Електронні навчальні курси БПР — 2026

Рентгенографія органів грудної клітки – один з основних методів первинної візуалізації в ургентній медицині, а швидка та правильна інтерпретація рентгенограм безпосередньо впливає на своєчасність діагностики критичних станів. Пневмоторакс, пневмомедіастинум, гемоторакс, травматичні ушкодження легень чи масивна кровотеча потребують негайного розпізнавання, оскільки навіть коротка затримка може значно погіршити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рентгенограми при синдромах витоку повітря і травматичних ушкоджень грудної клітки. Ви розглянете рентгенологічні ознаки пневмотораксу, пневмомедіастинуму, пневмоперикарду, інтерстиціальної емфіземи та емфіземи м’яких тканин, а також особливості їх диференційної діагностики. Окрім цього, ви дізнаєтеся про відмінності між закритими й відкритими травмами грудної клітки, зокрема переломами кісткового каркасу, контузіями легень і розривами внутрішніх органів, та особливості оцінювання ургентних змін, що потребують негайного втручання. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні рентгенологічні зміни при синдромі витоку повітря і травмах грудної клітки, своєчасно визначати ступінь загрози й обирати обґрунтовану тактику ведення. • Синдром витоку повітря в грудну клітку (вступ) • Пневмоторакс • Пневмомедіастинум • Пневмоперикард • Інтерстиціальна емфізема • Емфізема м’яких тканин • Травми органів грудної клітки (вступ) • Закриті травми грудної клітки: переломи кісткового каркасу грудної клітки, контузія легень, розриви органів грудної клітки • Відкриті травми грудної клітки: проникні та непроникні.

Переломи гомілки у дітей є одними з найпоширеніших травм у дітей і причин звернень до травмпунктів. Особливості будови дитячої кісткової тканини, наявність зон росту й високий рівень пластичності скелету вимагають від лікаря чіткого розуміння вікових механізмів травми, специфіки діагностики й принципів тактики лікування. Невчасне розпізнавання ускладнень може призвести до порушення росту, вторинних деформацій або неправильного зрощення, коли допомогти зможуть тільки складні реконструктивні втручання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до менеджменту переломів гомілки у дітей, зокрема малоінвазивні методи і стандартизовані протоколи фіксації. Ви навчитесь оцінювати механізми травм у різних вікових групах, визначати, де можливе природне ремоделювання, а де необхідне втручання, а також обирати оптимальну тактику лікування. Після завершення навчання ви зможете точно діагностувати й ефективно лікувати переломи гомілок у дітей, мінімізуючи ризики ускладнень. • Анатомофізіологічні особливості росту кістки й періосту в дітей. • Механізми травми у різних вікових групах. • Принцип ремоделювання: де він працює, а де ні. • Тактичне мислення: як обрати оптимальний метод лікування. • Аналіз основних методів лікування переломів кісток гомілки. • Клінічні випадки й результати. • Практичні рекомендації для щоденної роботи. • Запитання та відповіді.

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Імунограма – один із базових інструментів оцінки стану імунної системи, однак її інтерпретація найчастіше викликає труднощі в клінічній практиці. Неправильне трактування показників може призводити до діагностичних помилок, необґрунтованого призначення імуномодулюючих препаратів або до пропуску імунної недостатності. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та підвищує ризик хронізації процесу. На цьому майстер-класі ви у режимі онлайн-зустрічі у Google Meet дізнаєтесь про практичне використання імунограми на прикладі реальних клінічних випадків. Ви дізнаєтесь, в яких ситуаціях імунограма дійсно потрібна, як оцінювати її результати в клінічному контексті та коли достатньо тільки динамічного спостереження. Ви навчитесь диференціювати первинні і вторинні імунодефіцити, а також уникати поширених помилок – зокрема рутинного призначення імуномодуляторів «про всяк випадок». Після навчання ви зможете обґрунтовано працювати з імунограмою у щоденній практиці, правильно визначати показання до дослідження, критично оцінювати відхилення в аналізах та формувати індивідуальний план ведення пацієнтів із частими інфекціями, затяжним перебігом хвороб, алергічними або аутоімунними проявами. • I. Роль імунограми у клінічній практиці • II. Основні показники імунограми та їх трактування • III. Клінічні випадки з практики лікаря (аналіз реальних медичних ситуацій) • Покроковий розбір імунограми • Прийняття рішень на основі результатів • Критерії вибору між спостереженням, дообстеженням та лікуванням • IV. Часті помилки у роботі з імунограмою • V. Розбір клінічних випадків учасників заходу та відповіді на запитання

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 4 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Дерматовенерологія, Ендокринологія, Загальна практика - сімейна медицина, Хірургічна дерматологія, Лікувальна справа. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Колінні суглоби зазнають значного навантаження у військовослужбовців, особливо в умовах бойових дій. Розриви, удари, вибухові травми – усе це знижує рухливість та значно впливає на якість життя пацієнтів. Своєчасна й грамотно побудована реабілітація відіграє провідну роль у відновленні функції та поверненні до активного способу життя. Важливо опанувати сучасні підходи до фізичної терапії коліна, зважаючи як на анатомо-функціональні особливості суглоба, так і на специфіку бойової травми. Обізнаність з цієї теми дає змогу провести ефективну реабілітацію пацієнту, а також запобігти ускладненням та повторним травмам. Навчальний майстер-клас «Фізична реабілітація військовослужбовців після травм та поранень колінних суглобів» буде присвячений вивченню фізичної терапії у разі травм колінного суглоба. Будуть розглянуті типові механізми розривів меніска, особливості клінічної картини та індивідуалізація реабілітації. Окрема увага буде приділена пошкодженням зв’язок та їх відновленню після падінь або бойових навантажень. Детально буде висвітлена проблема кумулятивного навантаження та вплив хронічного болю. Учасники дізнаються про комплексну профілактику, зокрема тренування координації, м’язової активності та пропріоцепції, а також про ефективні засоби зовнішнього захисту коліна та їх застосування в польових умовах. • Розриви меніска: типові механізми травми, клінічна картина та підходи до відновлення. Основи діагностики, індивідуалізація фізичної терапії залежно від типу ушкодження. • Пошкодження зв’язкового апарату колінного суглоба внаслідок падінь та бойових навантажень. Особливості реабілітації у разі розривів зв’язок у військовослужбовців. • Кумулятивне навантаження: як бойові завдання впливають на функціональний стан колінних суглобів. Перевантаження, хронічний біль, функціональні обмеження. • Комплексна профілактика. Роль м’язової активності, координації та пропріоцепції у підтриманні стабільності. • Засоби зовнішнього захисту: показання, вибір, правильне використання. Практичні аспекти застосування в польових умовах. • Адаптовані фізичні вправи для виконання в бойових умовах або обмеженому просторі. Функціональні комплекси для підтримання мобільності й сили. • Клінічні кейси: розгляд ситуацій, алгоритми дій, робота з ускладненнями. Приклади з реабілітаційної практики: що спрацювало і чому. • Відповіді на запитання учасників

Киснева терапія – базовий компонент надання допомоги пацієнтам з гіпоксемією та невідкладними станами, що супроводжуються порушенням оксигенації. Правильний вибір методу подання кисню, своєчасне підключення відповідних систем та правильна інтерпретація показників сатурації допомагають швидко й ефективно стабілізувати стан пацієнта. Недотримання принципів терапії може призводити як до недостатньої оксигенації, так і до ускладнень, пов’язаних із надлишковим поданням кисню. На цьому заході ви розглянете показання до кисневої терапії, принципи оцінювання дихання та сатурації, а також сучасні види кисневих систем, зокрема назальні канюлі, прості та резервуарні маски й системи Вентурі. Ви засвоїте алгоритми підключення кисню, правила вибору потоку, зволоження й основи безпеки в роботі з киснем. Окрім цього, ви опануєте методи контролю SpO₂, а також навчитеся профілактувати ускладнення, зокрема сухість слизових оболонок, опіки, CO₂-реінгаляцію та ушкодження шкіри. Після навчання ви зможете ефективно діяти в типових клінічних ситуаціях, як-от гострий респіраторний дистрес-синдром, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, постопераційна гіпоксія та серцева недостатність із набряком легень. • Показання до кисневої терапії: оцінювання дихання, сатурації, типові ситуації в практиці медсестри. • Види кисневих систем: носові канюлі, прості та резервуарні маски, Вентурі; вибір залежно від потреб пацієнта. • Алгоритм підключення кисню: правильний дебіт, правила зволоження, безпека роботи з киснем. • Контроль SpO₂: як правильно знімати показники, робота з пульсоксиметром, фактори похибок. • Профілактика ускладнень кисневої терапії: сухість слизових, опіки, CO₂-реінгаляція, пролежні від масок. • Практичний модуль: встановлення кисневих систем, розбір помилок, робота з пацієнтом у стані задишки. • Відповіді на запитання.

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Коли йдеться про саркоми, то права на помилку немає. Від рішення лікаря залежить, чи вдасться зберегти кінцівку та життя пацієнта. Проблема ускладнюється тим, що ці пухлини можуть маскуватися під звичайні ортопедичні проблеми. На заході ви дізнаєтеся, як відрізнити саркому від типових травматологічних станів, на що звернути увагу під час первинного огляду та які методи візуалізації й біопсії мають найбільшу діагностичну цінність. Розглянете типові помилки, зрозумієте роль мультидисциплінарної команди та сучасні принципи органозбереження. Після лекції ви зможете швидко зреагувати на підозріле новоутворення, правильно скерувати пацієнта для подальшого обстеження, брати участь у плануванні консиліумів та впевнено вести хворих після завершення лікування. • Структура та епідеміологія сарком опорно-рухового апарату. • Сучасні підходи до діагностики: клініка, візуалізація (МРТ/КТ/ПЕТ), біопсія, типові діагностичні помилки. • Роль мультидисциплінарної взаємодії: співпраця з патоморфологами та рентгенологами. • Хіміотерапія сарком: можливості та обмеження. • Хірургічне лікування: принципи органозбереження. • Променева терапія: значення у комплексному лікуванні. • Спостереження та follow-up пацієнтів після завершення лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Точність інтерпретації МРТ кульшового суглоба є ключем до ранньої діагностики, правильного клінічного ведення пацієнтів і запобігання пропущеним або хибним діагнозам. Сучасні МРТ-протоколи дозволяють детально оцінити кісткові структури, вертлюжну губу, зв’язковий апарат, сухожилля, суглобовий хрящ, кістковий мозок та періартикулярні м’які тканини, а також диференціювати травматичні, дегенеративні та перевантажувальні процеси. В умовах зростання кількості спортивних травм і хронічного болю лікар повинен володіти чіткими алгоритмами аналізу МР-зображень. Цей майстер-клас допоможе вам: ✅ Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації МРТ кульшового суглоба ✅ Впевнено орієнтуватися в МР-анатомії та патології вертлюжної губи та зв’язкового апарату ✅ Розпізнавати ушкодження сухожиль, періартикулярних м’яких тканин, хондральні ураження та імпіджмент-синдроми ✅ Виявляти травматичні й дегенеративні зміни кульшового суглоба та уникати типових помилок інтерпретації На заході ви дізнаєтесь про: ✅ МРТ-анатомію та зв’язковий апарат кульшового суглоба, протоколи сканування та механізми травматичних ушкоджень, включаючи ураження вертлюжної губи та хряща ✅ Патологію сухожиль і періартикулярних структур, зміни глютеальних сухожиль, іліопсоаса та проксимальних хамстрінгів, імпіджмент-синдроми та дегенеративні процеси ✅ МРТ кульшового суглоба при травмах і хронічному болю, внутрішньосуглобову патологію, фемороацетабулярний імпіджмент, деформації та аваскулярний некроз. Приєднуйтесь, якщо хочете тримати руку на пульсі оновлень у галузі! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вторинні глаукоми є однією з найбільш складних проблем сучасної офтальмології через клінічну гетерогенність, складні патогенетичні механізми та високий ризик швидкої втрати зорових функцій. Частка таких недуг серед глаукоматозних уражень має тенденцію до зростання у зв’язку зі старінням населення, збільшенням кількості інтраокулярних втручань, а також поширеністю запальних і судинних захворювань ока. Вторинні глаукоми часто є тим викликом, коли стандартних алгоритмів первинної глаукоми недостатньо. На цьому заході будуть детально висвітлені сучасні підходи до класифікації вторинних глауком, а також клінічні особливості найбільш поширених форм: факогенної, увеальної та неоваскулярної. Ви розглянете типові й атипові клінічні кейси, що допоможе краще зрозуміти патогенетичні механізми, основні діагностичні ознаки та логіку вибору тактики лікування. Ви отримаєте структуроване бачення принципів доказового менеджменту вторинних глауком у реальній клінічній практиці. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у складних клінічних випадках вторинних глауком і зможете адаптувати лікувальну стратегію, зважаючи на етіологію та механізми підвищення внутрішньоочного тиску. • Актуальність теми. • Сучасна класифікація вторинної глаукоми. • Клінічні особливості факогенної глаукоми. • Клінічні особливості увеальної глаукоми. • Клінічні особливості неоваскулярної глаукоми. • Огляд інших видів вторинної глаукоми. • Принципи доказового менеджменту. • Відповіді на запитання.

Імплант може бути встановлений ідеально, але від стану м’яких тканин залежить, чи залишиться він стабільним через роки. Недостатня кератинізація ясен відкриває шлях бактеріям, провокує рецесію, остеолітичну деструкцію та компрометує естетику, навіть якщо ортопедична робота виконана бездоганно. Важливо опанувати техніки м’якотканинної пластики, щоб сформувати повноцінний біологічний бар’єр, забезпечити довгострокову функцію імплантату й передбачуваний результат лікування. На цьому заході ви розглянете анатомію м’яких тканин у хірургічному контексті, навчитесь обирати інструментарій, виконувати розрізи, зважаючи на кровопостачання та загоєння, а також застосовувати сучасні шовні техніки. Окрім цього, ви дізнаєтеся про правила роботи з трансплантатами й засвоїте методи м’якотканинної пластики, зокрема рол-техніку, VISTA-доступ і метод шашлика. Після навчання ви зможете формувати стабільну зону кератинізованих ясен навколо імплантатів, знижувати ризик периімплантиту, забезпечувати комфортну гігієну для пацієнта й високий рівень природної естетики. • 1. Анатомія м'яких тканин в контексті хірургічних втручань. • 2. Інструментарій: як обрати, щоб працювати зручно та якісно. Особливості розрізів. Вплив на кровопостачання та загоєння. • 3. Шви в м'якотканинній пластиці: види, використання, покрокові алгоритми. • 4. Трансплантант: батл «бугор-піднебіння». • 5. Техніки м'якотканинних пластик. Показання, протипоказання, покрокові алгоритми: • рол-метод; • метод VISTA; • метод шашлика. • 6. Застосування композитної пов’язки. • 7. Коли пішло не за планом. Як зупинити ріст трансплантанта? Кератинізація. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Мігрень належить до найбільш поширених хронічних больових синдромів. Вона характеризується складним патогенезом і значною варіабельністю клінічних проявів, нерідко поєднуючись із психічними розладами, зокрема депресією, тривожними станами, посттравматичним стресовим розладом і порушеннями сну. Важливо розуміти нейробіологічні механізми формування мігрені та її взаємозв’язок з психоемоційними факторами, щоб обрати ефективний план лікування. На цьому заході ви розглянете алгоритми діагностики мігрені відповідно до критеріїв ICHD-3, клінічні типи захворювання та принципи диференційної діагностики із вторинними цефалгіями. Ви засвоїте патофізіологічні аспекти недуги, зокрема роль тригеміноваскулярної системи, CGRP та центральної сенситизації. Також ви дізнаєтеся про взаємозвʼязок мігрені з психічними коморбідностями, вплив способу життя та опануєте сучасні підходи до ведення нападів і профілактичного лікування. Після навчання ви зможете проводити комплексне оцінювання пацієнтів з мігренню, своєчасно виявляти супутні психічні розлади та визначати фактори, що сприяють хронізації больового синдрому. • Мігрень і психічні розлади: депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, порушення сну та їхній вплив на перебіг болю. • Сучасна діагностика: ICHD-3, діагностичні критерії, клінічні типи мігрені. • Мігрень як хронічний біль: центральна сенситизація, коморбідні больові синдроми. • Диференційна діагностика: коли це не мігрень. Червоні прапорці та вторинні головні болі. • Мігрень як нейробіологічний розлад: CGRP, тригеміноваскулярна система, центральна сенситизація. • Тригери та спосіб життя: стрес, гормональні фактори, сон, харчування, практичні підходи до модифікації, а не уникнення. • Купірування нападу: триптани, нестероїдні протизапальні засоби, гепанти, сучасні алгоритми і стратифікований підхід. • Профілактичне та немедикаментозне лікування. • Практичні кейси.

Відкладене народження дитини є поширеним явищем, що потребує чіткого клінічного супроводу. Зміна репродуктивних планів пацієнток у бік більш пізнього віку робить питання оцінювання оваріального резерву, вікових змін фертильності й можливостей її збереження важливою складовою щоденної практики. Від своєчасності інформування та направлення до спеціалістів репродуктивної медицини безпосередньо залежить ефективність подальших репродуктивних стратегій і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви засвоїте актуальні підходи до відкладеного материнства, оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів, фактори, які впливають на кількість отриманих яйцеклітин, а також перспективи використання кріоконсервованого матеріалу та ймовірність народження здорової дитини. Окрім цього, ви розглянете практичні аспекти програм збереження фертильності в онкологічних пацієнток, можливості й обмеження оцінювання якості ооцитів та навчитеся вибирати між кріоконсервацією ооцитів та ембріонів відповідно до медичних, етичних і практичних аспектів. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнток щодо їхніх репродуктивних перспектив, своєчасно визначати показання до направлення до репродуктолога й ембріолога, а також надавати доказово обґрунтовану інформацію щодо сучасних технологій збереження фертильності. • Оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів з метою відкладеного материнства • Кріоконсервація ооцитів: основні етапи програми • Фактори, що впливають на кількість отриманих яйцеклітин. Чому не завжди достатньо однієї програми? • Перспективи використання кріоконсервованих ооцитів та ймовірність народження здорової дитини • Реальна практика повернення пацієнток за власними замороженими яйцеклітинами та можливі тенденції майбутнього • Можливості й обмеження оцінювання якості яйцеклітин до моменту їх використання • Збереження фертильності в онкологічних пацієнтів: актуальні підходи та можливості • Яйцеклітини чи ембріони: що обрати для кріоконсервації? Медичні, етичні та практичні аспекти вибору. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сучасні рекомендації наголошують: адекватне харчування — це не «додатковий догляд», а невід’ємна частина лікування критично хворого пацієнта. Практичний захід для лікарів інтенсивної терапії, анестезіологів та хірургів присвячений сучасним підходам до нутрітивної підтримки у відділенні ІТ. Учасники дізнаються, як розрахувати добову потребу в енергії та білку, обрати оптимальний тип нутрітивної підтримки — ентеральну, парентеральну чи комбіновану, визначити суміші та протоколи для реальної клінічної практики, моніторити ефективність нутрітивної терапії та інтегрувати її в щоденний план лікування пацієнта. Участь допоможе отримати чіткі практичні алгоритми, зрозуміти вплив нутрітивної підтримки на прогноз, тривалість ШВЛ і частоту ускладнень, а також навчитися швидко обирати тип суміші та дозування під конкретного пацієнта. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Анемія — один із найпоширеніших синдромів у клінічній практиці, з яким стикаються лікарі практично всіх спеціальностей. Проте за зниженням гемоглобіну можуть приховуватися різні механізми розвитку, дефіцитні стани та захворювання, що потребують абсолютно різних підходів до діагностики й лікування. Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено орієнтуватися в сучасних алгоритмах діагностики анемій та приймати обґрунтовані клінічні рішення. На курсі ви розберетеся в основах еритропоезу та механізмах розвитку різних типів анемій, опануєте покроковий алгоритм діагностики пацієнта з анемічним синдромом і навчитеся інтерпретувати лабораторні показники при дефіциті заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Ви детально розглянете причини розвитку дефіцитних станів та їх клінічні прояви, засвоїте сучасні підходи до діагностики й лікування залізодефіцитної анемії, отримаєте практичні знання щодо ведення пацієнтів із В12-дефіцитною анемією та дізнаєтесь про особливості діагностики й лікування анемій під час вагітності. Курс поєднує сучасні міжнародні рекомендації, клінічні алгоритми та практичні приклади, що допоможуть уникати типових діагностичних і терапевтичних помилок при веденні пацієнтів з анеміями. У результаті ви дізнаєтесь, як швидко та системно підійти до діагностики пацієнта з анемією, інтерпретувати загальний аналіз крові, феритин, трансферин, вітамін В12, фолати та інші ключові лабораторні показники, відрізнити залізодефіцитну анемію від інших причин зниження гемоглобіну й правильно призначати препарати заліза. Навчання відбувається онлайн у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із 6 балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи еритропоезу та діагностики анемій • 1. Еритропоез: механізми та ключові учасники • 2. Класифікація анемій та діагностичний підхід • БЛОК 2. Залізодефіцитна анемія • 1. Метаболізм заліза: від абсорбції до утилізації • 2. Причини дефіциту заліза • 3. Діагностика залізодефіцитної анемії • 4. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 1 • 5. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 2 • БЛОК 3. Мегалобластні анемії • 1. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолату • 2. Діагностика та лікування В12 та В9 дефіцитних анемій • БЛОК 4. Анемії у вагітних • 1. Фізіологія та діагностика анемії при вагітності • 2. Залізодефіцитна анемія у вагітних • 3. Фолат, В12 дефіцитні анемїй у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді