Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю. Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 12 балів від провайдера №2073 МБФ «Здоров'я українського народу». Навчальний курс стане настільною книгою всіх лікарів, які дотичні до медичної евакуації: від оснащення евакуаційного автомобіля та взаємодії лікарів і водіїв до практичних рекомендацій щодо стабілізації гемодинаміки, адекватної вентиляції та взаємодії з агресивними пацієнтами, а також моніторингових показників і рекомендацій, що можуть врятувати життя на етапі евакуації. Курс створений для всіх лікарських спеціальностей. Програма заходу • Мета та завдання евакуаційної бригади • Відмінності роботи медеваку від КШД • Медичне обладнання • Моніторинг та профілактика крововтрати пацієнта • Транспортування пораненого з нестабільної гемодинамікою • Транспортування пацієнтів без свідомості та з ЗЧМТ • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Знання принципів реконструкції м’яких тканин у функціонально критичних зонах є дуже важливою навичкою, оскільки навіть технічно правильне закриття рани може призвести до суттєвого обмеження рухів, втрати функції кінцівки та погіршення якості життя пацієнта. Рішення щодо методу реконструкції безпосередньо впливає не лише на загоєння, а й на довгостроковий функціональний результат. На цьому заході ви розглянете стратегічні підходи до закриття дефектів у ділянках із високим функціональним навантаженням: кисть, ліктьовий та колінний суглоби. Ви навчитеся правильно вибирати між первинним закриттям, шкірними трансплантатами й різними типами клаптів відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Також ви опануєте сучасні підходи до використання локальних і перфорантних клаптів та способи профілактики післяопераційних контрактур. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати оптимальну реконструктивну тактику в разі травматичних дефектів, післяопераційних ускладнень, хронічних та інфікованих ран, опіків і дефектів після онкологічних резекцій, зберігаючи функцію ураженої кінцівки. • Як закрити рану, не зруйнувавши функцію: стратегічне мислення хірурга в критичних зонах. • Коли graft – це помилка: обґрунтований вибір методу реконструкції залежно від анатомії та функції. • Локальні та перфорантні клапті: сучасні підходи, показання й технічні нюанси. • Контрактури після реконструкції: механізми формування та профілактика на етапі первинного втручання. • Чіткі алгоритми прийняття рішень у щоденній хірургічній практиці. • Клінічні кейси: розбір реальних ситуацій, типових помилок і оптимальних тактик. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Науково-практична конференція відбудеться 1 жовтня 2026 року в офлайн та онлайн форматах. Конференція присвячена 40-річчю Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології НАМН України» та стане платформою для обговорення сучасних досягнень у галузі ендокринології, мамології, онкології, радіаційної медицини, профілактики, діагностики та лікування захворювань ендокринної системи та молочної залози. Учасникам конференції буде зараховано 5 балів безперервного професійного розвитку для обліку в особистому освітньому портфоліо та при атестації на присвоєння (підтвердження) лікарської кваліфікаційної категорії. Доповідачам з усною доповіддю — 15 балів. Робочі мови конференції — українська, англійська. Організатор конференції: ННЦРМГО. Співорганізатори конференції: ГО Асоціація дитячих лікарень України, НМУ ім. О.О. Богомольця, Центр хірургічних інновацій. У вартість участі офлайн включено участь у наукових засіданнях конференції, інформаційні матеріали конференції, сертифікат учасника та участь у практичному тренінгу «Радіаційна готовність медичних працівників: сучасні підходи та алгоритми дій в умовах радіаційних загроз», який відбудеться 2 жовтня 2026 в ННЦРМГО (реєстрація окремо). У вартість участі онлайн включено участь у наукових засіданнях конференції на платформі ютуб, інформаційні матеріали конференції та сертифікат учасника. Посилання на тести учасники отримають на пошту для online-заходів або безпосередньо на місці для offline-заходів. Тестування можна пройти протягом 72 годин від початку відповідного заходу. Сертифікати будуть готові протягом 30 днів з дня проведення заходу. Програма заходу • сучасні методи діагностики ендокринної патології • інноваційні підходи до лікування захворювань щитоподібної та прищитоподібних залоз • мамологія та онкомамологія: новітні діагностичні та лікувальні технології • міждисциплінарні аспекти ендокринної та мамарної патології • радіаційні ризики та їх вплив на ендокринне здоров'я • клінічні випадки та практичний досвід Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Наднирники та селезінка часто не отримують достатньої уваги під час рутинного аналізу КТ, однак вони нерідко містять критично важливі діагностичні ознаки. Від випадкових знахідок і метастатичних уражень до інфарктів, крововиливів, гематологічної патології та ознак септичного шоку – правильна інтерпретація змін у цих структурах безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта. Сучасна КТ-візуалізація дає змогу детально оцінювати як анатомічні особливості й варіанти норми, так і складні патологічні процеси, але лише за умови системного та уважного аналізу. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про КТ-анатомію наднирників та селезінки, сучасні протоколи контрастного КТ-дослідження й типові візуалізаційні патерни патології. Ви розглянете найпоширеніші випадкові знахідки, навчитеся проводити диференційну діагностику об’ємних утворень наднирників, засвоїте особливості вогнищевих і дифузних уражень селезінки, а також КТ-ознаки ургентних станів. Після навчання ви зможете точно оцінювати зміни наднирників та селезінки під час КТ-досліджень, правильно інтерпретувати судинні, пухлинні й запальні процеси та своєчасно визначати необхідність додаткової діагностики або зміни лікувальної тактики. • Топографічна анатомія наднирників та селезінки на КТ • Методика КТ-дослідження та особливості контрастування • Нормальна КТ-анатомія та варіанти норми • Найчастіші incidental findings наднирників та селезінки • Об’ємні утворення наднирників: аденоми, метастази, феохромоцитоми • Вогнищеві та дифузні ураження селезінки • Ургентні стани: інфаркти, крововиливи • КТ-ознаки септичного шоку та stress-related changes наднирників • Диференційна діагностика основних патологічних змін

Сучасні засоби для догляду за шкірою голови та волоссям містять десятки хімічних компонентів: силікони, сульфати, консерванти, емоленти й активні сполуки, як-от міноксидил або кетоконазол. Ці інгредієнти безпосередньо впливають на перебіг дерматологічних і трихологічних захворювань. Якщо не розуміти склад косметичних формул та їхніх взаємодій, буде дуже складно об’єктивно оцінити ефективність терапії, передбачити ризики подразнення або алергічних реакцій і правильно інтегрувати косметичні засоби у схему лікування. На цьому заході ви навчитеся досконало аналізувати склад трихологічної косметики та відрізняти маркетингові обіцянки від клінічно значущих інгредієнтів. Ви дізнаєтеся, як розпізнавати активні компоненти у засобах для шкіри голови, оцінювати їхню потенційну ефективність і безпечність, знатимете про можливі взаємодії з медикаментозною терапією та визначатимете інгредієнти, що можуть провокувати побічні ефекти або погіршення перебігу захворювань. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватися в сучасних засобах догляду за шкірою голови та волоссям і давати пацієнтам обґрунтовані рекомендації. • Косметика в трихології: можливості та обмеження. • Як читати склад косметичних засобів. • Активні компоненти в трихологічній косметиці. • Червоні прапорці у складі. • Типові помилки лікарів у рекомендації косметичних засобів. • Відповіді на запитання.

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Реанімація новонароджених перш за все залежить від якісної вентиляції. Апарат T-piece дає змогу точно контролювати тиск і PEEP, але ефективно користуватися ним без практики непросто. На заході ви навчитеся налаштовувати Т-подібний апарат відповідно до стану новонародженого, правильно застосовувати PIP і PEEP, уникати типових помилок і працювати як з маскою, так і з інтубаційною трубкою. Ви розглянете особливості різних моделей (Neopuff, Giraffe та ін.), відпрацюєте алгоритми дій та зрозумієте, як обрати оптимальний режим вентиляції. Після заходу ви будете впевнено застосовувати T-piece у реанімації новонароджених та швидко адаптовувати параметри відповідно до ситуації. • 1. Вступне слово • Короткий огляд сучасних стандартів реанімації новонароджених (NRP, ERC, AHA) • 2. Показання та принцип роботи • Принцип роботи Т-подібного апарату • Показання до використання та протипоказання • Основні компоненти апарату: PIP, PEEP, потоковий клапан, резервуар • Порівняння з іншими методами вентиляції (меш, респіратор) • 3. Порівняння різних Т-подібних реанімаційних апаратів • Огляд основних моделей апарату • Переваги та недоліки кожної моделі • Відмінності у налаштуванні PIP, PEEP, потоків газу • Рекомендації щодо вибору апарату для різних клінічних сценаріїв • 4. Демонстрація роботи апарату • Підготовка апарату до роботи • Налаштування PIP та PEEP відповідно до ваги і стану новонародженого • Використання маски та інтубаційної трубки • Показання типових помилок та їх уникнення • 5. Розгляд та обговорення клінічних кейсів • Відпрацювання вентиляції за різними сценаріями: асфіксія у разі термінових пологів, асфіксія у передчасно народжених дітей, комбіновані ситуації з гіпоксією • Контроль параметрів вентиляції та адаптація до клінічної ситуації • Аналіз реальних ситуацій з практики • Вибір стратегії вентиляції • Дискусія та обмін досвідом • 6. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027867. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей і всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань