Лікарі здобудуть наступні навички:

1. Застосовувати валідовані діагностичні критерії інсомнії (МКХ-11, DSM-5) для пацієнтів різних вікових груп.

2. Проводити диференційну діагностику між первинними та вторинними розладами сну у дітей та дорослих.

3. Інтерпретувати дані клінічних анкетувань, актиграфії та полісомнографії для верифікації діагнозу.

4. Розробляти індивідуалізовані плани корекції безсоння, включаючи методи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ-І).

5. Застосовувати алгоритми фармакотерапії інсомнії з урахуванням віку, коморбідності та профілю безпеки препаратів.

6. Впроваджувати стратегії корекції поведінкової інсомнії у немовлят та дітей раннього віку.

7. Консультувати пацієнтів та їхніх батьків щодо принципів гігієни сну.

8. Ідентифікувати “червоні прапорці”, що вимагають направлення до вузькопрофільних спеціалістів (сомнолога, психіатра).

9. Застосовувати валідовані скринінгові шкали (PHQ-9, HADS, індекс тяжкості інсомнії) для об’єктивізації стану пацієнта.

10. Проводити диференційну діагностику між первинною інсомнією та інсомнією як симптомом депресивного розладу.

11. Розробляти індивідуалізовані плани лікування, що поєднують фармакотерапевтичні та немедикаментозні підходи.

12. Здійснювати обґрунтований вибір антидепресантів з урахуванням їхнього впливу на архітектоніку сну (седативні, активуючі).

13. Оцінювати доцільність та ризики призначення гіпнотиків, запобігати розвитку залежності та поліпрагмазії.

14. Консультувати пацієнтів щодо принципів гігієни сну та елементів когнітивно-поведінкової терапії інсомнії (КПТ-І).

15. Визначати клінічні маркери та “червоні прапорці” для своєчасного направлення пацієнта до психіатра.

Програма заходу

• •

  Заняття №1: Безсоння у немовлят, дітей та дорослих – діагностика та алгоритм корекції

• •

  Ключові діагностичні критерії для верифікації розладів сну у немовлят та дітей дошкільного віку.

• •

  Диференціація поведінкової інсомнії дитинства від органічних причин порушення сну.

• •

  Алгоритм вибору терапевтичної тактики при хронічній інсомнії у дорослих: КПТ-І vs фармакотерапія.

• •

  Особливості застосування мелатоніну та інших снодійних препаратів у педіатричній практиці.

• •

  Ведення пацієнтів з коморбідною інсомнією на тлі психічних і соматичних захворювань.

• •

  Клінічні випадки, у яких полісомнографія є обов’язковим методом дослідження.

• •

  Сучасні немедикаментозні методи корекції циркадних порушень сну.

• •

  “Червоні прапорці” при скаргах на безсоння, що вимагають негайного дообстеження.

• •

  Заняття №2: Депресія і безсоння у практиці сімейного лікаря

• •

  Патогенетичні механізми, що об’єднують депресивні розлади та інсомнію.

• •

  Клінічне розмежування інсомнії як провідного симптому депресії від первинного розладу сну.

• •

  Діагностичні інструменти для амбулаторного прийому.

• •

  Алгоритм вибору стартової фармакотерапії: седативні антидепресанти vs СІЗЗС.

• •

  Місце бензодіазепінових та небензодіазепінових снодійних у терапії пацієнтів з депресією.

• •

  Елементи КПТ-І, які може імплементувати сімейний лікар без спеціалізованої психотерапевтичної підготовки.

• •

  Тактика ведення пацієнтів з депресією та супутньою гіперсомнією.

• •

  Соматичні захворювання, що можуть імітувати клінічну картину коморбідної депресії та інсомнії.

• •

  Критерії ефективності терапії та тактика при частковій або повній відсутності відповіді на лікування.

• •

  Конспект до заняття.

• •

  Клінічні задачі до заняття.

• •

  Опитування до курсу.

• •

  Тестування БПР до курсу.

Застереження

інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера