Лікарі здобудуть наступні навички:

1. Проведення диференційної діагностики між функціональними неврологічними розладами та органічними ураженнями ЦНС після травматичних подій.

2. Застосування валідованих шкал для скринінгу та діагностики ПТСР, тривожних та депресивних розладів.

3. Ідентифікація «червоних прапорців» при обстеженні пацієнтів зі скаргами на головний біль, запаморочення та когнітивні порушення після лЧМТ.

4. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії, що враховують коморбідність психіатричних та неврологічних симптомів.

5. Ведення пацієнтів із соматоформними розладами та хронічним больовим синдромом, пов’язаним із психологічною травмою.

6. Побудова ефективної комунікації та визначення оптимальних шляхів скерування пацієнта між неврологом, психіатром та психотерапевтом.

Питання, що розглядаються:

Які клінічні та параклінічні критерії дозволяють диференціювати посткомоційний синдром від проявів генералізованого тривожного розладу?

Як розмежувати симптоми функціонального неврологічного розладу, пов’язаного з травмою, від органічного ураження ЦНС?

Які алгоритми ведення пацієнтів з хронічним посттравматичним головним болем на перетині неврології та психіатрії?

В яких клінічних ситуаціях невролог має призначати психофармакотерапію, а коли необхідне скерування до психіатра?

Яка роль нейрозапалення у формуванні довготривалих неврологічних та психіатричних наслідків психотравми та лЧМТ?

Як вести розмову з пацієнтом, що заперечує психологічний компонент своїх соматичних скарг, та мотивувати його до консультації профільного фахівця?

Програма заходу

• •

  Заняття — 01:39:35

• •

  Конспект до заняття

• •

  Клінічні задачі до заняття

• •

  Тестувння БПР до курсу

Застереження

інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера