Захворювання є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням у світі. Від появи перших симптомів до встановлення діагнозу в середньому проходить 2–3 роки. Лікар, який вміє розпізнати ранні ознаки — не лише моторні, а й немоторні, — скорочує цей час і дає пацієнту доступ до лікування на етапі, коли воно найефективніше.

Тремор — не завжди ознака захворювання, а захворювання — не завжди супроводжується тремором. Диференційна діагностика з есенціальним тремором, мультисистемною атрофією, прогресуючим надядерним паралічем та медикаментозним паркінсонізмом є щоденною клінічною задачею.

Вибір терапії залежить від віку, стадії, клінічного профілю та ризику ускладнень. Розуміння фармакологічних опцій і вміння прогнозувати моторні флуктуації та дискінезії дає змогу будувати стратегію лікування, а не лише реагувати на симптоми.

Клінічні “пастки” для лікарів

«Есенціальний тремор» як діагноз за замовчуванням. Тремор спокою, асиметричність, поєднання з брадикінезією — ознаки, які допомагають відрізнити захворювання від есенціального тремору.

Немоторні симптоми, які ніхто не пов’язує із захворюванням: розлади сну за типом REM-поведінкового розладу, втрата нюху, закрепи, депресія. Вони можуть з’явитися за 5–10 років до моторних симптомів.

Леводопа є золотим стандартом лікування, але не є єдиною терапевтичною опцією. Моторні флуктуації, феномен «виснаження дози» та дискінезії потребують своєчасної корекції.

Практичні навички після вебінару

Алгоритм діагностики при підозрі на захворювання: клінічні критерії, диференційна діагностика з іншими паркінсонічними синдромами, показання до нейровізуалізації та додаткових методів із розбором типових помилок.

Вибір тактики медикаментозного лікування залежно від віку, стадії та клінічного профілю: коли починати леводопу, коли — агоністи дофаміну, інгібітори МАО-В або КОМТ, і як будувати довгострокову стратегію з урахуванням ризику ускладнень.

Моніторинг пацієнта в довгостроковій перспективі: оцінювання ефективності терапії, розпізнавання моторних флуктуацій та дискінезій, залучення реабілітолога і психолога, пояснення пацієнту та родині природи захворювання і прогнозу.

Програма заходу

• •

  16:00 | Актуальність проблеми

• •

  Поширеність та соціальне значення захворювання

• •

  Цілі та структура майстер-класу

• •

  Ранні симптоми та клінічні прояви

• •

  Моторні симптоми: тремор, брадикінезія, ригідність, постуральна нестійкість

• •

  Немоторні прояви: порушення сну, нюху, настрою, когнітивних функцій

• •

  Продромальний період: на що звернути увагу лікарю

• •

  Діагностика

• •

  Клінічні критерії встановлення діагнозу

• •

  Диференційна діагностика з іншими паркінсонічними синдромами

• •

  Роль нейровізуалізації та додаткових методів обстеження

• •

  Типові діагностичні помилки

• •

  Сучасні підходи до лікування

• •

  Принципи вибору терапії залежно від віку та стадії захворювання

• •

  Леводопа та інші дофамінергічні препарати

• •

  Інгібітори МАО-В, КОМТ та інші фармакологічні опції

• •

  Контроль моторних і немоторних симптомів

• •

  Ведення пацієнта в довгостроковій перспективі

• •

  Моніторинг ефективності лікування

• •

  Ускладнення терапії та шляхи їх корекції

• •

  Мультидисциплінарний підхід: роль невролога, реабілітолога, психолога

• •

  Значення фізичної активності та реабілітації

• •

  Клінічний випадок та практичні висновки

• •

  Розбір реального клінічного кейсу

• •

  Алгоритм дій лікаря при підозрі на захворювання

• •

  Ключові повідомлення вебінару

Застереження

інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера