Персоніфіковане післяопераційне знеболення: сучасний підхід
30 березня 2026 р. – 26 березня 2027 р.
Електронний навчальний курс
5 балівЕлектронний навчальний курс5 год.
30 березня 2026 р. – 26 березня 2027 р.
Електронний навчальний курс
Післяопераційний біль є клінічним фактором, що безпосередньо впливає на гемодинамічну стабільність, частоту ускладнень, тривалість госпіталізації та ризик хронізації больового синдрому. Ефективна аналгезія – це питання безпеки та якості періопераційного ведення, що може забезпечити ранню мобілізацію, швидке відновлення та позитивний кінцевий результат лікування. В умовах відсутності універсальної схеми аналгезії персоніфікований підхід є необхідністю сучасної клінічної практики та складовою протоколів ERAS.
На цьому заході ви розглянете концепцію персоніфікованої аналгезії як системного підходу, що передбачає індивідуальний підбір методів і препаратів відповідно до типу оперативного втручання, очікуваної інтенсивності болю, віку, супутніх захворювань, наявності хронічного больового синдрому та психоемоційного стану пацієнта. Ви дізнаєтеся про основні принципи мультимодальності, процедуроорієнтовані стратегії згідно з рекомендаціями PROSPECT і перспективи фармакогенетики у виборі анальгетиків.
Після навчання ви зможете впевнено планувати післяопераційну аналгезію, застосовуючи базові препарати і ад’юванти, інтегрувати нефармакологічні методи, PCA-помпи та проводити сучасний моніторинг ефективності знеболення.
Актуальність проблеми
Післяопераційний біль: ключовий фактор відновлення.
Відсутність універсальної схеми аналгезії.
Ризик хронізації гострого болю.
Персоніфікована аналгезія: концепція
Індивідуальний підбір методів і препаратів.
Основні фактори: тип операції, інтенсивність болю, вік, стать, супутні захворювання, наявність хронічного болю, психоемоційний стан.
Основні принципи
Мультимодальність (поєднання різних механізмів дії).
Індивідуальний підхід.
Процедуроорієнтована стратегія (PROSPECT).
Перспективи фармакогенетики.
Інструменти реалізації
Регіонарна аналгезія (епідуральна, блокади).
Базові препарати: парацетамол, НПЗП.
Ад’юванти: кетамін, габапентиноїди.
Опіоїди – за показаннями.
Нефармакологічні методи.
PCA-помпи та сучасний моніторинг.
Фактори ризику інтенсивного болю
Хронічний больовий синдром.
Попереднє приймання анальгетиків.
Недостатній контроль гострого болю.
Висновки
Відповіді на запитання від учасників
Юрій Кобеляцький
Професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Дніпровського державного медичного університету
Доктор медичних наук
Директор центру CEEA в Дніпрі