Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками.

На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів.

Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо.

• •

  Сучасне розуміння болю

• •

  Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю.

• •

  Біопсихосоціальна модель болю

• •

  Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю.

• •

  Нейроанатомія та функціональні мережі болю

• •

  Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю.

• •

  Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю.

• •

  Центральна сенситизація

• •

  Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю.

• •

  Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі.

• •

  Клінічні прояви сенситизації

• •

  Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія.

• •

  Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція.

• •

  Нейропсихіатричні аспекти болю

• •

  Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація.

• •

  Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація.

• •

  Психофармакологія у нейропсихіатрії болю

• •

  Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи.

• •

  Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів.

• •

  Психотерапевтичні втручання та нейропластичність

• •

  Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання.

• •

  Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів.

• •

  Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення

• •

  Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності.

• •

  Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів.

• •

  Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.