Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Курс розроблено щоб сформувати розуміння процесу та основних вимог для коректного виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я. Ви дізнаєтесь про передумови виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я, а також про особливості створення та використовування електронного рецепта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Постінфекційні психічні розлади не можна розглядати лише як реактивні або психогенні стани. Після грипу та COVID-19 психічна симптоматика часто має чітку біологічну основу і може бути провідним проявом ураження центральної нервової системи, випереджаючи соматичні чи неврологічні знахідки. Розуміння механізмів нейрозапалення, дисрегуляції HPA-осі, аутоімунних і мікросудинних процесів є важливим, оскільки саме раннє клінічне розпізнавання визначає, чи стане цей стан транзиторним, чи трансформується у хронічний, терапевтично резистентний розлад. На цьому заході ви розглянете постінфекційну психічну симптоматику, яка виходить за межі формального психіатричного діагнозу. Ви навчитеся відрізняти первинні психічні розлади від органічно зумовлених станів, інтерпретувати депресивні, тривожні, когнітивні й астенічні прояви в контексті перенесеної інфекції, обґрунтовано використовувати психометричні інструменти й нейропсихологічний скринінг, а також розуміти, коли стандартні психотропні схеми є недостатніми або патогенетично необґрунтованими. Після навчання ви зможете діяти, зважаючи на органічний компонент постінфекційних станів, уникати поліпрагмазії, своєчасно залучати суміжних спеціалістів і підтримувати залученість пацієнта у лікування. • Патофізіологія постінфекційних психічних розладів • Основні механізми: нейрозапалення, цитокінова відповідь, дисфункція HPA-осі. • Порушення гематоенцефалічного бар’єра, гіпоксія й аутоімунні процеси як основа психічної симптоматики після грипу та COVID-19. • Клінічні фенотипи й перебіг післяінфекційних психічних розладів • Депресивні, тривожні, когнітивні, астенічні та психотичні прояви. • Загострення ендогенних психічних захворювань. • Часові патерни й фактори ризику хронізації. • Постковідний синдром у психіатричній практиці • Клінічні фенотипи та коморбідність. • Диференціація органічних і функціональних порушень. • Роль психіатра у маршруті пацієнта й міждисциплінарна координація. • Діагностичні алгоритми та диференційна діагностика • Клінічне інтерв’ю та психометричні шкали. • Нейропсихологічний скринінг, показання до нейровізуалізації та лабораторних досліджень. • Консультації суміжних спеціалістів. • Сучасні підходи до лікування та профілактики хронізації • Фармакотерапія відповідно до патофізіології постінфекційних розладів. • Психотерапевтичні втручання. • Міждисциплінарна взаємодія і стратегії ведення складних та резистентних випадків. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів у зручний для вас час. Зареєстровано в Центрі якості освіти МОЗ України за номером 1030392 — напрямок «етичні питання». Для всіх лікарських спеціальностей, спеціальностей професіоналів, фахівців і фармацевтичних спеціальностей. У сертифікаті буде зазначено вид заходу — Електронний навчальний курс. Сертифікат підтверджує успішне проходження навчання, організованого провайдером БПР №2528 — ТОВ «ФармОсвіта». Програма заходу • 1. Відеолекція • Що можна говорити, а що ні • Відповідальність за розголошення • Соцмережі і кейси пацієнтів • Робота з фото/відгуками • Телемедицина і онлайн-консультації • Чи законно консультувати онлайн • Як оформити прийом • Ризики дистанційного лікування • 2. Підсумкове тестування • Перевірка засвоєння навчального матеріалу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Функціональні та психосоматичні симптоми становлять значну частку звернень як у первинній, так і у спеціалізованій медичній практиці, водночас вони не супроводжуються виявленням структурної органічної патології. Для прийняття точних рішень необхідно вміти інтегрувати результати обстежень із нейробіологічними та психосоціальними механізмами формування симптомів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до інтерпретації функціональних соматичних синдромів, зокрема алгоритми диференційної діагностики та визначення доцільності додаткових обстежень. Ви навчитеся вести пацієнтів із хронічним больовим синдромом без чіткої органічної основи, маскованою депресією, тривожними розладами із соматичним домінуванням, а також полісимптомними станами з негативними результатами стандартної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати психоемоційні чинники, що модулюють симптоматику, оптимізувати клінічний маршрут хворого та підвищити ефективність взаємодії з пацієнтом у складних клінічних випадках. • Симптом без діагнозу: клінічна реальність. • Діагностичні помилки і пастки мислення при функціональних скаргах. • Психосоматика в DSM-5-TR та ICD-11: як класифікувати. • Як мозок формує симптом: нейробіологія без органічної причини. • Диференційна діагностика: червоні прапорці й межі обстеження. • Соматичні маски психічних розладів: як розпізнати. • Пацієнт, який «ходить по лікарях»: поведінкові патерни і doctor shopping. • Алгоритм ведення: комунікація, фармакотерапія, психотерапія. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Недостатність аортального та легеневого клапанів може залишатися непоміченою, якщо неправильно інтерпретувати ехокардіографічні дані. Пропущене прогресування або неточна оцінка тяжкості стану підвищує ризик ускладнень. На заході ви навчитеся оцінювати аортальну та легеневу регургітацію за допомогою сучасних ехокардіографічних методів (TTE, TEE, 2D/3D, strain), правильно інтерпретувати ключові маркери (vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору), диференціювати гостру та хронічну недостатність і визначати показання до лікувальних інтервенцій. Після навчання ви зможете точно оцінювати ступінь клапанної недостатності, виявляти суміжні ураження й обирати оптимальний маршрут пацієнта. Ви будете безпечно лікувати хворих із вродженими чи набутими вадами серця, легеневою гіпертензією та серцевою недостатністю. • Вступ. Принципи ехокардіографічного оцінювання клапанної недостатності • Основи та можливості сучасної ехокардіографії в оцінюванні клапанної регургітації • Критерії діагностики клапанної недостатності: морфологічні ознаки, напівкількісні, кількісні доплерівські методи • Вибір оптимальних методів ехокардіографічного оцінювання • Аортальна регургітація: ключові моменти • Етіологія і патофізіологія гострої та хронічної недостатності аортального клапана • Основні ехокардіографічні маркери: vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору регургітації • Додаткові критерії: розміри та функція лівого шлуночка, strain • Клінічна інтерпретація результатів, показання до хірургічного втручання • Диференціація гострої та хронічної недостатності • Оцінювання суміжних уражень клапанів • Останні тенденції та новини в оцінюванні аортальної регургітації • Огляд оновлених гайдлайнів (2024-2025) • Впровадження комплексного багатопараметричного оцінювання, роль strain та 3D-ехокардіографії • Еволюція критеріїв тяжкої регургітації та сучасних технічних рішень • Практичні аспекти використання нових підходів у щоденній роботі • Інтерпретація та інтеграція даних для вибору оптимальної стратегії ведення пацієнта • Легенева регургітація: підходи до ехокардіографічного оцінювання • Патофізіологія та основні причини • Основні ехокардіографічні критерії (TTE, TEE): морфологія клапана, потокові показники • Новітні ехокардіографічні 2D- та 3D-проєкції • Особливості у пацієнтів після операцій на вроджених вадах серця (наприклад, тетрада Фалло) • Клінічне значення та показання до лікувальних втручань • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Курс (дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів) для підвищення 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс (дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів) для підвищення кваліфікації лікарів: сучасні підходи до етіопатогенезу, факторів ризику, класифікації та практичних алгоритмів діагностики і лікування компартмент-синдрому при травмах кінцівок. Програма заходу • Блок 1. Сучасні погляди на етіопатогенез компартмент-синдрому • Урок 1 - Етіопатогенез компартмент-синдрому: сучасні підходи • Блок 2. Фактори та групи ризику розвитку компартмент-синдрому • Урок 1 - Ризики та фактори розвитку компартмент - синдрому • Блок 3. Класифікація компартмент-сидрому за тяжкістю • Урок 1 - Класифікація компартмент-синдрому: ступені тяжкості • Блок 4. Визначення величини підфасціального тиску • Урок 1 - Оцінка підфасціального тиску • Блок 5. Що робити або який вид фасціотомії обрати при виконанні хірургічної обробки рани • Урок 1 - Вибір фасціотомії: ключ до ефективного лікування • Блок 6. Де та в який термін після ушкодження потрібно виконувати фасціотомію • Урок 1 - Вікно можливостей: оптимальні терміни фасціотомії • Блок 7. Техніка фасціотомій на сегментах верхніх та нижніх кінцівок. Верхня кінцівка. Клінічні випадки • Урок 1 - Фасціотомія верхньої кінцівки: крок за кроком • Блок 8. Техніка фасціотомій на сегментах верхніх та нижніх кінцівок. Нижня кінцівка. Клінічні випадки • Урок 1 - Фасціотомія нижніх кінцівок: хірургічна техніка крок за кроком • Блок 9. Особливості фасціотомних ран після перенесеного компартмент синдрому. Клінічні випадки • Урок 1 - Фокус на ускладненнях • Блок 10. Вибір об'єму фасціотомії в залежності від тяжкості компартмент синдрому • Урок 1 - Фасціотомія: індивідуальний підхід до кожного випадку • Блок 11. Помилки. Робота над помилками. Розгляд клінічних випадків • Урок 1 - Компартмент-синдром: як не допустити помилок • Блок 12. Підсумки • Урок 1 - Компартмент-синдром: підсумки та перспективи Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінка серцево-судинних факторів ризику когнітивних порушень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. 2. Застосування валідних скринінгових шкал для раннього виявлення когнітивної дисфункції. 3. Вибір антигіпертензивної терапії з урахуванням її впливу на церебральну гемодинаміку та когнітивний резерв. 4. Розробка комплексних планів ведення пацієнтів на основі принципів кардіо-неврологічної взаємодії. 5. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ, КТ) в контексті гіпертензивної енцефалопатії. 6. Обґрунтування та призначення стратегій немедикаментозної нейропротекції. Питання, що розглядаються: Які патофізіологічні механізми лежать в основі зв’язку між артеріальною гіпертензією та розвитком когнітивних порушень? Які цільові рівні артеріального тиску є оптимальними для збереження когнітивних функцій у різних вікових групах? Які класи антигіпертензивних препаратів демонструють доведені нейропротекторні властивості? Як клінічно диференціювати судинну когнітивну дисфункцію від нейродегенеративних захворювань? Які сучасні алгоритми спільного ведення пацієнтів кардіологом та неврологом? Яка роль церебральних мікрокрововиливів та гіперінтенсивності білої речовини у пацієнтів з гіпертензією? Які критерії для направлення пацієнта з АГ на консультацію до невролога? Програма заходу • Відеозаняття — 36:59 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Преоксигенація є одним із основних етапів забезпечення прохідності дихальних шляхів, проте в повсякденній практиці вона часто сприймається як формальна процедура, а не як інструмент профілактики критичної десатурації. Недостатнє розуміння фізіології дихання може призводити до скорочення безпечного часу апное, невиправданої ручної вентиляції при RSI та підвищення ризику аспірації. На цьому заході ви засвоїте сучасні принципи преоксигенації з позиції практики, зокрема фізіологічні основи, методи збільшення функціональної залишкової ємності, особливості ведення критичних пацієнтів та можливості апноетичної оксигенації. Ви розглянете застосування техніки RSI, профілактику аспірації, підготовку до неочікуваної складної інтубації, а також практичні рішення, які можуть бути реалізовані навіть за відсутності високотехнологічного обладнання. Після навчання ви зможете ефективно проводити преоксигенацію в різних клінічних ситуаціях, а також впевнено діяти під час швидкої послідовної індукції та у разі непередбачених труднощів із забезпеченням прохідності дихальних шляхів. • Техніка преоксигенації • Анатомія і фізіологія дихання з погляду прагматичного анестезіолога • Апное 10 хвилин без десатурації – вигадка чи реальність? • Функціональна залишкова ємність легень, методи її збільшення • Преоксигенація перед екстубацією • Преоксигенація пацієнта з клаустрофобією • Техніка преоксигенації в різних умовах • Повсякденна преоксигенація наркозним апаратом • Преоксигенація пацієнта в критичному стані • Економна преоксигенація контуром Мейплсона • Апноетична оксигенація • Лайфхаки від спікера, розгляд клінічних кейсів • Як підготуватися до неочікуваної складної інтубації • Як преоксигенація захищає від аспірації • RSI: швидка індукція пацієнта з повним шлунком • Q&A-сесія

Гемотрансфузія рятує життя, але водночас є ризикованою процедурою. Попри технологічний прогрес, трансфузійні ускладнення є реальною небезпекою як у цивільних так і в бойових умовах. Кількість пацієнтів із масивними крововтратами, пораненнями й критичними станами у воєнний час є дуже великою. Тепер безпечне проведення трансфузій стає питанням виживання. На цьому заході ви дізнаєтеся про патофізіологію трансфузійних реакцій, клініку гострих і відстрочених ускладнень, алгоритми дій у разі TRALI, TACO, анафілаксії та гемолізу. Ви навчитеся швидко диференціювати типи реакцій, обирати тактику ведення й запобігати ризикам. Після навчання ви впевнено контролюватимете безпеку гемотрансфузій і знизите ймовірність летальних наслідків навіть у складних випадках. • Актуальність проблеми гемотрансфузійних ускладнень у клінічній практиці • Класифікація та патофізіологія ускладнень • Поділ ускладнень на гострі та відстрочені, інфекційні та неінфекційні. • Основні типи трансфузійних реакцій. • Імунні та неімунні механізми ураження. • Гострі неінфекційні ускладнення • Фебрильні негемолітичні реакції: механізми, клініка, лікування. • Алергічні реакції та анафілаксія: клінічні прояви, алгоритм дій (ABCDE, адреналін). • Гострі гемолітичні реакції: діагностика, лабораторні маркери, тактика ведення. • TRALI й TACO: патогенез, відмінності, респіраторна підтримка. • Відстрочені трансфузійні ускладнення • Відстрочена гемолітична реакція. • Алоімунізація та TRIM. • Реакція «трансплантат проти хазяїна», посттрансфузійна пурпура, перевантаження залізом. • Інфекційні ускладнення гемотрансфузій • Вірусні, бактеріальні та паразитарні трансмісії. • Методи скринінгу донорів і запобігання інфекційним ризикам. • Алгоритм дій у разі підозри на септичне ускладнення трансфузії. • Профілактика трансфузійних реакцій • Лейкоредукція, опромінення, відмиті еритроцити, підбір донорів. • Стратегії зниження ризику TRALI й TACO. • Контроль якості трансфузійної терапії. • Q&A-сесія

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

👉 Електронний навчальний курс створений для лікарів і медичних працівників усіх спеціальностей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 👉 Електронний навчальний курс створений для лікарів і медичних працівників усіх спеціальностей. Передбачена дистанційна участь з доступом до начальних матеріалів у зручний час протягом 2026 року, реєстрація заходу в ДНТ “Центрі якості освіти МОЗ” під номером 1021844. Штучний інтелект уже поруч із медичним працівником – у документації, аналізі даних, підготовці висновків, навчанні та комунікації з пацієнтами. Але як ним користуватися без технічного бекграунду і з реальною користю? ШІ не замінює лікаря, але лікар, який володіє ШІ, має перевагу вже зараз. Програма заходу • 20 балів БПР, у тому числі за напрямом «цифрова компетентність» • Тривалість 15 год • Доступ до навчальних матеріалів протягом 2026 року • Короткі відеоуроки в записі — доступні постійно • Логічно структуровані розділи • Короткі тести після кожного уроку для закріплення матеріалу • 11 Sections / 102 Lessons • Навчатися у власному темпі (довічно) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

У дітей з вродженими вадами серця (ВВС) респіраторна підтримка є одним із головних факторів впливу на гемодинаміку та виживаність. Сучасні підходи базуються на інтеграції рекомендацій AHA 2026, SSC 2021, NeoReviews та клінічних протоколів ACS NSQIP, що дає змогу формувати доказову прикладну модель ведення таких пацієнтів. Окрему важливість має концепція безпечної ШВЛ, яка передбачає оптимізацію вентиляційних параметрів відповідно до взаємодії серця та легень, а також впливу на системний і легеневий судинний опір. На цьому заході ви розглянете клінічну класифікацію ВВС з позиції анестезіолога, етапи хірургічної паліації при одношлуночковій гемодинаміці та підходи до стратифікації ризиків. Ви проаналізуєте фактори, які впливають на системний і легеневий судинний опір, а також механіку серцево-легеневої взаємодії при спонтанному диханні та штучній вентиляції. Окрім цього, ви отримаєте практичні рекомендації щодо респіраторної підтримки, зокрема налаштування ШВЛ, вибору стратегії вентиляції та фармакологічного супроводу із застосуванням інодилататорів (мілрінон), легеневих вазодилататорів (ілопрост, інгаляційний оксид азоту) й адаптованої седації. Після навчання ви зможете безпечно керувати респіраторною підтримкою у пацієнтів з ВВС, індивідуалізувати вентиляційні стратегії залежно від типу гемодинаміки та мінімізувати ризики гемодинамічної нестабільності. • Вступ та актуальність теми • Клінічна класифікація ВВС для анестезіологів • Етапи хірургічної паліації при одношлуночковій гемодинаміці • Стратифікація ризиків та визначення тактики • Фактори впливу на судинний опір (SVR та PVR) • Механіка серцево-легеневої взаємодії: спонтанне дихання vs ШВЛ • Практичні аспекти респіраторної підтримки • Резюме та висновки • Q&A-сесія – відповіді на запитання учасників

Травма та критичний стан не завершуються після операції чи стабілізації гемодинаміки. Саме період відновлення часто визначає виживання пацієнта, ризик ускладнень, тривалість ШВЛ, функціональний результат і якість життя після ВІТ. Сучасна концепція ERATIC (Enhanced Recovery After Trauma and Intensive Care) змінює підхід до ведення критичних пацієнтів: від ізольованого “лікування проблем” - до системної стратегії раннього відновлення. Приєднуйтесь, якщо хочете впроваджувати сучасні recovery-протоколи та приймати клінічно обґрунтовані рішення у веденні критичних пацієнтів! Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • концепцію ERATIC: чому recovery починається вже в перші години інтенсивної терапії • гемодинамічну стабілізацію без надлишкової інфузії та перевантаження рідиною • мультимодальну аналгезію: контроль болю без надмірної седації • ранню мобілізацію пацієнтів у ВІТ: коли починати та чому це критично • нутритивну підтримку: раннє ентеральне харчування та метаболічний контроль • респіраторну підтримку та стратегії раннього відлучення від ШВЛ • профілактику ICU-acquired weakness, делірію та когнітивних ускладнень • сучасний підхід до transfusion management, temperature control та damage control resuscitation • командну взаємодію в recovery-моделі: анестезіолог, інтенсивіст, хірург, реабілітолог, медсестра • типові помилки: надмірна седація, затримка мобілізації, необґрунтовані обмеження харчування, агресивна інфузійна терапія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Для того, щоб остаточно розвіяти усі сумніви та дати відповіді на хвилюючі запитання, запрошуємо на вебінар. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Незалежно від профілю операційної пацієнти із супутньою респіраторною патологією можуть зустрітися будь-де. Сонне апное, ХОЗЛ, рестрикції, післятрансплантаційні складності завжди створюють додаткові ризики. Респіраторні ускладнення – одна з головних причин критичних ситуацій в операційній, а нові технології (HFNO, NIV, протективна вентиляція) дають змогу легко контролювати те, що раніше здавалося некерованим. На цьому заході ви навчитеся передбачати ускладнення легеневої патології під час анестезії та своєчасно реагувати на них. Ви зможете оцінювати різні типи порушень, планувати індукцію та екстубацію, застосовувати HFNO та NIV і підбирати режими вентиляції під конкретну патологію. Після навчання кожен ваш наркоз при супутній легеневій патології стане контрольованим і прогнозованим. • Вступ та актуальність • Основні ризики, частота респіраторних патологій, цілі періопераційної оптимізації. • Розлади дихання, пов’язані зі сном • Обструктивне апное сну, центральне апное сну, синдроми гіповентиляції: оцінювання, основні ризики, передопераційна підготовка, тактика безпечної індукції та післяопераційного ведення. • Обструктивні захворювання дихальних шляхів • ГРВІ, астма, ХОЗЛ, рідкісні обструкції: діагностика, стратифікація ризиків, оптимізація, вентиляційні стратегії. • Рестриктивні розлади • Гострі та хронічні внутрішні рестрикції (набряк, ГРДС, інтерстиціальні хвороби), зовнішні рестрикції (ожиріння, деформації грудної клітки): оцінювання, протективна вентиляція, рекрутмент, контроль газообміну. • Пацієнт після трансплантації легень • Особливості імуносупресії, вентиляційні ризики, тактика інтра- та післяопераційного менеджменту. • Інтегровані стратегії респіраторної підтримки • HFNO, NIV, CPAP, вибір режимів ШВЛ відповідно до типу порушення, контроль drive pressure та комплаєнсу. • Підсумки, рекомендації, розбір клінічних кейсів • Алгоритми оцінювання, чек-листи безпечної індукції та вентиляції. • Q&A

Коли монітор раптом сигналізує про аритмію – секунди вирішують усе. Медична сестра першою помічає зміни, оцінює стан пацієнта і починає дії, які можуть врятувати життя. Гострі порушення ритму – це одна з найпоширеніших причин раптового погіршення стану в стаціонарах та операційних. Необхідно вміти діяти швидко і правильно. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми дій у разі бради- й тахіаритмій, розглянете основи розпізнавання небезпечних ритмів, навчитеся користуватися дефібрилятором, кардіостимулятором та підбирати необхідні препарати. Окрема увага буде приділена практичним ситуаціям: що робити, коли лікаря ще немає поруч, а рішення треба приймати негайно. Після заняття ви зможете впевнено реагувати на будь-які порушення серцевого ритму, уникати типових помилок та підтримувати стабільність пацієнта навіть у критичні моменти. • Вступ. Актуальність теми • Роль медичної сестри у ранньому виявленні змін ритму та своєчасному реагуванні. • Командний підхід до надання невідкладної допомоги. • Основи розпізнавання порушень ритму • Ознаки бради- й тахіаритмій. • Відмінності між небезпечними та відносно стабільними ритмами. • Моніторинг ЕКГ: що має знати медична сестра. • Алгоритм дій у разі аритмій • Первинне оцінювання стану пацієнта (A–B–C, пульс, свідомість, сатурація). • Коли розпочинати СЛР. • Виклик лікаря/команди реанімації. • Підготовка медикаментів та апаратури. • Препарати для невідкладної допомоги • Основні антиаритмічні засоби. • Підготовка шприців та дозування. • Зберігання й готовність лікарських засобів до введення. • Апаратура та дії при електричній терапії • Використання дефібрилятора: підготовка, безпечне застосування. • Кардіоверсія та пейсинг: роль медичної сестри. • Перевірка обладнання перед чергуванням. • Профілактика помилок і роль тренінгів • Типові помилки у роботі з аритміями. • Значення регулярних симуляційних занять для медсестринського персоналу. • Психологічна готовність до дій у критичній ситуації. • Підсумок та обговорення клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Абдомінальна кровотеча може початися безсимптомно та за лічені години спричинити геморагічний шок. Вирішальну роль відіграють клінічне мислення лікаря та чітке розуміння алгоритму дій. Нерідко клінічна картина гострого живота буває суперечливою і доводиться швидко приймати рішення між спостереженням, проведенням FAST-ультразвуку, комп’ютерною томографією або негайним оперативним втручанням. Кожна помилка може призвести до пізньої діагностики, коли вже відбувається стрімка декомпенсація гемодинаміки. На цьому заході ви розглянете клінічні алгоритми розпізнавання та ведення пацієнтів з підозрою на абдомінальну кровотечу й причини таких станів: від травматичних ушкоджень і пухлин до ятрогенних та антикоагулянт-індукованих кровотеч. Навчання проходитиме в інтерактивному форматі: учасники братимуть участь у розборі клінічних кейсів, аналізуватимуть перебіг подій та самостійно обиратимуть діагностичні й лікувальні кроки. Ви навчитесь оцінювати гемодинаміку пацієнта, правильно інтерпретувати клінічні симптоми та обирати оптимальну тактику діагностики. Також розберете, як застосовувати УЗ-протокол FAST, інтерпретувати дані КТ і визначати показання до ургентного оперативного втручання. Після навчання ви будете впевнено розпізнавати «німі» абдомінальні кровотечі, оцінювати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані рішення у критичних ситуаціях. • Класифікація абдомінальних кровотеч • Внутрішні (внутрішньочеревні) • Внутрішньопросвітні • Ретроперитонеальні • Кейс + квіз • Основні етіологічні причини • Травма • Пухлини • Судинні причини • Ятрогенні кровотечі • Кейс + квіз • Клінічні прояви та «німі» кровотечі • Типові й атипові симптоми • Чому біль може бути відсутній • Особливості у літніх та онкопацієнтів • Кейс + квіз • Оцінювання гемодинаміки та первинна стабілізація • Клінічне оцінювання шоку • Інфузійна і трансфузійна тактика • Паралельність діагностики й лікування • Кейс + квіз • Алгоритм діагностики: лабораторія, УЗД FAST, КТ • Переваги та обмеження кожного методу • FAST як інструмент прийняття рішень • Кейс + квіз • Диференційна діагностика «гострого живота» • Кровотеча vs перфорація • Кровотеча vs панкреатит • Кровотеча vs непрохідність • Кейс + квіз • Показання до ургентного оперативного втручання • Абсолютні та відносні показання • Клінічні критерії невідкладності • Кейс + квіз • Консервативна й ендоваскулярна тактика • Вибір пацієнтів • Ангіоемболізація як альтернатива операції • Кейс + квіз • Типові помилки та червоні прапорці • Коли клініка важливіша за аналізи • Ознаки, що потребують негайної зміни тактики • Кейс + квіз • Фінальний інтерактив • «3 рішення, які рятують життя при абдомінальних кровотечах» • Швидкий квіз із 5 питань на клінічне мислення • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером