морфології периферичної крові. Також ви детально проаналізуєте неоднозначні лабораторні профілі та ситуації, коли стандартні маркери не відображають реальний стан еритропоезу. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати загальний аналіз крові та показники обміну заліза, уникати типових діагностичних пасток і своєчасно розпізнавати причини анемії. • Залізодефіцит – найчастіший помилковий діагноз у лабораторній практиці. • Покажу, чому так стається і як лікарю не потрапляти в цю пастку. • Феритин – аналіз, який часто “заспокоює неправильно”. • Зʼясуємо, у яких ситуаціях феритин вводить в оману навіть досвідчених. • Анемія не дорівнює дефіциту заліза і навпаки: є щонайменше 5 сценаріїв, які виглядають однаково. • Навчу швидко відрізняти “двійників” залізодефіциту без зайвих обстежень. • Мікроцитоз – не завжди про залізо. • Покажу, як за “простими” показниками ОАК не сплутати різні причини мікроцитозу. • “Нормальний гемоглобін” може маскувати проблему. • Розглянемо ситуації, коли “все ще в межах норми”, але пацієнт уже в зоні ризику. • Коли цифри не сходяться: суперечливі профілі феритину/заліза/трансферину і чому це не “дивна лабораторія”. • Покажу типові комбінації, які найчастіше призводять до неправильних висновків. • Морфологія крові, яку ігнорують: анізохромія, поліхроматофілія, пойкілоцитоз, нормобласти. • Що з цього реально змінює сценарій, а що часто трактують неправильно. • “Анемія, яка не піддається логіці” – це часто не рідкісна хвороба, а помилка маршруту. • Зʼясуємо, де саме зазвичай “ламається” логіка діагностики. • 3 аналізи й 1 рішення: мінімум, який знімає 80% помилок. • Покажу, як не проґавити важливе і не загнати пацієнта в зайві обстеження. • 3 клінічні кейси “роками йшли не туди, а реальна причина інша ”. • Розглянемо приклади, які змінюють мислення: що було не так і які дані “викрили” помилку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Периопераційне харчування – це запорука виживання пацієнта хірургічного профілю. За даними ESPEN, до половини хірургічних хворих мають нутритивну недостатність, і це прямо впливає на ризик ускладнень, тривалість госпіталізації та летальність. Для анестезіолога розуміння метаболічних процесів є обов’язковим, адже без цього неможливо спланувати ефективну інтенсивну терапію. Сучасний анестезіолог – це стратег команди ERAS, який керує нутритивною підтримкою від преабілітації до відновлення. На цьому майстер-класі ви навчитеся точно оцінювати функціональний стан пацієнта, прогнозувати ризики саркопенії, формувати план метаболічної стабілізації та впливати на кінцевий результат хірургічного лікування. Після навчання ви будете досконало знати сучасні рекомендації ESPEN та ERAS і зможете контролювати нутритивний статус пацієнта. Ви знатимете, коли варто починати ентеральне годування та чому «запальне голодування» – це пастка, яку потрібно залишити в минулому. • Короткий огляд актуальних гайдлайнів ESPEN (2017, 2021, 2023) • Преабілітація: підготовка до операції • Шкали оцінювання функціонального та нутритивного стану • Просте vs запальне голодування • Передопераційна підготовка (ESPEN Surgery 2017/2021) • Саркопенія, макро- й мікронутрієнти • Післяопераційне годування (ESPEN ICU 2023) • Відповіді на запитання

Навчання платне. Щодо спеціальної ціни уточнюйте за номером 0 800 21 20 12. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Здуття, спазми, печіння, постійний або рецидивуючий біль у животі — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше приходять на прийом до гастроентеролога. У значної частини з них стандартні обстеження не виявляють органічної патології, а симптоми зберігаються роками, знижуючи якість життя та ефективність лікування. Порушення осі «кишківник – мозок», тривога, депресивні розлади та вісцеральна гіперчутливість усе частіше виходять на перший план клінічної картини. Антидепресанти та нейромодулятори — інструменти, які активно використовуються у сучасній гастроентерології, але все ще викликають багато запитань у практикуючих лікарів: коли вони дійсно показані, як обрати препарат і як безпечно застосовувати його у щоденній практиці? Цей захід допоможе вам: • краще розуміти патофізіологію хронічного абдомінального болю • впевнено орієнтуватися у показаннях до призначення антидепресантів у гастроентерології • обирати терапію з урахуванням клінічного профілю пацієнта • уникати типових помилок та підвищити ефективність лікування Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні кейси, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Про які види абдомінального болю найчастіше повідомляють пацієнти на прийомі • Як розрізнити органічні та функціональні захворювання травної системи • Хронічний абдомінальний біль як прояв порушень осі «кишківник – мозок» • При яких хронічних симптомах та захворюваннях у гастроентерології можуть бути корисними антидепресанти та нейромодулятори • Як обирати та застосовувати нейромодулятори залежно від клінічної патології • Найчастіші побічні ефекти та практичні аспекти безпечного використання Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція ШОЕ та С-реактивний білок: лабораторна оцінка запалення, інтерпретація та клінічні алгоритми Значення маркерів запалення у сучасній клінічній медицині. Фізіологічні механізми формування ШОЕ (фактори, що прискорюють та сповільнюють осідання). Методи визначення ШОЕ: від класичних (Панченкова, Вестергрена) до сучасних автоматизованих та швидких технологій оцінки осідання еритроцитів. С-реактивний білок: фізіологія та відмінності між стандартним і високочутливим СРБ (hsCRP); аналітичні межі й особливості вимірювання; порівняння чутливості та специфічності зі ШОЕ, а також клінічна інтерпретація при бактеріальних і вірусних інфекціях. Клінічні алгоритми та практичні ситуації: інтерпретація високої ШОЕ при нормальному СРБ; високого СРБ при низькій ШОЕ; принципи раціонального динамічного спостереження та вибору інтервалів вимірювання. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Якісне ведення медичної документації в операційному блоці є невіддільною частиною системи безпеки пацієнта й безперервності медичної допомоги. Структуровані, послідовні та відтворювані записи дають змогу команді операційного блоку координувати свої дії, забезпечувати простежуваність клінічного процесу й підтримувати єдиний інформаційний простір на всіх етапах оперативного втручання. У реальній практиці документація – це інструмент управління процесами, якістю медичної допомоги та здійснення інфекційного контролю. Недостатньо стандартизований підхід до ведення записів може призводити до розривів у клінічній інформації, втрати важливих даних, складнощів у відтворенні послідовності подій та ускладнення внутрішнього клінічного аналізу випадків. На цьому заході ви навчитесь організовувати documentation workflow в операційному блоці: від передопераційного етапу до післяопераційного супроводу пацієнта. Ви детально розглянете сучасні вимоги, ключові форми та журнали, принципи простежуваності стерильності й інфекційного контролю. Також ви дізнаєтеся про стандартизовані підходи до внесення даних, алгоритми корекції записів та інтеграцію електронної документації у щоденну практику операційного блоку. Після навчання ви зможете впевнено працювати з документаційними процесами в операційному блоці, забезпечувати послідовність і повноту клінічної інформації, підтримувати інфекційний контроль та ефективну взаємодію всередині команди. • Документація як частина системи безпеки в операційному блоці • Як записи підтримують клінічну безперервність • Документація як safety net для команди • Які процесні прогалини найчастіше створюють ризики • Нормативні вимоги як опора для безпечної практики • Актуальні стандарти й вимоги МОЗ • Які документи підтримують якість і простежуваність процесів • Як стандарти зменшують variability у роботі команди • Ключові документи операційного блоку: що підтримує безперервність процесу • Облік операцій • Документація стерилізації • Контроль інфекційних ризиків • Обов’язкові форми та журнали • Документаційний маршрут пацієнта • Передопераційний блок: підготовка та перевірка даних • Інтраопераційний супровід: фіксація критичних подій • Післяопераційний етап: передання інформації • Як знизити ризики у веденні записів • Стандартизовані підходи до внесення даних • Хронологія, повнота й читабельність • Алгоритм внесення корекцій • Чеклісти як інструмент зниження variability • Документація та інфекційний контроль • Простежуваність стерильності • Документування інфекційних ризиків • Як записи підтримують аудит • Сучасні рішення: цифровізація операційного блоку • Електронна документація • Цифрові чеклісти • Інтеграція documentation workflow у щоденну практику • Практичний блок: як уникнути помилок? • Розбір типових documentation gaps • Приклади безпечного заповнення документації • Розбір кейсів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Електронний навчальний курс у форматі онлайн тривалістю 6 академічних годин із сертифікатом на 6 балів БПР. Курс надасть сучасні підходи до діагностики цукрового діабету, включно з використанням тесту толерантності до глюкози, глікованого гемоглобіну, а також виявленням рідкісних форм діабету, як-от MODY та LADA. Учасники отримають практичні знання з ведення та лікування ускладнень діабету, таких як діабетична полінейропатія та хронічна хвороба нирок. Курс також охоплює особливості менеджменту пацієнтів віком 60+ та нюанси планування вагітності у жінок із цукровим діабетом. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Тест толерантності до глюкози • Лекція 2. Глікований гемоглобін та глікозильований альбумін: що нам кажуть сучасні рекомендації? • Лекція 3. Про біль в ногах у пацієнта з цукровим діабетом – нейропатія чи ні: погляд невролога • Лекція 4. Хронічна хвороба нирок у пацієнта з ЦД: діагностика та ведення • Лекція 5. Особливості ведення пацієнтів віком 60+ з діабетом • Лекція 6. Планування вагітності у пацієнтки з цукровим діабетом • Лекція 7. MODY та LADA діабет: як не пропустити Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Перитонеальний канцероматоз (ПК) є важким ускладненням онкологічних захворювань, зокрема раку шлунка, яєчників та колоректального раку. Сучасні методи лікування, такі як циторедуктивна хірургія у поєднанні з гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією, демонструють значне покращення виживаності пацієнтів. Згідно з систематичним оглядом 2024 року (Efficacy of Cytoreductive Surgery (CRS) + HIPEC in Gastric Cancer with Peritoneal Metastasis: Systematic Review and Meta-Analysis), пацієнти з ПК від раку шлунка, які отримували CRS + HIPEC, мали медіану загальної виживаності 9,8–28,2 місяців порівняно з 4,9–8 місяців у групі, що отримувала лише паліативну хіміотерапію. Знання про показання до CRS та HIPEC, критерії відбору пацієнтів та сучасні протоколи лікування є важливими для лікарів різних спеціальностей. Недостатня обізнаність може призвести до марнування часу, коли хірургічне втручання ще потенційно ефективне, або до неправильного скерування пацієнта. Розуміння принципів післяопераційного спостереження та оцінки ефективності терапії також є необхідним для забезпечення оптимальних результатів лікування. Навчальний курс «Циторедуктивна хірургія (CRS) та HIPEC: сучасні стандарти та оптимізація лікування» буде присвячений вивченню сучасних стандартів застосування циторедуктивної хірургії та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії у лікуванні перитонеального канцероматозу. Учасники розглянуть основні показання до цих методів та категорії пацієнтів, яким вони можуть бути рекомендовані. Буде детально проаналізована стратегія видалення уражень з урахуванням «золотих зон» циторедукції. Окрему увагу буде приділено вибору хіміопрепаратів для HIPEC і методології проведення процедури. Також розглядатимуться підходи до післяопераційного ведення пацієнтів, включно з ранньою реабілітацією та профілактикою ускладнень. У програму входить аналіз патогістологічних показників ефективності лікування, включаючи роль морфології та біомаркерів. Завершальна частина буде присвячена досвіду впровадження CRS та HIPEC в Україні та аналізу локальних клінічних результатів. • Актуальність CRS та HIPEC — показання та основні категорії пацієнтів. • «Золоті зони» циторедукції — стратегія хірургічного видалення уражень. • HIPEC: методологія та вибір хіміопрепаратів — оптимальні режими та препарати. • Післяопераційне ведення пацієнтів — рання реабілітація, контроль ускладнень. • Патогістологічна оцінка ефективності CRS та HIPEC — роль маркерів і морфологічного аналізу. • Впровадження CRS та HIPEC в Україні — досвід та перспективи. • Аналіз наших клінічних даних — виживаність, ускладнення, прогностичні фактори. • Відповіді на запитання учасників

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Стравохід Барретта є передраковим станом, своєчасне виявлення якого дозволяє запобігти розвитку аденокарциноми стравоходу. На цьому заході ви розберете сучасні ендоскопічні критерії діагностики, навчитеся правильно оцінювати ризик дисплазії, обирати тактику спостереження та визначати показання до ендоскопічного лікування. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта та приймати обґрунтовані рішення щодо своєчасного втручання або спостереження. • Стравохід Барретта: сучасна концепція та клінічне значення • патогенез розвитку метаплазії та неоплазії • фактори ризику прогресії; • стравохід Барретта як причина аденокарциноми стравоходу. • Ендоскопічна оцінка Барретта: від якісного огляду до правильної стратифікації • стандартизований опис ураження (класифікація Прага C&M) • оцінка слизової за допомогою HD-WLE та NBI • виявлення «підозрілих» ділянок • Діагностика дисплазії: як підвищити точність і не пропустити неоплазію • роль таргетної біопсії та протоколу Seattle; • помилки інтерпретації дисплазії; • значення експертної гістологічної верифікації. • Алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта • нагляд без дисплазії • дисплазія низького та високого ступеня • рання неоплазія: коли переходити до ендоскопічного лікування • Ендоскопічна ерадикаційна терапія: сучасні можливості • EMR як етап діагностики та лікування • роль ESD у вибраних пацієнтів • абляційні методики після резекції; • контроль повної ерадикації метаплазії. • Типові помилки при веденні Барретта та шляхи їх уникнення: • пропущені плоскі неопластичні ураження; • неправильна стратегія біопсій; • несвоєчасне направлення на ерадикаційну терапію. • Складні клінічні випадки: прийняття рішення в ендоскопічній практиці: • розбір відео та зображень; • вибір оптимальної тактики; • дискусійні моменти сучасних рекомендацій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

1. Відеолекція Нетрадиційні методи та їх ефективність у відновленні пацієнтів Популярні нетрадиційні методи Наукові докази ефективності Інтеграція нетрадиційних підходів у реабілітацію Як оцінити безпечність нетрадиційних методів 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

Ербієвий лазер є одним із найбільш універсальних інструментів сучасної естетичної медицини, однак його ефективність і безпека повністю залежать від точності налаштувань та розуміння фізики взаємодії лазерного випромінювання з тканиною. Варіативність параметрів дозволяє реалізовувати як делікатну біостимуляцію, так і контрольовану абляцію, що вимагає чіткого протокольного підходу та розуміння тканинних реакцій. Відсутність системних знань призводить до емпіричного використання технології, що підвищує ризик ускладнень і нестабільних результатів. На цьому заході ви розглянете фізичні основи ербієвих лазерів, принципи їх взаємодії з тканинами та перехід від стимуляційних до абляційних режимів. Ви навчитесь працювати з фракційними платформами, включно з 1540/1550 нм технологіями, а також клінічним протоколам у дерматології та трихології. Також ви засвоїте корекцію рубцевих змін, безопераційні методики у періорбітальній зоні та підходи до стимуляції росту волосся при різних типах алопеції. Після навчання ви зможете обґрунтовано підбирати параметри лазерного впливу залежно від клінічної задачі, безпечно працювати з різними фототипами шкіри та прогнозувати тканинну відповідь. • Основи ербієвих технологій • Принцип дії, типи ербієвих лазерів та взаємодія з тканиною. • Від стимуляції до абляції • Як зміна параметрів впливає на тканинну відповідь та регенерацію. • Особливості роботи з лазерами 1540/1550 нм: омолодження тканин, ліфтинг та ремоделювання шкіри. • Робота з рубцевими змінами: протоколи корекції та комбіновані методики. • Безопераційна блефаропластика: можливості фракційних технологій у периорбітальній зоні. • Відновлення волосся при андрогенетичній алопеції та гострому телогеновому випадінні: особисті протоколи лазерної стимуляції росту волосся • Відповіді на питання

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу: Удосконалення теоретичних знань з питань патофізіології, діагностики та лікування нетримання сечі та гіперактивного сечового міхура. Ознайомити учасників із сучасними клінічними рекомендаціями (EAU, AUA, NICE) та алгоритмами ведення пацієнтів. Підвищити клінічну компетентність у виборі оптимальної тактики лікування залежно від типу нетримання сечі, віку, статі та супутньої патології. Розібрати реальні клінічні випадки та поширені помилки в діагностиці й терапії. Надати практичні інструменти для щоденної роботи з пацієнтами, що мають ургентні та континенційні порушення. Результати навчання: Учасники курсу удосконалять теоретичні знання з питань патофізіології, діагностики та лікування нетримання сечі та гіперактивного сечового міхура. Ознайомляться із сучасними клінічними рекомендаціями (EAU, AUA, NICE) та алгоритмами ведення пацієнтів. Опанують практичні навички вибору оптимальної тактики лікування залежно від типу нетримання сечі, віку, статі та супутньої патології. Розберуть реальні клінічні випадки та поширені помилки в діагностиці й терапії. Отримають практичні інструменти для щоденної роботи з пацієнтами, що мають ургентні та континенційні порушення. Програма заходу • Вступ: Актуальність проблеми (епідеміологія, поширеність, вплив на якість життя); Стигматизація та затримка звернення пацієнтів; Фізіологія та патофізіологія; Нормальна функція нижніх сечових шляхів; Механізми континенції; Патогенез гіперактивного сечового міхура та нетримання. • Класифікація нетримання сечі; Стресове; Ургентне; Змішане; Рідкісні форми (неврогенне, післяопераційне, парадоксальне). • Діагностика; Клінічний алгоритм; Щоденник сечовипускань; Лабораторна діагностика (аналіз сечі, виключення ІСШ); Інструментальні методи: УЗД, уродинамічні дослідження; Оцінка якості життя. • Менеджмент: сучасні рекомендації (EAU, AUA): Консервативні методи, Модифікація способу життя., Поведінкова терапія, Вправи для м’язів тазового дна. • Фармакотерапія: Антимускаринові препарати; β3-агоністи, Комбінована терапія, Побічні ефекти та прихильність пацієнтів. • Особливі групи пацієнтів: Жінки після пологів та в менопаузі; Чоловіки після простатектомії; Пацієнти з неврологічною патологією; Особи похилого віку (поліпрагмазія, коморбідність). • Клінічні випадки: Нетримання після пологів, Ургентні симптоми у жінки середнього віку, Нетримання після радикальної простатектомії; Складний пацієнт із неврологічними розладами • Проходження тестового контролю Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера