Електронні навчальні курси БПР — 2026

Стоматологічне здоров’я дитини – це робота для команди лікарів, а не одного лише стоматолога. Якщо не навчитися комплексного підходу, в пацієнта виникнуть ускладнення або ж результат лікування не буде стабільним – ваша клініка ризикує втратити репутацію. На цьому заході ви навчитеся виявляти системні порушення, які маскуються під стоматологічні проблеми, працювати з педіатром, отоларингологом, логопедом, фізіотерапевтом та ортодонтом, розробляти правильні й безпечні плани лікування, запобігати ятрогенним ускладненням і забезпечувати довготривалі результати для пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено вести найскладніші клінічні випадки, мінімізувати ризики для пацієнта й забезпечувати ефективність і стабільність результатів лікування. • Чому потрібен комплексний підхід? Розкриваємо взаємозв'язок між здоров'ям ротової порожнини та загальним станом організму дитини. • Роль дитячого стоматолога в системі турботи про здоров'я дитини. • Головні аспекти міждисциплінарної співпраці. • Дитячий стоматолог і педіатр: партнерство з перших днів. • Обговорення ролі педіатра у формуванні гігієнічних звичок. • Діагностика та профілактика раннього дитячого карієсу. • Взаємодія у разі системних захворювань, що впливають на здоров'я зубів. • Дитячий стоматолог і ЛОР: зв'язок між диханням та прикусом. • Вплив порушень носового дихання на формування зубощелепної системи. • Огляд патологій, які потребують консультації отоларинголога (аденоїди, хронічні риніти). • Клінічні випадки: як ЛОР-патологія призводить до аномалій прикусу. • Дитячий стоматолог та логопед. Формування мовленнєвої функції та особливості розвитку щелепного апарату. • Дитячий стоматолог і фізіотерапевт: корекція функціональних порушень. Роль фізіотерапії в нормалізації жування, ковтання та дихання. Вправи для міофункціональної корекції. Співпраця під час лікування скронево-нижньощелепного суглоба. • Дитячий стоматолог і ортодонт: від раннього діагнозу до успішного лікування. Коли потрібна перша консультація ортодонта? • Планування комплексного лікування. • Основні висновки: підсумок, чому командна робота є запорукою успіху. • Як побудувати ефективну комунікацію між фахівцями. • Відповіді на запитання учасників.

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

Вагітність супроводжується гормональними, судинними й метаболічними змінами, які безпосередньо впливають на орган зору. Офтальмолог нерідко першим помічає прояви прееклампсії, діабетичної ретинопатії, ускладнень міопії або гіпертензивних станів. Через неправильне трактування цих змін можна не помітити небезпечні стани, а також це може призвести до необґрунтованого лікування та ризику серйозних ускладнень, аж до повної втрати зору або життєво загрозливих ситуацій. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізіологічні й патологічні зміни зору під час вагітності з чітким клінічним розмежуванням норми і патології. Ви навчитесь оцінювати скарги на фотопсії, затуманення зору, сухість очей, коливання рефракції, вести пацієнток з міопією середнього й високого ступеня, цукровим діабетом та гіпертензивними станами. Окремо ви розглянете тактику ведення прееклампсії, діабетичної ретинопатії, глаукоми у вагітних, відшарування сітківки, а також безпечну корекцію терапії перед пологами. Після заходу ви зможете впевнено орієнтуватися в офтальмологічних змінах під час вагітності, своєчасно виявляти загрозливі стани і приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Фізіологічні зміни зору під час вагітності. • Патологічні стани, пов’язані з вагітністю. • Діагностика та обстеження вагітних. • Принципи ведення пацієнток. • Рекомендації для вагітних. • Практична частина: кейси. • Відповіді на запитання.

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Це перегляд підходів до контролю болю, безпеки пацієнта та якості відновлення після операції. Сучасна анестезіологія більше не може обмежуватись лише зниженням інтенсивності болю, фокус зміщується на функціональне відновлення, мінімізацію ускладнень і зменшення опіоїдного навантаження. Післяопераційний біль залишається однією з ключових причин затримки мобілізації, подовження госпіталізації та хронізації больового синдрому. Оновлення рекомендацій вимагають критичного аналізу та впровадження в щоденну практику. На заході розглядаються ключові зміни, які безпосередньо впливають на клінічні рішення анестезіолога. Сучасно, доказово та практично — з акцентом на безпеку і результат. Теми «тут і зараз»: розбираються нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • нова роль мультимодальної аналгезії та підходи, що втратили актуальність • перегляд місця опіоїдів у післяопераційному знеболенні та opioid-sparing стратегії • сучасне бачення регіонарної аналгезії: периферичні та фасціальні блоки, нейроаксіальні методи • вибір аналгезії у пацієнтів високого ризику (OSA, ожиріння, літній вік, толератність до опіоїдів) • оновлені рекомендації щодо неопіоїдних препаратів (NSAIDs, COX-2, кетамін, α2-агоністи, в/в лідокаїн) • інтеграція післяопераційного знеболення в ERAS-протоколи • оцінка ефективності аналгезії не лише за шкалою болю, а й за функціональним відновленням Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вагітність — один із найбільш потужних фізіологічних «стрес-тестів» природи для серцево-судинної системи жінки. Уже з перших тижнів гестації запускаються складні гормональні та гемодинамічні механізми адаптації, які досягають піку в ІІІ триместрі та різко змінюються в перипартальному періоді. Для більшості жінок ці зміни залишаються фізіологічними. Проте саме вагітність може стати моментом маніфестації або декомпенсації серцево-судинних захворювань, а іноді — вимагати складних клінічних рішень щодо ведення вагітності та оцінки ризиків для матері. Приєднуйтеся, щоб отримати сучасні знання та практичні інструменти для ведення пацієнток на перетині кардіології та акушерства. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів; без води — тільки доказові знання, що мають значення; до 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику; перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги; зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Системні зміни організму під час вагітності — від І до ІІІ триместру та в перипартальному періоді • Клінічні виклики: гіпертонічні розлади, аритмії, дисліпідемія, тромботичні ускладнення, кардіоміопатії під час вагітності • Коли вагітність може бути небезпечною: протипоказання до вагітності при серцево-судинних захворюваннях • Планування вагітності у пацієнток із ССЗ: консультування перед вагітністю, оцінка ризиків та вибір безпечної контрацепції Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

У критичній ситуації ефективність дій анестезіолога визначається рівнем його підготовки. Гайдлайни 2025 року – це повноцінна зміна підходу: від інтуїтивної ресусцитації до фізіологічно обґрунтованої, цифрово підтриманої системи дій. Настав час навчитися працювати за новими правилами та відповідати міжнародному стандарту або ризикувати припуститися помилки у ситуаціях, де кожна неправильна деталь ставить життя дитини під загрозу. На цьому заході ви розглянете зміни, які вже зараз визначають стандарт педіатричної та неонатальної реанімації, нові підходи до оксигенації та дозування адреналіну, пріоритети моніторингу з раннім використанням ЕКГ, а також роль новітніх технологій: від пристроїв зворотного зв’язку до ШІ-помічників у прийнятті рішень. Ви навчитеся діяти в умовах високого навантаження без втрати якості. Після навчання ви зможете діяти без зайвих сумнівів навіть у складних ситуаціях, не посилаючись на застарілі алгоритми. • Вступ та "Золота хвилина" • Чому гайдлайни 2025 змінили пріоритети? • Новонароджені: концепція "Золота хвилина" у 2025 році – фокус на терморегуляції та фізіологічному перетисканні пуповини. • Головна зміна: нові підходи до стартової концентрації кисню для доношених і недоношених. • Реанімація новонароджених (NLS): оновлені алгоритми • Дихання понад усе: техніка вентиляції під позитивним тиском (PPV). Використання Т-систем проти мішків Амбу. • Моніторинг: чому ЕКГ тепер рекомендовано раніше, ніж пульсоксиметрія для визначення ЧСС. • Медикаменти: оновлені дозування адреналіну та шляхи введення. • Сучасний акцент: підтримка сім'ї під час реанімації в пологовому залі. • Педіатрична реанімація (PALS): від немовлят до підлітків • Алгоритм C-A-B чи A-B-C? Останні дебати ERC vs AHA щодо послідовності дій. • Якість компресій: використання пристроїв зворотного зв’язку в реальному часі. • Дихальні шляхи: "Step-wise approach" – чому маскова вентиляція часто краща за інтубацію у дітей. • Дефібриляція: корекція енергії розряду та ведення рефрактерних ритмів. • Особливі стани й постреанімаційна допомога • Сепсис та рідинна терапія: обережність з болюсами. • Нейропротекція: цільовий температурний менеджмент (TTM) – де ми зараз? • Прогнозування: коли зупинитися? Етичні аспекти згідно з новими протоколами. • Робота в команді • Human Factors: роль лідера та CRM (Crew Resource Management) у критичних ситуаціях. • Цифрові помічники: мобільні додатки та ШІ-калькулятори доз, схвалені ERC. • Q&A-сесія

Травматичні ушкодження суглобів – одна з найчастіших причин звернення пацієнтів. Точність діагностики визначає подальший прогноз і функціональний результат. Ультразвукове дослідження дає змогу швидко оцінити стан зв’язок, сухожилків, капсули та м’яких тканин, однак його інформативність залежить не лише від техніки сканування, а насамперед від розуміння механізму травми й типових патернів ушкоджень. Однакові ультразвукові зміни можуть мати різне клінічне значення без урахування біомеханіки травми. Комплексне оцінювання клінічної картини, анатомії та механізму ушкодження дає змогу сформувати обґрунтований висновок і визначити оптимальну тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про класифікацію травм суглобів, їхні механізми та відповідні ультразвукові ознаки. Ви навчитеся диференціювати часткові й повні розриви, виявляти відривні ушкодження, гематоми та імпакційні зміни, а також комбіновані травми й наслідки хронічної нестабільності. Ви знатимете, як зіставити механізм травми з імовірними анатомічними ушкодженнями та правильно інтерпретувати ультразвукову картину різних суглобів. Навчання проводитиме Маргарита Юрчак – провідний фахівець з ультразвукової діагностики опорно-рухового апарату, чий практичний досвід доступний лише на платформі Medvoice. Після навчання ви зможете використовувати ультразвук для оцінювання травматичних ушкоджень суглобів, своєчасно виявляти клінічно значущі зміни та формувати обґрунтовані діагностичні висновки. • 1. Класифікація травм суглобів. • 2. Типи травм за характером ушкодження. • 3. Механізми травм. • 4. Зв’язок механізму травми з типом ушкодження. • 5. Типові травми різних суглобів (УЗ-аспекти): • плечовий суглоб; • ліктьовий суглоб; • променево-зап’ястковий суглоб; • кульшовий суглоб; • колінний суглоб; • гомілковостопний суглоб. • 6. Комбіновані та повторні травми. • 7. Можливості й обмеження УЗД у разі травм суглобів. • 8. Типові діагностичні помилки. • 9. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Серцебиття, перебої в роботі серця, задишка або випадково виявлена аритмія — саме з такими ситуаціями лікарі щодня стикаються у практиці при веденні пацієнтів із фібриляцією передсердь. Водночас за цим поширеним порушенням ритму стоять складні клінічні рішення: контроль ритму чи частоти, вибір антиаритмічної терапії та оцінка ризику інсульту. Сучасний підхід до ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь потребує чіткого розуміння показань до терапії, індивідуалізації лікування та міждисциплінарної взаємодії між кардіологом і неврологом. Розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми: коли і кому показаний контроль ритму, як обрати антиаритмічний препарат залежно від клінічної ситуації, сучасні стратегії контролю ритму, оцінювання ризику інсульту та роль міждисциплінарного підходу у веденні пацієнтів. Цей захід допоможе вам впевнено орієнтуватися у виборі антиаритмічної терапії, приймати обґрунтовані рішення щодо стратегії лікування, своєчасно оцінювати ризик інсульту та запобігати ускладненням, а також підвищити ефективність ведення пацієнтів у щоденній практиці. Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні підходи, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Програма заходу • Антиаритмічні препарати: коли, які і для чого — Онлайн лекція — Писаревська Кіра • Сучасна стратегія контролю ритму при фібриляції передсердь: місце флекаїніду* — Онлайн лекція — Стасишена Оксана • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Еліквіс у фокусі: ефективність та безпека** — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Спікер уточнюється • Антикоагулянтна терапія при ФП. Що важливо знати сімейному лікарю?** — Онлайн лекція — Романова Олена • Які підводні камені можуть стати перешкодою до ефективності та безпеки лікарського засобу?** — Онлайн лекція — Зайченко Ганна • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • **Доповідь здійснюється за підтримки компанії Pfizer та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час масового інциденту система охорони здоров’я починає працювати на повну силу. В цей момент видно, хто вміє приймати рішення швидко і структуровано, а кому бракує впевненості. Ситуації MASCAL визначають якість підготовки всієї команди, коли постраждалих більше, ніж доступних рук, часу й ресурсів. Важливо розуміти логіку тріажу та довести алгоритми дій до автоматизму. На цьому заході ви дізнаєтесь, як відрізняється сортування у разі буденних інцидентів, стихійних лих, радіаційних, біологічних, хімічних подій та у бойовому середовищі. Ви побачите, як працює взаємодія в роботі передової команди і що має бути в плані ліквідації масштабної події. Крім цього, ви пройдете тренінг з документування, комунікації та ведення пацієнтів у складних сценаріях. Після проходження навчання ви будете працювати впевненіше у разі масових інцидентів, зможете отримати максимальний результат в умовах дефіциту ресурсів та приймати правильні рішення без затримок. • Поняття масових втрат і MASCAL • Визначення подій з великою кількістю постраждалих. • Особливості роботи при MASCAL: дефіцит ресурсів, швидкість, пріоритизація. • Порівняння звичайного інциденту, надзвичайної події та бойового середовища. • Історичний розвиток сортування • Види сортування та їхні особливості • Щоденне. • У разі нещасних випадків. • У разі стихійних лих. • Військове/тактичне. • У разі особливих випадків (CBRN – хімічні, біологічні, радіаційні події). • Чому парадигма змінюється залежно від рівня навантаження системи. • Помилки сортування: недооцінення та надмірне сортування • Категорії сортування • Основні принципи ефективного сортування • Тріаж – динамічний процес. • Постійне переоцінювання пацієнтів. • Спрощені алгоритми і протоколи. • Прийняття складних рішень в умовах дефіциту ресурсів. • Важливість командної роботи. • Планування ліквідації масштабної події (MCI Planning) • Чому планування критичне. • Структура плану надзвичайних ситуацій. • Робота передової команди та Casualty Collection Point (CCP) • Менеджмент пацієнтів та документування • Ідентифікація та облік постраждалих. • Тріажні картки, фото, реєстрація. • Збереження даних та конфіденційність. • Комунікація з лікарнею, диспетчерськими службами. • Розгляд практичних кейсів • Q&A-сесія

Електронний навчальний курс включає основні відеолекції, додаткові відеоматеріали за темою та практичні навчальні матеріали. Програма заходу • Опис знімків ОКТ та ОКТ-ангіографії • Особливості виконання оптичної когерентної томографії та ОКТ-ангіографії в нестандартних ситуаціях • Детальний розбір складних патологій, що рідко зустрічаються і клінічних випадків • Дискусія та обмін досвідом Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ) є найбільш поширеною формою раку легень, на яку припадає приблизно 85% усіх випадків злоякісних пухлин цього органа. Його ранні симптоми можуть бути неспецифічними, тому виявлення нерідко відбувається вже на більш пізніх стадіях. Своєчасна діагностика й правильне стадіювання є критично важливими для вибору ефективної терапії: від хірургічного втручання до таргетної та імунотерапії. Згідно з даними American Cancer Society 2024, сучасне молекулярне профілювання дає змогу персоналізувати лікування НДРЛ та значно підвищити рівень виживаності хворих з мутаціями EGFR, ALK або ROS1. Без актуальних знань про сучасні алгоритми ведення пацієнтів з НДРЛ рішення щодо терапії можуть бути несвоєчасними або неефективними. Наприклад, призначення імунотерапії без попереднього тестування на PD-L1 або наявність EGFR-мутації не тільки не покращує прогноз, а може й зашкодити. Водночас наявність такої мутації є показанням до таргетної терапії, яка в цьому разі матиме більшу ефективність та менші побічні ефекти. Навчальний майстер-клас «Недрібноклітинний рак легень: сучасна стратегія ведення пацієнта» буде присвячений вивченню актуальності НДРЛ, його поширеності, смертності й епідеміологічних тенденцій в Україні та світі. Учасники розглянуть сучасні алгоритми діагностики, зокрема класифікацію, гістологічні варіанти і стадіюванням захворювання. Окрему увагу буде приділено молекулярному профілюванню як основі персоналізованої терапії. Також будуть розглянуті лікувальні стратегії відповідно до стадії НДРЛ. • Актуальність теми: захворюваність, смертність, тенденції в Україні та світі. • Сучасні алгоритми діагностики й лікування НДРЛ. • Класифікація та гістологічні варіанти НДРЛ. • Молекулярне профілювання: ключ до персоналізованого лікування. • Алгоритм діагностики НДРЛ. • Лікувальні стратегії відповідно до стадії. • Відповіді на запитання учасників.

Аналіз газів крові є одним із найважливіших інструментів оцінки стану критично пацієнта. Проте правильна інтерпретація показників кислотно-лужного стану, оксигенації та вентиляції нерідко викликає труднощі навіть у досвідчених клініцистів. Вміння швидко та правильно інтерпретувати результати дослідження дозволяє не лише оцінити тяжкість стану пацієнта, а й своєчасно виявити загрозливі порушення дихання, оксигенації та кислотно-лужного балансу. Захід включатиме розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів, які допоможуть швидко й впевнено аналізувати гази крові у щоденній роботі. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • механізми розвитку метаболічних і респіраторних ацидозів та алкалозів, принципи компенсації порушень кислотно-лужного стану • покроковий алгоритм аналізу газів артеріальної крові • визначення порушень кислотно-лужного балансу • розпізнавання респіраторних та метаболічних розладів, оцінювання ефективності оксигенації та вентиляції • клінічне застосування результатів дослідження для прийняття рішень у невідкладних станах та інтенсивній терапії • розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чутливість зубів – одна з найчастіших причин дискомфорту в пацієнтів, і водночас – одна з найскладніших для діагностики та менеджменту. Серед її причин можна виділити карієс, тріщини, ерозії, рецесію чи пародонтальні ураження, а неправильне трактування симптомів часто призводить до неефективного лікування та зайвих втручань. На цьому майстер-класі ви навчитесь відрізняти різні типи чутливості в залежності від причини та випадку, визначати необхідність анестезії та підбирати дози й комбінації препаратів. Ви знатимете сучасні протоколи, класи засобів із показаннями та обмеженнями, а також практичні стратегії ведення пацієнтів у різних клінічних ситуаціях. Після навчання вам буде легше контролювати чутливість, покращити результати лікування та зменшити кількість повторних звернень. • Причини чутливості. Механізми розвитку чутливості залежно від клінічної ситуації. • Діагностика та диференційна діагностика. Симптом чутливості та гіперчутливість дентину – в чому різниця? • Основні та допоміжні класи препаратів від чутливості. Показання й протипоказання до застосування. • Клінічна робота з пацієнтами з чутливістю зубів. Алгоритми і протоколи залежно від клінічної ситуації. Коли потрібна анестезія? • Призначення домашніх засобів для пацієнтів. Межа: як не нашкодити. • Розбір клінічних задач, практичне обговорення та дискусія. • Відповіді на запитання.