Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Зміни маси тіла може бути проявом ендокринних, гастроентерологічних, психіатричних захворювань, або медикаментозно індукованих проблем. Неповна оцінка пацієнта перед початком дієтотерапії створює ризик як пропустити клінічно значущу патологію, так і призвести до надмірних обстежень та гіпердіагностики. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів зі змінами маси тіла потребує ретельної диференційної діагностики та обґрунтованої маршрутизації. На цьому заході ви навчитесь проводити коректний збір анамнезу, виявляти важливі ознаки порушень вже на первинній консультації, оцінювати роль харчової поведінки та медикаментозного анамнезу у змінах маси тіла, а також визначати доцільний обсяг лабораторних досліджень. Ви розглянете поширені помилки в інтерпретації лабораторних показників, розберете причини змін маси тіла різного генезу та опануєте практичні алгоритми ведення пацієнтів на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете проводити диференційну діагностику змін маси тіла, уникати необґрунтованих призначень та формувати безпечну тактику обстеження й моніторингу стану пацієнта перед початком дієтотерапії. • Проблема ваги не завжди проблема харчування. • Коректний збір анамнезу, який змінює тактику • Червоні прапорці на первинній консультації • Коли вага може бути симптомом захворювання • Харчова поведінка як частина діагностики • Медикаментозний анамнез - найчастіше недооцінений фактор • Лабораторний мінімум: кому і навіщо • Стан, який лікарі часто переоцінюють, і стан, який часто недооцінюють • Коли дієтотерапію не варто починати першою • Практичний алгоритм маршрутизації пацієнта • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Майстер-клас про впровадження адміністрування протимікробних препаратів (антибіотик-стewардшип) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Раціональне використання антибіотиків сьогодні є критичною складовою безпеки пацієнтів та якості медичної допомоги. Майстер-клас створений для спеціалістів, які впроваджують або планують впроваджувати адміністрування антимікробних препаратів у своєму закладі. Основна ідея — показати чіткий, практичний та реалістичний алгоритм організації адміністрування протимікробних препаратів. У програмі майстер-класу буде розглянуто базові умови, кроки та ключові елементи впровадження адміністрування антибіотиків, а також ефективну комунікацію з лікарями під час змін: аргументацію рішень і роботу із запереченнями. Окремо буде акцентовано роль адміністрації лікарні у забезпеченні підтримки та сталості процесу та організацію мультидисциплінарного формату роботи (синергія лікарів, клінічних фармацевтів і медсестер). Учасникам також нададуть практичні інструменти для залучення фахівців відділень до щоденного адміністрування антибіотиків. Сучасно, практично, evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі в режимі реального часу. Місце проведення — Online. Тривалість: 5 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс доступний для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Розуміння основ КТ та МРТ. Оптимальний вибір методу нейродіагностики в залежності від патології. Інтерпретація даних КТ головного мозку, КТ-ангіограм судин голови та шиї. Вміння диференціювати послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE. Здатність ідентифікувати патологію, що часто зустрічається, й яку виявляють за допомогою МРТ головного мозку. Вміння призначати та розуміти дані, отримані при проведенні магнітно-резонансної ангіографії та магнітно-резонансної венографії. Програма заходу • Основи нейровізуалізації • Основи комп’ютерної томографії • Зображення КТ головного мозку в нормі • Оптимальне застосування КТ голови без контрастування (приклади) • КТ головного мозку з контрастом (приклади) • КТ-ангіограма судин голови та шиї. Норма та приклади патології. • Перфузійна КТ • Ішемічний інсульт на КТ. Розвиток інсульту погодинно. • Види внутрішньочерепних крововиливів на КТ • Види вклинення головного мозку на КТ • Пухлини на КТ головного мозку без та з контрастуванням • Гідроцефалія на КТ. Синдром Хакіма-Адамса • Базові поняття: МРТ • Послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE (на прикладах норми та різноманітної патології) • МРА – магнітно-резонансна ангіограма, МРТ шиї із пригніченням сигналу від жиру, МРВ – магнітно-резонансна венограма. Норма і патологія • Заняття — 02:13:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

Курс має на меті допомогти лікарям та іншому медичному персоналу навчитися кодувати діагнози та медичні інтервенції, використовуючи національні класифікатори хвороб та медичних інтервенцій відповідно до правил та стандартів кодування пролікованих випадків у стаціонарних умовах. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження лімфатичної системи допомагає своєчасно виявити системну патологію. Лімфатичні вузли реагують на інфекційні, запальні, аутоімунні та онкологічні процеси, виступаючи маркером як локальних, так і генералізованих змін. Під час проведення УЗД важливо розуміти клінічне значення лімфатичної системи, її анатомічні й топографічні варіанти. Це забезпечує правильну інтерпретацію УЗ-картини, дає змогу відрізнити фізіологічну або реактивну відповідь від початкових проявів злоякісного процесу та визначити, коли УЗД є методом першої лінії, а коли необхідне дообстеження з використанням КТ, МРТ, ПЕТ або морфологічної верифікації. На цьому заході ви розглянете ультразвукові критерії норми та патології лімфатичних вузлів, типові й атипові варіанти анатомії. Ви дізнаєтеся про діагностичні пастки, які можуть призводити до хибної інтерпретації реактивних змін як злоякісних та через які можна не помітити ранні ознаки метастатичного ураження чи лімфопроліферативних захворювань. Після навчання ви будете впевнено оцінювати лімфатичні вузли різних анатомічних груп, обґрунтовано проводити диференційну діагностику, а також формувати клінічно аргументований УЗ-висновок. • Клінічне значення лімфатичної системи. • Ембріогенез лімфатичної системи. • Анатомія та анатомічні варіанти. • Топографічна класифікація (зони). • Методика ультразвукового дослідження лімфатичних вузлів. • Нормальні лімфатичні вузли. • Запальні та реактивні ураження лімфатичних вузлів. • Доброякісні неінфекційні ураження. • Злоякісні ураження лімфатичних вузлів. • Захворювання з первинним ураженням лімфатичної тканини. • Реакція лімфатичних вузлів у разі патології органів. • Додаткові методи (еластографія, CEUS, пункційна навігація). • Типові діагностичні помилки і пастки. • Алгоритм УЗ-висновку. Клінічні кейси та інтеграція в практику. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.