Електронні навчальні курси БПР — 2026

Наслідками своєчасно не пролікованого карієсу є пульпіт і періодонтит. Це не тільки дискомфорт, біль та неможливість жувати, а й загроза ураження зачатків постійних зубів. Своєчасне лікування пульпіту й періодонтиту – ключ до здорового постійного прикусу та нормального розвитку дитини. На цьому заході ви зрозумієте, чому патології тимчасових зубів – це не просто зменшена копія дорослої стоматології. Навчитеся правильно діагностувати пульпіти й періодонтити у дітей, ухвалювати рішення щодо лікування чи видалення залежно від клінічної картини й віку, а також опануєте сучасні протоколи збереження функції та естетики. Після навчання ви будете чітко знати, що робити, щоб зберегти здоров’я зачатків постійних зубів і діяти впевнено. • Відмінність перебігу пульпітів та періодонтитів у молочних і постійних зубах. • Адекватна діагностика і встановлення діагнозу. • Алгоритми й варіанти лікування пульпітів та періодонтитів. • Вітальна ампутація: чи завжди працює? • Тактика лікування періодонтитів молочних зубів: чи завжди це видалення? • Ускладнення після лікування та шляхи вирішення. • Відповіді на запитання.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перекрут придатків матки належить до найбільш складних ургентних станів у гінекології. Клінічна картина часто є неспецифічною, а ультразвукові ознаки можуть бути суперечливими, що створює ризик як несвоєчасного виявлення патології, так і гіпердіагностики. Особливі труднощі виникають під час інтерпретації доплерографії, оцінювання ознаки Whirlpool та проведення диференційної діагностики з іншими причинами гострого тазового болю. Своєчасність виявлення безпосередньо впливає на збереження функції яєчника й подальшу тактику лікування. На цьому заході ви розберете ультразвукові критерії перекруту придатків, технічні аспекти дослідження та алгоритми прийняття рішень у складних клінічних ситуаціях. Ви розглянете поширені діагностичні пастки, роль кольорового доплерівського картування, принципи оцінювання пацієнток дитячого та підліткового віку, а також матимете змогу дослідити реальні клінічні кейси з практики. Після навчання ви зможете точно оцінювати пацієнток із гострим тазовим болем, правильно інтерпретувати ультразвукові й доплерографічні ознаки перекруту придатків та будувати обґрунтований діагностичний алгоритм навіть за наявності неоднозначної клінічної картини. • Вичерпно про теорію перекруту придатків матки: фактори ризику, патофізіологія та клінічне значення патології • Червоні прапорці перекруту придатків: як запідозрити й не проґавити патологію? • Диференційна УЗ-діагностика перекруту придатків: як побудувати діагностичний алгоритм, що мінімізує хибнопозитивні та хибнонегативні результати • Технічні аспекти ультразвукової діагностики перекруту придатків • Ознака Whirlpool: B-режим чи кольорове доплерівське картування? • Діагностичні критерії перекруту придатків: комплексне оцінювання клінічної картини й УЗ-ознак та доплерографія • Перекрут придатків у дітей та підлітків: особливості клініки й ультразвукової діагностики • Розбір нестандартних клінічних випадків: де зламувалася діагностична логіка та які фактори впливали на рішення • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

ТЕЛА вбиває раптово – її важливо розпізнати вчасно. Ви бачите пацієнта з задишкою, болем у грудях чи тахікардією і не можете зволікати. ТЕЛА є однією з головних причин раптової смерті, а вчасна діагностика та лікування рятують життя. Цей майстер-клас дасть вам чіткий алгоритм дій у ситуаціях, коли кожна хвилина важлива. Ви навчитеся диференціювати ТЕЛА навіть тоді, коли симптоми схожі на ГКС, пневмонію чи загострення ХОЗЛ. Знатимете, коли призначати КТ-ангіографію, як використовувати шкали Wells та Geneva, коли можна обійтися УЗД і коли потрібен тромболізис або хірургічне втручання. Освоїте навички швидкого оцінювання ризику, вибору антикоагулянтів і моніторингу пацієнтів після гострої фази. Інформацію буде подано на основі сучасних протоколів ESC та ACCP. Ви розберете всі діагностичні й терапевтичні кроки: від першого підозрілого симптому до вторинної профілактики. • 1. Фактори ризику венозного тромбоемболізму. Класифікація ТЕЛА за ризиком смерті • 2. Алгоритм діагностики ТЕЛА • Оцінювання клінічної ймовірності (Wells, Geneva). • КТ-ангіографія легеневих артерій (CTPA). • Лабораторна діагностика. • 3. Роль візуалізаційних методів • КТ-ангіографія – золотий стандарт. • УЗД вен нижніх кінцівок (альтернатива у разі неможливості КТ). • Ехокардіографія – у разі підозри на масивну ТЕЛА з нестабільною гемодинамікою. • 4. Тактика лікування залежно від ризику фатальних наслідків • 5. Антикоагулянтна терапія • 6. Показання до тромболітичної терапії • Абсолютні показання: гемодинамічна нестабільність. • Вибір препаратів: альтеплаза (100 мг за 2 години). • Протипоказання до тромболізису: розгляд хірургічного втручання або катетерної реперфузії. • 7. Сучасні інтервенційні методи • Катетерна тромбектомія або локальний тромболізис – альтернатива у разі протипоказань до системного тромболізису. • Роль мультидисциплінарної команди PERT (Pulmonary Embolism Response Team). • 8. Вторинна профілактика та моніторинг • Оцінювання ризику рецидиву (HERDOO2, DASH, Vienna score). • Роль компресійної терапії при посттромботичному синдромі. • 9. Особливості ТЕЛА у спеціальних категоріях пацієнтів • Онкохворі. • Вагітні. • Післяопераційні хворі. • 10. Основні оновлення рекомендацій ESC та ACCP • ESC 2019: акцент на стратифікацію ризику, амбулаторне лікування, PERT-команди. • ACCP 2021: перевага NOAC, оцінювання балансу ризику рецидиву/кровотечі для тривалості терапії. • Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Остеонекроз нижньої кінцівки починається непомітно та закінчується ампутацією. Це одна з головних причин болю і втрати працездатності у відносно молодих пацієнтів. Рання діагностика дає шанс зберегти суглоб та уникнути інвалідності. Але початкові стадії виявити дуже складно. На заході ви розглянете, як не проґавити перші симптоми, коли незворотних змін ще немає. Навчитеся відрізняти остеонекроз від остеоартрозу, правильно застосовувати класифікації Ficat, Steinberg, ARCO та уникати типових помилок у рентгенологічній інтерпретації. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі болей у коліні, кульшовому чи гомілковостопному суглобі в пацієнтів із травмами, тривалим прийманням стероїдів, алкоголізмом чи системними захворюваннями. Знатимете, коли потрібно підозрювати остеонекроз та які інструменти діагностики залучати. • Субхондральна ішемія як основа етіопатогенезу остеонекрозу • Морфопатологія остеонекрозу • Поширені локалізації аваскулярного некрозу кісток нижньої кінцівки • Асептичний некроз голівки стегнової кістки у дорослих та у дітей – основна причина інвалідизації пацієнтів молодого віку • Хвороба Альбека: ознаки на рентгенограмі • Остеонекроз кісток стопи, його різновиди та променева діагностика • Рентгенологічне стадіювання остеонекрозу (Ficat classification of osteonecrosis, Steinberg staging of osteonecrosis of the femoral head, ARCO classification of femoral head osteonecrosis) • Помилки в інтерпретації рентгенограм у пацієнтів з остеонекрозом • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Якість проведеної МРТ починається з правильного планування серій. На цьому етапі формується діагностична цінність майбутнього дослідження, адже вибір площин, орієнтирів, зони охоплення та правильної візуалізації анатомічних структур безпосередньо впливає на точність клінічного висновку. Навіть найкраще обладнання не компенсує технічних помилок планування, які можуть призвести до втрати важливих деталей, появи артефактів або хибної інтерпретації патології. На цьому заході ви розглянете базові та поглиблені принципи планування МРТ-серій, навчитеся правильно використовувати анатомічні орієнтири й адаптувати протоколи до складних клінічних ситуацій. Також ви засвоїте практичні алгоритми контролю серій до завершення сканування й методи системного зменшення ризику технічних помилок у щоденній роботі. Після навчання ви зможете покращити якість МРТ-візуалізації, адаптувати планування серій до нестандартних клінічних випадків та забезпечувати правильну підготовку дослідження для подальшої інтерпретації. • Вплив планування МРТ-серій на діагностичну цінність дослідження. • Як технічні рішення на етапі планування визначають якість та клінічну інформативність МРТ. • Побудова МРТ-серій від анатомічних орієнтирів: базові принципи. • Правильне використання анатомічних структур як основи для стандартизованого планування. • Визначення зони інтересу та збереження критично важливої анатомії. • Як не втрачати діагностично важливі структури. • Типові помилки у плануванні серій та виборі площин сканування. • Найпоширеніші технічні прорахунки та їхній вплив на якість зображення. • Атипова анатомія та нестандартні клінічні ситуації. • На що звертати увагу перед запуском протоколу, коли стандартні підходи не працюють. • Коли неправильна орієнтація зрізів спотворює або імітує патологію. • Артефакти планування як джерело діагностичних помилок. • Контроль серій до завершення сканування: як вчасно розпізнати помилку. • Практичні підходи: чеклісти, подвійна верифікація планування, навчання персоналу та системне зменшення ризику помилок у щоденній практиці. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Кістковий мозок є центральним органом гемопоезу, і його дослідження відіграє головну роль у діагностиці широкого спектра гематологічних захворювань. Аналіз кісткового мозку дає змогу встановити природу цитопенії, підтвердити або виключити лейкемію, мієлодиспластичні та мієлопроліферативні синдроми, а також оцінити стан гемопоезу в цілому. Для того, щоб отримати інформативний результат, необхідно правильно виконати біопсію, якісно обробити матеріал та досконало інтерпретувати показники. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до дослідження кісткового мозку. Ви дізнаєтеся більше про особливості техніки пункції та біопсії, принципи підготовки пацієнта, правила безпечного виконання процедури й методи лабораторного аналізу матеріалу. Ви навчитеся проводити морфологічне оцінювання клітинного складу, застосовувати імуногістохімію, імунофенотипування, цитогенетичні й молекулярні дослідження, а також бачити кореляцію результатів з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено діяти у ситуаціях, пов’язаних із тяжкими або незрозумілими цитопеніями, підозрою на гостру чи хронічну лейкемію, мієлодиспластичними та мієлопроліферативними синдромами. Крім того, ці знання допоможуть вам у підготовці пацієнтів до трансплантації кісткового мозку та в оцінюванні ефективності хіміотерапії. • Значення дослідження кісткового мозку • Роль кісткового мозку у виробленні клітин крові • Клінічні показання до дослідження • Види досліджень кісткового мозку • Пункція кісткового мозку • Біопсія кісткового мозку • Цитогенетика, молекулярна діагностика, імунологічні тести • Підготовка, техніка й безпечність процедури • Підготовка пацієнта: анестезія, інформована згода, профілактика ускладнень • Техніка взяття матеріалу: вибір локалізації (остистий відросток, клубова кістка), порядок (пункція → біопсія → підготовка зразків) • Безпечність: контроль кровотеч, профілактика інфекцій, знеболення, спостереження після процедури • Обробка та аналіз матеріалу • Мікроскопія мазка і тканин • Імуногістохімія та імунофенотипування • Генетичні й молекулярні дослідження • Інтерпретація результатів на клінічних випадках • Оцінювання клітинності та співвідношення популяцій • Виявлення патологічних клітин, бластів, дисметаболії • Кореляція результатів з клінічними даними • Приклади типових випадків: апластична анемія, лейкемія, мієлодиспластичні синдроми • Відповіді на запитання

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Антибіотикорезистентність є одним із ключових чинників неефективності антибактеріальної терапії у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії, де критичний стан пацієнтів і висока частота інвазивних втручань підвищують ризик інфекційних ускладнень. На цьому заході ви розглянете механізми та фактори розвитку антибіотикорезистентності, сучасні підходи до діагностики резистентних інфекцій, алгоритми вибору антибактеріальної терапії та принципи прийняття рішень у складних випадках, зокрема за поліалергії та комбінованих інфекцій. Після навчання ви зможете системно оцінювати причини неефективності антибактеріальної терапії, інтерпретувати результати досліджень на резистентність і обґрунтовано коригувати лікувальну тактику у пацієнтів ВАІТ. • Поняття, фактори та механізми розвитку антибіотикорезистентності; види резистентності та її небезпека в умовах ВАІТ. • Законодавча база України з профілактики антибіотикорезистентності; чинні накази та стандарти; профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень на догоспітальному етапі. • Ієрархія прийняття рішень щодо антибактеріальної терапії у ВАІТ; роль служби інфекційного контролю та міждисциплінарної взаємодії. • Діагностичні тести на антибактеріальну резистентність: можливості та обмеження швидких методів; коли точність важливіша за швидкість. • Побудова плану антибактеріальної терапії у ВАІТ: алгоритм рішень, ключові джерела; «план Б» при нездоланній резистентності. • Антибактеріальна терапія резистентних інфекцій в окремих групах пацієнтів ВАІТ: люди похилого віку, вагітні, новонароджені. • Розгляд клінічних кейсів. Клінічний кейс 1: підбір антибактеріальної терапії у пацієнта з поліалергією для лікування післяхірургічної ранової інфекції. Клінічний кейс 2: антибактеріальна терапія пацієнта у ВАІТ при розвитку комбінованої бактеріальної інфекції • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 10 год. Бали БПР: 10. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO: диференційна діагностика інфекційних висипів у дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Висип у дітей — один із найпоширеніших симптомів у практиці клініциста. Він може свідчити як про доброякісні, так і про небезпечні для життя стани, які потребують негайних рішень і дій. Цей вебінар буде корисним насамперед для спеціалістів, які надають допомогу дітям в амбулаторних і стаціонарних умовах: педіатрам і сімейним лікарям, а також усім лікарям із вузькою педіатричною спеціалізацією. Цікавим він буде й для лікарів, які працюють із дорослими, — для розширення знань про інфекційні висипи та погляду на тему під новим кутом. Мета заходу — надати чіткий алгоритм диференційної діагностики інфекційних і неінфекційних висипів у дітей. Після перегляду вебінару ви зможете структурувати підхід до оцінки висипів, відрізняти безпечні прояви від загрозливих станів та визначати показання до спостереження чи госпіталізації. Приєднуйтесь, щоб навчитися швидко й впевнено орієнтуватися в диференційній діагностиці дитячих висипів. Progress — впевненість, що базується на знаннях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Комплексний україномовний курс для лікарів, які працюють із пацієнтами із серцево-судинними скаргами. Навчання допоможе не просто встановити реєстратор та отримати роздруківку, а зрозуміти, що саме реєструється, як оцінити якість запису та як результати впливають на клінічний діагноз і тактику лікування. Учасники опанують основи амбулаторного моніторування, види моніторування, клінічні завдання, технічні особливості якісного запису, обмеження методу, типові помилки та базовий алгоритм аналізу. Програма охоплює інтерпретацію порушень утворення імпульсу, порушень провідності серця, передсердних і шлуночкових тахікардій, особливості аналізу запису у пацієнтів з імплантованими кардіостимуляторами, аналіз сегмента ST, електрокардіографічні синдроми та феномени, а також розпізнавання артефактів. Практичні інструменти та лайфхаки можна одразу застосовувати у щоденній роботі лікаря. Кожен блок супроводжується Q&A сесією з куратором для розбору складних питань. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті: щотижня відкривається новий блок програми, перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Учасники виконують домашні завдання, отримують супровід куратора та менеджера платформи, а також мають можливість спілкуватися з експертами на щотижневих Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники, які успішно пройшли підсумкове тестування, отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • БЛОК 1. Основи холтерівського моніторування: від історичних віх до технічних особливостей запису • Лекція 1. Історія методу та його місце в сучасній кардіології • Лекція 2. Види амбулаторного моніторування, клінічні завдання та технічні основи якісного запису • Лекція 3. Обмеження методу та типові помилки • Лекція 4. Базовий алгоритм аналізу амбулаторного моніторування • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ при порушеннях утворення імпульсу • Лекція 1. Порушення автоматизму синусового вузла • Лекція 2. Екстрасистолія • Лекція 3. Синдром слабкості синусового вузла • Лекція 4. Ектопічні комплекси та ритми • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ при порушеннях провідності серця • Лекція 1. Синоатріальні блокади • Лекція 2. Атріовентрикулярні блокади • Лекція 3. Внутрішньошлуночкові блокади • Лекція 4. Синдроми передчасного збудження шлуночків • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ при передсердних та шлуночкових тахікардіях • Лекція 1. Передсердні та АВ-вузлові тахікардії • Лекція 2. Фібриляція передсердь • Лекція 3. Тріпотіння передсердь • Лекція 4. Шлуночкові тахікардії • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Ускладнення та окремі ситуації • Лекція 1. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ у пацієнтів з імплантованими кардіостимуляторами • Лекція 2. Алгоритми аналізу сегменту ST • Лекція 3. Електрокардіографічні синдроми та феномени • Лекція 4. Артефакти: велика пастка амбулаторного моніторування • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування клінічних діагностичних критеріїв для ідентифікації пацієнтів з підозрою на спадкові нервово-м’язові захворювання та складання диференційно-діагностичного плану при синдромі “в’ялої дитини” й інших м’язових гіпотоніях. Учасники навчаться інтерпретувати дані специфічних лабораторних маркерів, зокрема КФК і ЛДГ, а також результати ЕМГ, ЕНМГ та МРТ м’язів. Програма охоплює визначення показань до молекулярно-генетичної діагностики, зокрема MLPA та секвенування нового покоління, інтерпретацію її результатів, а також оцінювання доцільності біопсії м’язів і нервів. Розглядаються індивідуалізовані терапевтичні стратегії із застосуванням сучасних можливостей патогенетичного та симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання й ефективності терапії, а також управління респіраторними, ортопедичними та кардіологічними ускладненнями. Окрему увагу приділено медико-генетичному консультуванню родин пацієнтів зі спадковими нервово-м’язовими захворюваннями. Програма заходу • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

Порушення системи гемостазу можуть миттєво призвести до критичних станів. Коагулограма – це ваш головний інструмент для швидкої діагностики та прийняття правильних рішень. Вміння правильно інтерпретувати показники крові дає змогу запобігти масивним кровотечам, тромбозам та ДВЗ-синдрому, підвищуючи рівень безпеки ваших пацієнтів у найскладніших клінічних ситуаціях. На заході ви дізнаєтесь, як бачити у коагулограмі цілісну картину, оцінювати ризики кровотеч та тромбозів, контролювати антикоагулянтну терапію та вести пацієнтів із системними захворюваннями, підготовкою до операцій або пологів. Ви навчитеся вчасно розпізнавати критичні стани й ухвалювати обґрунтовані клінічні рішення. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати APTT, PT/INR, фібриноген, D-димер та інші показники, уникати найпоширеніших помилок та ефективно допомагати пацієнтам з кровотечами, тромбозами чи ризиком ДВЗ-синдрому. • Механізми згортання крові у фізіологічному аспекті • Патофізіологія тромбозів і кровотеч крізь призму лабораторної діагностики • Основні показники коагулограми (APTT, PT/INR, фібриноген, D-димер тощо), підходи до обґрунтованого призначення • Роль коагулограми у скринінгу, передопераційній підготовці, контролі лікування та діагностиці • Поширені клінічні помилки під час інтерпретації коагулограми • Практичний розбір кейсів: від лабораторного аналізу до дії • Відповіді на запитання учасників

Операція Гартмана, вперше запропонована ще на початку ХХ століття французьким хірургом Анрі Гартманом, і являється важливим аспектом в ургентній хірургії вже понад 100 років. Вона рятує життя пацієнтам із перфорацією сигмоподібної кишки, обструкцією чи пухлинами, коли первинна реконструкція небезпечна або технічно неможлива. Останніми роками зростає попит та актуальність до лапароскопічного підходу, попри технічну складність, він демонструє зниження частоти післяопераційних ускладнень, коротший період госпіталізації та менший рівень смертності порівняно з відкритими втручаннями. Клініцисти дедалі частіше переглядають традиційні підходи до лікування хірургічних ускладнень дивертикуліту чи раку товстої кишки, зважаючи на нові докази щодо доцільності та оптимальних термінів відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту, після операції Гартмана. Тому знання сучасних підходів до лапароскопічного методу та подальша реконструктивно-відновлювальна колопластика набуває особливої важливості для хірургів, які працюють в ургентній або онкологічній практиці, адже лише дотримання правильної техніки оперативного втручання може гарантувати відновлення кишкового пасажу. Навчальний курс «Операція Гартмана. Що змінилось за 100 років?» буде присвячений вивченню сучасних підходів до виконання цього втручання. Учасники ознайомляться з показаннями до даного оперативного втручання згідно з актуальними клінічними рекомендаціями, а також порівняють техніку відкритого та лапароскопічного доступу з інтраопераційною візуалізацією. На заході буде наявна демонстрація етапів лапароскопічної операції Гартмана з поясненням техніки її виконання. Значну увагу буде приділено обговоренню показань та протипоказань до лапароскопічної реконструкції кишківника, а також буде представлено відеоматеріали ходу операції з коментарями. • Програма заходу «Операція Гартмана. Що змінилось за 100 років?» • Операція Гартмана. Історія та сучасність виконання процедури. • Показання до операції Гартмана: огляд сучасних гайдлайнів. • Техніка оперативного втручання відкритим та лапароскопічним шляхом. • Відео перебігу операції з коментарями: лапароскопічна операція Гартмана. • Реконструкція кишківника після операції Гартмана: показання, протипоказання, техніка. • Відео перебігу операції з коментарями: лапароскопічна реконструктивно-відновлювальна колопластика. • Відповіді на запитання. • Проходження тестування

. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера